Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №643/22650/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/550/26

Справа № 643/22650/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025220000001118 від 27.09.2025 за обвинуваченням :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`яна Яруга, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, не працевлаштованого, відповідно до ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2025 приблизно о 11:45 ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 ,рухався по вулиці Салтівське Шосе в напрямку вулиці Академіка Павлова від вулиці Гвардійців Широнінців м. Харків, зі швидкістю приблизно 62,3 км/год.

В районі перехрестя вул. Салтівське Шосе з пр. Льва Ландау, виїжджаючи на головну дорогу з другорядної на зазначеному перехресті, ОСОБА_4 проявив неуважність, діючи необережно, не переконавшись у безпеці своїх дій, не надав дорогу автомобілю «ZEEKR 7 X», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по пр. Льва Ландау (головній дорозі) зі сторони вул. Ахієзерів в напрямку пр. Ювілейний в м. Харкові, чим грубо порушив вимоги п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п. 16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

- дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що підїжджають до ннерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8. – транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

та допустив зіткнення автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 з автомобілем ZEEKR 7 X», р.н. НОМЕР_2 .

Внаслідок зіткнення пасажирам автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

В результаті дорожньо-транспортної події, згідно з висновком судово-медичної експертизи, пасажир автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , отримала важку тупу сукупну травма, яка включає в себе тупу травму голови, закриту тупу травму грудної клітки, тупу травму верхнього плечового поясу та тупу травму тазу, що належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

В результаті дорожньо-транспортної події, згідно з висновком судово-медичної експертизи, пасажир автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , отримав скальповану рану в лобно-тім?яній ділянці та закритого перелому дужки / шийного (С7) хребця зліва, що відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи матеріалів, засобів звукозапису, відеозапису та авто технічної експертизи, у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 єневідповідності вимогам п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу» Правил дорожнього руху України, та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_4 27.09.2025 приблизно о 11:45 керуючи технічно справним автомобілем «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Салтівське Шосе в напрямку вулиці Академіка Павлова від вулиці Гвардійців Широнінців м. Харкова, зі швидкістю приблизно 62,3 км/год. В районі перехрестя вул. Салтівське Шосе з пр. Льва Ландау, виїжджаючи на головну дорогу з другорядної на зазначеному перехресті, ОСОБА_4 проявив неуважність, діючи необережно, не переконавшись у безпеці своїх дій, не надав дорогу автомобілю «ZEEKR 7 X», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався по пр. Льва Ландау (головній дорозі) зі сторони вул. Ахієзерів в напрямку пр. Ювілейний в м. Харкові, чим грубо порушив вимоги п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 з автомобілем ZEEKR 7 X», р.н. НОМЕР_2 . В результаті зіткнення пасажирам автомобіля «Citroen C-EL YSEE», р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 та спричинило середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_8

9 червня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025220000001118 від 27.09.2025, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно угоди ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 .

Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, сприяння у розкритті кримінального правопорушення, а також беззастережне визнання ним своєї винуватості, щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілим, зважаючи на позицію потерпілих, які у судовому засіданні підтвердили повне відшкодування шкоди та відсутність будь яких претензій до обвинуваченого, беручи до уваги інтереси суспільства, відомості щодо особи ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем мешкання, його вік, стан здоров`я, а також активну громадську позицію, що виражається у безоплатному здійснення волонтерської діяльності у БО «МБФ ВГ «Слов`яни» та інші обставини, що його характеризують, вказаною угодою сторони вважали за можливе призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, у вигляді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керування транспортними засобами із застосуванням вимог ч.1 ст. 75 КК України.

Узгоджена між сторонами міра покарання у вигляді позбавлення волі за злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, зі звільненням від покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та просив призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявся у вчиненому та пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості судом, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник підтримав позицію свого підзахисного та прохав призначити йому узгоджену міру покарання, з урахуванням декількох обставин, що пом`якшують міру покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом, встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

При цьому, судом перевірено, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз`яснені йому права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, суть обвинувачення та вид покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 та спричинило середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди, а також активну громадську позицію, що виражається у безоплатному здійснення волонтерської діяльності у БО «МБФ ВГ «Слов`яни».

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем здійснення волонтерської діяльності характеризується позитивно. Згідно досудової доповіді органу з питань пробації, виправлення ОСОБА_10 можливе без позбавлення чи обмеження волі на певний строк, ризик для суспільства оцінюється як середній, оскільки правопорушення вчинене з необережності, а обвинувачений вжив вичерпних заходів для усунення заподіяної шкоди. Орган пробації вважає за доцільне застосування до обвинуваченого покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Згідно зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому судом враховано обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди, а також активну громадську позицію, що виражається у безоплатному здійснення волонтерської діяльності у БО «МБФ ВГ «Слов`яни», особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив необережне кримінальне правопорушення, позитивно характеризується за місцем мешкання, а тому узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання із застосуванням положень ст.75,76 КК України, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України, є достатніми для виправлення обвинуваченого і відповідають загальним засадам призначення покарання.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, а вид покарання, на переконання суду, не суперечить інтересам суспільства та відповідає вимогам кримінального закону. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін провадження та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати на проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 14770 у розмірі 14 842,80 грн., судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 14801 у розмірі 14 842,80 грн., судової транспортно-трасологічної експертизи №14760 у розмірі 14 842,80 грн., комплексної судової експертизи матеріалів, засобів звукозапису, відеозапису та авто технічної експертизи № 14790/14791/14792 у розмірі 33926,40 грн., суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року, суд вважає необхідним скасувати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 314, 368, 370, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 червня 2026 року по кримінальному провадженню № 12025220000001118 від 27.09.2025, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисників - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання, у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

У відповідності до ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в загальному розмірі 78454 (сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні 80 копійок.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року - скасувати.

Речові докази:

-автомобіль «Zeekr 7X» р.н. НОМЕР_3 повернути законній власниці ОСОБА_11 ;

-автомобіль «Citroen C-EL YSEE» р.н. НОМЕР_1 повернути законному власнику ОСОБА_12 , або його представнику ОСОБА_13 ;

-флеш картки «НІКS SEMІ» та Мікро SD «AGі» залишити в матеріалах кримінального провадженння.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому частиною 4 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1