Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №367/9853/24 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3108/26

Справа №367/9853/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 , через представника - адвоката Гафича Івана Івановича, звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з вимогами заяви про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 23 225,37 грн, франшизу у розмірі 2 500,00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 травня 2024 року о 18 год 05 хв у Київській обл., м. Буча на вул. Вокзальна, за участі транспортного засобу RENAULT LAGUNA з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу CHEVROLET Еріса з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода. Власнику транспортного засобу CHEVROLET Еріса, з номерним знаком НОМЕР_3 , ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10 травня 2024 року у справі № 367/4266/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з тим, що на момент ДТП, водій транспортного засобу RENAULT LAGUNA з номерним знаком НОМЕР_1 , був забезпечений за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219472120 ОСОБА_1 письмово повідомив ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та надав всі необхідні документи для початку розгляду справи. 12 червня 2024 року на рахунок позивача від ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було зараховано страхове відшкодування у розмірі 77 855,16 грн.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу CHEVROLET Epica з номерним знаком НОМЕР_4 , попередньо були оцінені у розмірі 153 700,49 грн на підставі рахунку-фактури № Л-00000034 від 14 травня 2024 року.

Водночас позивачем було проведено часткове відновлення пошкодженого авто відповідно до Акта виконаних робіт № ЗНЛ-000397 від 28 червня 2024 року. Вартість відновлювальних робіт становила 104 080 грн. 53 коп.

Позивач оплатив часткове відновлення пошкодженого авто та поніс витрати у розмірі 104 080 грн 53 коп, що підтверджується такими документами:

1. Платіжна інструкція 0.0.3778934828.1 від 22.07.2024 про оплату 25000,00 грн;

2. Платіжна інструкція 0.0.3778948495.1 від 22.07.2024 про оплату 25 000,00 грн;

3. Платіжна інструкція 0.0.3779003913.1 від 22.07.2024 про оплату 25 000,00 грн;

4. Платіжна інструкція 0.0.3785265935.1 від 25.07.2024 про оплату 25 000,00 грн;

5. Платіжна інструкція 0.0.3806597892.1 від 08.08.2024 про оплату 4 080,53 грн.

12 червня 2024 року на рахунок позивача від ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було зараховано страхове відшкодування у розмірі 77 855,16 грн.

Розмір матеріальної шкоди становить: 104 080,53 грн (розмір понесених витрат на часткове відновлення авто) - 77 855,16 грн (розмір отриманого страхового відшкодування) = 23 225,37 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача франшизу у розмірі 2 500,00 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Представник позивача вказує, що моральна шкода, завдана не лише у зв`язку з пошкодженням майна позивача, але й через протиправні дії відповідача, а саме порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб позивача, яким був єдиним сімейним засобом пересування, за внутрішнім переконанням сторони позивача, з урахуванням принципів розумності і справедливості має бути відшкодована у розмірі 10 000,00 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач просить позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2 500,00 грн, у задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідач зазначає, що 16.02.2024 у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» застраховано його цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів (поліс № 219472120) з урахуванням заяви на приєднання від 16.02.2024 до Договору приєднання № DGO-219472120 з лімітом відповідальності 200 000,00 грн.

Тому, в частині позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем.

Повідомлення учасників про розгляд справи

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету його представника, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ), проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

03.05.2024 о 17 год 50 хв в м. Буча, водій ОСОБА_2 керував автомобілем Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Інститутська, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці Вокзальна, не надав перевагу в русі автомобілю Chevrolet Epica д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10 травня 2024 року у справі № 367/4266/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Власником транспортного засобу Chevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_1 .

Відповідно до рахунку-фактури № Л-0000034 від 14.05.2024 вартість робіт з ремонту транспортного засобу Chevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_3 , становить 153700,49 грн.

Згідно з актом виконаних робіт № ЗНЛ-000397 від 28.06.2024, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість робіт з ремонту транспортного засобу Chevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_3 , склала 104 080,53 грн. Вказана сума сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями: № 0.0.3778934828.1 від 22.07.2024 на суму 25 000,00 грн; № 0.0.3778948495.1 від 22.07.2024 на суму оплату 25 000,00 грн; № 0.0.3779003913.1 від 22.07.2024 на суму 25 000,00 грн; № 0.0.3785265935.1 від 25.07.2024 на суму оплату 25 000,00 грн; № 0.0.3806597892.1 від 08.08.2024 на суму 4 080,53 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», поліс № 219472120, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - 2500,00 грн.

12.06.2024 ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 77855,16 грн.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18) міститься такий висновок щодо застосування норм права:

«68. Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

70. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

71. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

72. Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

73. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

74. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність».

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 522/15636/16-ц зазначено, що «виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»)».

Згідно з ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Тобто, франшиза - це збитки, попередньо визначені в договорі, які страховик не відшкодовує в разі виникнення страхового випадку та така сума враховується в загальну суму відшкодування майнової шкоди.

З огляду на вищевикладене, страховик виплачує потерпілій особі страхове відшкодування у межах оціненої вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей, при цьому розмір виплати обмежений належним розміром страхового відшкодування, а решту в порядку ст. 1194 ЦК України має відшкодувати безпосередньо завдавач (заподіювач) шкоди. Також завдавач (заподіювач) шкоди відшкодовує розмір франшизи.

Судом встановлено, що відновлювальний ремонт транспортного засобу Chevrolet Epica, д.н.з. НОМЕР_3 , склав 104080,53 грн, страхове відшкодування перераховане страховиком відповідача у сумі 77855,16 грн. У зв`язку з чим сума для здійснення повного відшкодування, завданої майнової шкоди, складає 26225,37 грн (104 080,53 - 77855,16).

Однак позивачем заявлено вимогу про стягнення 23225,37 грн майнової шкоди та 2500,00 грн франшизи, що разом становить 25725,37 грн, тому, виходячи з принципу диспозитивності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди саме у розмірі 25725,37 грн.

При цьому, суд зауважує, що відповідач ототожнює поняття ліміту відповідальності страховика із законодавчим обмеженням обсягу страхового відшкодування. Ліміт відповідальності у 160 000 грн визначає максимальну суму, яку страховик може виплатити за одним страховим випадком, однак розмір такої виплати у будь-якому разі імперативно обчислюється з урахуванням зносу транспортного засобу. Страховик відповідача не мав правових підстав для виплати вартості нових деталей замість зношених, а тому його зобов`язання перед потерпілим (і його страховиком у порядку суброгації) є виконаним належним чином та в повному обсязі.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 199/6521/19 Верховний Суд зауважує, що визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

У позовній заяві зазначено, що моральна шкода, завдана позивачу не лише у зв`язку з пошкодженням його майна, але й через протиправні дії відповідача, а саме порушення правил дорожнього руху, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб позивача, яким був єдиним сімейним засобом пересування. Тому, позивач вважає, що моральна шкода має бути відшкодована у розмірі 10 000,00 грн.

Судом встановлено, що з вини відповідача пошкоджено транспортний засіб позивача, а, отже, очевидним є те, що останній зазнав негативних переживань та емоцій від пошкодження його майна внаслідок дій відповідача. Доказів перебування позивача саме в стресовому стані матеріали справи не містять.

Виходячи з критеріїв розумності, виваженості і справедливості суд вважає, що відшкодування спричиненої моральної шкоди у сумі 3000,00 грн є обґрунтованим та достатнім, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

Згідно з вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом частково, тому судові витрати покладаються на відповідача в сумі 973,06 грн (28725,37 грн * 1211,20 грн / 35755,37 грн).

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 25725,37 грн, відшкодування моральної шкоди в сумі 3000,00 грн, а також судовий збір у сумі 973,06 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2026.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК