Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №760/21230/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/9205/26

Справа №760/21230/24

РІШЕННЯ

іменем України

09.06.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката ОСОБА_15.,

представника відповідача адвоката ОСОБА_16.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Слом`янського районного суду міста Києва цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат ОСОБА_15, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2»,

про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботу, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_15, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з наказом ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 15.12.2015 №347-к ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника режимно-секретного органу ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4», код ЄДРПОУ НОМЕР_2, яке в подальшому було реорганізовано в ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», код ЄДРПОУ НОМЕР_2. Допуск до державної таємниці по формі два (2) терміном на 7 років ОСОБА_1 було надано розпорядженням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області в лютому 2016 року, тобто через два місяці після прийняття на роботу. В лютому 2023 року термін допуску до державної таємниці ОСОБА_1 закінчився, та 20.03.2023 року наказом ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» №143-к ОСОБА_1 був звільнений на підставі листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області вх.№17 дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.23), у зв`язку з відмовою в наданні допуску до державної таємниці згідно п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 року по справі № 753/5742/23 визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 20.03.2023 №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 21.03.2023 року. Водночас, як зазначає позивач, Наказом від 05.08.2024 року №488-к ОСОБА_1 було повторно звільнено із займаної посади на підставі того ж листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, який вже був предметом судового розгляду - лист вх.№17 дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.23). Посада, яку обіймав позивач включена до номенклатури посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці згідно з Законом України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII та Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939. За змістом статті 2 Закону № 3855-ХІІ, відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 3 цього Закону визначено, що його сфера дії, поширюється, зокрема, на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці. Дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов`язаної з державною таємницею є одним із основних організаційно-правових заходів щодо охорони державної таємниці, визначених статтею 18 означеного Закону. За нормами статті 23 Закону № 3855-ХІІ, допуск до державної таємниці не надається у разі: 1) відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією; 2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом; 3) відмови громадянина взяти на себе письмове зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з допуском до державної таємниці; 4) наявності у громадянина судимості за тяжкі або особливо тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої в установленому порядку; 5) наявності у громадянина психічних розладів, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров`я України і Службою безпеки України. У наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі: 1) повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе; 2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном; 3) невиконання громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. Громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено. За положенням статті 24 Закону, перевірка громадян у зв`язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у строк до одного місяця у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність". У ході перевірки органами Служби безпеки України з`ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону. За результатами перевірки органи Служби безпеки України надсилають протягом п`яти робочих днів з дня її закінчення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємниці, повідомлення про надання або відмову в наданні такого допуску. Статтею 25 Закону № 3855-ХІІ визначено право громадянина оскаржити рішення про відмову у наданні допуску до державної таємниці в порядку, встановленому законом. При цьому, державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація зобов`язані у п`ятиденний строк з дня надходження повідомлення органу Служби безпеки України про відмову у наданні громадянину допуску до державної таємниці письмово повідомити такого громадянина про причини і підстави відмови. Позивач зазначає, що у зв`язку із закінченням терміну допуску до державної таємниці, оформленого позивачу, 02.02.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2 було спрямовано на адресу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області вмотивований запит про надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. 20.03.2023 товариством отримано лист вх.№17 дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.23) про відмову в надані допуску до державної таємниці ОСОБА_1 у зв`язку з зазначенням недостовірних відомостей щодо себе, а саме: не зазначив, що його дружина ОСОБА_2 є громадянкою рф. Про означений факт приналежності дружини до громадянства рф станом на день заповнення «Переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці» позивачу відомо не було, та стало відомо лише з листа Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області «Про відмову в наданні допуску». Справа про визнання неправомірним та скасування рішення ГУ СБУ у м. Києві та Київській області щодо відмови в наданні допуску до державної таємниці перебуває на розгляді Київського окружного адміністративного суду (справа № 320/13467/23). З врахуванням ст.24 Закону України «Про державну таємницю», відмова у наданні ОСОБА_1 допуску до державної таємниці не виключає повторного звернення з цього приводу у разі зміни обставин, за яких у наданні допуску було відмовлено, відповідно позивач мав можливість повторно заповнити «Перелік питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці» із зазначенням нововиявленої для нього інформації і повторно спрямувати матеріали до Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області для отримання допуску, який раніше вже був йому наданий, строк дії якого закінчився. Позивач зазначає, що 20.03.2023, ознайомившись з листом вх.№17дск про відмову в надані допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , позивач відповідною службовою запискою звернувся до керівника товариства щодо необхідності повторного заповнення Переліку питань та спрямування документів на отримання допуску до державної таємниці у зв`язку з тим, що не зазначення відомостей про громадянство рф дружини було пов`язано виключно з відсутністю такої інформації у позивача, адже вона мала і має паспорт громадянки України. Зазначена службова записка керівником не розглянута, натомість в той же день 20.03.2023 був виданий оскаржуваний наказ №143-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою в наданні допуску до державної таємниці згідно п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України. Інших запитів щодо розгляду питання про оформлення ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, зокрема і після його поновлення на посаді начальника режимно-секретного органу, на адресу органів СБУ підприємством не спрямовувалось. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 року по справі № 753/5742/23 визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 20.03.2023 №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 21.03.2023 року. З метою убезпечення підприємства від зайвих витрат в тому числі на виконавчі збори та забезпечення вчинення виконавчих дій, 31.07.2024 року позивач прибув на підприємство з вище зазначеним рішенням суду. Проте, далі контрольно-пропускного пункту його не пустили, повідомили, що 31.07.2024 року обов`язки директора виконує ОСОБА_17 (заступник директора з режиму та безпеки), тому на підставі вказівки зазначеної особи позивачу було відмовлено в перетині КПП. В подальшому до позивача за дорученням ОСОБА_3 вийшов представник юридичної служби адвокат ОСОБА_4, та повідомив, що означене судове рішення виконуватись в добровільному порядку не буде, керівник вважає таке рішення незаконним, а негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць буде проігноровано, оскільки зобов`язання суду в цій частині на ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» не розповсюджується, додаткових виконавчих зборів вони не бояться, зухвало поводились та принижували честь та гідність позивача. Тому, 01.08.2024 позивач звернувся з відповідними заявами та виконавчими листами до начальника Солом`янського відділу державної виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції про відкриття виконавчих проваджень, та 02.08.2024 (ввечері п`ятниці) на електронну пошту позивача надійшла копія Наказу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 02.08.2024 №480-к про поновлення на роботі ОСОБА_1 та виплачено середній заробіток за 1 місяць. У подальшому, як зазначає позивач, 05.08.2024 о 8.00 позивач прибув на роботу до ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_2. Пропускати на територію на КПП його знов відмовились, сказали що він звільнений. Почувши, що позивач викликає поліцію для фіксування означених фактів, вийшов адвокат ОСОБА_4 після чого позивача зрештою впустили на територію підприємства, де вручили копію наказу про поновлення, з додатком - переліком вакансій для переведення на інші посади у зв`язку з відсутністю в позивача допуску, крім того повідомили, що до робочого кабінету позивача не допустять, робоче місце позивачу не визначено, оформлювати документи для спрямування до СБУ з метою отримання допуску відмовились. Фактично позивача не було поновлено на роботі та посаді, не поновлено його право в отриманні допуску до державної таємниці для виконання покладених на нього завдань шляхом спрямування до ГУ СБУ у м Києві та Київській області відповідних документів. Службова записка про повторне спрямування документів, яка наявна на підприємстві, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит не розглянута, повторне звернення з цього питання проігноровано. Перелік вакансій, який був додатком до наказу про поновлення, є передчасним, не є повідомленням про наступне вивільнення, не містить істотної умови трудового договору - заробітної плати, що саме по собі унеможливлює розгляд та прийняття рішення про переведення, часу на ознайомлення з запропонованими вакансіями для прийняття рішення не надано, всупереч вимогам статті 49-2 КЗПП України, якою регламентовано порядок вивільнення працівників з ініціативи роботодавця, та передбачено попередження про наступне вивільнення не менш як за два місяці до такого. Окрім того позивачем було зауважено про передчасність такої пропозиції, оскільки для поновлення його порушених прав та поновленні на роботі, відповідач мав би спрямувати документи для надання позивачу допуску до державної таємниці, про що зроблено відповідне письмове зауваження на оригіналі наказу. Того ж дня 05.08.2024 об 11 годині 45 хвилин позивачу одразу ж було вручено наказ про звільнення №488-к на підставі тієї ж відмови ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, яка вже була предметом судового розгляду, отриманої товариством 20.03.2023 лист вх.№17 дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.23), що свідчить про умисне невиконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 року по справі № 753/5742/23 в частині поновлення позивача. Окремо наголошує позивач на тому, що у період вимушеного прогулу ОСОБА_1 (березень 2023-серпень2024) на посаду начальника режимно-секретного органу був прийнятий інший працівник, який у зв`язку з поновленням на роботі ОСОБА_1 не був переведений на іншу роботу та/або звільнений відповідно до пункту 6 статті 40 КЗпП України, що також підтверджує факт небажання поновлювати на роботі незаконно звільненого працівника. Враховуючи доводи, викладені в позові, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 05.08.2024 №488-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою в наданні допуску до державної таємниці згідно п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України; Поновити ОСОБА_1 на займаній посаді начальника режимно-секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2»; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу по день постановлення рішення по даній справі; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано на розгляд судді Застрожніковій К.С.

08.10.2024 на підставі ухвали суду у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін в судове засідання.

