Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №636/2702/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2702/25 Провадження 2/636/381/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючої судді Золотоверхої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко Олена Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2025 поштовим зв`язком до суду надійшла позовна заява, в якій позивач, з врахуванням уточненої позовної заяви від 15.04.2025 за підписом представника позивача – адвоката Хрустовської О.П., просить визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 ; причина смерті - церебральний атеросклероз.

Відповідно до приватизаційного платіжного доручення від 29.11.1994 ОСОБА_3 доручила Чугуївському відділу сбербанк №2834 майновий сертифікат на 1050000 крб з отримувачем грошових коштів ОДО «Станк-Інвест» з реєстраційним номером Договору 1500519. Згідно із Свідоцтвом про право власності на житло від 11.04.1994 даний документ посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності громадянам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

На звернення від 17.03.2025 щодо порядку оформлення спадщини після ОСОБА_3 приватним нотаріусом Юрченко О.М. повідомлено, що ОСОБА_1 ніяким чином не прийняла спадщину, має право звернутися д суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на те, що законодавством не передбачено звернення до нотаріуса особою, яка вважає себе спадкоємцем із заявою про прийняття спадщини поза межами встановленого законом строку, бо така особа вважається такою, що спадщину не прийняла, у нотаріуса відсутнє право та обов`язок прийняти таку заяву. З огляду на те, що прийняття нотаріусом заяви про прийняття спадщини не є нотаріальною дією, у нотаріуса відсутній обов`язок у відповідності до ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» виносити постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Таким чином, враховуючи, що подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини поза межами встановленого законом строку не тягне настання будь-яких наслідків як то отримання такої заяви нотаріусом, заведення спадкової справи і видачі в подальшому свідоцтва про право на спадщину, тобто не є нотаріальною дією, винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не є можливим. Саме з огляду на це у відповіді надано рекомендацію звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і, у разі задоволення позову, у встановлений судом строк звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що буде підставою для заведення спадкової справи і видачі в подальшому свідоцтва про право на спадщину.

Важливо зазначити, що відповідно до Довідки про отримання допомоги зазначено, що ОСОБА_3 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що є зареєстрованою адресою та адресою фактичного місця проживання позивача ОСОБА_1 . Таким чином, на момент смерті матері позивача ОСОБА_3 , остання проживала разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 та була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа.

Однак після смерті ОСОБА_3 виник спір між позивачем та рідним сином останньої - відповідачем ОСОБА_2 , який наразі має право приватної спільної сумісної власності відповідно до Свідоцтва про право власності від 11.04.1994, щодо визнання права власності за позивачем в порядку спадкування як спадкоємця першої черги на спадкове майно матері позивача. У зв`язку із чим було подано позовну заяву до Чугуївського міського суду Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦПК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, не заявив про відмову від неї. Таким чином, у зв`язку із тим, що спадкодавець ОСОБА_3 постійно проживала разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою її зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 ) як внутрішньо-переміщена особа, позивач ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, так як протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦПК України не заявляла про відмову від неї.

У зв`язку з викладеним просить визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3

02.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій зазначено наступне. Відповідач ОСОБА_2 є рідним сином позивачки ОСОБА_1 . Рідна бабуся відповідача, яка є матір`ю позивачки, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, про що 21.05.2024 складено відповідний актовий запис №6476; причиною смерті став церебральний атеросклероз. Також позивачем було подано заяву про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 . Відповідно до приватизаційного платіжного доручення №1500519 від 29.11.1994 ОСОБА_3 доручила Чугуївському відділу сбербанк №2834 майновий сертифікат на 1050000 крб з отримувачем грошових коштів ОДО «Станк-Інвест» з реєстраційним номером Договору 1500519. Згідно із Свідоцтвом про право власності на житло від 11.04.1994 квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності громадянам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . У зв`язку з наявністю у відповідача та позивача прав приватної спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , між ними виник спір щодо визнання права власності в порядку спадкування позивача, що унеможливило видачу свідоцтва про право на спадщину позивачу ОСОБА_1 . Наразі, сторони дійшли згоди та вирішили спір щодо визнання її права власності в порядку спадкування. Важливо зазначити, що ОСОБА_3 мала фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що є дійсно зареєстрованою адресою та адресою фактичного місця проживання позивачки ОСОБА_1 . Відповідач підтверджує, що на момент смерті ОСОБА_3 позивачка проживала разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 та була зареєстрована як внутрішньо-переміщена особа.

На підставі вищезазначеного відповідач підтримує позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в повному обсязі та підтверджує факт того, що позивач ОСОБА_1 має право на належну спадкодавця (своєї матері) спадщину в повному обсязі, а відтак і право власності на спірну частину кватири, як її складову, як спадкоємець першої черги. Таким чином він визнає за моєю матір`ю ОСОБА_1 право власності на 2/3 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 1/3 частина квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та 1/3 частина квартири на праві спільної сумісної власності відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 11.04.1994; позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

26.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву про зміну предмета позову, в якій просила визначити додатковий строк для подачі позивачу до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили. В обґрунтування позовних вимог зазначено аналогічні уточненій позовній заяві від 15.04.2025 фактичні обставини справи.

03.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Хрустовської О.П. надійшла заява, в якій зазначено наступне. У провадженні Чугуївського міського суду Харківської області знаходиться цивільна справа №636/2702/25 за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування. 26.09.2025 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, в якій зазначено, що позивач просить визначити додатковий строк для подачі позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до Довідки про отримання допомоги зазначено, що ОСОБА_3 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що є зареєстрованою адресою та адресою фактичного місця проживання позивача ОСОБА_1 . Таким чином, на момент смерті ОСОБА_3 , остання проживала разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 та була зареєстрована як внутрішньопереміщена особа.

Однак, після смерті матері, виник спір між позивачкою та її рідним сином відповідачем ОСОБА_2 , який наразі має право приватної спільної сумісної власності відповідно до Свідоцтва про право власності від 11.04.1994.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. У 2024 році Харків пережив 318 повітряних ударів армії рф та 211 сигналів повітряної тривоги. Ворог обстрілював місто ракетами, дронами, авіабомбами, що підтверджується Докладною статистикою Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради. У зв`язку із введенням у країні воєнного стану внаслідок військової агресії рф проти України, позивач не змогла подати заяву своєчасно через небезпекову ситуацію в області, постійні обстріли та сигнали повітряної тривоги.

Позивач до суду не з`явилася, її представник надала заяву, в якій просила розгляд проводити без їх участі, позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідача надав заяву, в якій просив розгляд проводити без його участі, не заперечував проти змінених позовних вимог.

Третя особа надала заяву, в якій просила провести розгляд без її участі, не заперечувала проти задоволення позову.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 21.05.2024 (а.с.15). Згідно копії довідки про причину смерті (до форми №106/о №55) від 21.05.2024 (а.с.17) причина смерті – церебральний атеросклероз.

Згідно копії довідки з УСЗН адміністрації Слобідського району ХМР від 18.03.2025 №398 (а.с.29) ОСОБА_3 з 01.09.2022 по 31.05.2024 перебувала на обліку в управлінні як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою згідно копій паспортів зареєстрована позивач ОСОБА_1 з 10.02.1988 (а.с.10-11) та відповідач ОСОБА_2 з 27.01.2005 (а.с.81-83, відповідь щодо адреси реєстрації а.с.88/2).

На підтвердження родинного зв`язку між позивачем та померлою до суду надано: копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с.140); копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00050040066 від 14.03.2025 щодо реєстрацію шлюбу 14.01.2011 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », а.с.13-14);

Надано до суду і копію заяви ОСОБА_1 про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_3 від 22.05.2024 (а.с.16), копію декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 12.01.2024 стосовно пацієнта ОСОБА_3 , 1945 р.н., в якій довіреною особою зазначено ОСОБА_1 (а.с.18); копію приватизаційного платіжного доручення №1500519 від 29.11.1994, згідно якого ОСОБА_3 просить перерахувати належну їй суму майнового сертифікату 1050000 крб ТДВ «Станк-Інвест» (а.с.22), копію свідоцтва про право власності на житло від 11.04.1994 щодо квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с.23-24), копію технічного паспорта щодо квартири АДРЕСА_3 (а.с.25-28), копію звіту про незалежну оцінку майна щодо квартири АДРЕСА_3 (а.с.30-68).

Відповідно до копії листа приватного нотаріуса Чугуївського РНО Юрченко О.М. №44/01-16 від 17.03.2026, адресованого ОСОБА_1 (а.с.19-21), останній роз`яснено право звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 ніяким чином спадщину не прийняла у передбачений законом 6-ти місячний строк.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223, ч. 1 ст. 1269 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270, ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 в справі № 642/2539/18-ц, провадження № 61-5609св19.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином позивачем доведено, що вона є спадкоємцем ОСОБА_3 та поважність причин пропуску передбаченого ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем доведено поважність причини пропуску строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко Олена Миколаївна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тривалістю один місяць з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

Третя особа: приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Юрченко Олена Миколаївна (адреса: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 22А).

Суддя О.О. Золотоверха