Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №930/822/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Суд: Немирівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №930/822/26

Суддя: Алєксєєнко В. М.

Справа № 930/822/26

Провадження №2/930/938/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилася донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.05.2016, виданим виконавчим комітетом Чуківської сільської ради Немирівського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 4.

Після припинення сімейних відносин сторони спільно не проживають та спільного господарства не ведуть.

Неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю – ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою № 2191 від 25.03.2026, виданою виконавчим комітетом Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області.

Позивач зазначає, що після припинення спільного проживання дитина перебуває на її утриманні. За твердженням позивача, відповідач певний час надавав матеріальну допомогу на утримання доньки добровільно, однак у подальшому розмір та регулярність такої допомоги зменшилися, а на час звернення до суду матеріальна допомога надається нерегулярно та не в повному обсязі.

ОСОБА_1 також зазначає, що наразі перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується свідоцтвом про народження сина ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 08.07.2024.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність забезпечення належного рівня утримання, виховання та розвитку дитини, а також на збільшення витрат на її харчування, одяг, навчання, лікування та інші повсякденні потреби.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України та отримує дохід, який, на її думку, дає можливість брати участь у матеріальному забезпеченні дитини у більшому розмірі.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 вказує, що самостійно забезпечує потреби доньки у харчуванні, одязі, лікуванні, навчанні, позашкільному розвитку та дозвіллі, а тому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу).

Ухвалою судді від 14.04.2026 відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, у судові засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилав.

Позивачка у поданій до суду заяві просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, його повторну неявку без поважних причин, неподання відзиву на позовну заяву, а також відсутність заперечень позивачки щодо заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.05.2016 року.

Згідно з довідкою № 2191 від 25.03.2026 року, виданою виконавчим комітетом Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, неповнолітня ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю – ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Так, відповідно до ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Вказаний положення передбачене і в ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства", відповідно до якого, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що неповнолітня дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач є батьком дитини, однак доказів належного та достатнього виконання обов`язку щодо її матеріального утримання суду не надав. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано, заперечень щодо позовних вимог не висловлено, доказів, які б спростовували доводи позивачки або свідчили про неможливість надання матеріального утримання дитині, матеріали справи не містять.

Враховуючи вік дитини, необхідність забезпечення її належного фізичного, духовного та соціального розвитку, обов`язок обох батьків брати участь у її утриманні, а також відсутність доказів, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Оскільки позивачкою заявлено вимогу про стягнення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, суд вважає за необхідне визначити їх розмір у частці, передбаченій позовом, а саме 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Рішення суду про стягнення аліментів, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-289, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 07.04.2026 року та проводити до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua