Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №296/5312/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5312/26

3/296/1302/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Франчук С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

До Корольовського районного суду м. Житомира надійшов протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 576171 від 23.04.2026, ОСОБА_1 23 квітня 2026 року о 17 год 30 хв за адресою АДРЕСА_2 , вчинила стосовно своєї внучки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, яке проявлялось в обмеженні користування власним помешканням (спочатку не впускала, а потім зайняла дитячу кімнату), внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

ОСОБА_1 вину не визнала. Пояснила, що їй на праві власності належить 3/5 квартири за адресою АДРЕСА_3 частини квартири належить її сину ОСОБА_3 , який проживає у цій квартирі разом із своєю сім`єю: дружиною та двома малолітніми дочками. Вона проживала у квартирі своєї дочки за адресою АДРЕСА_1 . Син говорив, що має намір продати квартиру, в якій проживає. Також дочка повідомила, що планує повернутися з Польщі. За кілька днів повідомила сина, що буде переїжджати жити у квартиру, в якій він проживає, оскільки частина квартири належить їй. 23 квітня 2026 року найняла двох чоловіків, які в обідню пору перевезли частину її речей. Від цієї квартири мала свій комплект ключів. Потім до квартири прийшла дружина сина, ОСОБА_4 . Після цього поїхала за іншими своїми речами, а коли повернулася в квартирі вже був син, який вигнав чоловіків, які привезли її речі та виставив на сходинковий майданчик її холодильник. Викликала поліцію. Це так само зробив і син. Свої речі занесла у дитячу кімнату. Туди ж був занесений і диван. Дочкам сина не забороняла заходити у кімнату та не виганяла їх.

Адвокат Божок Л.В., захисник Литвинчук Г.О., підтримала доводи останньої. Просила провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу інкримінованого правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що 23 квітня 2026 року перебував на роботі. Вдень зателефонувала дружина ОСОБА_4 та повідомила, що не може потрапити в квартиру, де вони проживали, за адресою АДРЕСА_2 . Вказана квартира належить йому на праві часткової приватної власності (5/8 частини) та матері, ОСОБА_1 (3/8 частини). В натурі вказана квартира між ним та матір`ю не ділилася. Фактично мати на той момент проживала в квартирі сестри, ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 , яка проживає у Польщі. Коли ввечері разом з дітьми приїхав додому, побачив мати, яка привезла своє речі, у тому числі холодильник, та повідомила, що буде надалі проживати у квартирі разом з ними, оскільки є співвласницею цієї квартири, тому що її дочка ОСОБА_5 повертається до своєї квартири з Польщі. На той час мати за допомогою інших чоловіків, які їй допомагали, занесла у квартиру багато своїх речей. З матір`ю виник конфлікт. Він та вона викликали поліцію. Матері не дозволив занести холодильник, тому що у квартирі не було місця. Про те, що її необхідно запроторити у в психіатричний заклад не казав, а говорив про необхідність матері пролікуватися у психіатричному закладі. Свої речі мати почала складати у дитячу кімнату. Дітей з кімнати мати не виганяла та не ображала. Однак, коли переставляла свій диван та стіл у дитячій кімнаті, налякала дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка плакала. Проте допускає, що можливо дитину налякала ця конфліктна ситуація та присутність сторонніх людей, у тому числі працівників поліції. У той вечір мати залишилася ночувати. Належний їй холодильник пізніше все-таки занесли у квартиру. Наразі мати знову проживає у квартирі сестри.

Адвокат Сінченко А.О., представник ОСОБА_3 , просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні домашнього насильства.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що знає ОСОБА_1 по місцю її колишньої роботи, з якою працювала в КП «Лікарня № 2 ім. В.П.Павлусенка». На роботі ОСОБА_1 мложе охарактеризувати виключно з позитивної сторони.

Судом досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 576171 від 23.04.2026;

- заява ОСОБА_3 від 23.04.2026;

- копію заяви ОСОБА_1 від 23.04.2026;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

- рапорт інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП Р. Моїсеєва від 23.04.2026;

- характеристика на ОСОБА_1 за місцем роботи;

- фотознімок з квартири адресою АДРЕСА_2 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка, доводи адвокатів, дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, таке діяння вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної або психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

ОСОБА_1 заперечила щодо заподіяння малолітній онуці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнього насильства психологічного характеру.

Так само, потерпілий ОСОБА_3 не заперечив, що його мати, ОСОБА_1 , дітей з кімнати мати не виганяла та не ображала. Однак, коли переставляла свій диван та стіл у дитячій кімнаті, налякала дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка плакала. Проте допускає, що можливо дитину налякала ця конфліктна ситуація та присутність сторонніх людей, у тому числі працівників поліції.

Таким чином, факт умисного завдання ОСОБА_1 шкоди психологічного характеру потерпілій малолітній ОСОБА_2 у ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.

Cуддя Сергій ФРАНЧУК