Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №720/1201/26
Суддя: Оленчук І. В.
28.05.2026
Справа № 720/1201/26
Провадження № 3/720/270/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року м. Новоселиця
Суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Оленчук І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Працівники державної прикордонної служби направили до суду адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 в якому зазначено, що 10.03.2026 року, приблизно о 12:10 год. ОСОБА_1 був виявлений прикордонним нарядом «Контрольний пост» за 4800 м до лінії державного кордону на території Мамалигівського ОТГ Дністровського району Чернівецької області на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за спробу незаконного перетину ДК поза пунктом пропуску через ДКУ, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак відповідно до пояснень свою вину не визнав та вказав, що наміру перетинати державний кордон України у нього не було, був в прикордонній смузі за запчастинами.
Суд, дослідивши надані до протоколу про адміністративне правопорушення докази дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних правових підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Водночас, в силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи у сукупності вищезазначені докази та правові норми суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 знаходився на околиці с. Стальнівці за 4800 м. до Державного кордону України, це не може розцінюватися як спроба перетинання державного кордону, приймаючи до уваги те, що останній мав при собі паспорт громадянина України, з врахуванням того що в матеріалах адміністративної справи відсутні інші докази, які би поза розумним сумнівом доводили про умисел та намір незаконно перетнути державний кордон, з врахуванням того, що всі сумніви щодо доведення вини доказуються на користь правопорушника, а тому суд вважає, що сам по собі адміністративний протокол не є достатнім доказом який з однозначністю та достовірністю доводить про умисел ОСОБА_1 незаконно перетнути державний кордон поза пунктом пропуску.
Отже, суд зберігаючи принцип безсторонності у відповідності до вимог КУпАП не уповноважений розшукувати докази щодо доведення вини правопорушника, вважає, що вищезазначені докази зібрані не у встановленому законом порядку, не відповідають фактичним обставинам справи, тобто є не належними та не допустимими, і в своїй сукупності не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1,7, 9, 33, 204-1, 245, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів із дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд Чернівецької області.
Суддя: Іван ОЛЕНЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua