Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №561/1725/24 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 561/1725/24

1-кп/569/567/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м.Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

представника потерпілих ОСОБА_20 ,

обвинуваченого ОСОБА_21 ,

захисника ОСОБА_22 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадженні №12024181120000118 від 01.07.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Серники, Зарічненського району, Рівненської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, стрільця Добровольчого формування Зарічненської територіальної громади, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

ОСОБА_21 , будучи членом Добровольчого формування Зарічненської територіальної громади, 30 червня 2024 року, близько 20 години, більш точного часу не встановлено, знаходячись на прибережній ділянці озера «Біле», яке розташоване неподалік с. Вовчиці, Вараського району, Рівненської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_23 , в ході виниклого конфлікту на ґрунті неприязних відносин, із застосуванням вогнепальної зброї, а саме автомату АК -74 здійснив 2 постріли у ОСОБА_23 , один з яких влучив в черевну порожнину потерпілого, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного кульового поранення з ушкодженням внутрішніх органів та тканин черевної порожнини, тазу, з ушкодженням крупної судини – лівої гілки загальної здухвинної артерії, від яких настала смерть ОСОБА_23 .

Таким чином, ОСОБА_21 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

2. Позиції учасників судового провадження

За результатами судового розгляду прокурор підтримав пред`явлене ОСОБА_21 обвинувачення, зазначив, що докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення злочину) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_21 вину у вчинення злочину не визнав, пояснив, що 30.06.2024 відпочивав на озері зі своїм товаришем по службі ОСОБА_24 , його дружиною ОСОБА_25 та їх малолітнім сином, з ними також був ОСОБА_26 з сином. Під час відпочинку випив лише 0,5 л пива, інших алкогольних напоїв не вживав, оскільки має ряд захворювань. Близько 18 год ОСОБА_25 повезла чоловіка додому, він теж почав збиратися. Помітив, що попереду стояв автомобіль, який загороджував виїзд, тому підійшовши до водія, поросив від`їхати, але той відмовився, сказав, що зараз прийде «Трос» та розбереться з ним. Прізвище того чоловіка було « ОСОБА_27 », він був шваґром потерпілого. Вказав, що через деякий час, коли він перебував біля водойми, помітив як наближається потерпілий махаючи рукою, даючи знак підійти до нього. Він підійшов до потерпілого, який був в стані алкогольного сп`яніння, від нього було чути різкий запах алкоголю. Потерпілий з використанням нецензурної лексики звинуватив його у конфлікті з його швагром, почав словесно погрожувати та плюнув в обличчя. Цей вчинок потерпілого дуже засмутив його, була принижена його гідність, оскільки це було зроблено в присутності інших людей, які відпочивали на озері. Відразу не відреагував на образу, оскільки там було багато друзів потерпілого, які могли його побити, тому відійшов до води, вмився та вирішив їхати додому. По дорозі додому його трясло від приниження, думав як примусити потерпілого вибачитися. Приїхавши додому, вирішив налякати потерпілого, тому взяв із сейфа автомат, переодягнувся у військову форму та повернувся на озеро. Вийшовши з автомобіля, відразу демонстративно перезарядив автомат, доставивши патрон в патронник, оскільки думав, що потерпілий побачить це і злякається. При цьому запобіжник не переключав, оскільки автомат весь час був знятий із запобіжника. Тримаючи автомат правою рукою, стволом донизу, підійшов до ОСОБА_28 та спитав де «Трос», на що він спочатку нічого не відповів, але потім показав напрямок звідки йшов потерпілий. Обернувся та помітив за 15 метрів потерпілого, який йшов йому назустріч. В цей час між ними була невелика відстань та в нього було достатньо часу аби здійснити постріли, проте він цього не зробив, оскільки не мав наміру його вбивати, а лише хотів аби він вибачився. Автомат він продовжував тримати у правій руці, обхопивши долонею ствольну коробку, два пальці знаходилися на спусковому гачку, стволом донизу. Потерпілий підійшов на відстань витягнутої руки, сказав, що засуне автомат йому в сідниці. При цьому потерпілий нагнувся, схопив лівою рукою за ствол автомата і різко потягнув на себе, внаслідок чого відразу пролунало 2 постріли з інтервалом 1 с. Він втратив рівновагу та впав на спину, в той момент коли потерпілий відпустив автомат. Після пострілів потерпілий став на коліно, схилившись на ліву сторону, крові біля нього не бачив. Допомоги потерпілому не надавав, так як боявся самосуду друзів та родичів потерпілого. Зазначив, що сів в автомобіль та хотів від`їхати від озера. Позаду нього рухався автомобіль, проте йому невідомо було, що там знаходився потерпілий, крім того, дорога була вузькою і він не мав змоги пропустити його. Лише коли дорога стала ширшою він надав дорогу. Він від`їхав від озера близько 2 км та переховувався в лісі декілька днів, оскільки боявся помсти друзів та родичів потерпілого. Через декілька днів передзвонив до поліції та повідомив про своє місцезнаходження, показав поліції де знаходиться автомат та боєкомплект. Після чого його затримали. Просив вибачення у потерпілих, погодився відшкодувати моральну шкоду за рішенням суду. Наголосив на тому, що не мав наміру стріляти в потерпілого та заподіювати йому смерть. Вважає, що постріли є наслідком дій потерпілого, який схопив ствол та потягнув його на себе.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_21 - адвокат ОСОБА_22 просив перекваліфікувати дії обвинуваченого на вбивство з необережності за ст. 119 КК України, у зв`язку із тим, що досліджені докази не підтверджують умисел обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_23 . На доведення доводів покликався на показання обвинуваченого, які на його думку, підтверджуються висновками судово-медичної експертизи та показаннями експерта ОСОБА_29 про наявність слідів опіків на руці потерпілого, які вказують на те, що він хапався рукою за зброю.

Потерпіла ОСОБА_18 пояснила, що 30.06.2024 домовилися з чоловіком поїхати на відпочинок на «Біле» озеро. Чоловік запросив куму з дітьми, вони також взяли свого малолітнього сина. Близько 16 год прибули на озеро, після чого купалися, смажили рибу. Через деякий час до чоловіка підійшов обвинувачений ОСОБА_21 , взяв за руку та відвів в сторону. Чоловік попросив, щоб обвинувачений не жав сильно руку. Поговоривши декілька хвилин, вони розійшлися, в ході розмови між ними суперечки не було. Близько 20 год помітила як на великій швидкості заїхав бус, з якого вийшов обвинувачений, з автоматом в руках та направився до свідка ОСОБА_23 . При цьому вона почула клацання, зрозумівши, що обвинувачений перезарядив автомат. Про що вони розмовляли з свідком їй не було чути. В цей час потерпілий пішов до обвинуваченого, останній розвернувся та пішов йому назустріч. Коли вони підійшли один до одного, обвинувачений спрямував автомат в область живота потерпілого. Останній намагався відвести автомат рукою від себе в сторону, в цей час пролунав постріл в землю, а за ним - відразу 2-ий постріл, від якого потерпілий впав. Куди прийшовся 2-ий постріл вона не бачила. Вказала, що відразу побігла до потерпілого щоб надати йому допомогу, але обвинувачений скерував на неї автомат, вона злякалася та сховалася. Обвинувачений повільно відійшов від потерпілого, сів в автомобіль та поїхав. Лише після цього вона підійшла до потерпілого та помітила велику рану на сідницях. Разом з ОСОБА_30 вони поклали потерпілого в автомобіль та повезли в лікарню. Попереду повільно їхав обвинувачений та заважав проїзду, зважаючи на розмір дороги не було можливості його об`їхати. Назустріч виїхала швидка допомога, в яку вони переклали потерпілого. По дорозі в лікарню потерпілий помер. Вказала, що вона та її малолітній син зазнали глибоких моральних страждань через загибель близької людини. Так як смерть потерпілого сталося на очах сина, то це вплинуло на його психологічний стан, тривалий час змушені були відвідувати дитячого психолога. Підтримала цивільні позови, просила призначити обвинуваченому максимальний розмір покарання.

Потерпіла ОСОБА_17 пояснила, що 30.06.2024, після 15 год її син разом з невісткою та внуком поїхали відпочивати на «Біле» озеро. Близько 20 год їй зателефонувала дочка та повідомила, що у сина стріляв чоловік на прізвисько « ОСОБА_31 » та поранив ногу, сказала, що дружина повезла його в лікарню. Вони з чоловіком поїхали в лікарню та дізналися про загибель сина. Зі слів чоловіка відомо, що між сином та обвинуваченим існував давній конфлікт з приводу того, що син забрав в обвинуваченого зброю під час видобутку бурштину. Вказала, що пережила сильні душевні страждання через смерть сина, змушена була відвідувати лікарів. Просила задовольнити цивільний позов, наполягала на суворій мірі покарання.

3. Мотиви суду і докази на підтвердження встановлених судом обставин

За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Склад кримінального правопорушення – це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Тому поза розумним сумнівом має бути доведено кожен з елементів складу злочину – як ті, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Таким чином, для вирішення питання про доведеність вини ОСОБА_21 поза розумним сумнівом, враховуючи формулювання та межі пред`явленого обвинувачення, а також диспозицію ч. 1 ст. 115 КК України, яка передбачає відповідальність за інкримінований обвинуваченому злочин, колегія суддів має надати відповіді на такі питання:

1) Чи є ОСОБА_21 суб`єктом інкримінованого йому злочину?

2) Чи здійснив ОСОБА_21 посягання на життя потерпілого ОСОБА_23 , внаслідок чого настала смерть потерпілого?

3) Чи діяв ОСОБА_21 з умислом на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_23 .?

4) Чи відповідає об`єкт посягання ознакам безпосереднього об`єкту інкримінованого обвинуваченому злочину?

Лише надання ствердних відповідей на кожне з цих питань, із посиланням на сукупність належних, допустимих, достовірних і взаємопов`язаних доказів, свідчитиме про наявність в діях обвинуваченого усіх ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а отже і про достатність підстав для визнання його винним.

Чи є ОСОБА_21 суб`єктом інкримінованого йому злочину?

Кримінальній відповідальності за ст. 115 КК України підлягає загальний суб`єкт, а саме будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла 14 – річного віку.

З наданих сторонами документів, встановлено, що обвинувачений є фізичною особою, а також на момент вчинення інкримінованого діяння досяг 14 – річного віку.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 241/24 від 25.11.2024 ОСОБА_21 на період часу, що відноситься до кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, ознак якого-небудь психічного захворювання не виявляв, знаходився поза тимчасового хворобливого стану, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_21 на даний час яким-небудь психічним захворюванням не страждає, здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_21 за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_21 не виявляє ознак психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних засобів. ОСОБА_21 в стані фізіологічного афекту або ж в іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку під час інкримінованого йому діяння не перебував. ОСОБА_21 , з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку, спроможний правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, а також надавати про них відповідні показання (а.к.п. 215-227 Т.2).

За таких обставин, суд констатує, що психічний стан обвинуваченого вказує на здатність повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, а відтак у суду відсутні сумніви щодо осудності обвинуваченого.

Чи здійснив ОСОБА_21 посягання на життя потерпілого ОСОБА_23 , внаслідок чого настала смерть потерпілого?

Так, умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками.

З огляду на формулювання обвинувачення та диспозицію ч. 1 ст. 115 КК України, вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченого ознак об`єктивної сторони інкримінованого йому злочину, суду необхідно дати відповіді на такі питання:

1) Чи здійснив обвинувачений ОСОБА_21 постріл в потерпілого ОСОБА_23 .?

2) Чи настали злочинні наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_23 .?

3) Чи існує причинний зв`язок між смертю потерпілого ОСОБА_23 та діями обвинуваченого ОСОБА_21 .?

Щодо здійснення обвинуваченим ОСОБА_21 пострілу в потерпілого ОСОБА_23 .

Наразі, суд, на підставі матеріалів кримінального провадження та показань потерпілих, обвинуваченого, свідків, надасть оцінку обставинам, за яких обвинувачений ОСОБА_21 здійснив постріли в потерпілого ОСОБА_23 .

Судом встановлено, що 30.06.3024, приблизно о 18 год. 00 хв., на прибережній ділянці озера «Біле», яке розташоване неподалік с. Вовчиці, Вараського району, Рівненської області між потерпілим ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_21 виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних відносин.

Так, свідок ОСОБА_32 пояснив, що відпочивав на Білому озері разом зі своєю сім`єю та сім`єю потерпілого ОСОБА_23 , який є його шваґром, з ними також відпочивала кума потерпілого. Під час відпочинку виникла потреба з`їздити в магазин, коли він знаходився біля автомобіля, підійшов обвинувачений та в грубій формі почав висловлювати претензії з приводу паркування автомобіля. Він був в стані алкогольного сп`яніння, вживав нецензурну лексику та мав нечітку мову. Після того як він повернувся з магазину, обвинувачений підійшов до потерпілого та сильно стиснув йому руку. Потерпілий не був налаштований на суперечку, сказав, щоб обвинувачений не починав, оскільки він відпочиває з сім`єю. Після чого потерпілий вирвав свою руку з рук обвинуваченого та відійшов в сторону. Коли обвинувачений відходив від них, то сказав, що всіх постріляє.

Свідок ОСОБА_33 пояснила, що 30.06.2024 її кум ОСОБА_34 запросив відпочити на «Білому» озері. Він заїхав за нею та дітьми близько 16 год. Під час відпочинку до потерпілого підійшов обвинувачений, вони привіталися, при цьому обвинувачений сильно зжав руку потерпілого, потерпілий просив так сильно не жати. Вони відійшли в сторону та про щось говорили, змісту розмови вона не чула. Зауважила, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння, неадекватно поводився, оскільки пройшовся по покривалу, на якому вони відпочивали та на якому сиділи діти.

Про наявність неприязних відносин між потерпілим та обвинуваченим також повідомили потерпіла ОСОБА_18 , яка вказала, що під час зустрічі з потерпілим обвинувачений ОСОБА_21 сильно зжав руку потерпілого та відвів останнього в сторону, та потерпіла ОСОБА_17 , яка вказала, що їй відомо, що між сином та обвинуваченим існував давній конфлікт з приводу того, що потерпілий забрав в обвинуваченого зброю під час видобутку бурштину.

Обвинувачений ОСОБА_21 не заперечував наявність давнього конфлікту з потерпілим, однак повідомив, що домінуючим мотивом його дій була поведінка потерпілого, який плюнув йому в обличчя.

Таким чином, колегією суддів встановлено наявність неприязних відносин між обвинуваченим та потерпілим.

Після розмови з потерпілим на озері у ОСОБА_21 виник намір позбавити життя ОСОБА_23 . З метою підготовки до реалізації вказаного злочинного наміру ОСОБА_21 поїхав до місця свого проживання, де взяв автомат АК-74 з боєприпасами, які він отримав у зв`язку із проходженням служби в Добровольчому формуванні Зарічненської селищної територіальної громади.

Як вбачається з контракту добровольця територіальної оборони від 31.05.2022 ОСОБА_21 вступив до складу Добровольчого формування Зарічненської селищної територіальної громади (а.к.п. 145-147 Т.2).

Відповідно до відомості про закріплення зброї за особовим складом збройних формувань Зарічненської селищної територіальної громади ОСОБА_21 отримав автомат АК-74 з заводським номером НОМЕР_1 (а.к.п. 141-142 Т.2).

Згідно книги №1 видачі зброї та боєприпасів Добровольчого формування Зарічненської селищної територіальної громади 30.06.2024 ОСОБА_21 отримав зброю (а.к.п. 148-149 Т.2).

Надалі, ОСОБА_21 маючи при собі автомат АК-74, повернувся на озеро та відразу почав шукати потерпілого, при цьому привів автомат у бойову готовність, а саме доставив патрон в патронник та зняв із запобіжника. Після чого обвинувачений знайшов потерпілого, підійшов до нього впритул та здійснив 2 постріли, один з яких прийшовся в землю, а інший - в черевну порожнину ОСОБА_23 .

Такий розвиток подій колегією суддів встановлено за результатами детального аналізу показань потерпілої, свідків у їх сукупності та взаємозв`язку з письмовими матеріалами кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що 30.06.2024 з сім`єю відпочивав на «Білому» озері. Помітив як близько 20 год на автомобілі приїхав обвинувачений. Він відразу вийшов з автомобіля та перезарядив автомат, було чутно характерне клацання. Тримаючи автомат в руках, обвинувачений підійшов до незнайомого чоловіка та запитав де «Трос», так по вуличному кликали потерпілого. Незнайомець відповів, що не знає де потерпілий. Зазначив, що трохи відволікся, тому не помітив як зустрілися обвинувачений з потерпілим, побачив як вони вже стояли один навпроти одного, між ними була відстань близько 0,5 м. Будь-якого конфлікту в цей час між ними не було, вони не билися та не штовхалися. Потерпілий взявся рукою за автомат, намагаючись відвести його в сторону. В цей час пролунало 2 постріли, один за одним, з інтервалом в долі секунд. Перший постріл прийшовся в землю, другий – поцілив в живіт потерпілого. Потерпілий впав на землю, а обвинувачений повільно відійшов, сів в автомобіль та поїхав, при цьому не надав допомоги потерпілому. Разом з дружиною потерпілого вони поклали останнього в автомобіль та повезли в лікарню. Попереду повільно їхав обвинувачений та перешкоджав проїзду, хоча вони йому сигналили та давали знак фарами. По дорозі в лікарню потерпілий помер. Зауважив, що під час пострілів потерпілий не тягнув на себе автомат.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що 30.06.2024 відпочивав з дружиною на «Білому» озері, що в с. Вовчиці. Близько 20 год на автомобілі типу бус приїхав обвинувачений. Він був одягнений у військову форму, в руках тримав автомат. Вийшовши з автомобіля, обвинувачений відразу перезарядив автомат та почав рухатися в його сторону. Підійшов впритул на відстань близько 1 м, направив автомат в область живота та запитав де «Трос», маючи на увазі потерпілого. Він декілька разів повторив вказане запитання, коли вчергове голосніше запитав, то потерпілий почув та направився до обвинуваченого. Обвинувачений розвернувся, помітив потерпілого та пішов йому назустріч. Вони стали один навпроти одного на відстані близько 1 м. Обвинувачений направив автомат на потерпілого в область живота. Потерпілий рукою намагався відвести автомат від себе. В цей час пролунав перший постріл, а за ним відразу другий. При цьому потерпілий автомат на себе не тягнув. Після здійснення пострілів обвинувачений допомоги потерпілому не надавав, а спокійно підійшов до автомобіля та залишив місце події. Зазначив, що під час слідчого експерименту детально відтворив обставини злочину.

Свідок ОСОБА_36 вказала, що в кінці червня 2024 року, близько 18 год приїхала з чоловіком та доньками на озеро в с. Вовчиці, діти пішли купатися, а вони з чоловіком за ними спостерігали. Чоловік відійшов до машини за їжею, повернувшись повідомив, що особа на прізвисько « ОСОБА_37 » випив та в`яжеться до людей. Пізніше дізналася, що тим чоловіком був обвинувачений. На озері також відпочивали потерпілий з дружиною, сиділи навпроти них. Близько 20 год дуже швидко заїхав бус білого кольору та став неподалік. З автомобіля вийшов обвинувачений, одягнений в камуфляжну форму. Він тримав на плечі автомат, коли вийшов з автомобіля почула клацання, чоловік сказав, що обвинувачений перезарядив автомат. Обвинувачений підійшов до незнайомого чоловіка, почав кричати де «Трос». Чоловіком на прізвисько « ОСОБА_38 » виявився потерпілий. Почувши що його кличуть, потерпілий направився до обвинуваченого, вони йшли назустріч один одному. При цьому обвинувачений тримав в руках автомат, який дулом був направлений в область живота потерпілого. Потерпілий підняв руки зігнуті в ліктях, розвернуті долонями до обвинуваченого, казав, що на озері відпочивають діти та щоб обвинувачений опустив зброю. Пролунав постріл, але куди саме вистрілив обвинувачений вона не бачила, оскільки відволіклася на дітей. Коли розвернулася, то помітила, що майже відразу пролунав другий постріл, який прийшовся в живіт потерпілого. В момент другого пострілу потерпілий не тримався за ствол автомата. Після пострілу він впав, а обвинувачений спокійно відійшов від нього та був задоволений. Вказала, що підбігла до потерпілого, помітила у нього рану. Зазначила, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння, у нього було червоне обличчя та характерна поведінка.

Свідок ОСОБА_33 суду повідомила, що 30.06.2024 вона відпочивала на Білому озері в компанії потерпілого ОСОБА_28 . Близько 20 год, коли вона почала збиратися додому, помітила як на великій швидкості під`їхав білий бус, з якого вийшов обвинувачений, тримаючи в руках автомат. Він перезарядив автомат та підійшов до ОСОБА_39 . Помітивши обвинуваченого зі зброєю потерпілий встав та хотів підійти до нього, але дружина останнього відмовляла, просила зважити, що обвинувачений п`яний та із зброєю. Однак потерпілий не послухав її та спокійно пішов в сторону обвинуваченого. Обвинувачений розвернувся та помітивши потерпілого, пішов йому назустріч. Коли вони зустрілися, обвинувачений наставив на потерпілого автомат, який останній намагався відвести рукою в сторону. Пролунало 2 постріли, один за одним. Перший прийшовся в землю, а куди поцілив другий вона не бачила. Потерпілий впав на землю, а обвинувачений повільно від нього відійшов.

З показань свідка ОСОБА_40 вбачається, що її чоловік домовився з обвинуваченим ОСОБА_21 відпочити на «Білому» озері. Вони разом проходили службу в добровольчому формуванні територіальної громади. Вона з чоловіком та сином приїхали на озеро близько 12 год, обвинувачений приїхав пізніше з ОСОБА_41 та його сином. Під час відпочинку вони купалися, жарили рибу, обвинувачений катав дітей на човні. Близько 17 год вона повезла чоловіка додому, повернулася на озеро близько 19 год. Вказала, що пішла до озера та спостерігала як купається її син. В цей час помітила як на білому бусі приїхав обвинувачений, вийшов з автомобіля, він був одягнений в камуфляжну форму, в правій ріці тримав автомат, ствол був спрямований донизу. Обвинувачений підійшов до чоловіка з дитиною на руках та щось з ним говорив. Після чого він відійшов від того чоловіка в сторону на 3-4 метри та чекав. В цей час до обвинуваченого підійшов потерпілий та став навпроти. Про що вони говорили їй не було чути. Автомат обвинувачений продовжував тримати в правій руці таким чином, що ствол був спрямований в землю. Потерпілий нахилився, взявся рукою за ствол та підняв його в область талії. В цей час пролунало 2 постріли, один за одним, з інтервалом 1 с. При цьому потерпілий автомат на себе не тягнув. Куди були спрямовані постріли не пам`ятає. Після пострілів обвинувачений впав на спину, а потерпілий спочатку став на коліно, а потім впав на бік. Обвинувачений відразу сів в автомобіль та поїхав. До потерпілого підбігли люди, поклали в автомобіль та повезли в лікарню.

