Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №925/473/21(925/1627/25) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Справа№ 925/473/21(925/1627/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представника ОСББ «Усмішка-48»: Каплун В.М. відповідно до виписки з ЄДРПОУ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25) (суддя Дорошенко М.В., повний текст рішення складено та підписано - 10.03.2026)

за позовом комунального підприємства «ВодГео»

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48»

про встановлення постійного безоплатного сервітуту та усунення перешкод в користування підвальним приміщенням

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його постановлення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25) (суддя Дорошенко М.В.), серед іншого, позов задоволено повністю; встановлено комунальному підприємству «ВодГео» постійний безоплатний сервітут щодо користування нежитловим підвальним приміщенням будинку АДРЕСА_1 у місті Сміла Черкаської області для оснащення цього будинку вузлом комерційного обліку холодної води та обслуговування такого вузла обліку; зобов`язано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» усунути перешкоди в користуванні комунальним підприємством «ВодГео» нежитловим підвальним приміщенням будинку АДРЕСА_1 у місті Сміла Черкаської області, шляхом надання комунальному підприємству «ВодГео» доступу до підвального приміщення цього будинку для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку холодної води.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів обставини, з якими чинне законодавство пов`язує можливість здійснення ним самостійного оснащення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у м. Смілі Черкаської області вузлами комерційного обліку питної води і виникнення в нього права вимагати встановлення судом постійного безоплатного сервітуту щодо частини цього будинку, а саме щодо його підвального приміщення, та забезпечення доступу до нього для встановлення та обслуговування таких вузлів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21 (925/1627/25) про задоволення позовної заяви Комунального підприємства «ВодГео» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» про встановлення постійного безоплатного сервітуту та усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням; ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову Комунального підприємства «ВодГео» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» про встановлення постійного безоплатного сервітуту та усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням, відмовити в повному обсязі. 4. Стягнути із Комунального підприємства «ВодГео» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» понесені судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в сумі 7267 гривен 20 копійок.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до незаконного рішення по справі.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що позивачем не дотримано передбаченої законом процедури попереднього узгодження з власниками квартир умов встановлення вузла комерційного обліку, а також порядку інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір такого встановлення, що свідчить про передчасність і, як наслідок, безпідставність вимог про встановлення сервітуту.

Також, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивач виконав обов`язок щодо інформування власників про встановлення вузла комерційного обліку води. Обставина належного повідомлення є недоведеною, висновок суду про «наявність повідомлення» обґрунтовано лише зі слів позивача.

Позивач не довів необхідності встановлення сервітуту, а виключно посилається на факт необхідності встановлення вузла обліку та право звернутися до суду для встановлення сервітуту.

До того ж, скаржник вказав, що при винесені оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

28.04.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «ВодГео» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останнє просить суд апеляційну скаргу ОСББ «Усмішка-48» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 року у справі № 925/473/21(925/1627/25) - без змін.

08.05.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу в якому останній просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі №925/473/21 (925/1627/25), ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Комунального підприємства «ВодГео» до ОСББ «Усмішка-48» про встановлення постійного безоплатного сервітуту та усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням, відмовити в повному обсязі та стягнути із Комунального підприємства «ВодГео» на користь ОСББ «Усмішка-48» понесені судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в сумі 7267 гривен 20 копійок.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 апеляційну скаргу у справі № 925/473/21 (925/1627/25) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 у справі № 925/473/21 (925/1627/25) витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/473/21(925/1627/25) за позовом комунального підприємства «ВодГео» до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» про встановлення постійного безоплатного сервітуту та усунення перешкод в користування підвальним приміщенням; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

10.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/473/21(925/1627/25).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі №925/473/21(925/1627/25) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25), розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.2026.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 27.05.2026 з`явився представник скаржника.

Представник КП «ВодГео» 26.05.2026 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 27.05.2026 представник ОСББ «Усмішка-48» вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/473/21 про банкрутство Комунального підприємства «ВодГео».

Комунальне підприємство "ВодГео" (далі також - позивач та/або КП "ВодГео") через систему "Електронний суд" подало до Господарського суду Черкаської області позовну заяву від 29.12.2025 №1148/01-10 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Усмішка-48" (далі також - відповідач та/або ОСББ "Усмішка-48") з вимогами про:

- встановлення КП "ВодГео" постійного безоплатного сервітуту щодо підвального приміщення в будинку АДРЕСА_1 , для оснащення будівлі вузлом комерційного обліку холодної води та обслуговування такого вузла обліку;

- зобов`язання ОСББ "Усмішка-48" усунути перешкоди в користуванні підвальним приміщенням будинку № АДРЕСА_1 у місті Сміла Черкаської області, шляхом надання доступу до підвального приміщення будинку, в якому обладнується вузол комерційного обліку холодної води для встановлення та обслуговування такого вузла КП "ВодГео".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним як виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання у місті Смілі були вчинені дії, передбачені Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Порядком інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №444, щодо належного повідомлення відповідача про намір встановлення в будинку АДРЕСА_1 у м. Смілі вузла в комерційного обліку питної води, проте співвласники цього будинку не надали згоди на це і не забезпечили доступ працівникам позивача до підвального приміщення будинку для встановлення такого вузла, що відповідно до приписів названого Закону є підставою для позивача вимагати встановлення судом сервітуту щодо підвального приміщення вказаного будинку і надання доступу до нього для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку холодної води.

Ухвалою від 02.01.2026 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М. В. прийняв вказану позовну заяву КП "ВодГео" до розгляду, відкрив провадження у справі №925/473/21(925/1627/25) для її розгляду в межах справи №925/473/21 про банкрутство КП "ВодГео" за правилами спрощеного позовного провадження.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСББ «Усмішка-48» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач є комунальним підприємством, заснованим Смілянською міською радою, яке рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 21.06.2007 №661 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді" з урахуванням внесених до нього в подальшому рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 28.04.2012 №231 змін було визначене виконавцем житлово-комунальних послуг у місті Сміла в галузі водопостачання та водовідведення і фактично надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у місті Сміла як індивідуальним так і колективним споживачам, в тому числі і власникам квартир та/або нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створеним власниками квартир та/або нежитлових приміщень цього будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

21.06.2024 позивача на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет розмістив повідомлення від 21.06.2024 №2135/01-10 про намір встановити вузол комерційного обліку питної води в будинку АДРЕСА_1 з пропозицією в двомісячний термін з дня отримання цього повідомлення надати відповідь на нього. У цьому повідомленні позивач, крім іншого, вказав, що орієнтовна вартість встановлення вузла комерційного обліку становить 10000,00 грн. І що витрати КП "ВодГео" на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку відповідно до п. 6 ст. 3 Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вже включені до складу тарифу на централізоване водопостачання.

Крім того, це повідомлення від 21.06.2024 №2135/01-10 в паперовій формі позивач 21.06.2024 через оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" надіслав на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальним чеком оператора поштового зв`язку від 21.06.2024 про прийняття рекомендованого листа з трек-номером 2070501715196, адресованого відповідачу; поштовим конвертом з трек-номером 2070501715196, у якому вказане повідомлення було надіслане позивачем відповідачу і було повернуте позивачу згідно з довідкою оператора поштового зв`язку від 24.06.2024 про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Дійсно на вказаному поштовому конверті крім трек-номера 2070501715196 наявний відбиток календарного штемпеля оператора поштового зв`язку за 21.05.2024, попри те, що фіскальний чек оператора поштового зв`язку про прийняття рекомендованого листа з таким же трек-номером 2070501715196 датований 21.06.2024. Ця невідповідність за оцінкою господарського суду спричинена недоліком у роботі оператора поштового зв`язку з вказаним поштовим відправленням, яка втім не спростовує факт надіслання позивачем відповідачу за належною адресою місцезнаходження останнього повідомлення від 21.06.2024 №2135/01-10 саме 21.06.2024, а не 21.05.2024.

За твердженням позивача повідомлення про намір КП "ВодГео" встановити вузол комерційного обліку питної води в будинку АДРЕСА_1 також було доведено до відома мешканців цього будинку шляхом прикріплення повідомлення до рахунків на оплату послуг водопостачання та водовідведення. Проте доказів цьому твердженню позивач господарському суду не надав.

Відповіді на повідомлення позивача від 21.06.2024 №2135/01-10 про намір встановити вузол комерційного обліку питної води в будинку АДРЕСА_1 у вказаний у цьому повідомленні строк відповідач не надав.

У травні 2025 року приватне підприємство "Тріан-Сервіс" на замовлення позивача виготовило і передало останньому робочий проект "Облаштування комерційного вузла обліку питної води в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 в м. Сміла Черкаської області".

06.11.2025 року позивач надіслав відповідачу рекомендований лист від 05.11.2025 №861/01-10, яким повідомляв, що на виконання вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" КП "ВодГео", як оператором зовнішніх інженерних мереж, 12.11.2025 о 10 год. 00 хв. буде проведено оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку, в зв`язку з чим КП "ВодГео" просить власників (співвласників) будинку або їх представників забезпечити доступ працівникам КП "ВодГео" до підвального приміщення для встановлення вузла комерційного обліку.

Лист позивача від 05.11.2025 №861/01-10 відповідач отримав лише 16.11.2025.

Крім того, позивач стверджує, що повідомлення зі змістом, аналогічним змісту листа від 05.11.2025 №861/01-10, він розмістив на інформаційних стендах під`їздів будинку АДРЕСА_1 , на підтвердження чого позивач надав три відповідні фотографії, з яких убачається наявність розміщених на інформаційних стендах таких повідомлень, але не убачається, що ці стенди розміщені у під`їздах саме будинку АДРЕСА_1 .

12.11.2025 року представники позивача: Ромашов І.В., Гринько О.В., Санжарівськийо С.П., Трушков В.Л., Циганенко О.О. та Семко Я.А. прибули до будинку АДРЕСА_1 для встановлення вузла комерційного обліку питної води і в присутності власників (співвласників) житлового будинку АДРЕСА_1 (імена яких не зазначені) склали в довільній формі і підписали акт про відмову у доступі до нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку для оснащення будинку вузлом комерційного обліку, в якому (акті) зазначили, що власники (співвласники) житлового будинку АДРЕСА_1 категорично відмовилися від встановлення загально будинкового лічильника (16 осіб).

Вказані вище обставини й спричинили даний спір.

Статтею 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

02.08.2017 набрав чинності Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 №2119-VIII (далі - Закон), відповідно до пункту 2 розділу IV "Прикінцеві та Перехідні положення" якого в першій його редакції, оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж у строк:

- теплової енергії - протягом року з дня набрання чинності цим Законом;

- гарячої та питної води для нежитлових будівель - протягом одного року, а для житлових будівель - протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" від 03.12.2020 №1060-IX, який набрав чинності 01.05.2021, у розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" пункт 2 викладено в такій редакції:

"2. Оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов`язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж до 1 серпня 2022 року".

Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 №2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022, у пункті 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону слова і цифри "до 1 серпня 2022 року" замінено словами і цифрами "протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні".

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону, який визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг, оператор зовнішніх інженерних мереж - це власник зовнішніх інженерних мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону, вузол комерційного обліку - це вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону, забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону. Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом. Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил. Для споживача комунальних послуг, якому комунальна послуга постачається для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності в кожній точці приєднання до зовнішніх інженерних мереж.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону, оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення. Порядок такого інформування визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 06.06.2018 №444 затвердив Порядок інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку (далі - Порядок №444).

Згідно з пунктом 1 Порядку №444 цей Порядок визначає загальні вимоги та механізм інформування оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку.

Пунктами 3 та 4 Порядку №444 передбачено, що оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузла комерційного обліку повідомляє власникам (співвласникам) будівлі про намір встановити такий вузол за формою згідно з додатком (далі - повідомлення). Повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення:

- на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування;

- у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Оператор забезпечує доведення до відома власників (співвласників) будівлі інформації про намір встановити вузол комерційного обліку шляхом повідомлення на паперовому носії кожного власника (співвласника) будівлі протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №444, днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування. У разі відсутності веб-сайту у оператора зовнішніх інженерних мереж та органу місцевого самоврядування днем отримання повідомлення є дата розміщення повідомлення у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Згідно з пунктом 6 Порядку №444, власники (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення мають право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про:

- згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;

- намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку;

- намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 09.08.2018 №206 затвердило Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку (далі - Порядок №206). Цей Порядок визначає процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі, узгодження умов такого оснащення та вимоги до місць встановлення (пункт 1 Порядку №206).

Пунктами 3 та 4 Порядку №206 передбачено, що оператор зовнішніх інженерних мереж повідомляє про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку відповідно до абзацу першого частини третьої статті 3 Закону. Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання повідомлення про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку має право повідомити оператора зовнішніх інженерних мереж у спосіб, зазначений в повідомленні про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку, про (за своїм вибором):

- згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;

- намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, у тому числі встановити вузол (вузли) комерційного обліку, придбаний(і) власником (співвласниками);

- намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №206, у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку власник (співвласники) будівлі не повідомив (ли) оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, а також у разі, якщо власник (співвласники) повідомив(ли) про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку, але не зробив(ли) цього протягом чотирьох місяців з дня отримання повідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір встановити вузол комерційного обліку, оснащення будівлі вузлом комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Згідно з пунктом 11 Порядку №206, оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг. Вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Пунктом 18 Порядку №206 передбачено, що у разі встановлення вузла комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж власник (співвласники) будівлі надає(ють) доступ фахівцям оператора зовнішніх інженерних мереж до місця встановлення вузла комерційного обліку.

Абзацом третім частини третьої статті 3 Закону встановлено, що у разі якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення власник (співвласники) не надав згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах або не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 3 Закону, у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Згідно із статтею 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Частинами першою та третьою статті 402 Цивільного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 403 Цивільного кодексу України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 403 Цивільного кодексу України, сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Частинами першою та третьою статті 404 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Статтею 391 Глави 29 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною першою статті 395 Глави 30 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до статті 396 Глави 30 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов таких висновків.

Позивач є оператором зовнішніх інженерних мереж з централізованого водопостачання в місті Смілі Черкаської області в розумінні пункту 11 частини першої статті 1 Закону, на якого цим Законом покладено обов`язок з оснащення вузлами комерційного обліку питної води будівель цього міста, що на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку.

Будинок АДРЕСА_1 у м. Смілі Черкаської області на день набрання чинності Законом був приєднаний до зовнішніх інженерних мереж водопостачання позивача і не був оснащений вузлом комерційного обліку питної води.

Передбачений пунктом 2 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону в редакції Закону України від 29.07.2022 №2479-IX строк виконання оператором зовнішніх інженерних мереж зобов`язання щодо оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, - протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні не забороняє здійснювати таке оснащення до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні за рахунок власника (співвласників) будівлі, коштів місцевого або державного бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Тож позивач зобов`язаний здійснити оснащення будинку АДРЕСА_1 у м. Смілі Черкаської області вузлом комерційного обліку питної води протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, але має право зробити це і до припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Разом з тим, передбачена частиною третьою статті 3 Закону та Порядком №206 процедура оснащення будівель вузлами комерційного обліку передбачає обов`язкове повідомлення оператором зовнішніх інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол та вартість такого встановлення не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку в порядку, встановленому затвердженим Кабінетом Міністрів України Порядком №444. І лише у разі ненадання власником (співвласниками) будівлі згоди на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах протягом двох місяців з дати отримання повідомлення або неповідомлення оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку протягом цього ж строку, а також у разі якщо власник (співвласники) будівлі повідомив про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дати повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж. При цьому право вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку, в оператора зовнішніх інженерних мереж виникає у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю.

Положення Порядку №444 встановлюють двоетапний механізм інформування власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку.

На першому етапі законодавство покладає на оператора зовнішніх інженерних мереж подвійний обов`язок щодо інформування. Оператор зобов`язаний забезпечити публічне доведення інформації шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті або, за його відсутності, на веб-сайті органу місцевого самоврядування, а також у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі. Крім того, оператор несе обов`язок індивідуального повідомлення кожного власника на паперовому носії протягом тридцяти днів з моменту публічного розміщення. Саме це індивідуальне повідомлення слугує гарантією того, що оператор виконав свій обов`язок і фізично довів інформацію до відома кожного суб`єкта, захищаючи власника від звинувачень у необізнаності.

Другий етап стосується визначення юридично значущої дати, від якої починають відраховуватися строки для реалізації прав власників (наприклад, подання пропозицій або заперечень). Встановлення єдиного "дня отримання" шляхом прив`язки до дати публічного розміщення (на веб-сайті або стенді) є необхідним для уніфікації та чіткості процесу. Такий підхід усуває ризик виникнення множинності дат початку перебігу строків, що неминуче сталося б у разі прив`язки до дати індивідуального вручення паперового повідомлення.

Незважаючи на обов`язок оператора зовнішніх інженерних мереж індивідуально повідомити кожного власника на паперовому носії, юридично визначальною для перебігу строків є дата публічного розміщення повідомлення (на веб-сайті чи інформаційному стенді).

Тож навіть у разі можливих недоліків індивідуального паперового сповіщення, факт публічного інформування у формі розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж ініціює перебіг встановлених строків.

Суд першої інстанції зазначив, що у даній справі позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами повідомлення ним кожного власника (співвласника) багатоквартирного житлового будинку будинку АДРЕСА_1 на паперовому носії протягом тридцяти днів з дня розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті позивача про намір встановити вузол комерційного обліку. Але незважаючи на це, співвласники цього житлового будинку вважаються належним чином повідомленими позивачем про намір встановити вузол комерційного обліку, оскільки пунктом 5 Порядку №444 визначено, що днем отримання повідомлення власниками (співвласниками) будівлі є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, що і було зроблено позивачем 21.06.2024. За змістом розміщене на офіційному веб-сайті позивача повідомлення від 21.06.2024 №2135/01-10 містить всю, передбачену Порядком №444 інформацію.

До того ж, метою цього повідомлення є доведення інформації до власника (співвласника) будівлі для того, щоб він міг реалізувати один із видів поведінки (відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону): надання згоди на встановлення вузла комерційного обліку на умовах, запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж; висловлення наміру самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку.

Аналогічні висновки зробив Верховний Суд у своїй постанові від 11.11.2025 у справі №904/3032/24.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно вказав, що власники (співвласники) будинку АДРЕСА_1 в силу вимог Закону, Порядку №444 та Порядку №206 протягом двох місяців, починаючи з наступного після 21.06.2024, мали право повідомити позивача (за своїм вибором) про:

- згоду на встановлення вузла комерційного обліку питної води на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;

- намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку питної води у встановленому законодавством порядку.

Власники (співвласники) будинку АДРЕСА_1 цим правом не скористалися, позивача в установлений двохмісячний строк про згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих ним умовах чи про намір самостійно обладнати будинок вузлом комерційного обліку у встановленому законодавством порядку не повідомили, що відповідно до статті 3 Закону є законною підставою для здійснення оснащення вказаного будинку вузлом комерційного обліку позивачем, чому відповідач не має права перешкоджати.

Недопуск позивача 12.11.2025 до нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 у м. Смілі Черкаської області для встановлення вузлів комерційного обліку питної води означає про відмову співвласників цього будинку позивачу у встановленні ним в будинку вузлів комерційного обліку питної води згідно з розробленим приватним підприємством "Тріан-Сервіс" робочим проектом "Облаштування комерційного вузла обліку питної води в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 в м. Сміла Черкаської області", що відповідно до частини третьої статті 3 Закону є достатньою підставою для позивача вимагати встановлення судом постійного безоплатного сервітуту щодо частини будинку - його нежитлового підвального приміщення і доступу до нього для встановлення в ньому та обслуговування вузлів комерційного обліку питної води.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції та вважає їх законними й обґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач довів наявність передбачених законом обставин, які зумовлюють його право на самостійне оснащення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у м. Смілі Черкаської області вузлами комерційного обліку питної води та на вимогу про встановлення постійного безоплатного сервітуту щодо частини підвального приміщення цього будинку для їх розміщення й обслуговування, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доводів стосовно неналежного повідомлення ОСББ «Усмішка-48», колегія суддів зазначає, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою за адресою багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1 Черкаського району Черкаської області, та має ідентифікаційний код 41483143. Відтак направлення позивачем повідомлення від 21.06.2024 № 2135/01-10 рекомендованим поштовим відправленням за офіційною адресою місцезнаходження відповідача є належним способом його повідомлення.

При цьому факт отримання чи неотримання відповідного поштового відправлення адресатом перебуває поза межами волевиявлення та контролю відправника, який виконав свій обов`язок щодо направлення повідомлення за належною адресою. Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Щодо узгодження місця встановлення вузла обліку, колегія суддів зазначає, що порядком оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 09.08.2018 № 206, передбачено зокрема, наступне:

У повідомленні про намір погодити відмінні від запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умови оснащення будівлі вузлом комерційного обліку власник (співвласники) будівлі вказує(ють) запропоновані умови встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку, відомості про уповноважену особу та поштову та/або електронну адреса для зв`язку з ним (ними).

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про намір погодити відмінні від запропонованих умови оператор зовнішніх інженерних мереж зобов`язаний надіслати власнику (співвласникам) будівлі згоду про погодження або вмотивовану відмову від погодження запропонованих умов.

Для погодження умов оснащення вузлом комерційного обліку будівлі власник (співвласники) будівлі складає(ють) з оператором зовнішніх інженерних мереж протокол узгодження умов встановлення вузла комерційного обліку, у якому зазначається місце встановлення вузла комерційного обліку.

Тобто, протокол узгодження місця встановлення вузла комерційного обліку складається лише в разі, якщо власники (співвласники) будівлі запропонували відмінні від запропонованих умов встановлення вузла комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж, на які останній дав згоду на погодження.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, що на замовлення КП «ВодГео» приватне підприємство "Тріан-сервіс" виготовило Робочий проєкт облаштування комерційного вузла обліку питної води в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1. В свою чергу, апелянтом не надано жодних доказів невідповідності робочого проєкту облаштування вузла комерційного обліку питної води в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 в м. Сміла Черкаської області (пояснювальна записка 143-06-25-ПЗ) вимогам чинних нормативно-правових актів. Крім того, в матеріалах справи наявна копія акту обстеження підвального приміщення житловому будинку по АДРЕСА_1 та пояснення представника позивача - начальника технічного відділу Опаренка А.М, що безпосередньо робив обстеження та був допитаний як свідок.

Аналізуючи твердження апелянта, що: "Право власності, відповідно до статті 41 Конституції України, є непорушним, а будь-яке обмеження доступу до підвального приміщення повинно бути належно обґрунтоване й пропорційне, чому подані позивачем матеріали не відповідають. Позивачем не надано доказів звернення до співвласників ОСББ «Усмішка-48" з пропозицією укладення договору про встановлення сервітуту.". Слід зазначити, що в матеріалах справи наявний акт від 12.11.2025, згідно якого зафіксована подія, що співвласники багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 в м. Сміла Черкаської області в категоричній формі відмовились від облаштування вузла комерційного обліку. Згадана подія має юридичним наслідком право позивача в порядку частини 3 статті 3 ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку, а також просити суд стосовно припинення дії, що порушує право.

При цьому укладення будь-якого договору про встановлення сервітуту, законом не вимагається - встановлення вузла комерційного обліку водопостачання є вимогою чинного законодавства - Закону України та "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", виконати яку позивач не може в інший спосіб, окрім звернення до суду для встановлення постійного безоплатного сервітуту.

Так само не потребується і погодження окремих, індивідуально визначених співвласників, у випадках якщо створено ОСББ. Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2025 року у справі № 904/3025/24 сформульовано такий правовий висновок: "5.7. З аналізу наведених норм законодавства, що є однозначними та зрозумілими, вбачається наявність у ОСББ повного обсягу правосуб`єктності, тобто здатності бути учасником правовідносин: мати права та обов`язки, а також реалізувати їх через конкретні правові дії. Це комплексна юридична властивість, що включає в себе здатність мати права та обов`язки, здатність своїми діями набувати, реалізовувати права та виконувати обов`язки та здатність нести відповідальність за порушення/невиконання встановлених законом чи договором вимог.

Зазначене неодноразово враховувалося Верховним Судом під час касаційного розгляду справ, зокрема при ухваленні постанов від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 14.07.2022 у справі №756/7632/18, від 08.02.2023 у справі №904/3783/21, від 01.06.2023 у справі №914/596/22, від 26.04.2023 у справі № 924/438/22, від 05.10.2023 у справі № 911/233/22, від 28.11.2024 у справі № 918/1009/23, від 30.07.2025 у справах № 908/1117/24 та № 902/709/24, від 06.08.2025 у справі № 910/9749/24, від 21.08.2025 у справі № 910/2116/21, від 03.09.2025 у справі № 915/792/24, від 09.09.2025 у справі № 914/1027/24 та багатьох інших.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, встановив їх на підставі належних та допустимих доказів, яким надано належну правову оцінку, а вищенаведені висновки відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Інші наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки досліджених судом першої інстанції доказів, що саме по собі не свідчить про допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права та не є підставою для скасування судового рішення.

При цьому скаржником не наведено переконливих аргументів, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про неправильність його висновків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Усмішка-48» на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 у справі № 925/473/21(925/1627/25) залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 925/473/21(925/1627/25) повернути до Господарського суду Черкаської області.

Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2026.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков