Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №376/8/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/8/26

Провадження № 3/376/92/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,працюючого інженером ТОВ «Лан-2015», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 о 23.43 год. за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м.Сквира, вул.Соборна 7 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Taureg д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння - 1,5 %. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, висновок №51 від 18.12.2025. Своїми діями порушив п.2.9а ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що правил дорожнього руху не порушував, а тому працівники поліції зупинили його неправомірно, і як наслідок всі подальші їх дії були неправомірними, у зв`язку з чим просив провадження по справі закрити.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Постельга О.А. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять відомостей про причину зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній погодився пройти огляд на місці, підстав доставляти ОСОБА_1 до медичного закладу працівники поліції не мали. Більш того, направлення на огляд водія транспортного засобу виписано до КНП «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», хоча фактично огляд проводився в Сквирській ЦМЛ, що також вказує на порушення порядку проведення огляду. У зв`язку з виявленими порушеннями процедури зупинки транспортного засобу та проведення огляду водія, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео, дійшов до наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог п. 2.9а ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Факт керування транспортним засобом підтверджуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі та підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №543807 від 18.12.2025; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічним засобів; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за №51від 18.12.2025;відеозаписами з нагрудної камери №№476276,477911 від 18.12.2025.

На переконання судді, усі надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є належними, допустимими та достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

З відеозаписів чітко видно, що автомобіль Volkswagen Taureg д.н.з. НОМЕР_2 зупинено на проїжджій частині дороги у зв`язку з засліпленням службового транспорту працівників поліції світлом фар, в ході спілкування із водієм, працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, озвучено вказані ознаки, поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погоджується, проте не виконує вказівки працівників поліції щодо належного використання приладу, що розцінюється як незгода водія на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, після чого ОСОБА_1 доставляють до найближчого медичного закладу- Сквирської ЦМЛ, де лікар проводить огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, проводить тест, в ході якого встановлено 1,5% проміле, з чим погоджується ОСОБА_1 , проте відмовляється підписувати документи. Після чого працівниками поліції було роз`яснено права та обов`язки та зазначено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Посилання ОСОБА_1 та його представника, що працівниками поліції було здійснено безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а отже безпідставно запропоновано проходження огляду на стан сп`яніння, суд вважає надуманими, оскільки вони спростовуються відеозаписом, відповідно якого працівниками поліції було роз`яснено, щодо причини зупинки його транспортного засобу, яка полягала у порушенні використання зовнішніх світлових приладів.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив ПДР, є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Вказана причина зупинки була чітко озвучена водію ОСОБА_1 ..

Підстава зупинки себе фактично виправдала, оскільки у водія були наявні очевидні ознаки алкогольного сп`яніння.

При цьому, будь-яких відомостей щодо оскарження дій працівників поліції з боку ОСОБА_1 суду не надано. Таким чином, зупинка транспортного засобу працівниками поліції була здійснена на законних підставах, у межах повноважень, визначених законом.

Крім того, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія пройти відповідний огляд незалежно від причин зупинки транспортного засобу.

Посилання захисту, що наявні суперечності щодо назви медичної установи, зазначеної в направленні та медичної установи де проводився сам огляд, суд не приймає до уваги, оскільки п.7 ч.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення, що фактично і було виконано. ОСОБА_1 підтвердив, що огляд проводився в Сквирський ЦМЛ, висновок також видано КНП СМР «Сквирська ЦМЛ» і в направленні зазначено, що огляд проводився в Сквирській ЦМЛ. Отже порушення вимог порядку проведення огляду та стан алкогольного сп`яніння суд не вбачає.

В даному випадку назва медичного закладу зазначена в направленні «КНП «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», при тому, що фактично огляд проводився в найближчому медичному закладі КНП СМР «Сквирська ЦМЛ» не є істотним порушенням та не спростовує факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Зауваження ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, суд сприймає критично як спробу запобігти відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Жодного примушування відносно ОСОБА_1 від працівників патрульної поліції застосовано не було та на відеозапису не зафіксовано неправомірних дій останніх відносно порушника.

Жодних грубих порушень норм КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» які б виправдовували дії ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, на переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростовних презумпцій факту допущення ОСОБА_1 порушення п. 2.9 «а» ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи вид і міру стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, однак з огляду на його зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 с. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя І. Г. Батовріна