23.10.2024 від представника відповідача ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» адвоката ОСОБА_16. через систему Електронний суд надійшов Відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначила, що із позовними вимогами ОСОБА_1 . Товариство не погоджується та просить відмовити у задоволенні позову, виходячи із наступного. ОСОБА_1 призначений на посаду начальника РСО ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (правонаступником якого є ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3») № 347-к від 15.12.2015 р. Відповідно Номенклатури посад працівників, затвердженої директором Товариства 26.03.2024 р., погодженої начальником Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області посада начальника РСО віднесена до переліку посад, перебування на яких потребує допуску до державної таємниці. Однією із кваліфікаційних вимог до кандидата на посаду, згідно посадової інструкції начальника РСО, затвердженої 06.10.2022 р. т.в.о. директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_18., є наявність допуску до державної таємниці за формою 2 (два). 02.02.2023 р. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на адресу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області направлено запит про надання ОСОБА_1 доступу до державної таємниці. 20.03.2023 р. Товариством отримано лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/6-61490дск від 07.03.2023 р., згідно якого ОСОБА_1 повідомив недостовірні відомості - не вказав, що його дружина ОСОБА_5 є громадянкою російської федерації, що слугує підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. Відповідно до наказу Товариства № 143-к від 20.03.2023 р. ОСОБА_1 звільнено на підставі п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2024 р. у справі № 753/5742/23 визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 143-к від 20.03.2023 р. «Про звільнення ОСОБА_1 », та піддано негайному виконанню, зокрема, в частині поновлення на посаді начальника РСО ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» з 21.03.2023 р. Представник відповідача зазначила, що 02.08.2024 р. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на виконання вказаного рішення суду наказом № 480-К скасовано наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 143-к від 20.03.2023 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно-секретного органу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» з 21.03.2023 р., повідомлено позивача про необхідність стати до роботи не пізніше 05.08.2024 р. Відповідно до наказу № 480-к від 02.08.2024 р. ОСОБА_1 05.08.2024 р. прибув на роботу та ознайомився із цим наказом під розпис. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» зроблено відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1 . З огляду на відсутність допуску до державної таємниці, керуючись п.4 наказу Товариства № 480-к від 02.08.2024 р., запропоновано ОСОБА_1 перелік вакантних посад, не пов`язаних з державною таємницею, враховуючи його спеціальність, кваліфікацію та стан здоров`я. У зв`язку із відмовою вказаного працівника підписувати перелік запропонованих вакантних посад складено акт № 7 від 05.08.2024 р., підписаний членами комісії (в т.ч. головою профспілкового комітету). Зазначається, що у період з 20.03.2023 р. (дати звільнення) та на час вирішення цієї справи допуск до державної таємниці у позивача відсутній. Наказом від 05.08.2024 р. № 488-К звільнено ОСОБА_1 з посади начальника РСО, у зв`язку із відмовою у наданні допуску до державної таємниці та відмовою від переведення на запропоновані посади, на підставі ч. 3 Закону України «Про державну таємницю», ч.2 ст. 40 КЗпП. У відповідності до автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України Солом`янським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС) 07.08.2024 р. отримано заяву ОСОБА_1. про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 про примусове виконання виконавчого листа (за результатами розгляду справи № 753/5742/23) про стягнення з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в сумі 44731,62 грн. Постановами ВДВС від 08.08.2024 р.: - відкрито виконавче провадження, - накладено арешт на рахунки Товариства в межах суми стягнення, - визначено для Товариства розмір мінімальних витрат в сумі 319,00 грн., які підлягають стягненню на користь ВДВС, - постановлено стягнути виконавчий збір в сумі 4473,16 грн. на користь ВДВС. Того ж дня - 08.08.2024 р. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» надано підтвердження ВДВС виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2024 р. у справі № 753/5742/23 - сплату на користь стягувача - ОСОБА_1 ще 02.08.2024 р. згідно платіжних інструкцій: - № 1898 від 02.08.2024 р. середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в сумі 36 008,96 грн., а також - № 1898 від 02.08.2024 р. військового збору в сумі 670,97 грн., - № 1899 від 02.08.2024 р. ПДФО в сумі 8 051,69 грн. Постановами ВДВС від 08.08.2024 р. знято арешт рахунків Товариства та закінчено виконавче провадження. Виконання рішення про поновлення на роботі врегульовано статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження», так, згідно частини 1 цієї статті рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Згідно ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Враховуючи викладене вище, відповідачем у повному обсязі виконано судове рішення в частині допущеній до негайного виконання, твердження позивача безпідставні та спростовуються наведеним. Однією підставою з відмови у наданні допуску до державної таємниці є, згідно ст. 23 Закону «Про Державну таємницю», повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе. Частиною 3 ст. 23 Закону встановлено, що громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено. Наведені положення Закону, постанови Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 р. «Про організацію та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», так і локальних актів - Номенклатури посад Товариства, посадової інструкції містять імперативну вказівку про те, що кандидат на посаду начальника РСО повинен спершу отримати допуск до державної таємниці відповідної форми. Позивач, як на момент звільнення 20.03.2023 р., так і на момент поновлення на посаді -02.08.2024 р., згідно вищевказаного судового рішення, не мав допуску до державної таємниці, що унеможливлює його перебування на посаді, яка передбачає допуск до державної таємниці.

У відзиві зазначено, що 30.08.2024 р. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення Солом`янського районного суду м. Києва. Водночас, з метою належного виконання вищенаведеного рішення суду І інстанції відповідачем направлено запит № 1271 від 31.07.2024 р. Головному управлінню Служби безпеки України у м. Києві та Київській області з проханням надати роз`яснення порядку поновлення на посаді начальника режимно-органу, зважаючи на відсутність допуску до державної таємниці. У відповідь Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, листом № 51/6-64669 від 14.08.2024 р., не погоджено поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника режимно-секретного органу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» відповідно до рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2024 р. у справі № 753/5742/23 з посиланням цитую: «У даному рішенні суду відсутні посилання на докази наявності у ТОВ «КБ «ІНФОРМАЦІЯ_5» вакантних посад для вжиття заходів передбачених ч.5 ст.26 Закону України «Про державну таємницю» заходів, спрямованих на працевлаштування ОСОБА_1 у штаті цього товариства, внаслідок звільнення з посади начальника РСО. У разі відсутності таких вакансій, виконання зазначених заходів було б завідомо неможливим, внаслідок чого, звільнення ОСОБА_1 із ТОВ «КБ «ІНФОРМАЦІЯ_5» - неминучим. Більше того, незалежно від наявності вакансій, обумовлених ч.5 ст.26 Закону України «Про державну таємницю», в силу положень ч.ч.6, 7ст. 21 цього Закону та фактичної відсутності як рішення органу СБ України про надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, так й погодження Головним управлінням комплектування цією особою посади начальника РСО ТОВ «КБ «ІНФОРМАЦІЯ_5» після скасування йому такого допуску поновлення ОСОБА_1 на даній посаді є неможливим…». Зазначено, що станом на сьогоднішній день в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 320/13467/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в доступі ОСОБА_1 до державної таємниці. Представник відповідача посилається на те, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці. Частиною 2 ст. 40 КЗпП встановлено, зокрема, що звільнення з підстав зазначених у пункті 2 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Тобто власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Як підтверджують викладені вище обставини, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» у відповідності до наведених норм, одночасно з повідомленням про поновлення на посаді начальника РСО поінформовано ОСОБА_1 про відсутність допуску до державної таємниці та

зумовлену у зв`язку із цим необхідність ознайомлення його із переліком посад вакантних на підприємстві. З огляду на відсутність згоди на переведення на іншу посаду відповідачем було прийнято наказ про звільнення, такі дії повністю узгоджуються як із вимогами КЗпП, так із вимогами спеціального Закону. Саме відсутність у позивача допуску до державної таємниці, що унеможливлює виконання ним обов`язків та завдань начальника РСО, відсутність згоди на переведення на іншу вакантну посаду слугувало підставою для прийняття рішення роботодавцем про звільнення працівника згідно п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Враховуючи викладене у Відзиві, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

08.11.2024 на підставі ухвали суду задоволено частково клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_19 про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України. Витребувано у відповідача ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», код ЄДРПОУ НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3 належним чином засвідчені копії наступних документів:

-штатного розпису та персональну розстановку працівників режимно секретного органу станом на 29.07.2024 та станом на 05.08.2024 р.,

-наказу про переведення (переміщення або звільнення) начальника РСО, який обіймав таку посаду станом на 29.07.2024 у зв`язку з поновленням на роботі ОСОБА_1 ,

-Журналу приймання під охорону, зняття (приймання) з-під охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» інв. № 46 нт за період з 29.07.2024 по 05.08.2024,

-наказу про призначення начальника режимно-секретного органу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», який був призначений на цю посаду у період вимушеного прогулу ОСОБА_1 , тобто з 20.03.2023 по 05.08.2024,

-наказу про переведення, переміщення або звільнення начальника режимно-секретного органу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», який обіймав зазначену посаду у період вимушеного прогулу ОСОБА_1 у зв`язку із поновленням на роботі ОСОБА_1 ,

-облікової картки громадянина України, якому надано допуск та доступ до державної таємниці форми № 6 ОСОБА_1

11.11.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області.

13.11.2024 через систему Електронний суд до суду надійшли письмові додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_15. у справі, в яких представник позивача зазначив, що як вбачається з Переліку вакантних посад, долучених до матеріалів справи, такий перелік не містить істотної умови трудового договору - заробітної плати, що давало б можливість працівнику прийняти для себе рішення про можливість подальшого переведення на таку посаду. Окрім того, така нібито «пропозиція» та наказ про звільнення 05.08.2024 р. № 488-К були вручені працівнику ОСОБА_1 в один день в проміжок часу який становить менше трьох годин, що підтверджує підпис ОСОБА_1 на наказі про звільнення з яким його ознайомлювали, та час ознайомлення з наказом - 11 год. 40 хв., що є об`єктивно не розумним та недостатнім строком для прийняття відповідного рішення з урахуванням кількості перелічених посад та в тому числі недоведеністю до працівника функціональних обов`язків за такими посадами, не є за своєю правовою природою належною пропозицією про переведення та свідчить про не вжиття роботодавцем належних заходів в частині поновлення працівника на роботі та грубим порушенням положень ст. 49-2 КЗПП України. Крім того, голослівним є твердження щодо відмови позивача від переведення на запропоновані посади, на яку наявне посилання в оскаржуваному наказі від 05.08.2024 р. № 488-К, в тому числі як на підставу звільнення. Така відмова від переведення не долучена до матеріалів справи і жодних доказів на підтвердження її наявності в справі немає. Позивач не відмовлявся від переведення як такого, а був позбавлений можливості навіть належним чином розглянути запропоновані посади, оскільки вони не містили істотних умов необхідних для прийняття рішення. Поновленому на роботі ОСОБА_1 не було видано ключів від службового кабінету, не було визначено робочого місця, зважаючи на специфіку діяльності підприємства та існуючий пропускний режим останньому навіть не було оформлено перепустку на територію. Все це в сукупності свідчить про не належне виконання рішення в частині поновлення працівника на роботі. Представник позивача звертає увагу суду на те, що позивачеві ОСОБА_1 допуск до державної таємниці не скасовувався, що в тому числі підтверджує сам відповідач у відповіді на адвокатський запит, долучений до матеріалів справи. Інформація про скасування ОСОБА_1 допуску до державної таємниці у формі 6 відсутня. Крім того, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області у своїй відповіді на адвокатський запит від 30.09.2024 вих. №51\17\М-3122\24, отриману адвокатом ОСОБА_15. після скерування позовної заяви до суду, що свідчить про об`єктивну неможливість долучення такого доказу у визначений процесуальним законом строк, зазначило, що допуск до державної таємниці з лютого 2016 по лютий 2023 року ОСОБА_1 не скасовувався, вмотивований запит про надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, а також документи на погодження останнього на посаду начальника режимно-секретного органу у 2024 році від ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходили (додається до письмових пояснень) . Таким чином, представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач намагається застосувати підміну понять «скасування допуску до державної таємниці» та «закінчення терміну дії на який допуск було надано», а також свідомо викривляє обставини за яких позивач не потребував жодних додаткових погоджень, оскільки був погоджений при прийомі на роботу в 2015 році, а поновлення на роботі на підставі рішення суду вимагає відновлення його порушеного права на роботу на цій посаді а не повторного призначення на неї.

19.11.2024 представник відповідача через систему Електронний суд на виконання ухвали суду від 08.11.2024 про витребування доказів, направила на адресу суду витребувані докази, копії наступних документів: Штатного розпису працівників режимно-секретного органу (далі - РСО) станом на 29.07.2024 р., 05.08.2024 р., персональну розстановку працівників РСО станом на 29.07.2024 р., 05.08.2024 р., Журналу приймання під охорону, зняття (приймання) з-під охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» інв. № 46 нт за період з 29.07.2024 по 05.08.2024 р.р., Наказу Товариства № 472-к від 18.09.2023 р. «Про прийняття ОСОБА_6 ». Додатково представник відповідача повідомила, що станом на 29.07.2024 р. звільнення начальника РСО (в т.ч. переведення/переміщення) не мало місця з наступних підстав: розгляд справи № 753/5742/23 здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Рішення від 29.07.2024 р. прийняте Солом`янським районним судом м. Києва у справі № 753/5742/23 відповідачем отримано лише 31.07.2024 р., що підтверджується карткою руху документу з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зазначила, що у період з 30.07.2024 р. 09.08.2024 р. ОСОБА_6 був відсутнім на робочому місці без поважних причин. На підтвердження викладеного надано копії: - наказу Товариства № 280-к/к від 15.08.2024 р. «Про накладання дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани на ОСОБА_6 », - наказу Товариства № 512-к від 15.08.2024 р. «Про звільнення ОСОБА_6 », - табель обліку робочого часу за липень, серпень 2024 р. начальника РСО ОСОБА_6. Стосовно подання до суду засвідченої копії облікової картки громадянина України, якому надано доступ до державної таємниці форми № 6 ОСОБА_1., зазначила, що на адресу Товариства надійшли адвокатські запити, зокрема: № 40 від 30.08.2024 р. про надання інформації, яким наказом по підприємству (із зазначенням номеру та дати) та на підставі якого рішення ГУ СБУ у м. Києві та Київській області начальнику режимно-секретного органу ОСОБА_1 було надано доступ до державної таємниці на підприємстві, про що зроблено відповідний запис в обліковій картці громадянина України про надання допуску та доступу до державної таємниці (форма 6) ОСОБА_1 . Листом № 1508 від 06.09.2024 р. Товариством надано відповідь про те, що допуск до державної таємниці ОСОБА_1 було надано розпорядженням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області від 04.02.2016 р. № 36ДСК. Доступ до державної таємниці ОСОБА_1 було надано згідно з наказом ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 23.02.2016 р. № 5 ДСК.»; № 20 від 30.08.2024 р. про надання інформації, чи зроблена відмітка в обліковій картці громадянина України, якому надано допуск та доступ до державної таємниці (форма 6) ОСОБА_1 про скасування йому допуску до державної таємниці наказом/розпорядженням (або іншим документом) ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, із зазначенням номеру та дати такого документу про скасування допуску; у зв`язку з чим громадянину України ОСОБА_1 в лютому 2023 р. було скасовано доступ до державної таємниці, згідно відомостей, які містяться в обліковій картці громадянина України, якому надано допуск та доступ до державної таємниці (форма 6) ОСОБА_1 . Листом № 1506 від 06.09.2024 р. Товариством надано відповідь, відповідно до якої в обліковій картці громадянина України, якому надано допуск та доступ до державної таємниці (форма 6) ОСОБА_1 , відмітка про скасування йому допуску до державної таємниці відсутня. В лютому 2023 р. громадянину України ОСОБА_1 доступ до державної таємниці скасовано згідно з наказом ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 03.02.2023 р. № 2нт «Про скасування доступу до матеріальних носіїв секретної інформації з грифом секретності «Цілком таємно» та «Таємно» ОСОБА_1 » у зв`язку з завершенням терміну дії допуску до державної таємниці.».

28.11.2024 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_16. надійшли додаткові пояснення через систему Електронний суд, в яких представник відповідача зазначила, що 02.08.2024 р. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2024 р. у справі № 753/5742/23, наказом № 480-К, зокрема: скасовано наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 143-к від 20.03.2023 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно-секретного органу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» з 21.03.2023 р., повідомлено про необхідність стати до роботи не пізніше 05.08.2024 р. Пунктом 4 вказаного наказу встановлено: «Враховуючи відсутність допуску до державної таємниці у ОСОБА_1 та не можливість допустити останнього до виконання попередніх обов`язків з документами і матеріалами, які містять державну таємницю, секретну інформацію та їх матеріальних носіїв, доступу до режимних приміщень, запропонувати ОСОБА_1 перелік вакантних посад, не пов`язаних з державною таємницею, з урахуванням спеціальності, кваліфікації та стану здоров`я.». Положення вказаного наказу доведено до відома позивача 02.08.2024 р. шляхом направлення наказу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 480-к від 02.08.2024 р. «Про поновлення на роботі ОСОБА_7 » із супровідним листом №1284 від 02.08.2024 р. «Повідомлення про добровільне виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2024 р. у справі № 753/5742/23.» на електронну адресу, вказану ОСОБА_1 в листі від 31.07.2024 р. «Про добровільне виконання рішення суду по справі № 753/5742/23» - ІНФОРМАЦІЯ_6. Також на поштову адресу позивача 02.08.2024 р. направлено наведений супровідний лист з наказом, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, рекомендованим повідомленням № 0305720094750, трекінгом поштового відправлення № 0305720094750 (копії додаються до пояснень). Зазначила, що переведення працівника на іншу роботу регламентовано статтями 32-34 КЗпП України, при цьому, вказані положення, як стверджує позивач, не встановлюють певної процедури чи то механізму реалізації повідомлення працівника про переведення на іншу роботу: шляхом регламентації тривалості ознайомлення із повідомленням працівника, якому запропоновано іншу роботу; обов`язковістю доведення до відома працівника, крім переліку запропонованих посад, функціоналу, фіксації відмови від переведення виключно у письмовому вигляді та ін. Враховуючи викладене, доводи позивача стосовно неналежного повідомлення про вакантні посади безпідставні та нормативно необґрунтовані. Відповідач заздалегідь поінформував позивача про вимушений крок - необхідність переведення на іншу посаду, зумовлену вимогами ч. 6,7 ст.21, ч.3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП шляхом направлення 02.08.2024 р. наказу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 480-к від 02.08.2024 р. «Про поновлення на роботі ОСОБА_7 », відтак, пропозиція про ознайомлення із переліком вакантних посад Товариства станом на 05.08.2024 р. не була несподіванкою. Відмова від переведення на іншу роботу: І- викладена ОСОБА_1 власноручно, на документі під назвою «Підтвердження ознайомлення працівника з переліком вакансій ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» (станом на 05.08.2024 року), що пропонуються ОСОБА_1 згідно наказу № 480-к від 02.08.2024 року», де було позивачем власноручно написано, що переведення на іншу посаду є передчасним, оскільки протирічить діючому законодавству та рішенню суду; ІІ- зафіксована складеним актом № 7 від 05.08.2024 р., згідно якого члени комісії засвідчили факт відмови від переведення на іншу роботу за результатами ознайомлення із переліком вакантних посад; ІІІ- вказана у п.1 наказу Товариства № 488-к від 05.08.2024 р. Зазначила, що жодних заяв, клопотань, в т.ч. щодо надання додаткового часу для прийняття зваженого рішення, з боку ОСОБА_1 , зумовлених розглядом запропонованих вакансій на адресу Товариства, не надходило. Чинне законодавство також не встановлює додаткових вимог до роботодавця в ході реалізації обов`язку - ознайомлення із вакантними посадами, форма і спосіб такого повідомлення - на розсуд роботодавця. Зі змістом наказу Товариства № 488-к від 05.08.2024 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » та наведеними у ньому підставами позивач також був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис на його звороті. При цьому, представник відповідача звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не було висловлено письмового заперечення з приводу твердження про його відмову від переведення на іншу роботу, відповідно, обставини, які фактично склались знайшли своє відображення, зокрема, у п.1 оскаржуваного наказу. Зазначила, що частиною 1 ст. 32 КЗпП встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника. За змістом наведеної норми переведення працівника на іншу роботу є можливим за отримання згоди працівника. Зважаючи на її відсутність, положення ч.3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП, неможливість виконання обов`язків та завдань начальника РСО, зумовленого відсутністю допуску до державної таємниці (отримання якого передує призначенню на посаду), відсутність погодження з приводу його призначення з боку Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, обставини, що склались у своїй сукупності, зумовили до прийняття роботодавцем рішення про звільнення позивача ОСОБА_1 на підставі п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Зазначила, що вимога позивача про фактичний допуск працівника до роботи з державною таємницею грубо суперечить положенням ч.6 та 7, 8 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю», відповідно до якої РСО комплектуються спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці із ступенем секретності «цілком таємно», якщо характер виконуваних робіт не вимагає допуску до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості". Відповідно до Номенклатури посад працівників затвердженої директором Товариства 26.03.2024 р., погодженої начальником Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, посада начальника РСО віднесена до переліку посад, перебування на яких потребує допуску до державної таємниці. Однією із кваліфікаційних вимог до кандидата на посаду, згідно посадової інструкції начальника РСО, затвердженої 06.10.2022 р. т.в.о. директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_18., є наявність допуску до державної таємниці за формою 2 (два). У відповідності до ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» термін дії допуску для форми 2 (два) складає 7 років. Виходячи зі змісту відповіді Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/17/М-3122/24 від 30.09.2024 р., додаткових пояснень позивача від 12.11.2024 р., допуск ОСОБА_1 було надано в лютому 2016 року, термін дії якого сплинув у лютому 2023 р. Оскільки ОСОБА_1 повідомив не достовірні відомості, не вказав, що його дружина є громадянкою російської федерації, Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/6-61490дск від 07.03.2023 р. йому було відмовлено у наданні допуску. При цьому, положення наведеного Закону не містить обов`язку роботодавця вживати заходів щодо організації процесу повторного звернення за отриманням допуску до державної таємниці цього ж працівника, це є правом роботодавця. Зважаючи ж на те, що основний вид діяльності Товариства виробництво зброї, триваючу 3-ій рік поспіль збройну агресію, продовження трудових відносин, на думку роботодавця, зумовлене з допуском до державної таємниці не вбачається можливим, як на дату звільнення у 2023 р., так і станом на серпень 2024, у зв`язку із чим єдиним оптимальним виходом є пропозиція переведення на іншу роботу. Застосований роботодавцем підхід, як зазначає представник відповідача, повністю узгоджується із вимогами Закону України «Про державну таємницю», КЗпП. При цьому, зазначила, що твердження про необхідність фактичного допуску до державної таємниці, видачу ключів від службового кабінету також не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 р. «Про організацію та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», локальних актів таких як посадова інструкція, так, остання містить імперативну вказівку про те, що кандидат на посаду начальника РСО повинен спершу отримати допуск до державної таємниці відповідної форми. Крім того, доступ в режимні приміщення надається особам, які залучені до виконання секретних робіт. Зазначила, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді з боку відповідача було виконано, а саме, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на виконання рішення суду І інстанції: 1- винесено наказ про поновлення на роботі, 2- внесено відповідний запис до трудової книжки відповідно до вимог п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 р. № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110), 3- нараховано та виплачено заробітну плату відповідно до рішення суду, що підтверджується платіжними інструкціями від 02.08.2024 р. № 1898, № 1898 та 28.11.2024 № 1899, податковою звітністю, зокрема, додатком № 1 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за звітний податковий період ІІІ квартал 2024 р., відомості про суми нарахованої заробітної плати та утриманого податку стосовно ОСОБА_1 значаться в рядку 142, 143 (витяг з додатку № 1 до податкового розрахунку додається), 4- направлено ОСОБА_1 наказ про поновлення на роботі та необхідність стати до роботи не пізніше 05.08.2024 р. разом із супровідним листом №1284 від 02.08.2024 р., 5- на виконання наказу Товариства № 259 від 17.06.2024 р. «Про затвердження Антикорупційної програми» ознайомлено ОСОБА_1 з Антикорупційною програмою, що підтверджується заповненим ним 05.08.2024 р. зобов`язанням та декларацією. Враховуючи викладене, твердження позивача про невиконання судового рішення безпідставне та спростовано наявними в матеріалах справи доказами. Зазначила, що посилання позивача ОСОБА_1 на те, що при його прийнятті на роботу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на посаду начальника режимно-секретного органу ще у 2015 р., до отримання ним допуску до державної таємниці, слугує підставою, на думку позивача та його захисника, застосування аналогії станом на серпень 2024 р., подальший довільний виклад послідовності дій роботодавця по відновленню його на роботі, заходів, які мають вжиті отримання ним допуску грубо суперечать вищенаведеним положенням Закону України «Про державну таємницю», оскільки останній чітко регламентує процедуру призначення спеціалістів РСО. Отже, застосування судом аналогії закону можливе лише у разі, якщо є прогалина у законодавстві, тобто є суспільні відносини, які відносяться, зокрема до сфери процесуального права, проте ці відносини не врегульовані жодним чином нормами процесуального права. Відтак, якщо певні цивільні процесуальні відносини не врегульовані ЦПК України, вони регулюються тими правовими нормами, що регулюють подібні за змістом відносини. Ці правила є універсальними, тому що вони розраховані на врегулювання усіх цивільних процесуальних відносин у разі наявності прогалин у цивільному процесуальному законодавстві. Положення ж Закону України «Про державну таємницю» є імперативними, враховуючи їх особливо важливе значення, повинні застосовуватися незалежно від принципу автономії волі сторін. Твердження позивача про порушення відповідачем при звільненні положень ст.49-2 КЗпП є також безпідставними та спростовується поданими відповідачем доказами.

18.12.2024 через Систему Електронний суд від представника відповідача адвоката ОСОБА_16. надійшли додаткові матеріали на виконання ухвали суду від 08.11.2024 про витребування доказів, разом із клопотанням про їх долучення до матеріалів справи, в якому представник відповідача зазначила, що подано облікову картку (форми 6) з грифом «для службового користування».

18.12.2024 у судовому засіданні розглянуто клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_16. про залучення до участі у справі у якості третьої особи ГУ СБ України у м. Києві та Київської області, в його задоволенні відмовлено, про що судом постановлено протокольну ухвалу, занесену до Журналу судового засідання.

18.12.2024 на підставі ухвали суду суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_15, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,- за правилами загального позовного провадження.

12.01.2025 через систему Електронний суд від представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_15. надійшло клопотання, в якому представник позивача просив суд витребувати копію матеріалів справи Солом`янського районного суду міста Києва № 753/5742/23 та долучити їх до матеріалів цієї справи з подальшим дослідженням судом, та долучити до матеріалів справи рішення судів по аналогічним справам, які стосувались неодноразових поновлень на роботі начальників режимно-секретного відділу, які набрали законної сили та наявні в реєстрі судових рішень.

15.01.2025 через систему Електронний суд від представника відповідача адвоката ОСОБА_16. до суду надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник відповідача просила суд долучити до матеріалів справи копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 р. у справі № 320/13467/23, згідно якого ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову, про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо відмови у доступі до державної таємниці у зв`язку із повідомленням недостовірних відомостей про себе, відмовлено.

17.01.2025 через систему Електронний суд від представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_15. надійшли заперечення на зазначене клопотання представника відповідача, в якому зазначено, що станом на 17.01.2025 рік рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 р. у справі № 320/13467/23 не набрало законної сили, по даній справі подана апеляційна скарга.

28.01.2025 на адресу суду надійшов лист ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за вих. № 51/6-60372 від 17.01.2025, в якому повідомляється суд про те, що Головним управлінням як регіональним органом СБ України поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника РСО ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» відповідно до рішення суду від 29.07.2024 у справі № 753/5742/23 не погоджено. Лист із аналогічною інформацією надійшов до суду 24.02.2025 р.

27.02.2025 через систему Електронний суд від представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_15. надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи скан копію матеріалів справи № 753/5742/23, яка наразі знаходиться в провадженні Київського апеляційного суду, щодо першого неправомірного звільнення ОСОБА_1 , долучити до матеріалів справи відповідь ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" від 10.02.2025 вих. №259 з додатками: копією табелів обліку робочого часу за серпень 2025 року, а саме директора ОСОБА_8 , заступника директора з режиму та безпеки ОСОБА_3 , керівників ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" серед яких ОСОБА_9 , який в табелі значиться з найменуванням посади "начальник відділу договірної роботи" проте погоджував накази в означений період як перший заступник, табель обліку робочого часу ОСОБА_6 ; копію наказу від 01.08.2024 про направлення директора на підвищення кваліфікації, копію наказу від 02.08.2024 про покладання тимчасового виконання обов?язків на ОСОБА_3 долучити до матеріалів справи відповідь ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_3" від 14.02.2025 вих №304 про надання копій документів з додатками: копією посадової інструкції заступника директора з режиму та безпеки та копією посадової інструкції першого заступника, долучити до матеріалів даної справи скаргу ОСОБА_1 від 26.02.2025, направлену на адресу голови ІНФОРМАЦІЯ_7

12.03.2025 через систему Електронний суд на вказане клопотання представника позивача надійшли заперечення від представника відповідача адвоката ОСОБА_16., в яких представник зазначила, що подані представником позивача докази не стосуються предмету доказування у даній цивільній справі та подані із пропущенням процесуальних строків.

17.03.2025 під час підготовчого судового засідання суд вирішив клопотання представників сторін: суд задовольнив клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів, з`ясувавши у сторін, чи всі докази ними подані, чи не бажають сторони врегулювати спір у мирному порядку. Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про перехід для врегулювання спору за участю судді, на що представник відповідача заперечувала, тому суд завершив проведення підготовчого провадження, та ухвалою закрив підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

05.05.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_15. по причині його зайнятості в іншому судовому засіданні.

28.05.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_15. по причині перебування позивача за межами території України у той час, як позивач ОСОБА_1 бажає особисто приймати участь у розгляді справи.

30.07.2025 слухання справи було знято з розгляду у зв`язку із неявкою сторін, які не повідомили суду причини своєї неявки до суду.

20.10.2025 від представника позивача адвоката ОСОБА_15. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що постановою Київського апеляційного суду від 10.09.2025 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року у справа № 753/5742/23 скасовано, постановлено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зазначається, що 23.09.2025 ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 10.09.2025 р., та ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, недоліки позивачем усунуто та 29.10.2025 провадження за касаційною скаргою було відкрито. На переконання представника позивача, вказані цивільні справи пов`язані між собою, оскільки обидві стосуються звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади, тому просить зупинити провадження у вказаній цивільній справі до вирішення Касаційним цивільним судом касаційної скарги ОСОБА_1

22.10.2025 від представника відповідача адвоката ОСОБА_16. через систему Електронний суд надійшли заперечення на клопотання представника позивача про зупинення провадження, в яких представник відповідача зазначила, що дані цивільні справи, на переконання сторони відповідача, не пов`язані між собою, та від вирішення цивільної справи 753/5742/23 не залежить вирішення по суті позову позивача ОСОБА_1 у вказаній цивільній справі, тому просила відмовити у задоволенні клопотання сторони позивача про зупинення судового провадження.

23.10.2025 слухання справи було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката ОСОБА_15. через перебування у службовому відрядженні.

23.01.2026 слухання справи було відкладено за клопотанням представника відповідача адвоката ОСОБА_16. по причині неможливості прибуття до суду.

31.03.2026 судом було постановлено ухвалу за наслідками розгляду клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_15. про зупинення провадження у справі, на підставі якої у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки суд дійшов до висновку, що у цивільній справі № 753/5742/23 та у цивільній справі № 760/21230/24 предмети позову є відмінними, а оскаржувані позивачем накази - такими, що винесені в різний проміжок часу, у зв`язку із чим зібрані у цивільній справі № 760/21230/24 докази дозволяють суду встановити та оцінити обставини, які є предметом даного судового розгляду, незалежно від результатів вирішення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10.09.2025, та суд не вважає, що від вирішення цивільної справи 753/5742/23 залежить вирішення по суті цивільної справи 760/21230/24, тому у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення розгляду справи суд відмовив.

15.04.2026 у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_15. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав та за обставин, викладених у позові, наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що згідно з наказом ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 15.12.2015 №347-к позивач був прийнятий на посаду начальника режимно-секретного органу ДП «ІНФОРМАЦІЯ_4», та йому було надано доступ до державної таємниці на 7 років. В лютому 2023 року термін допуску до державної таємниці позивача закінчився та 20.03.2023 року наказом ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» №143-к він був звільнений і займаної посади у зв`язку з відмовою в наданні допуску до державної таємниці. Не погодившись із вказаним наказом про своє звільнення, позивач звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із відповідним позовом, та на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 року його позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 20.03.2023 №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено позивача на посаді, але вже 05.08.2024 Наказом №488-к його було повторно звільнено із займаної посади. При цьому перелік, наявних вакансій, який було йому надано адміністрацією товариства, не містив інформації про заробітну плату, позивачеві не було надано достатньо часу для прийняття рішення стосовно зайняття іншої посади, товариством після його поновлення не було скеровано додаткового запиту до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області стосовно надання позивачеві допуску до державної таємниці. Зазначив, що на посаду позивача після його звільнення був прийнятий інший працівник, який у зв`язку з поновленням позивача на роботі не був переведений на іншу роботу та/або звільнений. Враховуючи викладене, представник позивача просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» адвокат ОСОБА_16. заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що відповідачем звільнення позивача було здійснено у відповідності до діючого законодавства, та права позивача з боку відповідача порушеними не були. Пояснила, що ОСОБА_1 призначений на посаду начальника РСО ДП «ІНФОРМАЦІЯ_2» (правонаступником якого є ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3») № 347-к від 15.12.2015 р., при цьому посада начальника РСО віднесена до переліку посад, перебування на яких потребує допуску до державної таємниці. Водночас, по закінченню строку дії допуску до державної таємниці позивача, а саме, 02.02.2023 р. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» на адресу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області направлено запит про надання ОСОБА_1 доступу до державної таємниці. 20.03.2023 р. Товариством отримано лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/6-61490дск від 07.03.2023 р., згідно якого ОСОБА_1 повідомив недостовірні відомості - не вказав, що його дружина є громадянкою російської федерації, що слугувало підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 допуску до державної таємниці. Враховуючи викладене, наказом Товариства № 143-к від 20.03.2023 р. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.07.2024 р. у справі № 753/5742/23 визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 143-к від 20.03.2023 р. «Про звільнення ОСОБА_1 », та піддано негайному виконанню. Рішення суду з боку відповідача було виконано у повному обсязі, а саме: скасовано наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 143-к від 20.03.2023 р. «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника режимно-секретного органу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» з 21.03.2023 р., повідомлено про необхідність стати до роботи не пізніше 05.08.2024 р. Відповідно до наказу № 480-к від 02.08.2024 р. ОСОБА_1 05.08.2024 р. прибув на роботу та ознайомився із цим наказом під розпис. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» зроблено відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1 . З огляду на відсутність допуску до державної таємниці, керуючись п.4 наказу Товариства № 480-к від 02.08.2024 р., запропоновано ОСОБА_1 перелік вакантних посад, не пов`язаних з державною таємницею. Однак, позивач ОСОБА_1 відмовився підписувати перелік запропонованих вакантних посад, про що Комісією було складено акт № 7 від 05.08.2024 р., та Наказом від 05.08.2024 р. № 488-К позивача звільнено з посади начальника РСО, у зв`язку із відмовою у наданні допуску до державної таємниці та відмовою від переведення на запропоновані посади, на підставі ч. 3 Закону України «Про державну таємницю», ч.2 ст. 40 КЗпП. Зазначила, що перебування на посаді, яку обіймав ОСОБА_1 , передбачає допуск до державної таємниці, якого у позивача немає. Тому, вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

26.05.2026 у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав та за обставин, зазначених у позові, додатково зазначив, що вважає своє звільнення незаконним, оскільки з боку відповідача йому не було запропоновано переліку вакантних посад, на які його могло бути переведено, із зазначенням заробітної плати, яку він міг отримувати за новою посадою, та інших істотних умов праці, що унеможливлювало з його боку прийняття рішення про переведення на іншу посаду. Позивач зазначив, що дійсно йому було надано перелік посад перед винесенням наказу про його звільнення, що мало місце в один день, і що, на його переконання, є незаконним, бо йому не було надано достатньо часу, аби визначитись із можливістю обійняти іншу посаду на цьому ж підприємстві, де не вимагалось наявності доступу до державної таємниці. Зазначив, що 29.07.2024 суд ухвалив рішення про поновлення позивача на займаній посаді - начальника РСО ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», та 31.07.2024 позивач прибув на підприємство із рішенням суду, але його не пропустили на КПП на територію Товариства. Того ж дня - відповідач направив лист на адресу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області із проханням роз`яснити товариству порядок поновлення позивача ОСОБА_1 на займаній посаді. 02.08.2024 ввечері в п`ятницю наказ про поновлення його на посаді від 02.08.2024 надійшов на електронну пошту позивача, та в п. 4 Наказу вже заздалегідь було зазначено про пропозицію вакансій через відсутність допуску до державної таємниці у позивача. 05.08.2024 позивач прибув на роботу, однак до робочого кабінету його не було допущено, робоче місце йому визначене не було, повторно скерувати документи до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області про надання позивачеві доступу до державно таємниці відповідач відмовився. 05.08.2024 о 09:30 позивачеві було вручено перелік вакансій, та він власноручно на вказаному документі написав, що переведення його на іншу посаду є передчасним, оскільки суперечить чинному законодавству, та рішенню суду, та просив для поновлення його порушених прав направити відповідні матеріали до СБ України для оформлення допуску до державно таємниці. 05.08.2024 об 11:45 йому було вже вручено наказ про звільнення. 14.08.2024 надійшов лист ГУ СБ України про неможливість поновлення позивача на посаді, тому не міг лягти в основу рішення про відмову у поновленні позивача на займаній посаді. Повідомив суду, що станом на дату судового розгляду, доступу до державної таємниці він не має, водночас, наполягає на тому, що відповідач повинен був після його поновлення на посаді повторно скерувати на адресу ГУ СБ України у м. Києві, і звертає увагу суду на те, що первинно його було прийнято на роботу на вказану посаду тоді, коли він не мав допуску до державної таємниці, тому вважає цю підставу надуманою, бо відповідач не мав наміру реально виконувати рішення суду про його поновлення на посаді. Зазначив, що із 30-ти запропонованих позивачеві вакансій, жодна не містила інформації про розмір заробітної плати, яка буде виплачуватись позивачеві у випадку погодження із ним переведення на іншу посаду, тобто не містила істотної умови, що виключало прийняття позивачем рішення стосовно доцільності переведення на іншу посаду. Тому, вважає своє звільнення незаконним, на задоволенні позову наполягає, просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на правничу допомогу у сумі 40 000 грн.

Представник позивача адвокат ОСОБА_15 підтримав пояснення позивача ОСОБА_1 , наполягав на задоволенні позов, зазначив, що відповідач повинен був повторно скерувати запит до ГУ СБ України у м. Києві та Київській області про надання позивачеві доступу до державної таємниці.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_16. заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 було скасовано в апеляційному порядку, та стороною відповідача на той час, коли це рішення було чинним, в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, було виконано, позивача поновлено на займаній посаді начальника РСО Товариства, про що видано відповідний Наказ від 02.08.2024 р., з яким позивача було ознайомлено, позивачеві було виплачено середній заробіток у розмірі 44 731 грн. 62 коп. за вирахуванням відповідних податків і зборів. Позивачеві було запропоновано приступити до роботи 05.08.2024 р., але сам факт поновлення позивача на роботі, як зазначила представник відповідача, за умови, коли доступ до державної таємниці у нього відсутній, не є автоматичним поновленням доступу до держаної таємниці. Зазначила, що ч. 6 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що призначення осіб на посади, зокрема начальників РСО, здійснюється з обов`язковим погодженням з органом СБ України та спеціально уповноваженим РСО вищого органу. Частиною 7 ст. 21 цього ж Закону визначено, що РСО комплектується спеціалістами, яким вже надано допуск до державної таємниці. Положеннями даного закону визначено, що у випадку відмови в отриманні доступу до державної таємниці, роботодавець вправі запропонувати працівникові переведення на іншу роботу або ж звільнити такого працівника. Товариством, зважаючи на рішення суду, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді, відсутності у останнього допуску до державної таємниці, 05.08.2024 ОСОБА_1 . Товариством було запропоновано усі наявні на той момент на підприємстві вакантні посади. При цьому, положення КЗпП не визначають певної процедури чи механічну здійснення ознайомлення працівника із переліком вакантних посад, не регламентовано тривалості такого ознайомлення, ані обов`язковості доведення до працівника функціоналу, чи то інших застережень. Сам факт пропозиції позивачеві ОСОБА_1 переведення на іншу посаду не був для позивача несподіваним, тому що 02.08.2024 на електронну адресу позивача було направлено наказ про поновлення на роботі, який містив застереження про те, що позивачеві будуть запропоновані інші посади, зважаючи на відсутність у нього допуску до державної таємниці. Крім того, 05.08.2024 року, коли позивач прибув на територію підприємства, жодних клопотань від нього в частині надання йому додаткового часу для того, аби визначитись із можливістю переведення на іншу посаду, від позивача ОСОБА_1 до адміністрації товариства не надійшло, в тому числі стосовно надання йому додаткової інформації про вакантні посади. Натомість - він власноручно зазначив, що його переведення на іншу посаду є передчасним та суперечить законодавству та рішенню суду. Сам факт відмови позивача від ознайомлення із запропонованим відповідачем переліком вакантних посад, що був заактований Комісією товариства, на переконання представника відповідача, свідчить про те, що позивач не виявив бажання перевестись на будь-яку іншу вакантну посаду, із запропонованих йому, кваліфікаційні вимоги до яких не вимагають наявності у працівника доступу до державної таємниці. У зв`язку із чим, відповідачем було прийнято рішення про звільнення позивача з посади начальника РСО, оскільки він не відповідає кваліфікаційним вимогам до цієї посади. Просила суд врахувати, що постановою Київського апеляційного суду від 10.09.2025 року рішення суду першої інстанції від 29.07.2024 р. про поновлення позивача на посаді було скасовано, та позивачеві було відмовлено у задоволенні позову. Та суд апеляційної інстанції у постановленому судовому рішенні зазначив, що вирішальною підставою для звільнення позивача є те, що останній не має доступу до державної таємниці, у зв`язку із чим не може обіймати цю посаду. Крім того, зазначила про відсутність погодження з боку ГУ СБ України у м. Києві та Київській області стосовно обіймання ОСОБА_1 посади начальника РСО Товариства, про що в матеріалах справи маються відповідні відомості. Тому, із врахуванням зазначеного, а також тих обставин, що товариство належить до критично важливих підприємств під час воєнного стану, із врахуванням викладеного у поданих до суду заявах по суті спору, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, так само відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у сумі 40 000 грн., які заявляє до стягнення позивач, зважаючи на те, що судові засідання у даній справі неодноразово були відкладені саме за заявою представника позивача.

26.05.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, на підтвердження таких обставин в їх сукупності та заємозв`язку, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, а також представника відповідача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідно до наказу №347-к від 15 грудня 2015 року та був членом первинної профспілкової організації профспілки працівників ІНФОРМАЦІЯ_10, створеної на підприємстві.

Відповідно до п. 1.2. Посадової Інструкції Начальника режимно-секретного органу, затвердженої ТВО директора ОСОБА_20 06.10.2022, Начальника режимно-секретного органу приймає на посаду та звільняє з посади Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_5» наказом за погодженням з режимно-секретним відділом Державного концерну «ІНФОРМАЦІЯ_8» та Головним управлінням Служби Безпеки України у м. Києві та Київській області. У Розділі 6 Посадової інструкції зазначені відомості про кваліфікаційні вимоги, а саме - наявність допуску до державної таємниці за формою 2 (два), повна та базова вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр). Стаж роботи в режимно-секретних органах не менше 1 року, або стаж роботи в умовах режимних обмежень не менше 5 років. Із вказаною Посадовою інструкцією 06.10.2022 р. позивача ОСОБА_1 було ознайомлено, про що свідчить його підпис у відповідній графі Посадової інструкції.

Встановлено, що 02.02.2023 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», у зв`язку з закінченням терміну допуску до державної таємниці, оформленої позивачу, направило на адресу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області запит про надання ОСОБА_1 доступу до державної таємниці.

20.03.2023 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» отримано лист вх. №17дск (вих.51/6-61490дск від 07.03.2023) про відмову у наданні допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , у зв`язку із зазначенням недостовірних відомостей щодо себе, підстава: ОСОБА_1 не зазначив, що його дружина ОСОБА_2 є громадянкою рф.

Згідно листа голови профспілки ОСОБА_10 від 20.03.2023 щодо подання начальника відділу адміністративно - господарського забезпечення та транспорту ОСОБА_11 на звільнення начальника режимно - секретного органу ОСОБА_1 на підставі листа Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 07.03.2023 №51/6-6190дск «Про відмову в наданні допуску до державної таємниці» у зв`язку з повідомленням недостовірних відомостей, Первинна Профспілкова організація ППОПУДП «ІНФОРМАЦІЯ_3» повідомила, що не заперечує щодо звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

20.03.2023 ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади на підставі наказу №143-к у зв`язку з відмовою у наданні допуску до державної таємниці згідно п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Не погодившись із Наказом № 143-к від 20.03.2023 р. про своє звільнення із займаної посади, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

29.07.2024 Солом`янським районним судом міста Києва за наслідками цивільної справи № 753/5742/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку було ухвалено рішення, на підставі якого позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, вирішено: визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 20.03.2023 №143-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 21.03.2022; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу - 774620,65 грн./ за вирахуванням визначених законом податків та зборів /; Ухвалено, що рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 44731,62 грн./ за вирахуванням визначених законом податків та зборів / піддати негайному виконанню; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь держави 9893,20 грн. судового збору.

02.08.2024 Директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» було винесено наказ № 480-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1», відповідно до змісту якого слідує, що на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року № 753/5742/23 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу у розмірі 44 731, 62 грн. за вирахуванням визначених законом податків та зборів, підданого негайному виконанню, керуючись ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, наказано:

1. Скасувати наказ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 20.03.2023 року № 143-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника режимно-секретного органу з 21 березня 2023 року.

3. Відділу кадрів забезпечити внесення відповідного запису до трудової книжки ОСОБА_1 .

4. Враховуючи відсутність допуску до державної таємниці у ОСОБА_1 та неможливістю допустити останнього до виконання попередніх обов?язків з документами і матеріалами, які містять державну таємницю, секретну інформацію та їх матеріальних носіїв, доступу до режимних приміщень, запропонувати ОСОБА_1 перелік вакантних посад, не пов?язаних із державною таємницею, з урахуванням його спеціальності, кваліфікації та стану здоров`я.

5. Відділу бухгалтерського обліку та звітності виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 44731, 62 грн., за вирахуванням визначених законом податків та зборів згідно платіжних реквізитів, визначених у супровідному листі ОСОБА_1 (вх. № 1147 від 31.07.2024).

6. Повідомити ОСОБА_1 про необхідність стати до роботи не пізніше 05 серпня 2024 року.

Зазначається, що підставою для видачі вказаного наказу послужило рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024.

02.08.2024 супровідним листом № 1284 на адресу позивача ОСОБА_1 було скеровано повідомлення про добровільне виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року у справі № 753/5742/23, відповідно до якого відповідач повідомляє позивача про добровільне виконання рішення суду в частині, підданій негайному виконанню, а саме - поновлення на роботу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу в розмірі 44 731, 62 грн. за вирахуванням визначених законом податків та зборів. Зазначається, що на виконання згаданого рішення суду відповідачем видано наказ № 480 від 02 серпня 2024 року про поновлення позивача на посаді начальника режимно-секретного органу з 21 березня 2023 року. На виконання згаданого рішення суду та згідно супровідного листа ОСОБА_1 за вх. № 1147 від 31.07.2024 року сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах місячного платежу у розмірі 44 731, 62 грн. за вирахуванням визначених законом податків та зборів, перерахована на реквізити, надані позивачем. ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» повідомляє позивача про необхідність стати до роботи не пізніше 05 серпня 2024 року.

На виконання рішення суду на користь позивача відповідачем було сплачено 36 008, 96 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1898 від 02.08.2024, 8 051, 69 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1899 від 02.08.2024, 670, 97 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1898 від 02.08.2024 (сплачений військовий збір), всього 44 731, 62 грн.

02.08.2024 Директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» М. Іванушко видано Наказ № 483-к «Про покладання тимчасового виконання обов?язків», на підставі якого у зв`язку із перебуванням директора на підвищенні кваліфікації, тимчасове виконання обов?язків директора покладено на ОСОБА_3 за його згодою.

Із Наказом «Про поновлення на роботі ОСОБА_1» від 02.08.2024 за № 480-к позивача було ознайомлено 05.08.2024, про що мається його підпис та зроблений власноручно напис про те, що переведення на іншу посаду є передчасним, не відповідає рішенню суду, просить направити матеріали на отримання допуску до державної таємниці.

У Переліку вакантних посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» станом на 05.08.2024, що пропонуються ОСОБА_1 , згідно Наказу № 480-к від 02.08.2024, серед переліку у 30-ть позицій маються відомості про назву посади, підрозділ, вид трудового договору, а також кваліфікаційні вимоги.

Із Переліком вакантних посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» позивач ОСОБА_1 ознайомився 05.08.2024 о 09:30, про що проставив свій підпис та власноручно написав, що переведення на іншу посаду є передчасним, оскільки суперечить діючому законодавству та рішенню суду, просить спрямувати матеріали до СБУ на оформлення допуску до державної таємниці.

Відповідно до Акту за результатами ознайомлення працівника ОСОБА_1 із переліком вакантних посад за № 7 від 05.08.2024 вбачається, що Комісією у складі ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 доведено до відома працівника ОСОБА_1 перелік всіх вакантних посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» станом на 05.08.2024 року, з метою забезпечення можливості переведення останнього на роботу, не пов`язану з державною таємницею, роботу, за якою працівник може виконувати з урахуванням його освіти, досвіду, з урахуванням його спеціальності, кваліфікації та стану здоров`я. У присутності всіх членів Комісії працівнику надано перелік вакантних посад на 3 аркушах, в тому числі оголошено шляхом зачитування. Працівнику доведено, що у разі подальшої зацікавленості у переведенні на вакантну посаду, буде проведено аналіз відповідності його кваліфікації вимогам даної посади. Після чого буде прийнято рішення щодо можливості його переведення на вакантну посаду. У присутності всіх членів комісії працівник відмовився від переведення на іншу роботу після ознайомлення із переліком вакантних посад.

05.08.2024 за вих. № 14 Голова Профкому ОСОБА_21 повідомив т.в.о. директора ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_9» ОСОБА_3 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , при цьому зазначивши, що ОСОБА_1 на даний час не є членом профспілки працівників ІНФОРМАЦІЯ_10 ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3».

05.08.2024 т.в.о. директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_3 винесено Наказ № 488-к «Про звільнення ОСОБА_1 », зі змісту якого слідує, що приймаючи до уваги рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року № 753/5742/23 в частині поновлення на роботі, підданого негайному виконанню, поновлення ОСОБА_1 на посаді з 21.03.2023 року Наказом № 480-к від 02.08.2024 року, відмову ОСОБА_1 від переведення на іншу роботу, не пов`язану з державною таємницею, з урахуванням його спеціальності, кваліфікації та стану здоров`я, керуючись ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 40 КЗпП України, п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки», колективним договором ДП «ІНФОРМАЦІЯ_3» на 2021-2024 р.р., наказано звільнити ОСОБА_1 , начальника режимно-секретного органу, 05.08.2024 року, у зв`язку із відмовою у наданні допуску до державної таємниці згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Підставою для винесення Наказу послужили: лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 07.03.2023 № 51/6-61490 дск, відмова ОСОБА_1 від переведення на іншу роботу після ознайомлення із переліком вакантних посад (Акт за результатами ознайомлення працівника ОСОБА_1 із переліком вакантних посад від 05.08.2024 року за № 7)/

Із Наказом ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 05.08.2024 за № 488-к позивач ОСОБА_1 ознайомлений 05.08.2024 о 11:40, про що проставив свій підпис на Наказі, із зазначенням про те, що виданий наказ не відповідає чинному законодавству, оскільки суперечить рішенню суду від 29.07.2024 та порушує конституційні права позивача.

14.08.2024 за вих. № 51/6-64669 Заступником начальника ГУ СБ України у м. Києві та Київській області на адресу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» скеровано лист «Щодо надання роз`яснень», у відповідь на звернення ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» № 1271 від 31.07.2024 щодо поновлення на посаді ОСОБА_1 відповідно до змісту рішення Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 753/5742/23. У листі ГУ СБ України у м. Києві та Київській області повідомляє, що незалежно від наявності вакансій, обумовлених ч. 5 ст. 26 Закону України «Про державну таємницю», в силу положень ч. ч. 6, 7 ст. 21 цього Закону, та фактичної відсутності як рішення органу СБ України про надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, так й погодження Головним управлінням комплектування цією особою посади начальника РСО ТОВ «КБ «ІНФОРМАЦІЯ_5» після скасування йому такого допуску, поновлення ОСОБА_1 на даній посаді є неможливим. Зазначається про те, що Головним управлінням як регіональним органом СБ України поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника режимно-секретного органу ТОВ «КБ «ІНФОРМАЦІЯ_5» відповідно до рішення суду від 29.07.2024 у справі № 753/5742/23 не погоджено.

13.01.2025 Київським окружним адміністративним судом у адміністративній справі № 320/13467/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України в м.Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в доступі до державної таємниці у зв`язку з повідомленням недостовірних відомостей про себе, на підставі рішення суду у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду не набрало законної сили у зв`язку із процедурою апеляційного оскарження.

10.09.2025 Київським апеляційним судом за наслідками розгляду апеляційної скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» - ОСОБА_22 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року, постановлене під головуванням судді Усатової І.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, винесено постанову, на підставі якої апеляційну скаргу представника представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» - ОСОБА_22 задоволено:

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року, - скасовано.

Постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 10.09.2025 р.

29.10.2025 ухвалою Верхового Суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_15 , на постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, - відкрито касаційне провадження.

На час постановлення судом даного судового рішення справа в касаційній інстанції за касаційною скаргою ОСОБА_1 не розглянута.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері ІНФОРМАЦІЯ_11, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної ІНФОРМАЦІЯ_12 та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Згідно з ч. 1 ст. 21 вказаного Закону в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

У відповідності до ч. ч. 6, 7 ст. 21 вказаного Закону призначення осіб на посади заступників керівників з питань режиму, начальників РСО та їх заступників, а також видання наказу про покладення на окремого працівника обов`язків щодо забезпечення режиму секретності здійснюється за погодженням з органами Служби безпеки України та РСО вищестоящих державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

РСО комплектуються спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці із ступенем секретності "цілком таємно", якщо характер виконуваних робіт не вимагає допуску до державної таємниці із ступенем секретності "особливої важливості". Якщо державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа або організація не провадить діяльність із секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "особливої важливості", РСО такого органу, підприємства, установи або організації комплектується спеціалістами, яким надано допуск до державної таємниці зі ступенем секретності "таємно".

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік та форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено у разі повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку: виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП України).

Зі змісту ч. 4 ст. 40 КЗпП України слідує, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Тобто, норма ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю», яка є спеціальною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, передбачає заходи, яких роботодавець може вжити в разі отримання відмови у допуску до державної таємниці, якщо переміщення працівника на іншу посаду неможливе:

- переведення на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею;

- звільнення.

При цьому, вказані заходи вживаються на розсуд роботодавця, а умова про звільнення не містить вказівки на те, що таке звільнення здійснюється виключно в разі неможливості переведення.

Таким чином, роботодавець в залежності від обставин має право обрати, який із заходів вжити (звільнення або переведення), попередньо встановивши, що переміщення працівника на іншу посаду неможливе.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

У пункті 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що згідно зі статтею 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

Зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду у справі 607/14453/20 та Верховного Суду України у справі № 6-1471 цс 17.

А саме, Верховний Суд України у постанові від 01.11.2017р. у справі № 6-1471цс17, роз`яснив, що норма статті 32 КЗпП України трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Переміщення може бути здійснене лише за умови, що не зміниться жодна з істотних умов трудового договору працівника.

Як вбачається із матеріалів справи, та поданих до суду доказів, роботодавцем - відповідачем по справі ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» перед прийняттям рішення про звільнення позивача, було запропоновано позивачеві ОСОБА_1 . Перелік вакантних посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» станом на 05.08.2024, не пов`язаних із державною таємницею, з урахуванням його спеціальності, кваліфікації та стану здоров`я.

Із поданого до суду Переліку вакантних посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» станом на 05.08.2024, які, з урахуванням спеціальності, кваліфікації та стану здоров`я, були запропоновані позивачеві ОСОБА_1 відповідно до Наказу № 480-к від 02.08.2024, та які не пов?язані із державною таємницею, позивачеві відповідачем було запропоновано 30-ть вакантних посад із зазначенням коду КП, підрозділу, виду трудового договору (безстроковий), а також кваліфікаційних вимог до кожної із посад.

Водночас, у вказаному Переліку вакантних посад, які були запропоновані позивачеві ОСОБА_1 , були відсутні відомості про істотні умови праці, такі, як: про трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник, перелік його посадових обов`язків, дату початку виконання роботи, визначене робоче місце, права та обов`язки, умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору, режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці (ст. ст. 21, 24, 29 ч. 3 ст. 32 КЗпП України).

Відсутність відомостей про істотні умови праці та відповідно - істотні умови безстрокового трудового договору, який пропонувався до укладення позивачеві, призвели до неможливості позивачеві ОСОБА_1 реалізувати своє право на працю через вибір альтернативної посади із переліку запропонованих йому вакантних посад, які не пов?язані із державною таємницею.

Тому, із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» не в повному обсязі були виконані вимоги ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» перед прийняттям рішення про звільнення позивача із займаної посади, тобто була порушена процедура звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади начальника РСО в частині не з`ясування відповідачем реальної можливості переміщення позивача на іншу посаду, та - через незазначення відповідачем істотних умов праці у Переліку посад, запропонованих позивачеві, було допущено порушення прав позивача ОСОБА_1 , та не дотримані гарантії, визначені ст. ст. 2, 5-1, 29 КЗпП України, а також - ст. 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, та громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

При цьому, суд погоджується із позицією представника відповідача про те, що КЗпП України та Закон України «Про державну таємницю» не встановлюють вимог до форми повідомлення про переміщення або переведення працівника на іншу посаду, водночас - вимоги до змісту такого повідомлення є гарантованими саме через дотримання роботодавцем приписів ст. ст. 21, 24, 29 ч. 3 ст. 32 КЗпП України.

Тобто, працівник має бути обізнаним із істотними умовами праці, які пропонуються йому у випадку переміщення або переведення на іншу роботу/посаду, в тому числі - з умовами та розміром оплати праці та графіком робочого дня.

У цій площині суд робить висновок про те, що є недостатнім формальне виконання приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» з боку роботодавця, натомість - повідомлення працівникові про інші вакантні посади з метою вирішення роботодавцем питання стосовно можливості переміщення працівника на іншу посаду перед прийняттям рішення про його звільнення - має розкривати зміст права на працю, гарантованого відповідно до ст. 43 Конституції України, суть якого полягає у можливості кожної особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Тобто, як неодноразово зазначав у своїх рішенням Конституційний Суд України, свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації (№№ 12/98, 14/98, 14/04, 8/07, 21/10, 4/12, 8/13, 9/13, 4/16, 5(I)/19, 6(ІІ)/19, 2/21, 4(ІІ)/21, 1/23, 9(I)/24, 1/25, 1/26).

Суд не розцінює рукописний текст, зроблений позивачем на наданих йому для ознайомлення Наказом «Про поновлення на роботі ОСОБА_1» від 02.08.2024 за № 480-к, Переліку вакантних посад ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», як відмову позивача від переміщення на іншу роботу/посаду, оскільки з боку відповідача була порушена належна процедура доведення до відому позивача інформації про істотні умови праці, які пропонуються позивачеві у рамках процедури такого переміщення.

Поданий до суду Акт за результатами ознайомлення працівника ОСОБА_1 із переліком вакантних посад за № 7 від 05.08.2024, в якому зазначено про те, що позивач відмовився від переведення на іншу роботу, вищевказаних висновків суду не спростовує.

Тобто, за наслідками розгляду цивільної справи по суті, судом встановлено, що мало місце порушення визначеного законодавством механізму звільнення позивача із займаної посади у порядку, визначеному приписами спеціального закону, а саме - ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю».

При цьому, подальше скасування в апеляційному порядку рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 р., на підставі якого позивача було поновлено на займаній посаді, не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача у вказаній цивільній справі, оскільки на час винесення наказів про поновлення на посаді позивача та про його звільнення із займаної посади, вказане рішення суду було чинним в тій частині, в якій воно було піддано негайному виконанню.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, судом встановлені підстави для визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 05.08.2024 за № 488-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою в наданні допуску до державної таємниці згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлення позивача на займаній посаді начальника режимно-секретного органу Товариства з 06.08.2024, оскільки відповідачем була порушена процедура звільнення позивача із займаної посади, визначена ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю».

Стосовно доводів позивача ОСОБА_1 , що відповідачем не було виконано рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 про поновлення позивача на займаній посаді, оскільки позивача не було допущено до його робочого місця, та він був позбавлений можливості приступити до виконання своїх посадових обов?язків, суд зазначає наступне.

За наслідками розгляду цивільної справи по суті, суд дійшов до висновку, що відповідачем ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 29.07.2024 р. було виконано, що проявилось у тому, що 02.08.2024 директором ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3» було видано Наказ № 480-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1», та на користь позивача було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах місячного платежу у розмірі 44 731, 62 грн.

На переконання суду, не є невиконанням рішення суду з боку відповідача фактичне недопущення позивача до здійснення посадових обов`язків на робочому місці начальника РСО ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», оскільки, як було встановлено за наслідками судового розгляду, у позивача ОСОБА_1 станом на 02.08.2024 не було доступу до державної таємниці, що унеможливлювало допуск останнього до роботи із документами і матеріалами, які містять державну таємницю, секретною інформацією та їх матеріальних носіїв, доступу до режимних приміщень, тощо.

При цьому, суд не вбачає потреби чи покладення обов`язку для відповідача для повторного направлення на адресу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області листа про надання допуску позивачеві до державної таємниці, оскільки Головне управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області листом від 07.03.2023 №51/6-61490дск вже відмовило у наданні ОСОБА_1 допуску до державної таємниці з підстав повідомлення ним під час оформлення допуску недостовірних відомостей, а саме: неповідомлення того, що його дружина, ОСОБА_2 , є громадянкою російської федерації.

Таким чином, судом ухвалюється рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід зазначити наступне.

Згідно ч.3 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2.ч. II Порядку обчислення середньої заробітної плати", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно довідки № 2 від 27.03.2023 середньомісячна заробітна плата позивача складає 44731,62 грн., а середньоденна - 2182, 03 грн.

Встановлено, що позивача звільнено 05.08.2024 наказом №488-к, на 09.06.2026 робочих днів -481, до стягнення підлягає 481х2182,03грн = 1 049 556, 43 грн.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Кодексу. Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України встановлено ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами). Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлено оподаткування заробітної плати військовим збором. Ставка військового збору складає 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подана через Електронний суд позовна заява дозволяє зменшити судовий збір, у такому разі він буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

З урахуванням цього, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 10 334, 37 грн. судового збору (2422,40 грн. за дві вимоги немайнового характеру + 10 495,56 грн. за вимогами майнового характеру) х понижуючий коефіцієнт 0,8.

Згідно ч. ч. 2,4 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

- присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

- поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Питання про витрати на правничу допомогу вирішити у відповідності до ст. 270 ЦПК України.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 32, 40, 235 КЗпП України, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про державну таємницю», положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 , статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 05.08.2024 року за № 488-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 06.08.2024 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 049 556, 43 грн., за вирахуванням визначених законом податків та зборів, інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь Держави судовий збір у розмірі 10 334, 37 грн.

У задоволенні іншої частини позову, - відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника режимно - секретного органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», починаючи з 06.08.2024 року, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми місячного платежу у розмірі 44 731,62 грн., за вирахуванням визначених законом податків та зборів, інших обов`язкових платежів, - піддати негайному виконанню.

Зазначити інформацію про сторін цивільного спору:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», код ЄДРПОУ НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_4

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суд .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та проголошено 09.06.2026 р.

Суддя К.С. Застрожнікова