Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №705/1861/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1861/26

2/705/2364/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законним представником якої є ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Уманської міської ради Черкаської області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 04.07.2025 року до ЄРДР за №12025250320000921 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 291 КК України. Під час проведення досудового слідства було встановлено, що 03.07.2025 року, близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала двоколісним електровелосипедом FADAмоделі FDEB 03LA-48, у місті Умані Черкаської області, по пішохідному тротуару вулиці Тищика, поблизу будинку №4, зі сторони вулиці Максима Залізняка в сторону вулиці Європейської, чим порушила вимоги п.11.13 Правил дорожнього руху України, а саме: Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутністю інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2, 26.3 цих Правил.

Внаслідок порушення зазначених правил дорожнього руху, виконання яких є необхідною умовою для запобігання дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_2 діючи необережно та будучи неуважною, маючи об`єктивну можливість спостерігати за рухом ОСОБА_1 допустила наїзд на неї, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого медіального перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила суспільно небезпечне діяння, а саме: порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило інші тяжкі наслідки, що підлягає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 09 січня 2026 року у справі №705/5011/25 1-кп/706/58/26, розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025250320000921 від 04.07.2025р., яке надійшло з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка скоїла суспільно небезпечне діяння, що підлягає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України, - клопотання задоволено повністю та застосовано до ОСОБА_2 примусові заходи виховного характеру, а саме: п.3 ч.2 ст.105 КК України, - передача неповнолітньої під нагляд батьків, а саме: матері ОСОБА_3 , терміном на один рік.

Внаслідок злочину вчиненого ОСОБА_2 та нанесених їй тілесних ушкоджень,вона вимушена була лікуватись:так 03.07.2025р. отримала першу медичну допомогу в КНП «Уманська міська лікарня» Уманської міської ради та була поміщена на стаціонарне лікування до вказаного закладу;08.07.2025 року, в зв`язку зі складністю отриманих тілесних ушкоджень, була переведена до КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради». На стаціонарному лікуванні знаходилась з 08.07.2025р. по 25.07.2025р.,що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №16040 та Висновком експерта №05-7-01/384 від 15.08.2025р. Уманського міжрайвідділення КУ «Черкаське ОБСМЕ»;14.07.2025р. їй було проведено хірургічну операцію: ендопротезування стегнового суглоба;після чого, з 26.07.2025р.знаходилась на лікуванні за місцем свого проживання; зазначене лікування та подальша реабілітація її здоров`я, яке постраждало внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, вимагає значних коштів, які вона заробити не має можливості за станом свого здоров`я.

Як наслідок, вимушена була лікуватись тривалий час, оскільки стан її здоров`я ускладнився. Крім фізичних страждань, отримала і моральні страждання, оскільки протягом певного часу, через втрату працездатності не могла повноцінно забезпечувати свої потреби. Як результат: значні витрати на необхідні медикаменти для лікування, втрата працездатності, та неможливість вести звичний для мене спосіб життя.

Вищевказане завдає їй неймовірних моральних та фізичних страждань, оскільки вона крім матеріальних збитків, зазнала глибокої психологічної травми - втрата повноцінної працездатності. Вищезазначене приносить значні моральні страждання, що в свою чергу негативно впливає на стан її здоров`я.

На сьогоднішній день, законний представник відповідача ОСОБА_3 , відшкодувала їй 20 000 тисяч гривень, але при цьому не вибачилась та навіть не ставила питання винуватості своєї дочки у нанесенні травм, які привели до погіршення її соціального становища.

Так, вищезазначеним кримінальним правопорушенням їй заподіяно таку матеріальну шкоду, яка полягає у прямих матеріальних збитках та грошових витратах, пов`язаних з лікуванням, а саме:оплата проведених медичних, діагностичних заходів та придбання ліків необхідних для лікування на суму: 72 928 грн.; витрати на посилене харчування: кури 3кг.по 280грн,- 840грн.; м`ясо 2кг. по 280грн,- 560грн.; банани 3кг. по 70грн.- 2100грн.; апельсини 5кг. по 70грн,- 350грн.; мандарини 3кг. по 80грн,- 240 грн.; яйця два десятка по 80грн,- 150 грн.; сир 2кг. по 180грн,- 360грн.; сметана 2кг. по 180грн,- 360 грн.; кефір 5л. по 100грн,- 500грн.; молоко 5л. по 100грн,- 500грн.; вода мінеральна 20л. по 30грн,- 600грн.; печиво 2кг. по 100грн.-200грн.; йогурт 10шт. по 50грн.- 500 грн.; а всього - 7260грн.; транспортні витрати: виклик таксі та оплата доставки до лікарні та до дому, поїздки для проведення правових заходів в Уманському районному управлінні поліції та в Уманському міськрайонному суді - 1999грн..

Загалом матеріальні витрати на її лікування, внаслідок завданих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , складають 82187 грн., що підтверджується квитанціями на вказану суму.

Враховуючи отриману нею компенсацію в розмірі 20000 грн., розмір матеріальних

витрат на сьогоднішній день складає 62187 гривень.

Поруч з матеріальною шкодою, їй завдано і моральну шкоду, тобто такі витрати немайнового характеру, що сталися внаслідок моральних страждань, заподіяних, як фізичній особі незаконними діями винної сторони. Це зокрема, порушення нормальних життєвих зв`язків. Змінився звичний для неї уклад життя - вона постійно хвилюється після вище вказаної стресової ситуації, має неспокійний сон, що впливає на її самопочуття, внаслідок чого відчуває систематичну втому, що позбавляє її можливості повноцінно спілкуватись з рідними, близькими та просто знайомими людьми. Негативні переживання та спогади, тривога, важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій,емоційна напруга, нервовість, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. В момент нанесення їй тілесних ушкоджень та в послідуючому, вона перенесла значний фізичний біль, пережила емоційний стрес. Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психоматичних та психоемоційних змін: швидка втомленість, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратівливість, невпевненість в собі, відчуття власної трудової неповноцінності, тривога з приводу майбутнього.

В ситуації після вчинення злочину поведінка винної особи, її морально травмує, оскільки остання досі навіть не вибачилася і не намагається хоч чимось їй полегшити участь, що й стало підставою для звернення до суду.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 62187 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди завданої злочином.

Ухвалою судді від 31.03.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками.

01.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Дарморос К.О. до суду надійшов Відзив на позовну заяву в якому з вимогами зазначеними у заяві відповідач не згодна. Так, 03 липня 2025 року позивач була поміщена на стаціонарне лікування до КНП «Уманська міська лікарня» Уманської міської ради в результаті скоєння ОСОБА_2 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 291 КК України. Позивач вказує, що відповідно висновку експерта №05-7-01/384 від 15.08.2025 встановлено, що ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого медіального перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості. При цьому сам висновок експерта не надала до позовної заяви. В період з 08 липня 2025-25 липня 2025 позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» де 14 липня 2025 року її було проведено хірургічну операцію ендопротезування стегнового суглоба. Тотальне цементне ендопротезування правого кульшового суглобу. Згідно Виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №16040 від 25.07.2025 року виданого КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» було надано рекомендації та призначено відповідні ліки. При цьому, зазначає, що твердження позивача що їй було призначено посилене харчування не відповідає вказаним рекомендаціям лікаря у виписці. В позовній заяві ОСОБА_4 просить стягнути матеріальну шкоду, яка полягає у прямих матеріальних збитках та грошових витратах, пов`язаних з лікуванням, а саме: оплата проведених медичних, діагностичних заходів та придбання ліків необхідних для лікування на суму 72928 грн., при цьому до позовної заяви додано рахунок-фактуру №13625 від 11.07.2025 за ціною 60500 грн., також з наданих переліку фіскальних чеків відсутні призначені лікарем рекомендовані препарати у Виписці №16040, та дата їх купівлі не відповідає періоду лікування та реабілітації; щодо витрат на посилене харчування, то до позовної заяви додано лише один фіскальний чек ТОВ «АТБ» за 24.10.2025р., інших підтверджуючих документів про купівлю продуктів харчування за період лікування в результаті ДТП та реабілітації; транспортні витрати : виклик таксі та оплата доставки до лікарні та до дому, поїздки для проведення правових заходів в Уманському районному управлінні поліції та в Уманському міськрайонному суду, то щодо вказаних доводів, позивач надає фіскальний чек ПП «Укрпалетсистем» АЗС – магазин №78 Черкаська область, м. Умань, вул. Заводська, 1а на купівлі Дизпалива в кількості 55,90л. на суму 1999,54 грн. від 28.10.2025 року, але з даного доказу не зрозуміло з якого місця та куди їздила позивач 28.10.2025р. і чому їй потрібно було 55,90л. дизпалива, також надано фіскальний чек від 24.07.2025 виданий КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради» за послуги спец.автомобіля медичної допомоги на суму 2457 грн., з якого вбачається що оплата була безготівкова та вручно вписано прізвище ОСОБА_1 , що викликає сумніви проведеного розрахунку саме позивачем, крім того, позивач додає корінець підтвердження сплати через банківський термінал з такою ж самою сумою 2457 грн., який повторно враховує у свої витрати, також платіжна інструкція від 09.07.2025 року сплачена ОСОБА_5 та з призначенням платежу: оплата за транспортування в ЧОЛ ОСОБА_1 у розмірі 4704 грн. не може бути належним доказом підтвердження грошових витрат позивача, пов`язаних з лікуванням. З вказаних сум не можливо встановити чітку суму понесених нею витрат на лікування, харчування та транспортування, тому вимоги позивача відшкодувати витрати на лікування внаслідок завданих їй тілесних ушкоджень відповідачем, у розмірі 82187 грн. не підтверджуються належними та допустимими доказами і тому відповідач не погоджується з ними повністю. Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то після ДТП відповідач відразу вибачилася та перебувала поряд з позивачем 10-15хв., мати відповідача неодноразово дзвонила позивачу, особисто вибачалась та пропонувала приїхати до неї щоб допомогти, також пропонувала їй кошти в розмірі 30000 грн., але позивач вимагала компенсувати їй саме 100000 грн.. Крім того, відповідачі є внутрішньопереміщеними особами, через агресію російської федерації покинули свій будинок, робочі місця, шкоди та проживають в м. Умань в орендованому будинку. Постійної роботи у батьків не має, допомоги як ВПО ні на дітей ні на себе не отримують з 2024р., своїх власних коштів чи майна відповідач не має. Тому сума, яку просить в позовній заяві позивач, є значною та непосильною як для самої відповідачки так і для її батьків. Просили врахувати, що матір`ю відповідача 09.01.2026р. позивачу сплачено кошти в сумі 20000 грн., як відшкодування морального та матеріального збитку. Тому, на підставі викладеного, вважає, що позивач не надав достатніх та належних доказів, які б підтвердили фактично понесені нею грошові витрати, пов`язані з лікуванням внаслідок травмування під час суспільно-небезпечного діяння, скоєного ОСОБА_2 03.07.2025р.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог ст.. 89 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області щодо ОСОБА_2 застосовано примусові заходи виховного характеру у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.. 291 КК України.

Вказаною ухвалою встановлено факт вчинення неповнолітньою відповідачкою суспільно небезпечного діяння та заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 ..

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 16040 вбачається, що позивач перебувала на стаціонарному лікуванні у Черкаській обласній лікарні з 08.07.2025 по 25.07.2025 з діагнозом: закритий медіальний перелом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків.

14.07.2025 їй було проведено оперативне втручання – тотальне цементне ендопротезування правого кульшового суглоба.

Отже, суд вважає доведеним факт спричинення позивачу шкоди здоров`ю внаслідок дій відповідача та наявність причинного зв`язку між отриманими тілесними ушкодженнями та проведеним лікуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, зобов`язана відшкодувати потерпілому додаткові витрати, викликані необхідністю лікування, придбання ліків, стороннього догляду та інші необхідні витрати.

Разом з тим такі витрати повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на придбання ендопротеза позивачем надано рахунок-фактуру № 13625 від 11.07.2025 на суму 60500 грн.

Однак рахунок – фактура не є документом, який сам по собі підтверджує факт сплати грошових коштів. Будь-яких платіжних документів, касових чеків, банківських квитанцій, платіжних інструкцій чи інших доказів фактичної оплати зазначеної суми матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність понесених позивачем витрат на придбання ендопротезу у розмірі 60500 грн.

Також позивачем надано фіскальні чеки на придбання лікарських засобів у жовтні 2025 року.

Разом з тим матеріали справи не містять призначень лікаря щодо необхідності придбання зазначених препаратів після завершення стаціонарного лікування, а тому суд позбавлений можливості встановити їх безпосередній зв`язок із лікуванням наслідків отриманої травми.

У зв`язку із цим вимоги про відшкодування вартості вказаних медикаментів задоволенню не підлягають.

Разом з тим матеріалами справи підтверджуються витрати позивача на транспортування для лікування.

Зокрема, надано платіжну інструкцію від 09.07.2025 на суму 4704 грн. за транспортування до Черкаської обласної лікарні та документи про оплату послуг спеціалізованого медичного автомобіля на суму 2457 грн.

Вказані витрати безпосередньо пов`язані з лікуванням наслідків отриманих тілесних ушкоджень, їх розмір підтверджений належними доказами та не спростований відповідачем.

Тому з відповідача підлягають стягненню матеріальні збитки у сумі 7161 грн.

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Судом встановлено, що внаслідок отриманого перелому шийки стегна позивач зазнала значного фізичного болю, тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні, перенесла оперативне втручання, була обмежена у звичному способі життя та потребувала тривалої реабілітації.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер та тривалість страждань позивача, тяжкість отриманих тілесних ушкоджень, вимушене оперативне лікування, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Разом із тим суд враховує, що відповідач на момент події була неповнолітньою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, визнала свою вину, а її законним представником добровільно передано позивачу 20000 грн. як відшкодування шкоди.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає справедливим визначити розмір моральної шкоди у сумі 30000 грн.

Оскільки 20000 грн. було добровільно відшкодовано до ухвалення рішення суду, стягненню підлягає 10000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1179 ЦП України неповнолітня особа віком від чотирнадцять до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування шкоди, така шкода відшкодовується її батьками у частині, якої не вистачає.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1179, 1195 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законного представника ОСОБА_3 , третя особа – Служба у справах дітей Уманської міської ради Черкаської області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7161 гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 171 грн. 57 коп.

У разі відсутності у неповнолітньої відповідачки майна, достатнього для виконання рішення суду, шкода підлягає відшкодуванню її батьками в порядку, передбаченому ст. 1179 ЦК України.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік