Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №542/1067/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1067/26

Провадження № 1-кп/542/132/26

В И Р О К

Іменем України

09 червня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_2 ,

потерпілого – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 19.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175480000051 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженця м. Щербінка Подольського району, Московської області, Російська Федерація, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є військовослужбовцем, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2026 року, близько 05:00 години, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які перебували в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій кримінально протиправний прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_3 , наніс металевим совком, який тримав у правій руці, один удар в область правої гомілки та один удар в область лівої гомілки ОСОБА_3 .

Вказаними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді садна та синця на передній поверхні правої гомілки, синця на лівій гомілці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

26 травня 2026 року між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про примирення згідно з вимогами ст. 471 КПК України.

Відповідно до угоди потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, а також щодо покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України – у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Сторони добровільно уклали угоду про примирення за ініціативою потерпілого, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що потерпілий та обвинувачений розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває за місцем проживання орган місцевого самоврядування компроментуючих матеріалів щодо нього не має.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України – відсутні.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та підозрюваним.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України: металевий совок, вилучений під час огляду домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області пердати власнику – ОСОБА_6 .

Процесуальні витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,–

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 26 травня 2026 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Речовий доказ - металевий совок, який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області передати власнику – ОСОБА_6 .

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою – сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Роз`яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілому.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1