Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №359/5987/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/1086/26

Справа №359/5987/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі

судового засідання Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року позивач звернулась з позовом до суду, в обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 96 років помер її батько ОСОБА_4 . Приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Криворучко О.В., заведено спадкову справу №2-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . До складу спадщини після смерті спадкодавця увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 . Спадщину за законом прийняли: син померлого ОСОБА_3 та позивач. ОСОБА_3 на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду від 30.06.2011, отримав право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець ОСОБА_4 не отримав відповідні правовстановлюючі документи на нерухоме майно та не зареєстрував його в органах БТІ, що стало перешкоджає для оформлення позивачкою свого права власності на успадковану частину житлового будинку. Так як, на спадкове майно були відсутні правовстановлюючі документи оформити спадщину в нотаріальному порядку позивач не може.

Позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішеного розгляд проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2025 року, витребувано у приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Криворучко Оксани Вікторівни копії спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та інформацію про наявність або відсутність заповіту складеного від імені останнього.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 .

Спадкодавиця ОСОБА_4 є син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи №06/2010 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Постановою приватного нотаріуса Криворучко О.В. від 01 травня 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Криворучко Оксани Вікторівни від 03.05.2025 року мені відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового булинку, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із відсутністю у спадковій справі правовстановлюючих документів що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно— житловий булинок.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Однією з законних підстав набуття права власності є спадкування.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до п.2 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1970 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (була чинною до 13 грудня 1995 року), не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент набуття ним права власності, а також положеннями ЦК Української РСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР».

Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

З довідки про право власності робітника або службовця на будинок, що видається в зв`язку з видачею свідоцтва про право власності на житловий будинок № НОМЕР_2 від 21.04.2010 слідує, що згідно із записом в по господарській книзі виконавчого комітету Вишеньківської сільської ради за №1042 померлого ОСОБА_4 належить на праві власності житловий будинок в АДРЕСА_1 .

З технічного паспорта на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 вбачається, що житловий будинок був побудований у 1964 році та має площу 52,9 кв.м., також на території побудовані наступні господарські будівлі і споруди: сарай, погріб, гараж, погріб, убиральня, колонка, огорожа.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину в порядку, що передбачено актами цивільного законодавства України, після смерті ОСОБА_4 . Відсутність правовстановлюючого документу не позбавляє позивача права на спадщину, до складу якої входить житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 з часу відкриття спадщини.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 30 червня 2011 року, визнано за ОСОБА_3 право власності на частину домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на частину житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76-81,89,258,259,263-265,268,354ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РРНОКПП НОМЕР_3 право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 травня 2026 року.

Суддя: Чирка С.С.