Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №370/341/26 — Макарівський районний суд Київської області

"26" травня 2026 р. Справа № 370/341/26

Провадження № 2-др/370/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівського районного суду Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Міносян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Макарівського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Бодян Ольга Юріїівна, про ухвалення додаткового рішення за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 26 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

14 травня 2026 року представник відповідача - адвокат Бодян О.Ю. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено її розгляд у порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 26 травня 2026 року.

22 травня 2026 року від позивачки ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у якому вона просить повністю відмовити в задоволенні заяви відповідача. Клопотання обґрунтовано тим, що додана відповідачем платіжна інструкція підтверджує факт здійснення оплати гонорору адвокату третьою особою ( ОСОБА_4 ) за рахунок її власних коштів, а не безпосередньо відповідачем ОСОБА_1 . Також позивачка вказала на пропуск відповідачем процесуальних строків на подання доказів, відсутність детального почасового опису робіт адвоката та неспівмірність заявленої суми зі складністю справи.

Вивчивши подану заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За вимогами ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Тобто, цивільним процесуальним законом чітко встановлені строки подання як попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строку подачі стороною доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Кодексу); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, копію рішення суду від 26.04.2026 адвокат Бодян О.Ю. отримала 20.04.2026 року 22:51:06 в електронному кабінеті «Електронний суд».

В своєму відзиві адвокат Бодян О.Ю. вказувала про стягнення судових витрати, проте з заявою про ухвалення додаткового рішення з детальним розрахунком звернулась 14.05.2026 року. Клопотання про понволення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення стороною не подавалось.

Крім того, в своїх запереченнях Катишева П.В., зазначає про те, що заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки подана з пропуском 5-денного строку без наведення належних підстав для обґрунтування поважності пропуску вказаного строку.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст.126, ч.1 ст.127 ЦПК України).

Таким чином, положення ч. 8 ст.141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов`язують суд залишити без розгляду таку заяву.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що заява подана з пропуском строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а відтак підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 12, 80-81, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про ухвалення додаткового рішення, яка подана ОСОБА_1 , від імені якого діє представник – адвокат Бодян Ольга Юріїівна - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.О. Бізяєва