Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №754/5848/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7972/26

Справа №754/5848/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 15 225,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

У квітні 2026 року в системі "Електронний суд" представниця Позивача, ОСОБА_2 , подала до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (надалі - Позивач) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідачка) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15 225,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5 175,00 грн - заборгованість за процентами; 500,00 грн - комісія за видачу кредиту; 4 550,00 грн - заборгованість за штрафом.

Також Позивач просить покласти на Відповідачку понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачкою своїх зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту № 73169-08/2025, що був укладений 30.08.2025 року між Відповідачкою та ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", яке відступило право грошової вимоги Позивачу.

Відповідачка відзив на позовну заяву не подала

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідачка повідомлена належним чином про розгляд справи у суді. Відповідачка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась до електронного кабінету в електронній формі.

З метою належного інформування про розгляд справи Відповідачки, яка не має електронного кабінету в ЄСІТС, Суд вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, інформацію було доведено до відома через Портал Дія, а також шляхом направлення повідомлення на відому електронну пошту (DBORTOVETS@GMAIL.COM) та номер телефону, що вказані кредитному договорі (+380633807106).

Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала, жодних заперечень проти позову чи клопотань про надання додаткового часу для подання відзиву не заявила. У зв`язку з ненаданням Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, Суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості , розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

30.08.2025 року між ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (Первісний кредитор) та Відповідачкою, ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 73169-08/2025 у формі електронного документа з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електронну комерцію".

Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця. Відповідачка підписала Договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю Y912), який був надісланий їй в SMS-повідомленні на фінансовий номер телефону. У матеріалах міститься фіксація дати та часу накладення підпису - 30.08.2025 о 18:59:44.

Введення Відповідачкою на вебсайті унікального SMS-коду (Y912), який був надісланий на її особистий номер телефону, згідно із законом за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", стаття 207 ЦК України). Використання відповідачкою логіну, паролю та одноразового ідентифікатора створює презумпцію того, що ці дії вчинені саме цією особою. Матеріали справи не містять доказів несанкціонованого використання персональних даних Відповідачки третіми особами.

Згідно з умовами договору (зокрема пунктами 1.1, 1.2, 1.4 Розділу 1, Паспортом кредиту та Графіком платежів), сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 5 000,00 грн загальним строком кредитування на 120 днів, з кінцевою датою погашення кредиту - 27.12.2025 року. За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості. Також договором передбачена сплата одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 10,00 % від суми кредиту, що у грошовому виразі становить 500,00 грн (пункт 1.4).

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав Відповідачці кредит на суму 5 000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку, що підтверджується Довідкою (листом) вих. № 3426_260316171641 від 16.03.2026 року, виданою надавачем платіжних послуг ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" (сервіс онлайн платежів iPay.ua, ліцензія НБУ №21/788-рк від 01.05.2023), згідно з якою 30.08.2025 року о 19:00:09 було успішно завершено платіжну операцію (транзакція № 848487184) на суму 5 000,00 грн на картку Відповідачки № НОМЕР_1 .

Оцінюючи цей доказ, Суд враховує, що згідно з нормами частини четвертої статті 31 Закону України "Про платіжні послуги" після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Також у статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" встановлено, що надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: 1) реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або 2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право:

1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення;

2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Тобто, зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів Відповідачці, відомості про неї, як про належну отримувачку кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Отже, довідка, видана фінансовою компанією (суб`єктом господарювання у сфері надання платіжних послуг), яка має відповідну ліцензію, має офіційний характер. Вона містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між первісним кредитором і Відповідачкою, що безпосередньо свідчить про проведення фінансової операції та повністю відповідає вимогам законодавства щодо належності, допустимості та достовірності доказів.

За таких обставин, з огляду на принцип змагальності, а також те, що Відповідачка, маючи безперешкодний доступ до інформації про рух власних коштів, не надала виписки з банківського рахунку чи інших заперечень на спростування позову, Суд визнає, що відомості, надані надавачем платіжних послуг щодо успішної транзакції за номером картки Відповідачки, є належним, допустимим та достатнім доказом реального перерахування кредитних коштів у розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Позивач довів факт надання кредиту, натомість Відповідачка умови договору порушила, не повернувши кредитні кошти у встановлений строк.

Відповідно до розрахунку заборгованості Відповідачка не здійснювала платежів на погашення кредиту.

За погодженим договором та графіком платежів, кінцева дата повернення кредиту - 27.12.2025 року. Залишок заборгованості за основною сумою боргу становить 5 000,00 грн. Ця сума основного боргу є доведеною і підлягає стягненню.

Щодо нарахування відсотків

Згідно з Графіком платежів, відсотки нараховуються за кожен календарний день користування коштами, починаючи з дати видачі кредиту (30.08.2025 року) і до погодженої дати його повернення (27.12.2025 року), у фіксованому щоденному розмірі - 45,00 грн, що відповідає погодженій сторонами процентній ставці 0,90 % в день від початкової суми основного боргу 5000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості загальна сума несплачених процентів становить 5 175,00 грн. Первісним кредитором нараховано проценти в межах погодженого строку кредитування (120 днів), виходячи зі ставки 0,90 % в день, що не порушує імперативну вимогу частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" щодо максимального розміру денної процентної ставки (не більше 1%).

Ця сума процентів є доведеною і підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту

Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за комісією за видачу кредиту в розмірі 500,00 грн.

Сторони погодили, що Товариством нараховується комісія за видачу кредиту в сумі 500,00 грн (що складає 10,00 % від суми кредиту). Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту). Сутність комісії - плата за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні та включається до складу загальної вартості кредиту (пункт 1.4 Договору).

За Графіком розрахунків (Додаток № 1 до Договору) сплата комісії у розмірі 500,00 грн передбачена в перший платіжний період - 28.09.2025 року.

Суд ураховує, що закон прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Закон України "Про споживче кредитування" після внесення відповідних змін передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (пункт 31.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21, пункт 43 постанови Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 910/1274/24, пункт 61 постанови Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24).

Суд ураховує також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24. Розглядаючи спір у подібних правовідносинахи, Верховний Суд підтвердив правомірність стягнення такої комісії, оскільки вона оплачується разово, позичальник був ознайомлений з цією умовою при підписанні договору, а її встановлення відповідає положенням частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" (пункт 61, 91 постанови від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24).

Отже, вимога про стягнення комісії є законною та обґрунтованою. На відміну від "прихованих" щомісячних комісій, у договорі передбачена разова комісія за видачу кредиту, яка становить 10% від суми. Відповідачка буоа ознайомлена з її розміром та призначенням ще до підписання договору, що підтверджується Паспортом кредиту та Графіком платежів.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідачка не надала жодних доказів сплати вказаної комісії, Суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення штрафу

Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за штрафом у розмірі 4 550,00 грн.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

норма пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має універсальний (загальний) характер і захищає всіх позичальників від нарахування штрафних санкцій та процентів за статтею 625 ЦК України в період воєнного стану, незалежно від дати укладення кредитного договору. Закон № 3498-IX від 22.11.2023 не впливає на застосування норми ЦК України, який є Основним актом цивільного законодавства України (частина друга статті 2 ЦК України). Прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього кодексу (аналогічний підхід зайняв Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 у справі про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)).

Отже, та обставина, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року не виключають необхідність застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина друга статті 4 ЦК України), а положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Ураховуючи, що договір був укладений, і прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося в період дії воєнного стану в Україні, Відповідачка звільнена від відповідальності у виді сплати штрафу в силу прямої вказівки закону. Відтак, нарахування Позивачем (чи Первісним кредитором) штрафу є безпідставним, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Позивач має право вимагати сплату заборгованості, оскільки кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

У цій справі Позивач набув права вимоги до Відповідачки за договором № 73169-08/2025 від 30.08.2025 на підставі Договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025, що був укладений з Первісним кредитором (ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП").

Згідно з умовами вказаного договору факторингу (пункт 1.2), перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників. 22.12.2025 сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників (рядок 412), Позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Виконання договору факторингу та факт переходу права вимоги у цій справі підтверджується Платіжною інструкцією № 216 від 26.12.2025 про перерахування Позивачем на рахунок Первісного кредитора оплати за відступлення прав вимоги у розмірі 5 909 631,41 грн. Отже, набуття Позивачем статусу нового кредитора підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.

Презумпція чинності цього договору факторингу не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Щодо обізнаності Відповідачки про заміну кредитора, Суд зазначає, що відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, і в такому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що Відповідачка здійснила будь-які платежі на погашення кредитної заборгованості як на рахунок нового, так і первісного кредитора. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Позовні вимоги задоволено частково: стягнуто 10 675,00 грн із заявлених 15 225,00 грн, що становить 70,115 % від ціни позову. Відповідно, з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1 866,74 грн (2 662,40 грн х 10 675,00 / 15 225,00).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 73169-08/2025 від 30.08.2025 року у загальній сумі 10 675,00 грн (десять тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень 00 копійок), що включає: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5 175,00 грн - заборгованість за процентами; 500,00 грн - комісія за надання кредиту, а також судовий збір у розмірі 1 866,74 грн.

У задоволенні решти позовних вимог (щодо стягнення 4 550,00 грн заборгованості за штрафом) - відмовити.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк").

Відповідачка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України), 9 червня 2026 року.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО