Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №755/5849/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №755/5849/26

Суддя: Федосєєв С. В.

Справа № 755/5849/26

Провадження №: 3/755/2850/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з ГДІ ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 року. ОСОБА_1 13.04.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не проведення розрахункової операції через ПРРО та видача розрахункових операцій, чим порушила п.1,2, 3 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 №265/95 ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, причини неявки до суду не повідомила.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останньої.

Вивчивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що вина особи у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення № 1544 від 14.04.2026 року, копією акту фактичної перевірки від 14.04.2026 р. та іншими матеріалами долученими до матеріалів справи.

Даних про оскарження актів або дій посадових осіб ДПС, зміну чи скасування даних висновків на час вирішення справи не вбачається, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не вбачається.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за вказаним фактом за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За обставинами справи, з урахуванням особи ОСОБА_1 і обставин, викладених у ст.ст. 33-35 КУпАП, за відсутності даних про притягнення її до адміністративної відповідальності протягом року, вважаю можливим застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, оскільки інші його розміри є більш суворими, для їх застосування підстав не вбачається.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 155-1, 252, 280, 284-285 КУпАП, суд -

постановив:

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 5 (п`яти) неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua