Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №626/1927/26 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/1927/26

Провадження № 1-кп/626/298/2026

БЕРЕСТИНський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

08 червня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226080000055 від 10.05.2026 року

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Красноград Харківської області, громадянки України, яка має середню спеціальну освіту, не працює, не заміжня, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.05.2026 року приблизно о 12:10 год, точно часу не встановлено, у ОСОБА_3 , яка знаходилась поблизу будинку АДРЕСА_2 , на грунті неприязних відносин виник словесний конфлікт із ОСОБА_4 . В ході конфлікту ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою заподіяння тілесних ушкоджень підійшла до ОСОБА_4 , схопила її обома руками за волосся та із застосуванням фізичної сили повалила на землю. Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_3 нанесла потерпілій ОСОБА_4 правою ногою 2-3 удари у ділянку голови, а саме в область лівого вуха, після чого нанесла 2-3 удари у ділянку тулуба та поперекової ділянки спини. В результаті незаконних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: садна на обличчі та лівій нозі, синці на тулубі та лівій нозі, садна лівої вушної раковини; гематома, садна грудної клітки та поперекової ділянки, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно п. п. 2.3.2.6, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини скоєного нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, та у присутності захисника ОСОБА_5 надала письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності.

До обвинувального акту долучено заяву потерпілої ОСОБА_4 від 01.06.2026 року, в якій остання зазначила, що вона згодна із встановленими під час досудового розслідування обставинами, зміст яких їй роз`яснено, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, яке передбачене ч. 1 ст. 394 КПК України, не заперечує проти розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Обвинуваченою ОСОБА_3 надано письмову заяву, в якій остання зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України вона беззаперечно визнає, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також у заяві ОСОБА_3 зазначила, що їй роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; вона обізнана з тим, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності підтверджено підписом в заяві обвинуваченої захисником ОСОБА_5 .

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю, дії обвинуваченої необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані, що характеризують особу обвинуваченої, а також обставину, що пом`якшує покарання.

При дослідженні даних, що характеризують особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_3 не судима, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд враховує щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка не працює, обставин вчинення кримінального правопорушення, її ставлення на наслідків скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, оскільки вважає, що таке покарання є необхідним, справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідності до частини 1статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя