Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №910/13570/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/13570/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Чумака Ю. Я.,

секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 (колегія суддів: Ткаченко Б. О., Сулім В. В., Гаврилюк О. М.), рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 (суддя Гулевець О. В.) у справі

за позовом Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права володіння і користування майном,

за участю:

представника позивача - Марченко О. М.,

представника відповідача-1 - Ігнатенко Т. Б.,

представника відповідача-2 - Ходаковської О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Морський торговельній порт "Чорноморськ" (далі - ДП "МТП "Чорноморськ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" (далі - ТОВ "Трайгон-Експорт") про визнання недійсним договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, укладеного між ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Трайгон-Експорт".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення договору не було спрямовано на реальне настання правових наслідків, а договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) є недійсним у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України "Про морські проти України" та Правилам надання послуг в морських портах України, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348 (далі - Правила надання послуг в морських портах України).

3. 13.11.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якому позивач просив:

1) усунути перешкоди ДП "МТП "Чорноморськ" у здійсненні ним права володіння і користування майном: складськими площами в тилах причалів № 5, 6 морського порту Чорноморськ, а саме, складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м.Іллічівськ), вул. Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ) вул. Сухолиманська, 12 як володільцю морських терміналів, єдиних майнових комплексів, що включають в себе технологічно пов`язані об`єкти портової інфраструктури, є портовим оператором з доступом до причалів № № 1- 22, 26- 29 морського порту Чорноморськ на підставі договору від 29.12.2017 № 199-П-АМПУ-17 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів), укладеному між ДП "МТП "Чорноморськ" та ДП "Адміністрація морських портів України":

- шляхом зобов`язання ТОВ "Трайгон-Експорт", ДП "Адміністрація морських портів України" забезпечити ДП "МТП "Чорноморськ" безперешкодне проведення ним як портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт на причалі(ах) № 5, 6 та складських площах в тилах цих причалів із використанням перевантажувального обладнання, що йому належить;

- шляхом заборони (зупинення) діяльності ТОВ "Трайгон-Експорт" в частині користування складськими площами ДП "МТП "Чорноморськ" в тилах причалів № 5, 6 морського порту Чорноморськ, а саме, складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), вул. Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (м. Іллічівськ), вул. Сухолиманська, 12, яка унеможливлює ДП "МТП "Чорноморськ" безперешкодне проведення вантажно-розвантажувальних робіт та користування нерухомим та рухомим майном;

2) визнати недійсним договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, укладений між ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Трайгон-Експорт".

4. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний договір суперечить приписам Закону України "Про морські порти України", оскільки ТОВ "Трайгон-Експорт" на момент укладення договору не відповідав жодному критерію поняття "портовий оператор", які визначені вказаним Законом, з урахуванням того, що ТОВ "Трайгон-Експорт" не здійснював експлуатацію морського терміналу; до складу № 9, що знаходиться за адресою: м. Чорноморськ, вул. Центральна 8-Б відповідач-2, не має жодного відношення; склад № 9 не є морським терміналом в розумінні Закону України "Про морські порти України". За доводами позивача, в Реєстрі морських портів, розміщеному на офіційному сайті ДП "Адміністрація морських портів України", відсутня інформація про те, що ТОВ "Трайгон-Експорт" є портовим оператором.

5. Позивач також посилався на те, що єдиною фізичною можливістю потрапляння до причалів № 5, 6 порту Чорноморськ техніки, транспорту, вантажу є використання складських площ зернового морського терміналу, належного ДП "МТП "Чорноморськ", що знаходиться в тилах причалів № 5, 6, а тому з укладенням спірного договору позивач в силу приписів частини третьої статті 18 Закону України "Про морські порти України" був змушений надати свої складські площі у використання ТОВ "Трайгон-Експорт", що призвело до обмеження права ДП "МТП Чорноморськ" розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. ДП "МТП "Чорноморськ" є державним унітарним підприємством і діє як комерційне підприємство, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (пункт 1.1. Статуту).

7. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Статуту ДП "МТП "Чорноморськ" утворено з метою одержання прибутку від здійснення господарською діяльності. Чіткою ціллю діяльності є провадження ринкової діяльності. Для досягнення мети діяльності Підприємство забезпечує і здійснює експлуатацію об`єктів портової інфраструктури; організацію і надання послуг із здійснення вантажних операцій з вантажами, що перевозяться водним, залізничним і автомобільним видами транспорту; проведення вантажно-розвантажувальних робіт; обслуговування та зберігання вантажів; обслуговування суден; іншу діяльність, яка не суперечить законодавству України.

8. Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (пункт 4.1. Статуту).

9. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДП "МТП "Чорноморськ" володіє об`єктами портової інфраструктури - рухомими та нерухомими об`єктами, що забезпечують його діяльність, зокрема, зерновим морським терміналом, розташованим за адресами: м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська. № 12, інв. № 1858; м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, № 14-А, інв. № 94421, та який межує з причалами № 3- 6 порту Чорноморськ.

10. 21.05.2024 між ДП "МТП "Чорноморськ" та ТОВ "Трайгон-Експорт" укладено договір про організацію та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури № 55/д, згідно з яким ДП "МТП "Чорноморськ" надавав послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури - відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП "МТП "Чорноморськ" в тилах причалів № 5, 6 порту Чорноморськ, що використовувались при виконанні ТОВ "Трайгон-Експорт" як портовим оператором розвантажувально-навантажувальних робіт з відстоєм транспортних засобів з/на судна силами та засобами ТОВ "Трайгон-Експорт", а ТОВ "Трайгон-Експорт" зобов`язувався оплатити надані йому позивачем послуги в погодженому цим договором порядку.

11. Листом від 30.09.2024 № 01-30/09/24 ТОВ "Трайгон-Експорт" повідомило ДП "МТП "Чорноморськ" про розірвання договору № 55/д в односторонньому порядку на умовах пункта 7.2 договору.

12. Позивач, посилаючись на листи від 30.09.2024 № 01-30/09/24, від 07.10.2024 № 01-07/10/24, від 16.10.2024 № 01-16/10/24, вважає, що відповідач-2 вимагав від ДП "МТП "Чорноморськ" умов взаємодії, які порушують права позивача як власника морського терміналу, а тому такі дії відповідача-2 є втручанням в господарську діяльність позивача, перешкоджанням у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном.

13. У подальшому 28.03.2024 між ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрація) та ТОВ "Трайгон-Експорт" (портовий оператор) укладено договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) (далі - договір), за умовами якого адміністрація зобов`язується забезпечити доступ портового оператора до причалу(ів) № 5, 6 Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України", що перебуває у господарському віданні адміністрації для проведення портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а портовий оператор зобов`язується сплатити адміністрації плату за послуги.

14. Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме, довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди (пункт 1.1 договору).

15. Адміністрація зобов`язана, зокрема, не перешкоджати портовому оператору у доступі до причалу(ів), зазначених в пункті 1.1 цього договору; не втручатися у господарську діяльність портового оператора, якщо останній дотримується встановленого режиму та умов експлуатації, утримання та збереження у відповідному технічному стані причалу(ів) та інших умов, передбачених цим договором; складати у двох примірниках акт наданих послуг та рахунок за надані послуги за державними регульованими тарифами, на підставі наданої портовим оператором інформації за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, з урахуванням пунктів 3.2, 3.3 цього договору (пункти 2.1.1- 2.1.3 договору).

16. Портовий оператор зобов`язаний, зокрема, забезпечити планування та складання графіку обробки суден відповідно до зводу звичаїв морського порту Чорноморськ; користуватися послугою доступу до причалу(ів) на умовах, встановлених даним договором та чинним законодавством України; експлуатувати (використовувати) причал(и) за його (їх) функціональним призначенням, відповідно до встановлених режиму та умов експлуатації, із вжиттям заходів щодо збереження причалу(ів) в технічно справному стані та для забезпечення надійного, безпечного та працездатного стану причалу(ів) в процесі його (їх) експлуатації (використання). Режим та умови експлуатації причалу(ів) є обов`язковим до виконання портовим оператором, а також підприємствами, організаціями та установами, господарська діяльність яких може впливати на безпечну експлуатацію причалу(ів); здійснювати оплату наданої адміністрацією послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України (пункти 2.3.1- 2.3.3, 2.3.15 договору).

17. У пункті 3.1 договору сторони погодили, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 "Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 за № 1608/28053. Для формування рахунку та акту наданих послуг за підсумками календарного періоду (місяця) портовий оператор надає до адміністрації у перший робочий день місяця, наступного за звітним, інформацію та документи, передбачені додатком 3 до цього договору, в паперовому/електронному вигляді. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на останню дату календарного періоду (місяця) протягом 6-ти робочих днів місяця наступного за звітним.

18. 25.03.2025 між ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Трайгон-Експорт" укладено додаткову угоду № 1 до договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, якою сторони дійшли згоди припинити дію договору, що має наслідком припинення зобов`язань сторін, які виникли на підставі договору.

Щодо судових витрат

19. 15.09.2025 від ТОВ "Трайгон-Експорт" до місцевого суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем-2 в суді першої інстанції, в розмірі 694 205,93 грн.

20. 18.09.2025 від ДП "МТП "Чорноморськ" до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

21. На підтвердження здійснених відповідачем-2 судових витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ "Трайгон-Експорт" надало: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2024, укладеного між ТОВ "Трайгон-Експорт" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АНК. Бізнес Адвокати" (радник), додаткової угоди від 05.11.2024 № 5 до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2024, додаткової угоди від 27.12.2024 № 6 до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2024, копії рахунків на оплату, копії актів виконаних робіт/наданих послуг; деталізований опис робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2024, копію ордера від 05.11.2024 серії ВН № 1429411.

22. Так, за умовами укладеного між ТОВ "Трайгон-Експорт" (клієнт) та АО "АНК. Бізнес Адвокати" (радник) договору про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2024 його предметом є консультаційні та представницькі послуги радника, пов`язані з юридичним супроводом питань, які виникають в процесі господарської діяльності клієнта за плату.

23. Конкретні послуги, які охоплюються змістом пункту 1.1 цього договору, які будуть надаватися радником клієнту за цим договором, а також конкретні вартість та інші умови надання таких послуг, узгоджуються сторонами в додаткових угодах до цього договору (пункт 1.3. договору).

24. Згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 05.11.2024 № 5 предметом надання послуг за цією додатковою угодою є консультаційні та представницькі послуги радника стосовно представництва інтересів клієнта в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ" до клієнта у судах всіх інстанцій.

25. Пунктом 2 додаткової угоди від 05.11.2024 № 5 визначено, що вартість правничої допомоги за послуги, які надаються за цією додатковою угодою, визначається, виходячи з часу, витраченого радником на надання послуг, та складає еквівалент 140,00 доларів США (без ПДВ) за одну годину надання послуг, за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день виставлення радником відповідного рахунку.

26. Відповідно до акту виконаних робіт/наданих послуг від 02.12.2024 № 3791 виконавцем надано послуги з правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом листопада 2024 року на суму 384 242,00 грн, а саме:

- вивчення та аналіз первісної редакції позовної заяви позивача та додатків до неї, а також первісної редакції заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Підготовка і організація подачі до суду письмових заперечень проти заяви про забезпечення позову, фактичні витрати часу - 5 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5847, ставка за 1 годину - 5 821,86 грн, до сплати - 29 109,29 грн;

- вивчення та аналіз другої редакції позовної заяви (викладеної у заяві позивача про зміну предмету позову) та додатків до неї, а також другої редакції заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Підготовка і організація подачі до суду письмових заперечень проти такої другої заяви про забезпечення позову, фактичні витрати часу - годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5847, ставка за 1 годину - 5 821,86 грн, до сплати - 23 287,43 грн;

- вивчення та аналіз тексту ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, підготовка апеляційної скарги на дану ухвалу, організація подачі такої апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції (з додатками), фактичні витрати часу - 14 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5847, ставка за 1 годину - 5 821,86 грн, до сплати - 81 506,01 грн;

- підготовка відзиву на другу редакцію позовної заяви позивача, формування додатків до такого відзиву, організація подачі такого відзиву до суду, фактичні витрати часу - 43 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5847, ставка за 1 годину - 5 821,86 грн, до сплати - 250 339,89 грн.

27. В акті виконаних робіт/наданих послуг від 06.01.2025 № 3825 сторонами погоджено, що виконавцем надано послуги з правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом грудня 2024 року на суму 76 602,00 грн, а саме: вивчення та аналіз відповіді позивача на відзив на позов. Підготовка і організація подачі до суду заперечень на відповідь позивача на відзив на позов, фактичні витрати часу - 13 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 42,0889, ставка за 1 годину - 5 892,45 грн, до сплати - 76 602,00 грн.

28. Відповідно до акту виконаних робіт/наданих послуг від 03.02.2025 № 3866 виконавцем надано послуги: правнича допомога щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом січня 2025 року на суму 23 366,00 грн, а саме: вивчення та аналіз відзиву позивача на апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову. Підготовка до судового засідання в апеляційній інстанції з розгляду такої апеляційної скарги, участь у зазначеному судовому засіданні, фактичні витрати часу - 4 години, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,7263, ставка за 1 годину - 5 841,68 грн, до сплати - 23 366,00 грн.

29. Актом виконаних робіт/наданих послуг від 11.06.2025 № 3978 між сторонами погоджено, що виконавцем надано послуги з правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом травня 2025 року на суму 87 268,86 грн, а саме:

- підготовка та подання до суду клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору та заперечень проти клопотання позивача про проведення закритого судового засідання, фактичні витрати часу - 7 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5566, ставка за 1 годину - 5 817,92 грн, до сплати - 40 725,47 грн;

- вивчення та аналіз заперечень позивача на клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Підготовка до підготовчого судового засідання в першій інстанції, призначеного на 20.05.2025. Участь у зазначеному підготовчому судовому засіданні, фактичні витрати часу - 4,5 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5566, ставка за 1 годину - 5 817,92 грн, до сплати - 26 180,66 грн;

- підготовка, збір та формування доказів, подача через електронний суд заяви про приєднання до матеріалів справи доказів на спростування доводів, викладених у клопотанні позивача про витребування доказів, фактичні витрати часу - 1,5 години, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5566, ставка за 1 годину - 5 817,92 грн, до сплати - 8 726,89 грн;

- підготовка до підготовчого судового засідання в першій інстанції, призначеного на 27.05.2025. Участь у зазначеному підготовчому судовому засіданні, фактичні витрати часу - 2 години, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,5566, ставка за 1 годину - 5 817,92 грн, до сплати - 11 635,85 грн.

30. Згідно з актом виконаних робіт/наданих послуг від 04.07.2025 № 4017 виконавцем надано послуги з правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом червня 2025 року на суму 64 254,81 грн, а саме: підготовка та подання до суду додаткових письмових пояснень від 18.06.2025, фактичні витрати часу - 11 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,7239, ставка за 1 годину - 5 841,35 грн.

31. В акті виконаних робіт/наданих послуг від 12.08.2025 № 4422 сторонами погоджено, що виконавцем надано послуги з правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом липня 2025 року на суму 41 200,31 грн, а саме:

- підготовка та участь у підготовчому судовому засіданні у справі № 910/13570/24 01.07.2025, фактичні витрати часу - 2,6 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,449, ставка за 1 годину - 5 802,86 грн, до сплати - 15 087,44 грн;

- підготовка та участь у судовому засіданні з розгляду справи № 910/13570/24 по суті 29.07.2025, фактичні витрати часу - 4,5 години, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,449, ставка за 1 годину - 5 802,86 грн, до сплати - 26 112,87 грн.

32. Відповідно до акту виконаних робіт/наданих послуг від 10.09.2025 № 4451 сторонами погоджено, що виконавцем надано послуги з правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ "Трайгон-Експорт" в рамках господарської судової справи № 910/13570/24 за позовом ДП "МТП "Чорноморськ", поданим до Господарського суду м. Києва, надана протягом вересня 2025 року на суму 17 271,95 грн, а саме: підготовка та участь у судовому засіданні з розгляду справи № 910/13570/24 по суті 09.09.2025, фактичні витрати часу - 4,5 годин, курс НБУ станом на момент виставлення рахунку - 41,1237, ставка за 1 годину - 5 757,32 грн, до сплати - 17 271,95 грн.

33. За надання адвокатським об`єднанням послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.02.2024 ТОВ "Трайгон-Експорт" було виставлено рахунки на оплату. Докази оплати вказаних рахунків наявні в матеріалах справи.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

34. 09.09.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у позові.

35. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено як наявність у відповідача-2 необхідної матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності в порту Чорноморськ, так і вчинення дій відповідачами на виконання спірного договору, що спростовує доводи позивача про укладення договору без мети реального настання правових наслідків.

36. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем, який не є стороною спірного договору, не доведено того, що внаслідок його укладання права або охоронювані законом інтереси ДП "МТП "Чорноморськ" були порушені.

37. 07.10.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив додаткове рішення про часткове задоволення заяви ТОВ "Трайгон-Експорт" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 694 205,93 грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ДП "МТП "Чорноморськ" на користь ТОВ "Трайгон-Експорт" витрати на правову допомогу в сумі 193 375,85 грн.

38. Постановлячи додаткове рішення, суд першої інстанції керувався тим, що з огляду на предмет і підстави позовних вимог, кількості доказів наданих до матеріалі справи, оцінюючи витрати відповідача-2 з урахуванням всіх аспектів справи та з огляду на те, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, не повністю відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності. Керуючись принципом розумності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь відповідача-2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 193 375,85 грн.

39. 29.01.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025.

40. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується статус ТОВ "Трайгон-Експорт" як портового оператора, оскільки законодавство не пов`язує цей статус виключно з правом власності або користування терміналами. Відповідач-2 здійснює реальну діяльність у порту, має відповідне обладнання та офіційно включений до Реєстру морських портів України як портовий оператор.

41. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушених прав позивача з огляду на те, що причали № 5 та № 6 належать державі, а право користування ними закріплено за ДП "Адміністрація морських портів України". Укладення оспорюваного договору між відповідачами про доступ до цих причалів жодним чином не вплинуло на права позивача (ДП "МТП "Чорноморськ"), оскільки останній не має прав на це майно.

42. Щодо розподілу судових витрат, то апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що заявлений адвокатами час був завищеним і не відповідав складності виконаних робіт, зокрема, деякі документи за змістом дублювали попередні, а тому, керуючись принципом розумності, співмірності та пропорційності судових витрат, апеляційний суд визнав обґрунтованим рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на правничу допомогу у значно меншому розмірі - 193 375,85 грн.

Короткий зміст касаційних скарг

43. ДП "МТП "Чорноморськ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

44. Підставою касаційного оскарження ДП "МТП "Чорноморськ" визначило пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17.

45. Крім того, скаржник з посиланням на пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає про порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, зокрема через недослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин на підставі недопустимих доказів.

46. Узагальнено доводи скарги зводяться до того, що ТОВ "Трайгон-Експорт" не відповідає критеріям портового оператора, оскільки не експлуатує морський термінал та не має належної матеріально-технічної бази. Позивач наголошує, що суди безпідставно застосували висновок у справі № 915/868/18, яка не є релевантною, та проігнорували висновки у справі № 910/7263/17. Також скаржник вказує на втручання у свою господарську діяльність через примусове використання його складських площ для проїзду техніки відповідачів до причалів.

47. ТОВ "Трайгон-Експорт" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення в повному обсязі витрат на правову допомогу, понесених ТОВ "Трайгон-Експорт" в суді першої інстанції.

48. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Трайгон-Експорт" визначило пункт 1 частини другої ГПК України, наполягаючи на тому, що суди попередніх інстанцій застосували норми права (статті 126, 129 ГПК України) без урахування висновків Верховного Суду щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, які викладені:

- у постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, про те, що від учасника справи не вимагається надання доказів на обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права;

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15, згідно з якою критерії співмірності суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

49. Узагальнено доводи скарги зводяться до того, що від учасника справи не вимагається доказів обґрунтування часу, витраченого адвокатом, а достатнім є підтвердження його кількості первинними документами. Скаржник зазначає, що суди не врахували складність справи, яка потребувала фахових знань у вузькій сфері морського права, а також помилково не включили до складу витрат час на очікування судових засідань та підготовку до них. ТОВ "Трайгон-Експорт" наголошує на великому значенні справи для своєї репутації та необхідності захисту іноземних інвестицій.

Короткий зміст відзивів на касаційні скарги

50. ТОВ "Трайгон-Експорт" у відзиві на касаційну скаргу ДП "МТП "Чорноморськ" просить залишити її без задоволення, наполягаючи на тому, що наведені скаржником у скарзі підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України не розкриті та не підтверджуються змістом самої скарги. Решта доводів скарги щодо порушення прав та інтересів позивача, щодо порушень законодавства під час укладання договору, щодо вчинення відповідачами дій на виконання договору - підставим касаційного оскарження не обґрунтовані. При цьому, за доводами ТОВ "Трайгон-Експорт", наведена у скарзі позивача справа № 910/7263/17 не є подібною до справи, що переглядається, а тому висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17, не є застосовними до спірних правовідносин.

51. ДП "Адміністрація морських портів України" у відзиві на касаційну скаргу ДП "МТП "Чорноморськ" просить залишити її без задоволення, наполягаючи на тому, що позивачем не обґрунтовано підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17, на яку посилається скаржник, не містить висновків про те, що портовим оператором є лише той суб`єкт господарювання, у користуванні якого перебуває морський термінал. Більш того, за обставинами вказаної справи № 910/7263/17 був встановлений факт повної відсутності будь-якої діяльності відповідача у морському порту, а також відсутність будь-якої матеріально-технічної бази, персоналу, обладнання тощо, що і стало підставою для висновку Верховного Суду про те, що відповідач не може вважатися портовим оператором.

52. Крім того, ДП "Адміністрація морських портів України" вважає, що позивачем не наведено, які саме порушення норм процесуального права призвели до неможливості встановлення фактичних обставин справи. Відповідач-1 також стверджує, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів внаслідок укладання спірного договору.

Позиція Верховного Суду

53. Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо касаційної скарги ДП "МТП "Чорноморськ"

55. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що ДП "Адміністрація морських портів України" не мало право укладати спірний договір із ТОВ "Трайгон-Експорт", оскільки відповідач-2 не відповідає критеріям портового оператора, з огляду на те, що для набуття статусу портового оператора відповідно до положень Закону України "Про морські порти України" відповідач-2 повинен здійснювати експлуатацію морського терміналу.

56. При цьому позивач посилається на неврахування судами правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17, щодо статусу портового оператора.

57. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

58. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

59. Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

60. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

61. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

62. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема, підхід у частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

63. Проаналізувавши наведені позивачем підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, судова колегія виходить з такого.

64. Так, Закон України "Про морські порти України" регулює правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України.

65. Частиною першою статті 1 Закону України "Про морські порти України" визначені наступні поняття: портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності; морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов`язані об`єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів.

66. В свою чергу пунктом 2. 1 Правил надання послуг в морських портах України визначено наступні поняття: оператор термінала - суб`єкт господарювання, що здійснює у морському порту вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування транспортних засобів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності, за межами морського терміналу; портовий оператор (стивідорна компанія) - суб`єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського термінала, проводить вантажні операції, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності;

67. Згідно з частиною першою статті 18 вказаного закону господарська діяльність у морському порту провадиться відповідно до законодавства, обов`язкових постанов по порту та зводу звичаїв морського порту.

68. При цьому частиною четвертою статті 12 "Організація роботи в морському порту під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру" Закону України "Про морські порти України" передбачено, що порядок взаємодії адміністрації морських портів України та суб`єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, запобігання та ліквідації аварій на території та в акваторії морського порту встановлюється адміністрацією морських портів України за погодженням з капітаном морського порту та власниками (користувачами) морських терміналів і портовими операторами.

69. Частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про морські порти України" визначено, що в разі потреби центральні та місцеві органи виконавчої влади у порядку і на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, надають адміністрації морських портів України, власникам морських терміналів, портовим операторам необхідну допомогу у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, а також у запобіганні можливим протизаконним і несанкціонованим втручанням у портову діяльність, які створюють загрозу життю або здоров`ю людей, безпечному мореплавству, експлуатації транспортних засобів у морському порту і схоронності вантажів.

70. Частиною шостою статті 12 Закону України "Про морські порти України" встановлено, якщо внаслідок виникнення надзвичайної ситуації у морському порту або морському терміналі накопичилася така кількість нерозвантажених транспортних засобів, яка унеможливлює подальшу нормальну роботу морського порту або морського терміналу, адміністрація морських портів України за погодженням з власниками (користувачами) морських терміналів і портовими операторами має право запровадити тимчасові обмеження на ввезення до окремих об`єктів (місць) на території морського порту або морського терміналу певних видів вантажів певними видами транспорту до нормалізації роботи в морському порту.

71. Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, системний аналіз норм Закону України "Про морські порти України", зокрема статті 12 закону, свідчить про те, що законодавець не пов`язує статус портового оператора безпосередньо і виключно з правом власності (користування) морськими терміналами. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 915/868/18.

72. В свою чергу, доводи скаржника про необхідність врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17, правомірно відхилені судами попередніх інстанцій. Судами встановлено, що фактичні обставини у наведеній справі № 910/7263/17 та у справі, що переглядається, не є тотожними.

73. Так, у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17, на яку посилається скаржник, зазначено про те, що портовим оператором може бути той суб`єкт, який управляє морським терміналом як єдиним майновим комплексом, виконує вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування суден і пасажирів та здійснює зберігання і перевалку вантажів. Закон України "Про морські порти України" пов`язує можливість здійснювати господарську діяльність в морському порту з обов`язковою наявністю належної матеріально-технічної бази (складські приміщення, обладнання, техніка, дозвільні документи на експлуатацію портальних кранів та навантажувачів, робоча технологічна документація тощо) і здатністю повною мірою забезпечити весь технологічний процес вантажних операцій.

74. У справі № 910/7263/17 судами встановлено, що відповідач ТОВ "Тріонта Логістікс" не здійснює жодної господарської діяльності в порту, у нього відсутні технологічно пов`язані об`єкти портової інфраструктури, складські площі, приміщення, обладнання, техніка, штат докерів-механізаторів, що пройшов атестацію робочих місць, інші спеціалісти портової галузі, дозвільні документи, робоча технологічна документація по видам вантажів та схемам виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, погоджена у встановленому порядку, в тому числі з Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря. Крім цього, ТОВ "Тріонта Логістікс" не внесено до Реєстру морських портів України в статусі портового оператора.

75. Натомість, у справі, що переглядається, судами встановлено, що ТОВ "Трайгон-Експорт" включений до відомостей про портових операторів Реєстру морських портів України, який здійснює діяльність у порту Чорноморськ.

76. Крім того, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача-2 необхідної матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності в порту Чорноморськ, а також вчинення дій на виконання спірного договору.

77. Додатково колегія суддів наголошує, що всупереч доводам касаційної скарги, постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/7263/17 не містить правового висновку про те, що суб`єкт господарювання в обов`язковому порядку має одночасно відповідати всім ознакам, визначеним у пункті 11 частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України", зокрема в частині обов`язкової експлуатації саме морського терміналу як єдиної умови набуття статусу портового оператора.

78. Висновки Верховного Суду у справі № 910/7263/17 стосувалися іншого аспекту - оцінки здатності суб`єкта здійснювати господарську діяльність за умови повної відсутності будь-якої матеріально-технічної бази, штату спеціалістів та дозвільних документів, а також факту нездійснення ним будь-якої діяльності в порту взагалі.

79. За таких обставин, враховуючи встановлені судами факти щодо наявності у ТОВ "Трайгон-Експорт" власного обладнання та здійснення ним реальних операцій, посилання позивача на постанову у справі № 910/7263/17 як на підставу для визнання договору недійсним є безпідставним, оскільки правовідносини у справі, що переглядається, та у справі, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, не є подібними через відмінність фактичних обставин справи.

80. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена

пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, під час касаційного провадження не підтвердилася, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

81. Що стосується доводів касаційної скарги позивача про те, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини щодо наявності у відповідача-2 матеріально-технічної бази на підставі неналежних та недопустимих доказів (з огляду на те, що договори на придбання та оренду обладнання датовані після укладення оспорюваного договору від 28.03.2024), колегія суддів зазначає таке.

82. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

83. Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів).

84. Верховний Суд звертає увагу, що недопустимість доказів означає неможливість підтвердження певних обставин іншими засобами доказування, ніж ті, що прямо передбачені законом.

85. Водночас надані відповідачем-2 документи (договори, акти приймання-передачі, рахунки тощо) за своєю правовою природою є тими засобами доказування, якими закон допускає підтвердження відповідних господарських операцій та наявності матеріально-технічної бази. Доводи скаржника у цій частині фактично зводяться до його власного тлумачення змісту та дат складання наданих відповідачем-2 доказів (договорів, актів приймання-передачі, рахунків тощо) та незгоди з тією оцінкою, яку надали цим документам суди першої та апеляційної інстанцій.

86. Отже, скаржник не обґрунтував належним чином, у чому саме полягає порушення судами норм статті 77 ГПК України, тобто не вказав, що суди встановили обставини на підставі доказів, якими за законом такі обставини не можуть підтверджуватися. Незгода з датами на певних документах стосується достовірності та вірогідності доказів, а не їх процесуальної допустимості.

87. Суди попередніх інстанцій, дотримуючись приписів статей 76, 77 та 86 ГПК України, повно та всебічно дослідили надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку. Верховний Суд наголошує, що висновки про наявність у ТОВ "Трайгон-Експорт" матеріально-технічної бази та здійснення ним реальної господарської діяльності у порту Чорноморськ зроблені судами саме на підставі належних та допустимих доказів.

88. Верховний Суд наголошує, що перевірка обґрунтованості висновків судів щодо оцінки доказів перебуває поза межами розгляду справи в суді касаційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

89. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги щодо неналежності та недопустимості доказів відхиляються колегією суддів, оскільки вони спрямовані на переоцінку доказів і встановлення нових обставин справи, що прямо суперечить імперативним приписам статті 300 ГПК України.

Щодо касаційної скарги ТОВ "Трайгон-Експорт"

90. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

91. Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

92. Відповідно до частини першої, третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

93. Частиною першою, другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

94. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

95. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

96. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

97. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

98. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

99. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

100. Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, на яку посилається скаржник.

101. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

102. У постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, на яку посилається скаржник, зазначено, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

103. Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, на які також посилається скаржник, викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

104. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (аналогічні висновки викладені у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

105. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано клопотання про зменшення витрат відповідача-2 на оплату правничої допомоги до 69 420,60 грн, в якому позивач посилається на те, що розмір витрат у сумі 694 205,93 грн є нерозумним, вочевидь завищеним, неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг і часом, витраченим на виконання робіт, та по суті є спробою отримання додаткового доходу та надмірного збагачення за рахунок ДП "МТП "Чорноморськ".

106. Перевіряючи правильність визначення відповідачем-2 заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції врахував, що заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 694 205,93 грн є надмірним та не відповідає критеріям розумності й співмірності.

107. Судом встановлено, що значна частина витраченого адвокатами часу (зокрема, понад 110 годин на підготовку відзиву та заперечень) є необґрунтованою, оскільки правові позиції у цих документах є ідентичними, а самі процесуальні документи містять значні обсяги цитування норм законодавства та судової практики, що не потребувало таких часових витрат від кваліфікованого фахівця. Крім того, суд визнав неспівмірним час, заявлений на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку до судових засідань, враховуючи фактичну тривалість розгляду справи та її складність.

108. Також було враховано, що ставка адвоката у розмірі 140 доларів США за годину в сукупності з надмірною кількістю годин призводить до покладання на позивача необґрунтованого фінансового тягаря, що суперечить принципу диспозитивності та справедливості розподілу судових витрат.

109. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що сума 193 375,85 грн є гранично обґрунтованою та достатньою для компенсації отриманої правничої допомоги у даному спорі.

110. Таким чином, аналіз висновків апеляційного суду свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та дотримання критеріїв розумності і співмірності при розподілі судових витрат.

111. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що стягнення з позивача на користь відповідача-2 вказаних витрат у розмірі 193 375,85 грн, виходячи з конкретних обставин справи, є справедливим, розумним та співмірним, а тому підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

112. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

113. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

114. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

115. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 910/13570/24 за касаційною скаргою Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025, відкрите з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2025 у справі № 910/13570/24 - без змін.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 в частині відмови у стягненні судових витрат та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/13570/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Ю. Я. Чумак