Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №158/1541/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/1541/26 Провадження №33/802/521/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Мисковця Ігоря Анатолійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.04.2026 року о 15 годині 45 хвилин у місті Ківерці по вулиці Богдана Хмельницького, Луцького району Волинської області, керував електровелосипедом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України(а.с.12-14).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 – адвокат Мисковець І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Щодо поважності пропущення строку на апеляційне оскарження стверджує, що його довіритель вчасно не отримав судової повістки про дату розгляду адміністративних матеріалів у суді, а наявна у справі заява про розгляд без його участі складена під час оформлення матеріалів працівниками поліції, що свідчить про зловживання останніми своїми професійними обов`язками. Вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен обчислюватись з моменту ознайомлення захисника з матеріалами справи та отримання копії постанови, а саме з 08.05.2026 року.

По суті апеляційної скарги захисник звертає увагу на ряд, на його думку, процесуальних порушень як під час складення адміністративних матеріалів, так і під час судового розгляду, адже розгляд адміністративних матеріалів відбувся без участі ОСОБА_1 , останній не повідомлявся судом про дату та час розгляду, копію постанови судді не отримував.

Вважає, що висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електровелосипедом, не відповідає дійсності, адже згаданий транспортний засіб не є механічним транспортним засобом, а є велосипедом з електричним приводом, потужність якого менше 3 кВТ, обладнаний педалями, за допомогою яких може приводитись у рух за допомогою мускульної сили людини. Окрім того, матеріали справи не містять доказів приведення велосипеда у рух за допомогою мотора (а.с.24-34).

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Мисковець І.А., будучи належним чином повідомленими про розгляд справи (а.с.53), в зазначений час та дату не з`явились, клопотань про перенесення розгляду справи не подавали.

За таких обставин суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників справи на доступ до правосуддя.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що в поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Захисник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження просить поновити цей строк, мотивуючи тим, що його довіритель не був вчасно повідомлений про судовий розгляд, а копію постанови судді не отримував. Вважає, що строк на апеляційне оскарження повинен обчислюватись з моменту ознайомлення захисника із судовим рішенням та матеріалами справи, тобто з 08.05.2026 року.

Проте, зазначені доводи апелянта суперечать вимогам ч.2 ст.294 КпАП України, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи постанова місцевим судом постановлена за відсутності ОСОБА_1 , при цьому останній був обізнаний про розгляд справи 23.04.2026 року, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №572868 (а.с.3), та бажав, щоб розгляд зазначеного протоколу відбувався за його відсутності (а.с.8).

Відповідно до положень ч.2 ст.294 КпАП України строк на апеляційне оскарження закінчився 04.05.2026 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний суд неодноразово висловлював позицію, що незнання особи про порушення її прав через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. (постанова ВП ВС від 02.10.2025 у справі №990/376/24).

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» вказано, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений зі змістом пред`явленого йому правопорушення, був обізнаний про розгляд адміністративних матеріалів у суді, а також те, що ні захисник, ні його довіритель в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з`явилися для надання пояснень по суті клопотання та апеляційної скарги, приходжу до висновку, що клопотання сторони захисту про поновлення строку апеляційного оскарження постанови від 23.04.2026 року до задоволення не підлягає, оскільки не було в повній мірі доведено поважних підстав пропуску такого строку, у зв`язку з чим він міг бути поновлений судом.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, і при цьому стороною захисту в достатній мірі не було доведено поважних підстав для поновлення такого строку, то апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на підставі ч.2 ст.294 КпАП України.

Дана постанова не перешкоджає повторному зверненню до суду з апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

В поновленні строку захиснику Мисковцю Ігорю Анатолійовичу в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження постанови судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу Мисковця Ігоря Анатолійовича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України - повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.