Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №294/1805/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/17/26

справа № 294/1805/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти в зв`язку із продовженням навчання до виповнення нею 23 річного віку в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення відповідного віку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Чуднівського районного суду по справі №294/1589/21 її батьків - матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було позбавлено батьківських прав та зобов`язано сплачувати аліменти на двох дітей в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дітьми повноліття на користь осіб які будуть їх опікунами. Позивачка після здобуття середньої освіти була зарахована на денну форму навчання до Київського Національного Університету «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського». Протягом цього часу мати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, а аліменти на утримання її та її сестри сплачував батько ОСОБА_2 , який, будучи мобілізованим, перебуває на службі в Збройних Силах України. У зв`язку з повноліттям на позивача припинили надходити аліменти. Позивачка на даний час навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно себе утримувати. Оскільки відповідач на даний час має регулярний дохід, а тому може сплачувати аліменти на її утримання, у зв`язку з чим звертається з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 28.11.2025 провадження у даній справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 14.01.2026.

Ухвалою суду від 03.03.2026 провадження у справі зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251, п. 4 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Ухвалою суду від 30.04.2026 провадження у даній справі відновлено за заявою позивачки, справу призначено до розгляду на 04.06.2026.

04.06.2026 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково повідомила, що на час навчання тимчасово проживає у гуртожитку в м. Києві, навчається на бюджетній формі, так як є пільговиком (батьки позбавлені батьківських прав), плату за гуртожиток також не вносить у зв`язку із тими ж обставинами. Витрати її полягають у сплаті комунальних послуг за гуртожиток та придбанні продуктів харчування й одягу. В середньому щомісяця на дрібні побутові витрати у неї витрачається близько 9 тис. грн. Має також такі види доходів як стипендія в сумі 4,5 тис. грн, соціальну виплату в розмірі близько 8 – 9 тис. грн. та пенсію по втраті годувальника близько 2 тис. грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до інформації військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на даний час являється військовослужбовцем, який перебуває у статусі зниклого безвісти.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши позивачку, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Чуднівського районного суду у справі №294/1589/21 батьків позивачки - матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було позбавлено батьківських прав та зобов`язано сплачувати на утримання ОСОБА_1 , 2007 року народження, та ОСОБА_4 , 2016 року народження, аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дітьми повноліття на користь осіб які будуть їх опікунами.

У зв`язку з досягненням повноліттям позивачці ОСОБА_1 припинили надходити аліменти.

Після здобуття середньої освіти ОСОБА_1 зарахована на денну форму навчання до Київського Національного Університету «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського» факультет менеджменту та маркетингу, на перший курс, що підтверджується відповідною довідкою. (а.с. 6)

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, які стосуються обов`язку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, які регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі — СК України).

Згідно з частиною 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Аналіз вказаних норм дає підставу для висновку, що батьки зобов`язані утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчатися та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до частини 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Як вбачається з матеріалів вказаної справи, ОСОБА_1 наразі проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , разом з неповнолітньою сестрою ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку/сина, які навчаються, виникає за сукупності таких фактів: досягнення дочкою/сином 18 років, але менше 23 років; навчання; потреба у зв`язку із цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку матеріальну допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють її дохід, який складає близько 15 тис. грн, та обов`язок обох відповідача з надання відповідної матеріальної допомоги, його спроможність її надавати.

Верховний Суд у своїй постанові від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16 зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20 Верховний Суд зробив висновок, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Судом встановлено, що повнолітня дочка навчається на денній формі навчання, тобто несе витрати на харчування, комунальні послуги, одяг, придбання канцелярських товарів, підручників, тощо. Навчаючись на денній формі навчання, ОСОБА_1 не може працювати та отримувати самостійний дохід, при цьому сама потребує матеріальної підтримки.

Оцінюючи фінансову спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу ОСОБА_1 , суд враховує, що ОСОБА_2 є працездатною особою, військовослужбовцем ЗСУ, однак на утриманні якого перебуває ще неповнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будь-яких належних та допустимих доказів щодо неспроможності утримувати повнолітню дочку на період її навчання судом не отримано.

Отже суд прийшов до переконання, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу для дочки, яка продовжує навчання.

Щодо визначення розміру аліментів на утримання повнолітньої дочки, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Позивачем заявлено перед судом вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу.

Суд враховує при цьому те, що на підставі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області з відповідача стягуються аліменти на неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому з урахуванням того, що розмір призначених аліментів у цьому випадку має бути не більш як достатнім для розумного задоволення потреб дитини і не повинен призводити до обмеження матеріальних прав, інтересів та потреб відповідача, вважає, що аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) будуть достатніми для належного утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

За змістом ст.ст. 191, 199, 201 СК України аліменти на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи що позов у даній справі задоволено частково (на 50%), з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичної проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 28.10.2025 та до припинення навчання в Київському Національному Університеті «Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського», але не довше як до досягнення останньою двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Решту суми судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА