Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №405/4184/23 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Провадження № 11-кп/4809/430/26 Головуючий у суді І інстанції – ОСОБА_1

Категорія ч.ч. 1,2 ст. 307 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції – ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12023121010001363 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 15 квітня 2026 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кіровограда, Кіровоградської області, українку, громадянку України, з повною вищою освітою, має на утриманні хворого батька особу з інвалідністю 2 групи та бабусю похилого віку, працюючу на посаді провізора ТзОВ «Подорожник Кропивницький», незаміжню, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України та призначено їй покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; - за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 , обов`язки періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноваженого з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 10038 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Також вказаним вироком вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_8 вчинила незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України; незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України; незаконне придбання, зберігання психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_8 переслідуючи мету незаконного збуту психотропної речовини, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, в порушення вимог Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” №62/95-ВР від 15.02.1995, незаконно придбала психотропну речовину - метамфетамін, яка знаходилась в прозорому безбарвному полімерному пакеті із зіп-застібкою, обклеєному фрагментом липкої стрічки синього кольору, яку залишила незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту на території міста Кропивницького.

Під час здійснення своєї злочинної діяльності, 14.05.2023 о 20год 12 хв., ОСОБА_8 , реалізуючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, діючи умисно, знаходячись біля залізничної колії, що розташована неподалік вулиці Олега Ольжича в місті Кропивницькому, в кущах на землі, здійснила “закладку”, згорток обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з психотропною речовиною - метамфетамін, сховавши його в пачку з-під цигарок “Sobranie”, щоб дистанційно передати споживачам – наркозалежним особам. Після чого, зробила знімок місця зробленої “закладки” на свій мобільний телефон марки “Motorola G60”, вказавши на фото географічні координати «закладки».

В подальшому, 17.05.2023 в період часу з 16:30 год. по 16:50 год. біля залізничної колії по вулиці Олега Ольжича в місті Кропивницькому, проведено огляд місця події, де в кущах на землі виявлено пачку з-під цигарок “Sobranie”, з якої вилучено згорток обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/4651 - НЗПРАП від 19.05.2023 року, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданій на дослідження речовині, становить 0,02 грама, яку ОСОБА_8 незаконно збула.

Крім того, 14.05.2023 року о 20год. 15 хв. ОСОБА_8 , реалізуючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, діючи умисно, повторно, знаходячись біля залізничної колії, що розташована неподалік вулиці Олега Ольжича в місті Кропивницькому, біля дерева в траві, здійснила “закладку”, згорток обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з психотропною речовиною - метамфетамін, сховавши його в пачку з-під цигарок “Sobranie”, щоб дистанційно передати споживачам – наркозалежним особам. Після чого, зробила знімок місця зробленої “закладки” на свій мобільний телефон марки “Motorola G60”, вказавши на фото географічні координати «закладки».

В подальшому, 17.05.2023 в період часу з 16:30 год. по 16:50 год. біля залізничної колії по вулиці Олега Ольжича в місті Кропивницькому, проведено огляд місця події, під час якого біля дерева в траві виявлено пачку з-під цигарок “Sobranie”, з якої вилучено згорток обклеєний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/4646 – НЗПРАП від 19.05.2023, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданій на дослідження речовині, становить 0,0185 грама, який ОСОБА_8 незаконно повторно збула.

Крім того, 14.05.2023 о 20год.22 хв., ОСОБА_8 , реалізуючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, діючи умисно, повторно, знаходячись біля залізничної колії, що розташована неподалік вулиці Гостомельської в місті Кропивницькому, в кущах на землі, здійснила “закладку”, згорток обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з психотропною речовиною – метамфетамін, сховавши його в пачку з-під цигарок “Winston”, щоб дистанційно передати споживачам – наркозалежним особам. Після чого, зробила знімок місця зробленої “закладки” на свій мобільний телефон марки “Motorola G60”, вказавши на фото географічні координати «закладки».

В подальшому, 17.05.2023 року в період часу з 16:00 год. по 16:20 год. неподалік залізничної колії по вулиці Гостомельській в місті Кропивницькому, проведено огляд місця події, під час якого в кущах на землі виявлено пачку з-під цигарок “Winston”, з середини якої вилучено згорток обклеєний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/4653 – НЗПРАП від 19.05.2023, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданій на дослідження речовині, становить 0,025 грама, який ОСОБА_8 незаконно повторно збула.

Крім того, 14.05.2023 о 20год. 33 хв., ОСОБА_8 , реалізуючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, діючи умисно, повторно, знаходячись біля залізничної колії, що розташована неподалік вулиці Гостомельської в місті Кропивницькому, біля бетонного паркану на землі, здійснила “закладку”, згорток обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з психотропною речовиною – метамфетамін, сховавши його в частину від горіха, щоб дистанційно передати споживачам – наркозалежним особам. Після чого, зробила знімок місця зробленої “закладки” на свій мобільний телефон марки “Motorola G60”, вказавши на фото географічні координати останньої.

В подальшому, 17.05.2023 в період часу з 16:00 год. по 16:20 неподалік залізничної колії по вулиці Гостомельській в місті Кропивницькому, проведено огляд місця події, під час якого біля бетонного паркану на землі, в частині від горіха, виявлено та вилучено згорток обклеєний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/4645 – НЗПРАП від 19.05.2023 року, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданій на дослідження речовині, становить 0,0127 грама, який ОСОБА_8 незаконно повторно збула.

Крім того, 14.05.2023 о 20 год. 38 хв., ОСОБА_8 , реалізуючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, діючи умисно, повторно, знаходячись біля залізничної колії, що розташована неподалік вулиці Гостомельської в місті Кропивницькому, біля куща в землі, під прозорим осколком скла, здійснила “закладку”, згорток обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з психотропною речовиною – метамфетамін, щоб дистанційно передати споживачам наркозалежним особам. Після чого, зробила знімок місця зробленої “закладки” на свій мобільний телефон марки “Motorola G60”, вказавши на фото географічні координати останньої.

В подальшому, 17.05.2023 в період часу з 16:00 год. по 16:20 год. неподалік залізничної колії по вулиці Гостомельській в місті Кропивницькому, проведено огляд місця події, під час якого біля куща в землі, під прозорим осколком скла, виявлено та вилучено згорток обклеєний фрагментом липкої стрічки синього кольору, в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-23/4650 – НЗПРАП від 19.05.2023, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданій на дослідження речовині, становить 0,009 грама, яку ОСОБА_8 незаконно повторно збула.

Крім того, 14.05.2023 року о 21:15 год. біля будинку № 48 по вулиці Олега Ольжича в місті Кропивницькому, працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_8 , у якої під час проведення особистого обшуку виявлено та вилучено:

- 8 (вісім) згортків обклеєних фрагментом липкої стрічки синього кольору, в кожному з яких знаходилися прозорі безбарвні полімерні пакети із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-23/4505-НЗПРАП від 15.05.2023, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданих на дослідження речовинах, становить 0,168 грама;

- 13 (тринадцять) згортків обклеєних фрагментом липкої стрічки чорного кольору та 2 (два) згортки обклеєних фрагментом липкої стрічки синього кольору, в кожному з яких знаходилися прозорі безбарвні полімерні пакети із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-23/4503-НЗПРАП від 16.05.2023 року, містить психотропну речовину – метамфетамін, обіг якої обмежено, маса якої, в наданих на дослідження речовинах, становить 0,317 грама;

- 1 (один) згорток обклеєний фрагментом липкої стрічки чорного кольору в якому знаходився прозорий безбарвний полімерний пакет із зіп-застібкою з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-23/4503-НЗПРАП від 16.05.2023, містить особливо небезпечну психотропну речовину – PVP, обіг якої заборонено, маса якої, в наданій на дослідження речовині, становить 0,069 грама.

Вищезазначену психотропну речовину – метамфетамін (0,485 грама) та особливо небезпечну психотропну речовину – PVP (0,069 грама), які знаходилися у 24 (двадцяти чотирьох) згортках, ОСОБА_8 незаконно придбала та зберігала при собі з метою збуту.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок районного суду відносно ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України - у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції як на підставу застосування статті 69 КК України при призначенні покранння ОСОБА_8 послався на важкі життєві обставини, які безумовно сприяли вчиненню обвинуваченою злочину, однак на час розгляду справи остання зробила належні висновки, наявність у обвинуваченої постійного місця роботи за фахом, надання допомоги тяжко хворому батьку, незважаючи на те, що свого часу він був позбавлений батьківських прав відносно обвинуваченої.

Однак на переконання сторони обвинувачення суд жодним чином не обґрунтував, яким є зв`язок цих обставин з вчиненим злочином, передбаченим ч. 2 ст. 307 КК України, і чому вони істотно знизили саме його тяжкість, враховуючи те, що обвинувачена вчинила також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

За таких обставин прокурор вважає, що суд першої інстанції у своєму рішенні не навів переконливих мотивів наявності підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання саме за ч. 2 ст. 307 КК України з урахуванням принципу справедливості покарання й відповідності його меті - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Також, застосовуючи до обвинуваченої положення ст. 75 КК України, суд першої інстанції безпідставно визнав її молодий вік обставиною, що дає підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На думку апелянта, такий висновок суду є необгрунтованим, оскільки обвинувачена народилась у 1991 році, тобто на момент вчинення кримінального правопорушення та ухвалення вироку досягла зрілого віку, що виключає розцінювати її як особу, яка через вік не повною мірою усвідомлювала значення своїх дій або потребує поблажливого підходу, а також є придатною до суспільно корисної праці людиною. Вважає, що суд фактично суд безпідставно прирівняв вік обвинуваченої до пом`якшуючої обставини, яка має істотне значення для застосування ст. 75 КК України, що не відповідає вимогам закону.

При цьому, суд першої інстанції, не врахував тяжкість скоєних ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, кількості епізодів, а також того, що поширення наркоманії та зростання злочинності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей.

З урахуванням вищенаведеного, прокурор вважає, що суд першої інстанцій, звільняючи обвинувачену ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання із застосуванням ч. 1 ст. 75 КК України, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачену та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора, підлягає частковому задоволенню, виходячи з напступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Пунктом 2 частини 1 статті 420 КПК України, визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Згідно вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.307 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України, у колегії суддів сумнівів не викликає.

Оцінивши дослідженні у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 та правильно кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини; незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинений повторно; незаконне придбання, зберігання психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту.

Також, не встановленого упередженого ставлення суду до обвинуваченої ОСОБА_8 під час розгляду справи, процесуальні права обвинуваченої та їх реалізація в ході судового розгляду справи були забезпечені та дотримані, і їх істотних порушень, не встановлено.

Тому, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування при призначенні ОСОБА_8 покарання положень ст. 69 КК України, то колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, при цьому виходить з наступного.

Так, відповідно до ст.65 КК України - особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання , яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Так, відповідно до вимог ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції відповідної статті.

Колегія суддів вважає висновок місцевого суду щодо призначення ОСОБА_8 основного покарання за ч.2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу правильним та таким, що ґрунтується на матеріалах провадження.

Призначаючи ОСОБА_8 покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка: характеризується позитивно по місцю проживання та роботи, в неповнолітньому віці була особою, що позбавлена батьківського піклування, не перебуває на обліку лікаря нарколога чи психіатра, раніше не судима.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнав щире каяття в скоєному. Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої – судом не встановлено.

При цьому суд першої інстанції, при застосування вимог ст.. 69 КК України до обвинуваченої ОСОБА_8 хоч і врахував пом`якшуючу обставину: наявність складних життєвих обставин, та перебування на утриманні батька похилого віку, що має неналежний стан здоровя, однак не зазначив її.

Із врахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченої, беручи до уваги важкі життєві обставини, які безумовно сприяли вчиненню злочину, однак, на час розгляду справи, обвинувачена зробила належні висновки, має постійне місце роботи за фахом, надає допомогу тяжко хворому батьку, не зважаючи на те, що свого часу він був позбавлений батьківських прав відносно обвинуваченої, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість призначення покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавленні волі із застосуванням положення ч. 1 ст. 69 КК України більш м`яке ніж передбачене законом строком на 5 (п`ять) років.

Водночас, колегія суддів при застосуванні вимог ч. 1 ст. 69 КК України до обвинуваченої ОСОБА_8 ураховує, пом`якшуючі обставини: щире каяття в скоєному, активне сприяння в розкритті злочину, перебування на утриманні батька похилого віку, що має неналежний стан здоровя.

Також колегія суддів враховує, що обвинувачена беззаперечно визнала свою вину у вчиненому, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на даний час відсутні відомості щодо вчинення нею нового кримінального правопорушення, вона офіційно працевлаштована, є особою молодого віку, має вищу освіту. Сукупність вказаних обставин пом`якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що обґрунтовано дає підстави для призначення більш м`якого основного покарання, ніж передбачене законом.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та не спростовано стороною обвинувачення, впродовж усього строку досудового розслідування ОСОБА_8 визнавала свою винуватість в інкримінованих діях, щиро каялась у вчиненому та засуджувала свою поведінку.

Апеляційні доводи прокурора, про те, що суд першої інстанції не врахував тяжкість скоєних ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, кількості епізодів є безпідставними та необґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що навіть попри наявність пом`якшуючих покарання ОСОБА_8 обставин, враховуючи тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, вчинених у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку останньої, особу обвинуваченої, яка обрала шлях покращення свого матеріального становища за рахунок вчинення кримінальних правопорушень, відсутні підстави стверджувати, що обрана судом першої інстанції форма відбування покарання зі звільненням від його відбування з випробовуванням в умовах суспільства являється виваженою, справедливою та такою, що відповідатиме вимогам статті 65 КК України.

При цьому також враховуються роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.9 його Постанови №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався та звільняючи ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, не навів переконливих доводів на підтвердження прийнятого рішення про можливість її виправлення без відбування покарання.

Слід зауважити, що призначаючи покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд першої інстанції лише формально послався на встановлені обставини, не вказавши, які з них свідчать про можливість виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів без відбування реальної міри покарання.

Крім того, застосовуючи положення ст. 75 КК України послався на ті ж самсі пом`якшуючі обставини що і при засосуванні ст. 69 КК України, що жє недопустимим.

Крім того, не можна залишити поза увагою факт вчинення ОСОБА_8 інкримінованих їй діянь в умовах воєнного стану, який введений на території України, з чого слідує, що дії останньої несли підвищений ступінь суспільної небезпеки, оскільки були здійснені в умовах тяжких обставин, в яких опинилося суспільство.

З урахуванням вказаних обставин, на думку колегії суддів, звільнення обвинуваченої на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки не сприяє меті покарання - виправленню засудженої і попередженню вчинення нею нових кримінальних правопорушень, та є невиправдано м`яким заходом примусу, який не можна вважати справедливим, пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого злочину.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що призначення покарання ОСОБА_8 із застосуванням статей 75,76 КК України не є достатнім для виправлення обвинуваченої, через м`якість.

У даному випадку виправлення та перевиховання обвинуваченої без відбування реального покарання у виді позбавлення волі, яке їй має бути призначено відповідно до положень ст. 65 КК України, попри застосування положень ст. 69 КК України, є неможливим.

Зважаючи на вищевикладене, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі ст.75 КК Україниє обґрунтованими та в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості та фактичні обставини вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, а також відомості про особу винної, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття в скоєному, активне сприяння в розкритті злочину, перебування на утриманні а утриманні тяжкохворого батька особа з інвалідністю 2 групи та бабусю похилого віку, що має неналежний стан здоровя, відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за ч.1 ст. 307 КК України з урахуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі, та ч.2 ст. 307 КК України з урахуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна,.

Таке покарання, на думку колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора та вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченій ОСОБА_8 покарання, у зв`язку з його невідповідністю тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, і ухвалення нового вироку в цій частині.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань №3342-ІХ від 23 серпня 2023 року, який набув чинності 28 березня 2024 року, внесено зміни до ст.72 КК щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення, домашнього арешту.

Відповідно до ч.7 ст.72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2023 щодо ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

В подальшому ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2023 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_8 було продовжено до 04.09.2023.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.09.2023 обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт змінено на домашній арешт у визначений час.

Таким чином у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 застосовувався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (з 12.05.2023 до 01.09.2023 включно), строк якого відповідно до ч.7 ст.72 КК підлягає зарахуванню до строку покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 419-420, ч. 15 ст.615 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити частково.

Вирок Фортечного районного суду м. Кропивницького від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.307 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України і призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (чотири) роки.

- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного їй майна

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного їй майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 на виконання вироку суду.

На підставі ч.2 ст. 404 КПК України у відповідності до ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_8 строк цілодобового домашнього арешту з 17 травня 2023 року до 01 вересня 2023 року включно з розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4