Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №559/1841/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1841/26

Провадження № 3/559/741/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови (посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 20.03.2026), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №3/57/ж12/17-00-07-05-24 від 12.05.2026 ОСОБА_1 ставиться в провину те, що він 12.05.2026 близько 14:40 год. в м. Дубно по вул. Забрама, 26, надавав послуги з перевезення на транспортному засобі RENAULT ZOE, н.з. НОМЕР_2 , тобто здійснював господарську діяльність без державної реєстрації, як суб`єкт господарювання, чим порушив вимоги ст. 42 Господарського кодексу України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Пасічник Ю.О. в судове засідання не з`явилися будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Захисник – адвокат Пасічник Ю.О. надав суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування зазначає наступне: протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, матеріали справи не містять доказів, які б об`єктивно підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Також зазначив, що матеріали справи не містять жодних відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарської діяльності, а також відсутні належні докази які б свідчили про системний характер вчинення ним відповідних дій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП встановлено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа здійснює господарську діяльність без одержання ліцензії певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. При цьому, об`єктом правопорушення, передбаченого цією нормою, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Об`єктивна сторона даного правопорушення, а саме провадження господарської діяльності, виражається в таких формах: без державної реєстрації як суб`єкта господарювання; без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом; без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії; без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тому необхідно звернутися до спеціального закону, що встановлює норми, порушення яких призводить до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003р. №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність і систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.

Під здійсненням особою, не зареєстрованою, як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Згідно зі ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Таким чином, належних та допустимих доказів здійснення ОСОБА_1 послуг з перевезення, та систематичності цього, матеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні відомості про особу, яка замовляла такі послуги та оплату послуг, пояснення ОСОБА_1 та особи, яка замовляла послуги з перевезення.

Відеофіксація правопорушення не здійснювалася, а доказова база ґрунтується лише на даних, які наведені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, і особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріалами справи не доведено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 164, 247, 251, 283, 284, 285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Суддя О.М.Томілін