Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №155/185/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/185/26

Провадження №2/155/340/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т. при секретарі судового засідання Федонюк О.М. розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куденьчук Олексій Андрійович до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

05 травня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 14 лютого 2011 року по 05 липня 2023 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому народилось двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач після укладення другого шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 . 13 лютого 2025 року Горохівським районним судом видано виконавчий лист №155/1112/24 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини, на підставі якого відкрито виконавче провадження №77235225. Вказує, що відповідач ухиляється від сплати аліментів, хоча є дієздатною та працездатною особою, офіційно працевлаштований, має регулярний дохід. Також позивач вказує, що станом на 27.01.2026 року заборгованість становить 106230,88 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 106230,88 грн.

Заяви, клопотання сторін

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, у заяві до суду просять розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, вказує, що не заперечує щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився, проте подав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що на виконанні Горохівського відділу ВДВС у ЛРВО Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №77235225 боржником в якому є ОСОБА_2 , а стягувачем ОСОБА_1 (а.с.11).

Із розрахунку заборгованості із сплати аліментів в у виконавчому провадженні №77235225 вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 27.01.2026 року становить 106230,88 грн (а.с.10).

Застосоване судом законодавство та висновки суду

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч.9 ст.7 СК України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.4 ст.155 СК України).

Частиною першою статті 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16 (провадження №14-616цс18) дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1%. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на наведене, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування норм права, суд при визначенні порядку обчислення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів вважає за необхідне застосувати висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).

У постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19, від 24 лютого 2025 року в справі №206/4992/21 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо (пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Законодавство покладає на особу зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати аліменти, при цьому, якщо аліменти стягуються за рішенням суду, то невиконання чи неналежне виконання такого обов`язку має негативні наслідки у вигляді додаткової відповідальності. Вина у сімейних правовідносинах характеризується тим, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала або повинна була передбачати настання шкідливого результату, бажала його настання або відносилась до нього байдуже. Форма вини не має принципового значення у сімейних правовідносинах. Саме на платника аліментів покладається обов`язок довести, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо. В інших випадках застосовується презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, а стягнення пені за весь час прострочення стає невідворотним.

У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі №572/2515/15-ц вказано, що «відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дитини за рішенням суду та має заборгованість по їх сплаті.

Відповідачем не доведено, що заборгованість по аліментах виникла не з його вини.

Крім того, в ході розгляду справи не встановлено, що відповідач надавав будь-яку фінансову допомогу позивачу на утримання спільних дітей чи намагався утримувати спільних з позивачем дітей, шляхом сплати аліментних платежів.

Відповідачем як платником аліментів не доведено, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банківськими установами, наявністю форс-мажорних обставин тощо.

Отже, судом не встановлено обставин, які б могли звільнити відповідача від відповідальності за прострочення виконання аліментних зобов`язань.

Таким чином, встановивши, що з вини відповідача, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання дітей за рішенням суду, виникла заборгованість по сплаті аліментів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Використовуючи вищенаведені правила для обрахунку пені зі сплати аліментів, суд бере за основу наданий розрахунок державного виконавця заборгованості за аліментами.

Також суд враховує, що заявлену позивачем суму відповідач не заперечив та документально не спростував.

Розрахунок державного виконавця враховує правило ст.196 СК України про обмеження максимального розміру пені за аліментами 100% заборгованості, відповідно для кожного місяця, за який нараховувалися аліменти, що відповідає правовій позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року №711/679/21.

Також суд не знаходить підстав для зменшення розміру пені на підставі ч.2 ст.196 СК України, оскільки відомостей про свій матеріальний та сімейний стан відповідач суду не надав, а сам він є особою працездатного віку, тобто його матеріальний стан є задовільним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 106230,88 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Крім того, згідно положень ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір в розмірі що був встановлений на день звернення з позовом до суду та становить 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

На підставі наведеного та керуючись ст.141, 265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Куденьчук Олексій Андрійович до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2025 року по грудень 2025 року в розмірі 106230 (сто шість тисяч двісті тридцять) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення в повному обсязі складено 09.06.2026 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв