Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №726/1715/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1715/26

Провадження №2/726/604/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.06.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у якому позивач просить суд стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024 у розмірі 24 712,92 грн, яка складається з 10 839,00 грн заборгованості за тілом, 13 873,92 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Також просить покласти на відповідачку судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позивач вказує, що 08.09.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та відповідачка уклали договір кредитної лінії № 296813462 на суму 8 000,00 грн. Кредитний договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора MFYJ-2839, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Зазначає, що згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 8 000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому остання збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 27 000,00 грн.

У позові посилається і на те, що 22.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/5, відповідно до умов якого від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01 та відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 позивач отримав право вимоги до відповідачки на суму 30 112,42 грн.

Надає розрахунки заборгованості виготовлені первісним та наступними кредиторами, однак звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 24 712,92 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідачки ОСОБА_1 до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості сформований у системі «Електронний суд» 08.05.2026.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана позовна заява 08.05.2026 передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 11.05.2026, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки у справі, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, судове засідання призначено на 26.05.2026. Також суддя задовольнив клопотання позивача та витребував в Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази у справі.

Витребувані докази надійшли до суду 04.06.2026.

У зв`язку із неявкою відповідачки та відсутністю інформації щодо виконання ухвали суду в частині витребування доказів у справі, судове засідання суд відклав на 09.06.2026.

У позові позивач підтримав позовні вимоги та просив розгляд справи провести за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. У встановлений законом строк відзив, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслала, зустрічний позов не пред`явила. Жодних клопотань від відповідачки не надходило, поважних причин неявки суду не повідомила.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, доходжу таких висновків.

Суд дослідив матеріали справи та наявні у ній докази, надав їм відповідну оцінку, а тому доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 08.09.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 296813462.

За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 27000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума Кредитного ліміту є Загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 8000 грн 00 коп 08.09.2024. Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Згідно з п.3.1 Договору Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 10 (десять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

У п. 3.2 Договору Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п. 3.3 Договору для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 10 (десять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 800 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 18.09.2024, а саме протягом 10 (десять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 08.10.2029.

Згідно з п.8.3 Договору базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних.

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-60XX-XXXX-2992, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п.5.1 Договору).

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Кредитний договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписаний відповідачкою 09.08.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора MFYJ-2839, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Додаткових угод до Договору № 296813462 від 08.09.2024 сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 11 000 грн 00 коп, у сумі 8 000 грн 00 коп, шляхом безготівкового переказу за реквізитами Платіжної картки Позичальника 4149-60XX-XXXX-2992.

Позивач долучає: Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 296813462 від 08.09.2024 у якому вказані основні умови кредитування із урахуванням побажань споживача; Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; Порядок укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету); Алгоритм (Порядок) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Також позивач надає копії платіжних доручень від 08.09.2024 на підтвердження переказу коштів згідно договору № 296813462 від 08.09.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer. Зокрема на суму 8000,00 грн, 11 000,00 грн та 8000,00 грн.

Також позивач надає письмові пояснення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у яких Товариство вказує про те, що є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору (довідка додається).

Суд тримав витребувані за клопотанням позивача докази у справі від АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до яких на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано платіжну картку 4149-6090-1675-2992 на яку 08.09.2024 зараховано грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, 11 000,00 грн та 8000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою.

Відповідно до даних Повідомлення про дострокове розірвання Договору від 16.01.2025 ТОВ «Таліон Плюс» повідомляє відповідачку про те, що отримав право вимоги за кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024, а оскільки більше місяця наявна прострочена заборгованість по оплаті процентів за користування Кредитом за Договором, станом на 16.01.2025 заборгованість по оплаті процентів за користування Кредитом складає 19273,42 грн, посилаючись на п. 9.1.1.7. Договору та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до яких у разі затримання оплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору, на підставі пункту 7.2.2. Договору, цим листом повідомляють відповідачку про дострокове розірвання кредитного договору № 296813462 від 08.09.2024 з 16.01.2025 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 30112,42 грн.

Також суд встановив і те, що 22.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладений Договір факторингу № МВ-ТП/5, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Позивач надає повідомлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про сплату фінансування за договором факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання вказаного Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 22.10.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024 на суму 20 899,27 грн.

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстр прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Позивач надає копію платіжної інструкції від 06.10.2025 на підтвердження оплати за відступлення прав вимоги, Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 30.09.2025 за Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 та Реєстр прав вимоги № 2 від 30.09.2025, відповідно до якого позивач отримав право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024 на суму 30 112,42 грн.

До матеріалів справи долучений розрахунок заборгованості, підготовлений Первинним кредитором, відповідно до даних якого у ОСОБА_1 , станом на 22.10.2024, наявна заборгованість за Кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024 яка складається з: тіла кредиту 10 839,00 грн, відсотків 4 660,77 грн та неустойки 5 399,50 грн. також у розрахунку вказано про часткову оплату суми у розмірі 16 451 грн у рахунок кредитного договору.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024, проведеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 15.01.2025 заборгованість становить - 30 112,42 грн, яка складається з: 10 839,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 873,92 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5 399,50 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач надає Виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 296813462 від 08.09.2024 відповідно до якого заборгованість за Кредитним договором станом на 18.03.2026 (включно) складає 30 112,42 грн та не погашена відповідачкою.

Також позивач у позові не заявляє вимог щодо стягнення штрафних санкцій, а тому загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 24 712,92 грн (10 839,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 873,92 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом).

Доказів добровільної оплати заборгованості суду не надано.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує положення ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд вважає, що долучені Договори факторингу № МВ-ТП/5 від 22.10.2024 та № 30/0925-01 від 30.09.2025, Акти прийому-передачі Реєстру Боржників та витяги із реєстрів боржників, платіжні інструкція є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Даних, які б свідчили про те, що відповідачкою заперечувалася дійсність таких договорів факторингу чи, що вони у встановленому законом порядку визнавалися недійсним, суду не надано

Отже, позивач довів, що до нього перейшло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за Кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024, право вимоги за яким перейшло до позивача.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Суд вважає, що під час укладення Кредитного договору № 296813462 від 08.09.2024 сторони досягнули згоди з усіх істотних умов договору в тому числі щодо розміру кредиту, визначили грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розмір і тип процентної ставки.

Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постановах: від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором MFYJ-2839, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вказаного вище кредитного договору та не отримувала кредитних коштів на вказаний нею картковий рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав, перерахував обумовлені кредитним договором кошти на рахунок відповідача.

До матеріалів справи долучені докази, які підтверджують належність платіжної картки відповідачці та факт зарахування коштів на картковий рахунок.

Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок Кредитодавця надати кредит та обов`язок Позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила повне погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем, як новим кредитором.

Відповідачка під час розгляду справи не надала альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростувала проведеного розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Більше того відповідачка здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за спірним договором, шляхом здійснення платежів на суму 16 451,00 грн, зазначених у розрахунку заборгованості первісного кредитора.

Сплачуючи кредит, ОСОБА_1 додатково до зазначеного вище, вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».

Також суд враховує і те, що заявлений до стягнення розмір заборгованості складається із тіла кредиту та відсотків, визначених у межах строку кредитування, за визначеною відсотковою ставкою та не включає штрафні санкції.

Висновки суду.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, перевіривши поданий на підтвердження розміру заборгованості розрахунок на логічність, послідовність та арифметичну вірність, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, а саме 24 712,92 грн, що складається з: 10 839,00грн заборгованість за тілом кредиту та 13 873,92 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція № 38994 від 07.05.2026).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у справі.

Під час вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач заявляє про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2026 між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладений договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02. Також долучено Додаткову угоду № 25771382007 від 21.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до якої Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024 щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано послуги на суму 7 000 грн. Витрати на професійну правничу складаються з: вивчення матеріалів справи: 2 год - 1000,00 грн; складання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів: 1 год - 500,00 грн; складання клопотання про щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором:1 год - 500,00 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5 000,00 грн.

Під час визначення суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду від 15.11.2021 у справі №320/5284/19.

Вирішуючи питання щодо розміру судових витрат суд враховує критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру. Зокрема, гонорар у розмірі 7000,00 грн, визначений адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, розумність і співмірність відповідно до ціни позову.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, з врахуванням конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, а також результатів розгляду такої справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача, витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.

На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610 - 612, 625, 633-634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», заборгованість за кредитним договором № 296813462 від 08.09.2024 у розмірі 24 712 (двадцять чотири тисячі сімсот дванадцять) гривень 92 копійки, з яких:

-10 839 гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту;

-13 873 гривні 92 копійки заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10 м. Київ, 01024, понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С. А. Асташев