Також колегія суддів враховує, що згідно протоколів слідчих експериментів від 02.07.2024 потерпіла ОСОБА_18 , свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_23 , ОСОБА_35 , ОСОБА_33 детально відтворили обставини кримінального правопорушення, показали механізм здійснення обвинуваченим пострілів з автомата (а.к.п. 90-92, 93-95, 96-98, 99-101, 102-104 Т.2).

З аналізу показань вказаних свідків у їх взаємозв`язку із показаннями потерпілої ОСОБА_18 вбачається, що постріл з автомата є результатом цілеспрямованих, активних дій обвинуваченого ОСОБА_21 , при цьому потерпілий не вчиняв жодних дій, які могли б бути розцінені обвинуваченим як посягання на його права та інтереси.

В даному контексті колегія суддів звертає увагу на висновок судової експертизи зброї №СЕ-19/118-24/8136-БЛ від 11.07.2024, згідно якого здійснити постріл з досліджуваного автомата АК-74, калібру 5,45х39 мм, № НОМЕР_1 , без натискання на спусковий гачок неможливо.

Колегія суддів зазначає, що такий механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому із застосуванням вогнепальної зброї ґрунтується також на фактичних даних, які містяться у :

- протоколі огляду місця події від 01.07.2024, згідно якого проведено огляд на місці вчинення злочину, а саме на ділянці місцевості, що розташована поблизу с. Вовчиці, Зарічненської територіальної громади, Вараського району, Рівненської області. В ході огляду вилучено два предмети зовні схожі на стріляні гільзи та два змиви із нашарування речовини бурого кольору схожої на кров (а.к.п. 13-31 Т.1);

- протоколі огляду місця події від 01.07.2024, згідно якого проведено огляд на ділянці місцевості, що розташована у кварталі 14, між виділами 19 та 31 філії Висоцького лісового господарства Дібрівського лісництва у Зарічненській територіальній громаді, Вараського району, Рівненської області. Під час огляду виявлено автомобіль вантажного типу «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому знаходилися речі, що належать обвинуваченому (а.к.п. 38-69 Т.1);

- протоколі огляду трупа від 01.07.2024, згідно якого в приміщенні моргу КНП «Сарненська ЦРЛ» Сарненської міської ради оглянуто труп потерпілого ОСОБА_23 , зафіксовано тілесні ушкодження, вилучено одяг потерпілого, змиви з рук (а.к.п. 84-87 Т.1);

- висновку судово-медичної експертизи № 159/159-Д від 21.11.2025, відповідно до якої на трупі ОСОБА_23 встановлено вогнепальне наскрізне кульове поранення (з ушкодженням внутрішніх органів та тканин (черевної порожнини, тазу), з ушкодженням крупної судини – лівої гілки загальної здухвинної артерії);

- протоколах освідування від 05.07.2024 та протоколах отримання зразків для експертизи від 05.07.2024, згідно яких у ОСОБА_21 відібрано змиви з рук, зрізи з піднігтьовим вмістом, зразки букального епітелію, зразки крові (а.к.п. 175-176, 179-180, 183, 186-187 Т.1);

- протоколах огляду від 05.07.2024, згідно яких у ОСОБА_21 вилучено 35 патронів, рюкзак, одяг, у якому він був одягнений на момент вчинення злочину, автомат АК-74, чотири порожні магазини, 148 патронів, бронежилет (а.к.п. 130-132, 139-141, 150-151, 159-160 Т.1);

- висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/118-24/7863-БЛ від 08.07.2024, згідно якого надані на експертизу 2 (два) предмети зовні схожі на гільзи, є складовими частинами боєприпасів, а саме стріляними гільзами до проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, зразка 1974р. Дані гільзи могли бути відстріляні з 5,45х39 мм нарізної зброї: бойового автомата «Калашнікова» АК-74, АКС-74У. 2 гільзи, які було вилучено 01.07.2024 під час проведення огляду місця , відстріляні з одного конкретного екземпляра вогнепальної зброї (а.к.п. 242-249 Т.1);

- висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/118-24/8136-БЛ від 11.07.2024, відповідно до якого наданий на експертизу предмет зовні схожий на автомат, є бойовою нарізною вогнепальною стрілецькою зброєю – автоматом «Калашнікова» АК-74 калібру 5,45х39 мм № НОМЕР_1 . Досліджуваний автомат справний та до стрільби придатний. Дві стріляних гільзи до проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, що виявлені та вилучені 01.07.2024 в ході огляду місця події, відстріляні з автомата АК-74 калібру 5,45х39 мм № НОМЕР_1 (а.к.п. 254-264Т.1);

- висновку судової експертизи вибухово–технічної експертизи №СЕ-19/118-24/8857-ФХВР від 18.09.2024, згідно якого в складі нашарувань речовин на куртці та штанах виявлено продукти пострілу. Постріл здійснювали набоями, які були споряджені пороховим зарядом на основі бездимного (нітроцелюлозного) пороху (а.к.п. 271-277 Т.1);

- висновку судової вибухово–технічної експертизи №СЕ-19/118-24/8858-ФХВР від 19.09.2024, відповідно до якого в складі нашарувань речовин на фрагментах марлевих тампонів із змивів із правої та лівої руки виявлено продукти пострілу (згоряння) бездимного пороху (а.к.п. 283-288Т.1);

- висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/118-24/10014-БЛ від 26.08.2024, згідно якого наданий на експертизу 1 (один) предмет зовні схожий на патрон є боєприпасам вогнепальної стрілецької зброї – проміжним бойовим патроном калібру 5,45х39 мм, з кулею із сталевим осердям (7Н6, 7Н6М), зразка 1974 року. Досліджуваний патрон до стрільби придатний. Даний патрон є боєприпасом до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм - автомата «Калашнікова» АК-74 та його модифікацій (а.к.п. 307-310 Т.1);

- висновку судової вибухово–технічної експертизи №СЕ-19/118-24/10023-ФХВІ від 19.09.2024, згідно якого в складі нашарувань на фрагментах марлевих тампонів із змивів навколо рани, з правої та лівої руки виявлено продукти пострілу (згоряння) бездимного пороху (а.к.п. 316-324 Т.1);

- висновку судово-медичної експертизи речових доказів №89-мк від 12.07.2024 (шкіряного клаптя з раною з ділянки черевної стінки зліва та з ділянки середньої частини лівої сідниці), відповідно до якого на шкіряному клапті з ділянки черевної стінки від трупа ОСОБА_23 виявлена одна вихідна вогнепальна рана. Дані вогнепальні рани спричинені одночасно внаслідок одного пострілу з нарізної зброї кулею, найбільш ймовірно, калібру 5,45 мм (а.к.п. 327-330 Т.1);

- висновку судово-медичної експертизи речових доказів №107-мк від 27.08.2024 (шорт, вилучених в ході судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_23 ), згідно якого на шортах ОСОБА_23 виявлено одне наскрізне пошкодження переднього шару тканини та підкладки з ознаками подібними до вихідного вогнепального, розташоване у верхній третині задньої лівої половинки, справа. Дане вихідне вогнепальне пошкодження спричинене внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї та могло бути заподіяно кулею калібру 5,45 мм внаслідок пострілу з автомата моделі АК-74 (а.к.п. 333-335 Т.1);

- висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 121 від 25.09.2024 та №1255 від 18.09.2025 та висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 115 від 25.09. 2024, згідно яких встановлена групова належність крові обвинуваченого та потерпілого (а.к.п. 196-197, 212-213, 219 Т.1);

- висновку судово-медичної експертизи речових доказів № 1257 від 04.10. 2024, згідно якого на представлених шортах виявлена кров людини, при серелогічному дослідженні якої встановлені антигени Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Дані ознаки властиві особам групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, яким є потерпілий ОСОБА_23 (а.к.п 207-208 Т.1);

- висновку судової біологічної експертизи №СЕ-19/118-24/7877-БД від 27.08.2024, відповідно до якого на наданому на експертизу змиві (змив з нашарування речовини бурого кольору схожої на кров на піску та контрольний змив до нього), виявлено кров людини, яка може походити від особи(іб) з В (ІІІ) групою із супутнім антигеном Н. За умови можливого змішування крові від кількох осіб у одних і тих же слідах вона може походити від осіб з В (ІІІ) і 0 (І) групами крові (а.к.п 235-237 Т.1).

Вказані докази колегія суддів визнає належними і допустимими, оскільки останні отримані в порядку передбаченому КПК України. Відомості які містяться у показаннях потерпілих, свідків, висновках експертиз, протоколах слідчих та процесуальних дій прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення, наслідки, мотиви вчинення кримінального правопорушення, а також особу, що його вчинила. При цьому, надані у ході судового розгляду показання потерпілих та свідків кореспондуються з даними відображеними у документах та узгоджуються між собою.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним, що саме обвинувачений ОСОБА_21 здійснив постріл з автомата в потерпілого ОСОБА_23 .

Щодо злочинних наслідків у вигляді смерті

Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання незворотної смерті потерпілого. З цього моменту даний злочин вважається закінченим.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 159/159-Д від 21.11.2025 в ході проведення експертизи трупа ОСОБА_23 експерт прийшов до висновків, що копплекс ушкоджень у вигляді:

- вхідної рани передньої поверхні черевної стінки зліва (зі «згорнутими» досередини, дрібно-фестончастими краями, мало вираженою кільцевидною смугою осадження навколо країв рани, з дефектом тканини при зведенні країв рани), з додатковим/окремим осадженням шкіри, що розташоване дещо нижче нижнього кінця рани);

- вхідної рани серединної частини лівої сідниці (з розгорнутими дозовні краями, з мінімальними ознаками «мінус-тканини», без ознак смужки осаднення навколо країв рани);

- з ушкодженнями (по ходу раневого каналу): підшкірно-жирової клітківки передньої черевної стінки зліва, апоневрозу зовнішнього косого м`язу живота, очеревини, наскрізних ушкоджень випини ободової кишки, стінок сечового міхура, частки лівої гілки загальної здухвинної артерії, з ушкодженнями тканинних структур тазового простору зліва (тазову діафрагму зліва), з продовженням каналу – у межі сідничного отвору зліва, з проходженням через м`язи лівої сідниці, підшкірно-жирову клітківку, шкіру лівої сідниці ( в межах середньої її частини, що є закінченням наскрізного раневого каналу); з масивними темно-червоними насиченими крововиливами у м`які тканини тазу ( по ходу раневого каналу), з рясним травматичним просякненням кров`ю тканин тазу та лівого заочеревного простору, наявністю «свіжих» згортків крові в порожнині тазового простору та у нижній частині черевної порожнини, - являється наскрізним вогнепальним кульовим пораненням.

З експертизи вбачається, що встановлене на трупі ОСОБА_23 вогнепальне наскрізне кульове поранення (з ушкодженням внутрішніх органів та тканин (черевної порожнини, тазу), з ушкодженням крупної судини – лівої гілки загальної здухвинної артерії), - виникло у короткий проміжок часу, попередньо моменту настання смерті. Цей комплекс ушкоджень (стосовно живих осіб) має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент його заподіяння (згідно п.п. 2.1.2, 2.1.3. (л,о,п) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом настання смерті (а.к.п. 94-121 Т.1).

За таких обставин, судом встановлено, що спричинені потерпілому ОСОБА_23 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, від яких настала смерть останнього.

Щодо причинного зв`язку

Необхідний причинний зв`язок відображає закономірності розвитку об`єктивного світу, де причина сама в собі містить реальну можливість настання відповідного наслідку. За таких обставин суб`єкт здатен передбачати розвиток природного перебігу подій як закономірних явищ. Вчиняючи ті або інші дії, що із закономірністю тягнуть за собою настання певних наслідків, людина здатна їх передбачити як невідворотний чи можливий результат своїх дій, і саме тому необхідний причинний зв`язок має кримінально-правове значення, а суспільно небезпечні наслідки, заподіяні діянням особи, ставляться їй у провину.

Колегія суддів зважає на те, що за змістом висновків судово-медичної експертизи № 159/159-Д від 21.11.2025 причиною смерті ОСОБА_23 явилося проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення черевної стінки зліва з ушкодженнями – лівої гілки загальної здухвинної артерії, тканин, органів черевної порожнини, стінок сечового міхура з продовженням раневого каналу в межі великого сідничного отвору, тканини лівої сідниці.

Вказані травматичні явища, в короткий проміжок часу зумовили помірну зовнішню, гостру масивну внутрішню кровотечу (з ознаками крововтрати), що призвело до розвитку травматичного (комбінованого) шоку, що у короткий проміжок часу (після отримання вогнепального ушкодження) зумовило зупинку серцевої діяльності та дихання, припинення функцій центральної нервової системи.

Даний висновок, стосовно безпосередньої причини смерті ОСОБА_23 , підтверджується характером виявленого проникаючого поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, наявністю значної кількості крові у вигляді просякання внутрішніх тканин тазової ділянки, наявністю вільного кров`яного вмісту в нижній частині черевної порожнини, іншими даними автопсії та даними мікроскопічного дослідження вилучених шматочків внутрішніх органів (а.к.п. 94-121 Т.1).

Колегія суддів виходить із того, що така ознака об`єктивної сторони як причинний зв`язок між діями обвинуваченого та смертю потерпілого в цьому провадженні має місце, оскільки діяння ОСОБА_21 за своїм характером є головною умовою, без якої неможливе настання наслідку, воно передує в часі й породжує його, отже є необхідною і визначальною стосовно заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_23 .

Встановлені судом на підставі, серед іншого, висновку судово-медичного експерта обставини свідчать, що за об`єктивними даними смерть потерпілого є саме прямим наслідком протиправного впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_21 , оскільки застосування вогнепальної зброї як знаряддя вчинення кримінального правопорушення призвело до отримання потерпілим тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть.

Чи діяв ОСОБА_21 з умислом на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_23 .?

При встановленні форми та виду вини, колегія суддів виходить з аналізу всіх зібраних у справі доказів і сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховує знаряддя, характер і спосіб його вчинення, інтенсивність і спрямованість протиправного впливу, кількість і локалізацію на тілі потерпілого тілесних ушкоджень, причини припинення протиправних дій, поведінку винного і потерпілого.

Колегія суддів виходить з оцінки зовнішнього прояву дій обвинуваченого в ході вчинення кримінального правопорушення, які свідчать про суб`єктивну сторону в ставленні до скоєного і, на думку суду, є безперечним підтвердженням наявності у нього умислу на заподіяння смерті потерпілому.

При цьому, колегія суддів враховує, що після зустрічі з потерпілим на озері обвинувачений ОСОБА_21 відразу повернувся додому та взяв автомат з боєприпасами. Такі його дії, на переконання колегії суддів, свідчать, що обвинувачений цілеспрямовано готувався до реалізації злочинного наміру, тобто мав чітке, точне уявлення про бажаний злочинний результат і свідомо створив умови для його досягнення.

При цьому, позиція суду щодо умисності дій грунтується не лише на самому факту підготовки, а й враховує характер знарядь, спосіб вчинення діяння, поведінку обвинуваченого до та після події.

В даному контексті колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_21 для нанесення тілесних ушкоджень використав автомат, розраховуючи на особливу травмуючу дію вказаного знаряддя.

Більше того, обвинувачений ОСОБА_21 був членом військового формування, володів навичками застосування зброї, проходив навчання зі стрільби, а тому безумовно розумів протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій, достеменно знав і не міг не передбачати, до яких тяжких наслідків призведе застосування автоматичної зброї, і те, що вогнепальна зброя, направлена на потерпілого, обов`язково його вразить.

Вирішуючи питання про наявність у протиправному діянні ОСОБА_21 суб`єктивної сторони, суд ретельно проаналізував показання потерпілої ОСОБА_18 , свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_23 , ОСОБА_36 , ОСОБА_43 , ОСОБА_40 про те, що виходячи з автомобіля обвинувачений перезарядив автомат, доставивши патрон в патронник.

Обвинувачений ОСОБА_21 не заперечував, що перезарядив автомат, зазначив, що автомат також був знятий із запобіжника.

На переконання колегії суддів, приведення зброї у бойову готовність обґрунтовано свідчить щодо цілеспрямованості та усвідомленості вчинених обвинуваченим дій, необхідних для здійснення пострілу із автомата, і спростовує його твердження про бажання лише налякати потерпілого.

Крім того, колегія суддів враховує, що активні дії ОСОБА_21 , який після пострілу у потерпілого ОСОБА_23 не намагався надати останньому допомогу, не викликав швидку медичну допомогу, перешкоджав проїзду автомобіля, в якому перевозили потерпілого до лікарні, зник з місця вчинення злочину та переховувався від правоохоронних органів, свідчать про їх мобілізованість, усвідомленість та цілеспрямованість і разом із іншими, встановленими обставинами, спростують твердження сторони захисту про необережний характер заподіяння смерті потерпілому.

Оцінюючи вказані обставини в сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувачений ОСОБА_21 діяв з умислом на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_23 , а тому в його діях наявні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Чи відповідає об`єкт посягання ознакам безпосереднього об`єкту інкримінованого обвинуваченим злочину?

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 115 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують охорону життя людини. Початком життя людини є час фізіологічних пологів, а кінцевим моментом життя – час настання незворотної смерті. Закон рівною мірою охороняє життя будь-якої людини.

У цій справі обвинувачений заподіяв потерпілому ОСОБА_23 тілесні ушкодження, що спричинили смерть останнього.

За таких обставин, суд констатує, що вчинені обвинуваченим дії спричинили шкоду життю потерпілого, що відповідає ознакам безпосереднього об`єкту злочину, передбаченого ст. 115 КК України.

Таким чином, надавши на кожне з вказаних вище питань ствердну відповідь, колегія суддів прийшов до висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_21 усіх ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

4. Мотиви суду щодо позиції сторони захисту

Суд ураховує усталену позицію Верховного Суду щодо того, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, аби будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17).

Щодо власної версії подій обвинуваченого

Обвинувачений ОСОБА_21 під час судового розгляду повністю заперечив викладене в обвинувальному акті трактування подій як умисне вбивство. Обвинувачений розповів свою версію описаних в обвинувальному акті подій, яка полягала у тому, що він не мав наміру заподіювати смерть потерпілому, а хотів лише його налякати шляхом демонстрації автомата та змусити вибачитися за те, що той плюнув йому в обличчя. Постріл стався внаслідок того, що потерпілий потягнув на себе автомат.

На доведення доводів сторона захисту покликалася на висновок судово-медичної експертизи, згідно якого на трупі були виявлені ушкодження у вигляді опіків шкіри 2 ступеня в межах п`ястя долонної поверхні п`ястя лівої кисті, та показання експерта ОСОБА_29 , яка пояснила, що такі тілесні ушкодженні могли виникнути при охопленні рукою ствола автомата.

Втім, колегія суддів вважає непереконливою таку версію сторони захисту, враховуючи обсяг зібраних матеріалів кримінального провадження, а також неузгодженостей у версіях обвинуваченого.

Колегія суддів наголошує, що жоден із очевидців події не вказував про те, що потерпілий тягнув на себе автомат, навпаки допитані потерпіла ОСОБА_44 , свідки ОСОБА_35 , ОСОБА_23 , ОСОБА_33 , пояснили, що потерпілий намагався відвести від себе автомат.

Показання вказаних свідків та потерпілої перебувають в об`єктивному взаємозв`язку з інкримінованим злочином, надані під присягою, є логічними, послідовними, стосуються обставин, що підлягають доказуванню, та узгоджуються між собою.

За відсутності об`єктивних даних про існування упередженості з боку свідків, у суду немає підстав для сумніву у достовірності їхніх показань.

Показання свідків в цій частині не суперечать висновкам судово-медичної експертизи та показанням експерта ОСОБА_29 про наявність опіків на руці, оскільки відводячи автомат в сторону потерпілий вочевидь міг хапатися за ствол автомата рукою.

Особливо суперечливою виглядає версія обвинуваченого ОСОБА_21 про те, що потерпілий потягнув на себе автомат лише раз.

Суд піддає сумніву таку версію, оскільки згідно встановлених обставин справи було здійснено два постріли, причому перший постріл прийшовся в землю, а другій - в черевну порожнину потерпілого.

В даному контексті колегія суддів звертає увагу на висновок судової експертизи зброї №СЕ-19/118-24/8136-БЛ від 11.07.2024, відповідно до якого наданий на експертизу автоматом «Калашнікова» АК-74 калібру 5,45х39 мм №4264043 справний та до стрільби придатний, здійснити постріл з автомата без натискання на спусковий гачок неможливо.

За таких обставин, самовільний постріл з автомата, без натискання на спусковий гачок, за умов його справності, є неможливим.

Таким чином, колегія суддів констатує, що постріл з автомата відбувся в результаті вольових та цілеспрямованих дій обвинуваченого ОСОБА_21 .

Також про неузгодженість показань обвинуваченого ОСОБА_21 свідчать результати проведеного за його участю слідчого експерименту, під час якого він пояснив, що виходячи з автомобіля зняв автомат із запобіжника, а також доставив патрон в патронник, крім того, показав, що другий постріл відбувся в той момент, коли він падав на спину, після того як потерпілий відпустив автомат, вказаний постріл був спрямований в повітря (а.к.п. 117-119 Т.2).

Суперечливість пояснень обвинуваченого ОСОБА_21 та висунутих ним різних версій подій, відсутність у матеріалах провадження на підтвердження таким твердженням будь-яких відомостей, приводить до висновку про недостовірність версії обвинуваченого ОСОБА_21 , яку він висунув в ході судового розгляду.

Таким чином, висунута версія не створює обґрунтований сумнів у тому, що інкримінований злочин був вчинений і в його вчиненні винний саме обвинувачений.

За встановлених у цій справі обставин, зокрема використання для вчинення правопорушення вогнепальної зброї, якою вочевидь можуть бути спричинені небезпечні для життя поранення, приведення вказаної зброї у бойову готовність, здійснення пострілу з близької відстані в напрямку живота, де розташовані життєво важливі органи, залишення потерпілого у безпорадному стані без спроби надання медичної допомоги, колегія суддів прийшла до переконання про наявність у ОСОБА_21 умислу саме на заподіяння смерті потерпілому та відсутність підстав для кваліфікації його дій за ст. 119 КК України.

5. Мотиви призначення покарання

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_21 кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, яким спричинені незворотні та невиправні наслідки - смерть людини, що істотно підвищує суспільну небезпечність протиправних дій.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вчинення злочину з використанням воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що факт перебування обвинуваченого ОСОБА_21 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується показаннями потерпілої та свідків.

Зокрема, свідок ОСОБА_45 пояснив, що 30.06.2024 з друзями відпочивав на «Білому озері, поблизу нього, на відстані 15-20 м, відпочивала компанія, в якій був обвинувачений ОСОБА_21 . Свідок вказав, що бачив як обвинувачений вживав горілку.

Крім того, про перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння вказували потерпіла ОСОБА_18 , свідки ОСОБА_32 , ОСОБА_36 , ОСОБА_46 .

Підстав сумніватися в показаннях потерпілої та свідків у суду немає.

Колегія суддів наголошує, що норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів, зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.

Згідно з п. 11 ч.1 ст. 67 КК обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану.

Зміст цієї норми свідчить, що для її застосування необхідно встановити: 1) факт дії воєнного стану; 2) причинний зв`язок між умовами такого стану та способом вчинення злочину; 3) використання винним об`єктивних обмежень або особливостей правового режиму для полегшення реалізації злочинного наміру.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України №2102-ХІ від 24 лютого 2022 року, в Україні було введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і досі триває.

Колегія суддів встановила безпосередній причинний зв`язок між умовами введеного в Україні воєнного стану та способом вчинення злочину, оскільки вчинення ОСОБА_21 злочину стало можливим у зв`язку із тим, що він як член Добровольчого формування Зарічненської територіальної громади отримав зброю з метою відсічі і стримування збройної агресії, натомість використав зброю в протиправних цілях.

Також при призначенні покарання суд враховує дані про особу винного, а саме те, що він є членом Добровольчого формування Зарічненської селищної територіальної громади, позитивно характеризується за місцем проживання та служби, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, одружений, раніше не судимий (а.к.п. 129-130, 135, 145-147, 153 Т.2 ).

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення, а саме те, що кримінальне правопорушення має підвищену суспільну небезпеку, оскільки вчинене проти життя особи, в громадському місці в присутності малолітнього сина потерпілого та інших людей, з використанням вогнепальної зброї, особу винного, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, яке є демонстрацією зневаги до загальноприйнятих норм і правил поведінки, вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та з використанням умов воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення ОСОБА_21 покарання у виді позбавлення волі в межах наближених до верхньої межі санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

На думку колегії суддів, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов

Вирішуючи цивільний позов потерпілих до обвинуваченого ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами статей 91, 374 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню, а в обвинувальному вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

З огляду на це, при вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, з метою відшкодування завданої моральної шкоди потерпілі подали до суду цивільні позови, відповідно до яких ОСОБА_18 просила стягнути з обвинуваченого 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди на свою користь та на користь малолітнього сина ОСОБА_19 - 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди. ОСОБА_17 просила стягнути з обвинуваченого 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Така шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Як установлено ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 зробив висновок про те, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Колегія суддів враховує, що деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, що не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування.

Крім того, практикою ЄСПЛ визнано презумпцію моральної шкоди, що означає правило, відповідно до якого, у разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну поведінку щодо неї людина відчуває страждання (моральну шкоду).

У рішенні у справі «Станков до Боргарії» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Однак, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Отже, практика ЄСПЛ з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц).

Розглянувши позовні вимоги потерпілих про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів дійшла висновку, що дійсно протиправними діями обвинуваченого потерпілим була спричинена моральна шкода, що проявилася у стражданнях, яких останні зазнали через незворотню втрату близької людини, переживаннях, хвилюваннях, незручностях в організації свого життя, крім того потерпілий ОСОБА_19 втратив батьківську опіку та піклування. Колегія суддів враховує, що смерть потерпілого сталася в присутності малолітнього ОСОБА_19 , що на переконання колегії суддів, посилює його моральні страждання.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, колегія суддів вбачає очевидним те, що будь-якій людині в силу її природи властиво переживати душевні страждання через втрату близьких людей. Не є виключенням з цього правила й потерпілі, які, вочевидь, зазнали душевних страждань у зв`язку із смертю близької для них людини.

Суд також враховує доводи потерпілих про те, що вони були змушені вживати відповідних заходів для відновлення свого фізичного та психоемоційного стану, а тому самий факт завдання потерпілим моральної шкоди суд вважає доведеним.

Враховуючи характер вчиненого обвинуваченим правопорушення, яке відбулося в присутності потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , глибину фізичних та душевних страждань потерпілих, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, виходячи з міркувань розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_18 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, на користь потерпілого ОСОБА_19 - моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, на користь потерпілої ОСОБА_17 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Процесуальні витрати

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_21 витрати на залучення експертів в розмірі 44 826 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 72 (сімдесят дві) копійки підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт майна

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 накладено арешт на автомобіль марки «Renault», номерний знак НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 288,00 гривень, які упаковано в сейф-пакет НПУ CRI 1176660, в`язку ключів у кількості 3 шт. з двома брелками, які упаковано в сейф-пакет НПУ CRI 1176661, предмет зовні схожий на патрон калібру 5,45 мм із маркуванням «270 89», який упаковано в сейф-пакет НПУ CRI 1176662, документи, які упаковано в сейф-пакет НПУ CRI 2243278, футболку типу камуфляж, яку упаковано до паперового конверту, предмет зовні схожий на сигнальну ракету з позначенням «320-2-89 МНОГО ЗВЕЗД ЗЕЛЕНОГО ОГНЯ», предмет зовні схожий на димову шашку з маркуванням «4», які упаковано в сейф-пакет НПУ CRI 2243279, мобільний телефон чорного кольору в чохлі чорного кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ CRI 1176663, які було вилучено 01.07.2024, в ході огляду місця події, у кварталі 14 між виділами 19 та 31 Дібрівського лісництва філії «Висоцьке лісове господарство» ДП «Ліси України».

Суд, проаналізувавши вказану ухвалу, прийшов до висновку, що вона підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень, в`язку ключів у кількості 3 штук, з двома брелками, предмет зовні схожий на патрон калібру 5,45 мм із маркуванням «270 89», футболку типу камуфляж, предмет зовні схожий на сигнальну ракету з позначенням «320-2-89 МНОГО ЗВЕЗД ЗЕЛЕНОГО ОГНЯ», предмет зовні схожий на димову шашку з маркуванням «4», оскільки таке майно не має доказового значення для цього кримінального провадження, його збереження в матеріалах справи є недоцільним.

Однак, не підлягає скасуванню арешт накладений на автомобіль марки «Renault», номерний знак НОМЕР_2 , мобільний телефон чорного кольору в чохлі чорного кольору, оскільки вказане майно належить обвинуваченому ОСОБА_21 , за рахунок якого може бути задоволений цивільний позов.

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 накладено арешт на ключі від автомобіля, які упаковано в сейф-пакет НПУ KIV1144012, дві банківські картки «Приватбанк» та «Ощадбанк», які упаковано в сейф-пакет НПУ KIV1144013, мобільний телефон марки «ergo» чорного кольору, які упаковано в сейф-пакет НПУ KIV1144010, яке було вилучено 05.07.2024 в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_21 .

Вказана ухвала підлягає скасуванню в частині накладення арешту на дві банківські картки «Приватбанк» та «Ощадбанк», оскільки таке майно не має доказового значення для цього кримінального провадження, його збереження в матеріалах справи є недоцільним.

Однак, не підлягає скасуванню арешт накладений на ключі від автомобіля, мобільний телефон марки «ergo» чорного кольору, оскільки вказане майно належить обвинуваченому ОСОБА_21 , за рахунок якого може бути задоволений цивільний позов.

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 накладено арешт на два предмети зовні схожі на стріляні гільзи калібру 5.45 мм, які упаковано в пакет Національної поліції України CRI 1176657 та пакет Національної поліції України CRI 1176656, кожна окремо, які було вилучено 01.07.2024, в ході огляду місця події, проведеного на прибережній ділянці озера «Біле», розташованого поблизу с. Вовчиці, Вараського району, Рівненської області.

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 накладено арешт на 350 (триста п`ятдесят) предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45 мм, які упаковано в сейф-пакет Національної поліції України WAR 1467620, які було вилучено 05.07.2024 в ході огляду житлового будинку, розташованого поблизу населеного пункту Бір, Вараського району, Рівненської області.

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 накладено арешт на автомат марки АК-74, серійний номер - НОМЕР_1 , із відсутнім магазином, який упаковано до паперової коробки, до якої прикріплено паперову бирку з пояснювальним текстом та підписами учасників слідчої дії і скріплено печаткою «Для пакетів №217 ВП №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області», чотири порожніх магазини, які упаковано в сейф-пакет НПУ ЕХР 0283971, 148 (сто сорок вісім) предметів, ззовні схожих на патрони, які упаковано в сейф-пакет НПУ ЕХР 0281365, плитоноску (бронижилет) чорного кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ СУ 7233374, які було вилучено 05.07.2024 в ході проведення огляд лісового масиву поблизу с. Зелена Діброва, Вараського району, Рівненської області.

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 накладено арешт на кросівки зеленого кольору, які упаковано в сейф-пакет НПУ WAR 164623, на якому наявний пояснювальний текст та підписи учасників слідчої дії, рюкзак зеленого кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ WAR 1643622, на якому наявний пояснювальний текст та підписи учасників слідчої дії, які було вилучено в ході обшуку затриманого ОСОБА_21 .

Ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 накладено арешт на майно, яке було вилучено 05.07.2024 в ході огляду речей, а саме: тактичну куртку «піксель», яку упаковано до сейф-пакету НПУ WAR1643634, камуфляжні штани упаковано до паперового конверту НПУ, коричневий ремінь (портупея), який упаковано до сейф-пакету НПУ WAR 1075560, рушник рожевого кольору, який упаковано в сейф-пакет НПУ 1075564, кофту чорного кольору, яку упаковано в сейф-пакет НПУ WAR 1075561, гумові чоботи та онучі, які упаковано до паперової коробки на яку прикріплено бирку з пояснювальним текстом та підписами понятих.

Оскільки зазначені арешти на майно накладалися з метою збереження речових доказів, враховуючи, що потреби у використанні як доказів вказаних речей немає, отже вказані арешти належить скасувати.

Речові докази

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Враховуючи положення ст. 100 КПК України, колегія суддів вирішує долю речових доказів наступним чином:

- два предмети зовні схожі на стріляні гільзи калібру 5.45 мм, два змиви із нашарування речовини бурого кольору схожої на кров, яке відобразилось у вигляді просочення піску та два контрольні змиви до них, предмет зовні схожий на патрон калібру 5,45 мм із маркуванням «270 89», предмет зовні схожий на сигнальну ракету з позначенням «320-2-89 МНОГО ЗВЕЗД ЗЕЛЕНОГО ОГНЯ», предмет зовні схожий на димову шашку з маркуванням «4» – знищити;

- автомат марки АК-74, серійний номер - НОМЕР_1 , із відсутнім магазином, чотири порожніх магазини, 350 (триста п`ятдесят) предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45 мм, 148 (сто сорок вісім) предметів, ззовні схожих на патрони, плитоноску (бронижилет) чорного кольору - повернути Добровольчому формуванню Зарічненської селищної територіальної громади;

- кросівки зеленого кольору, рюкзак зеленого кольору, тактичну куртку «піксель», камуфляжні штани, коричневий ремінь (портупею), рушник рожевого кольору, кофту чорного кольору, гумові чоботи та онучі – повернути ОСОБА_21 .

Запобіжний захід

Згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 18.05.2026 ОСОБА_21 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.07.2026 включно.

Оскільки обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, то суд з метою запобігання ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду, вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_21 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_21 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_21 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 05.07.2024 до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_21 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 серпня 2026 року включно.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_21 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в розмірі 44 826 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Позов ОСОБА_18 до ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_18 моральну шкоду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Позов ОСОБА_19 до ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_19 в особі його законного представника ОСОБА_18 моральну шкоду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Позов ОСОБА_17 до ОСОБА_21 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_17 моральну шкоду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень.

Залишити в силі арешт накладений ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 на автомобіль марки «Renault», номерний знак НОМЕР_2 , мобільний телефон чорного кольору, в чохлі чорного кольору.

Залишити в силі арешт накладений ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 на ключі від автомобіля, мобільний телефон марки «ergo», чорного кольору.

Скасувати арешти накладені:

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 на грошові кошти в сумі 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень, в`язку ключів у кількості 3 штук, з двома брелками, предмет зовні схожий на патрон калібру 5,45 мм із маркуванням «270 89», документи, футболку типу камуфляж, предмет зовні схожий на сигнальну ракету з позначенням «320-2-89 МНОГО ЗВЕЗД ЗЕЛЕНОГО ОГНЯ», предмет зовні схожий на димову шашку з маркуванням «4»;

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 на два предмети зовні схожі на стріляні гільзи калібру 5.45 мм;

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 02.07.2024 на 350 (триста п`ятдесят) предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45 мм;

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 на автомат марки АК-74, серійний номер НОМЕР_1 , із відсутнім магазином, чотири порожніх магазини, 148 (сто сорок вісім) предметів, ззовні схожих на патрони, плитоноску (бронижилет) чорного кольору;

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 на кросівки зеленого кольору, рюкзак зеленого кольору;

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 на тактичну куртку «піксель», камуфляжні штани, коричневий ремінь (портупею), рушник рожевого кольору, кофту чорного кольору, гумові чоботи та онучі;

- ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 08.07.2024 на дві банківські картки «Приватбанк» та «Ощадбанк».

Після набрання вироком законної сили, речові докази:

- два предмети зовні схожі на стріляні гільзи калібру 5.45 мм, два змиви із нашарування речовини бурого кольору схожої на кров, яке відобразилось у вигляді просочення піску та два контрольні змиви до них, предмет зовні схожий на патрон калібру 5,45 мм із маркуванням «270 89», предмет зовні схожий на сигнальну ракету з позначенням «320-2-89 МНОГО ЗВЕЗД ЗЕЛЕНОГО ОГНЯ», предмет зовні схожий на димову шашку з маркуванням «4» – знищити;

- автомат марки АК-74, серійний номер НОМЕР_1 , із відсутнім магазином, чотири порожніх магазини, 350 (триста п`ятдесят) предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45 мм, 148 (сто сорок вісім) предметів, ззовні схожих на патрони, плитоноску (бронижилет) чорного кольору - повернути Добровольчому формуванню Зарічненської селищної територіальної громади;

- кросівки зеленого кольору, рюкзак зеленого кольору, тактичну куртку «піксель», камуфляжні штани, коричневий ремінь (портупею), рушник рожевого кольору, кофту чорного кольору, гумові чоботи та онучі, дві банківські картки «Приватбанк» та «Ощадбанк» – повернути ОСОБА_21 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

Суд, на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3