Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №930/1327/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1327/26

Провадження № 1-кп/930/193/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12026025070000034 від 11.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Привілля Троїцького району Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 08.05.2026 близько 19:30 год. прийшов на неогороджену територію домогосподарства та підійшов до житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , володільцем якого є ОСОБА_4 .

Після цього ОСОБА_3 , маючи намір на незаконне проникнення до житла, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, всупереч волі законного володільця — ОСОБА_5 , який у цей час перебував усередині будинку, порушуючи при цьому його конституційне право як громадянина України на недоторканність житла, гарантоване статтею 30 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується недоторканність житла, шляхом удару ноги вибив вхідні двері будинку, які були зачинені зсередини на металеву засувку.

Зайшовши всередину будинку, ОСОБА_3 ударом ноги вибив двері до кімнати, які були зачинені на металевий гачок, у якій перебував ОСОБА_6 , таким чином незаконно проникнувши усередину житлового будинку, чим порушив право на недоторканність житла останнього.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України — порушення недоторканності житла, тобто незаконне проникнення до житла особи.

Окрім цього, ОСОБА_3 08.05.2026 близько 19:30 год. з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 незаконно проник до житлового будинку останнього, який розташований по АДРЕСА_1 .

Після чого ОСОБА_3 усередині будинку помітив ОСОБА_5 , який стояв біля столу. Підійшовши до нього, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень завдав потерпілому 2 удари кулаком правої руки в ділянку обличчя останнього.

У подальшому ОСОБА_3 розпочав конфлікт із ОСОБА_8 з приводу того, що останній налякав його матір.

У ході словесного конфлікту ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, завдав ОСОБА_7 ще 6 ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя останнього, у тому числі один удар у ділянку лівого ока.

Згідно з висновком судово-медичного експерта у потерпілого ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівого ока та струсу головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, можливо, 08.05.2026 та відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч.1 ст. 302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , що складена у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_10 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Потерпілий ОСОБА_11 надав письмову заяви, в якій зазначив, що згоден із встановленими під час досудового розслідування обставинами, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України, та вказав про згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року за клопотанням прокурора, відповідно до вимог статей 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбачених ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 162 КК України. Дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано правильно як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та порушення недоторканності житла, тобто незаконне проникнення до житла особи.

Так, частиною 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних проступків, дані про особу винного, який є одруженим, офіційно не працевлаштованим, особою з інвалідністю внаслідок війни III групи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, депутатом не є, раніше не судимий. Також суд враховує, що обвинувачений беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, що відповідно до ст. 66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. З урахуванням наведеного, усіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, а також особи обвинуваченого, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є призначення покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 125 та ч. 1 ст. 162 КК України із застосуванням положень ст. 70 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив два злочини, а тому до нього слід застосувати вимоги ч.1 ст. 70 КК України і призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався, клопотань від сторони обвинувачення не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 65 - 68, 70, 125, 162 КК України та ст. ст. 100, 370, 374-376, 381, 382, 394-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, розміром 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, розміром 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді штрафу розміром 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1