Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №753/12512/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №753/12512/26

Суддя: Комаревцева Л. В.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12512/26

провадження № 2-о/753/483/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Солодуха В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку Донецької області України, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Заява мотивована тим, що для проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть українського зразка заявник звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану, однак подані нею документи видані органами, створеними на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим державна реєстрація смерті в адміністративному порядку є неможливою без відповідного рішення суду.

Заявник та заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, заперечень проти заяви до суду не подала. З огляду на характер заявленої вимоги та положення ст. 317 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до паспорта громадянина України заявника, картки платника податків та довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 .

З довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, її зареєстроване місце проживання зазначено у місті Донецьку Донецької області, фактичне місце проживання/перебування - місто Київ. Цей доказ підтверджує зв`язок заявника з тимчасово окупованою територією та об`єктивні труднощі в отриманні документів українського зразка у звичайному адміністративному порядку.

Із свідоцтва про народження заявника вбачається, що її матір`ю є ОСОБА_2 . Отже, заявник є дочкою померлої та належить до кола осіб, які мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті.

Паспорт громадянина України ОСОБА_2 підтверджує її анкетні дані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Іловайськ Донецької області, громадянка України.

Надані заявником медичне свідоцтво про смерть № 8389 від 08.11.2024, довідка про причину смерті та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 08.11.2024 містять узгоджені між собою відомості про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку. У зазначених документах також зазначено вік померлої - 78 років, а причиною смерті вказано дифузний кардіосклероз.

Разом з тим зазначені документи видані органами та установами, створеними на тимчасово окупованій території, а тому самі по собі не можуть бути підставою для державної реєстрації смерті органом ДРАЦС України. Водночас суд оцінює їх не як акти органів влади, а як письмові докази фактичних обставин у сукупності з іншими доказами у справі.

З відповіді Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 21.04.2026 № 24.2-38 вбачається, що заявником для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 було подано документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зв`язку з чим у проведенні державної реєстрації смерті на підставі поданих документів відмовлено. Така відповідь підтверджує неможливість реєстрації смерті в позасудовому порядку та наявність у заявника юридичного інтересу у зверненні до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно зі статтею 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, може бути подана членами сім`ї померлого, їх представниками або іншими заінтересованими особами до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника. Такі справи розглядаються невідкладно.

За змістом статті 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначаються відомості про факт, встановлений судом, мета його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту смерті не замінює собою свідоцтва про смерть, а є підставою для державної реєстрації смерті в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Суд враховує, що встановлення факту смерті необхідне заявнику для державної реєстрації смерті її матері в органі ДРАЦС України та отримання свідоцтва про смерть встановленого державою зразка. Спору про право з матеріалів справи не вбачається. Подані докази є взаємопов`язаними, послідовними та в сукупності підтверджують як особу померлої, так і родинний зв`язок заявника з нею, дату та місце смерті, а також неможливість проведення державної реєстрації смерті в адміністративному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Іловайськ Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку Донецької області України, на тимчасово окупованій території України.

Рішення суду є підставою для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 органом державної реєстрації актів цивільного стану та не замінює собою свідоцтва про смерть.

Рішення в частині встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.

Копію рішення невідкладно направити до Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації смерті.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлено 09.06.2026

Суддя: Л.В. Комаревцева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua