Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №555/616/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/616/26

Номер провадження 3/555/242/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м.Березне

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Собчук А.Ю., за участю захисника Білоконя Р.А., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №4 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,-

- за ч.1 ст. 130, ст.122-4, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

Про права, відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомлений,

В С Т А Н О В И В:

До Березнівського районного суду Рівненської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.122-4 та ст.124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616018 від 16 березня 2026 року, 15 березня 2026 року о 23 годині 50 хвилин у с. Тишиця по вул. Незалежності ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest 6820 та від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я КНП «Березнівська ЦМЛ» ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616015 від 16 березня 2026 року, 15 березня 2026 року о 23 годині 50 хвилин у с. Тишиця по вул. Незалежності ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце, чим порушив вимоги п.2.10 “а” Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.

Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616009 від 16 березня 2026 року, 15 березня 2026 року о 23 годині 50 хвилин у с. Тишиця по вул. Незалежності ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався назустріч та належить ОСОБА_1 . Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 05 червня 2026 року справу №555/616/26, провадження №3/555/242/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП; справу №555/617/26, провадження №3/555/243/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП; справу №555/618/26, провадження №3/555/244/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП об`єднано в одне провадження.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, забезпечив участь свого захисника — адвоката Білоконя Р.А. З урахуванням належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, участі її захисника, відсутності клопотань про відкладення розгляду справи та відсутності обставин, які б свідчили про неможливість розгляду справи за таких умов, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 .

Захисник ОСОБА_2 — адвокат Білоконь Р.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , а працівник поліції не був очевидцем такого керування.

Крім того, захисник вказував, що працівники поліції запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за місцем його проживання, а не на місці зупинки транспортного засобу, що, на думку захисту, суперечить вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та ст.266 КУпАП.

Допитаний у судовому засіданні інспектор СРПП ВП № 4 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Курильчук І.М. підтвердив обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, та пояснив, що адміністративні матеріали щодо ОСОБА_2 складалися після отримання повідомлення про ДТП, опитування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , встановлення місця перебування особи, фіксації відповідних обставин, у тому числі ознак алкогольного сп`яніння, та відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Потерпілий ОСОБА_1 був допитаний у судовому засіданні як свідок, після роз`яснення йому прав та обов`язків свідка, попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання за ч.1 ст.384 КК України та за відмову від давання показань за ст.385 КК України, а також після приведення його до присяги.

Потерпілий ОСОБА_1 , допитаний у судовому засіданні як свідок, пояснив, що 15 березня 2026 року він рухався на автомобілі AUDI A6 по своїй смузі руху автомобільної дороги. Назустріч йому рухався автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, яким керував ОСОБА_2 . Зі слів потерпілого, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався посередині дороги. Щоб уникнути зіткнення, ОСОБА_1 з`їхав убік, однак ОСОБА_2 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, зачепив його транспортний засіб, унаслідок чого було пошкоджено задні ліві двері, заднє крило, бампер, заднє ліве колесо та лакофарбове покриття автомобіля AUDI A6. Після ДТП ОСОБА_2 залишив місце пригоди.

ОСОБА_1 також пояснив, що саме він викликав працівників поліції, зателефонувавши на лінію «102». Він безпосередньо бачив, що за кермом автомобіля VOLKSWAGEN GOLF був саме ОСОБА_2 , оскільки знає його, вони проживають в одному селі. Крім того, потерпілий зазначив, що ОСОБА_2 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а працівники поліції знайшли його за місцем проживання. На наступний день після ДТП ОСОБА_2 телефонував потерпілому та хотів домовитися щодо події.

Суд, заслухавши пояснення захисника, працівника поліції, потерпілого ОСОБА_1 , допитаного як свідка, оглянувши відеозапис на оптичному диску, дослідивши письмові докази, схему ДТП, фотоматеріали та інші матеріали справи, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП, доведена належними, допустимими та взаємоузгодженими доказами.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя з`ясовує, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. У разі відмови водія від проходження огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Диспозиція ст.122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху, на порушення встановлених правил, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10 “а” Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Відповідно до п.13.3 Правил дорожнього руху України під час зустрічного роз`їзду водій зобов`язаний дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616018 від 16.03.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616015 від 16.03.2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616009 від 16.03.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.03.2026 року, згідно з яким ОСОБА_2 від проходження огляду відмовився; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким огляд у закладі охорони здоров`я не проводився у зв`язку з відмовою особи від його проходження; рапортом поліцейського СРПП ВП №4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Федаса М. від 15.03.2026 року; оптичним диском із відеозаписом; схемою ДТП; фотоматеріалами; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.03.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16.03.2026 року; поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , наданими безпосередньо в судовому засіданні як свідком, попередженим про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.384, ст.385 КК України та приведеним до присяги.

Із довідки інспекторки сектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області Луцик Ю. від 16.03.2026 року вбачається, що протягом року ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія отримував, права керування транспортними засобами не позбавлений.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був відсторонений від керування транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зобов`язався не керувати цим транспортним засобом протягом 24 годин, що підтверджується відповідним зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №616018 від 16.03.2026 року.

Оцінюючи доводи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 , будучи безпосереднім очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, послідовно та чітко пояснив суду, що автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_2 . Підстав сумніватися у можливості потерпілого впізнати водія суд не вбачає, оскільки ОСОБА_1 пояснив, що знає ОСОБА_2 , вони проживають в одному селі, а тому він мав реальну можливість ідентифікувати особу, яка керувала автомобілем.

Показання потерпілого ОСОБА_1 є логічними, послідовними, внутрішньо узгодженими та підтверджуються іншими доказами у справі: протоколами про адміністративні правопорушення, схемою ДТП, фотоматеріалами, рапортом працівника поліції, письмовими поясненнями та відеозаписом, дослідженим у судовому засіданні.

Сам по собі довід захисника про те, що працівник поліції не був очевидцем фактичного керування ОСОБА_2 транспортним засобом, не спростовує факту керування, оскільки закон не вимагає, щоб факт керування підтверджувався виключно безпосереднім спостереженням працівника поліції. Відповідно до ст.251 КУпАП такі обставини можуть встановлюватися будь-якими фактичними даними, у тому числі поясненнями потерпілих і свідків, письмовими доказами, схемою ДТП, фотоматеріалами, відеозаписом та іншими документами.

Факт керування водієм ОСОБА_2 підтверджується саме сукупністю взаємопов`язаних доказів, які узгоджуються між собою та не містять істотних суперечностей щодо ключових обставин: перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, його причетності до ДТП, залишення ним місця пригоди та подальшої відмови від проходження огляду.

Суд також враховує, що потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні прямо вказав не лише на факт керування ОСОБА_2 автомобілем VOLKSWAGEN GOLF, а й на механізм ДТП: ОСОБА_2 рухався посередині дороги, під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного бокового інтервалу, унаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем AUDI A6. Такі показання узгоджуються із суттю протоколу за ст.124 КУпАП та характером зафіксованих пошкоджень транспортного засобу потерпілого.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, суд оцінює критично також з огляду на те, що після ДТП, зі слів потерпілого, ОСОБА_2 залишив місце пригоди, був знайдений працівниками поліції за місцем проживання, а наступного дня телефонував потерпілому та хотів домовитися щодо події. Такі обставини у своїй сукупності додатково підтверджують причетність ОСОБА_2 до ДТП саме як водія транспортного засобу.

Підстав для визнання пояснень потерпілого ОСОБА_1 недостовірними суд не встановив. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 був допитаний у судовому засіданні саме як свідок, після роз`яснення йому процесуальних прав та обов`язків, попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання за ч.1 ст.384 КК України та за відмову від давання показань за ст.385 КК України, а також після приведення його до присяги. Його показання є конкретними, послідовними, стосуються безпосередньо обставин події, узгоджуються з іншими матеріалами справи та не спростовані стороною захисту належними доказами.

Сам факт того, що ОСОБА_1 є потерпілим у справі, не позбавляє його показання доказового значення, оскільки вони були надані безпосередньо в судовому засіданні, перевірені судом у сукупності з іншими доказами та узгоджуються з протоколами про адміністративні правопорушення, схемою ДТП, фотоматеріалами, письмовими поясненнями, рапортом працівника поліції та відеозаписом, дослідженим у судовому засіданні.

Щодо доводів захисника ОСОБА_2 — адвоката Білоконя Р.А. про порушення процедури огляду у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за місцем його проживання, а не на місці зупинки транспортного засобу, суд зазначає таке.

Із досліджених матеріалів справи вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 залишив місце ДТП. Саме ця обставина об`єктивно унеможливила проведення працівниками поліції огляду безпосередньо на місці події одразу після ДТП, оскільки особа, яка, за даними потерпілого та матеріалів справи, керувала транспортним засобом, на місці пригоди не залишилася.

Після встановлення місця перебування ОСОБА_2 працівниками поліції у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені в протоколі та акті огляду, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Після цього йому було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я. Від проходження такого огляду ОСОБА_2 відмовився.

Суд вважає, що залишення особою місця ДТП не може створювати для неї процесуальної переваги та не може бути підставою для висновку про недопустимість доказів лише з тієї причини, що поліцейські були позбавлені можливості запропонувати огляд на місці пригоди до моменту встановлення місця перебування особи. Інше тлумачення фактично дозволяло б водію, який залишив місце ДТП, уникати відповідальності за відмову від проходження огляду лише шляхом залишення місця пригоди.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд у встановленому порядку, у тому числі в закладі охорони здоров`я КНП «Березнівська ЦМЛ», однак він від проходження такого огляду відмовився. Відмова від проходження огляду зафіксована у відповідних процесуальних документах та підтверджується відеозаписом, оглянутим у судовому засіданні.

Отже, посилання захисника на порушення порядку огляду не спростовують факту відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд також враховує, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а й за саму відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 доведено поясненнями потерпілого ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи, а факт відмови від проходження огляду підтверджується актом огляду, направленням на медичний огляд, протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом.

Твердження захисника про відсутність у матеріалах справи будь-яких допустимих доказів керування транспортним засобом суд вважає такими, що не відповідають фактичному змісту досліджених доказів. У справі наявні не лише протоколи про адміністративні правопорушення, але й прямі показання потерпілого ОСОБА_1 , який безпосередньо бачив водія, впізнав його, описав обставини руху автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, механізм зіткнення, подальше залишення місця ДТП, а також вказав на поведінку ОСОБА_2 після події.

Суд також відхиляє доводи захисника про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без надання таких даних, які б спростовували сукупність доказів, досліджених судом. Доводи захисника не усувають встановленого судом факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, факту його причетності до ДТП, факту залишення місця ДТП та факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Саме по собі заперечення стороною захисту достовірності відомостей, зазначених у протоколах, не є безумовною підставою для визнання матеріалів справи недопустимими або для закриття провадження, якщо такі відомості підтверджуються іншими належними доказами, дослідженими судом у судовому засіданні.

Оцінюючи доводи захисника про істотне порушення порядку оформлення адміністративних матеріалів, суд враховує, що такі порушення можуть мати значення для вирішення справи лише у разі, якщо вони обмежили особу у реалізації процесуальних прав, передбачених ст.268 КУпАП, або перешкодили суду повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати фактичні обставини справи.

Разом із тим під час судового розгляду право ОСОБА_2 на захист було належним чином забезпечено. Його інтереси у судовому засіданні представляв адвокат Білоконь Р.А., який мав реальну процесуальну можливість ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення, заявляти клопотання, висловлювати заперечення щодо наявних у справі доказів та наводити доводи на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи захисника про істотні порушення під час оформлення адміністративних матеріалів не знайшли свого підтвердження, оскільки судом не встановлено таких порушень, які б обмежили право ОСОБА_2 на захист, унеможливили перевірку доказів або перешкодили встановленню фактичних обставин справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 15 березня 2026 року о 23 годині 50 хвилин у с. Тишиця по вул. Незалежності ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем AUDI A6, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався назустріч, унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після ДТП ОСОБА_2 , будучи причетним до неї, залишив місце пригоди. Після встановлення його місця перебування та виявлення ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку.

Отже, порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5, п.2.10 “а”, п.13.3 Правил дорожнього руху України є доведеним, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП.

Суд критично оцінює заперечення захисника Білоконя Р.А. та вважає їх такими, що спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів. Інші доводи захисника не є вирішальними для правильного вирішення справи, не спростовують установлених судом обставин та не дають підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Оцінюючи докази, суд виходить із того, що стандарт доведення “поза розумним сумнівом” може випливати із сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів і фактичних даних. У цій справі сукупність доказів є достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП.

При цьому суд враховує, що за практикою Європейського суду з прав людини докази підлягають оцінці з урахуванням їх якості, взаємоузгодженості та достатності, а доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства” зазначено, що особи, які володіють або керують автомобілями, підпадають під дію спеціальних правил, оскільки використання автомобілів потенційно може завдати серйозної шкоди, а тому такі особи погоджуються нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, ступінь вини особи, дані про особу правопорушника, його майновий стан, а також обставини справи.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом або посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки справи щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130, ст.122-4 та ст.124 КУпАП об`єднані в одне провадження й одночасно розглядаються судом, адміністративне стягнення підлягає накладенню за правилами ч.2 ст.36 КУпАП у межах санкції більш серйозного правопорушення, а саме ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Сума судового збору становить 665 гривень 60 копійок.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.7, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст.307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд.

Повний текст постанови виготовлений 08.06.2026 року о 16:00 год.

Суддя А.Ю. Собчук