Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №953/3738/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3738/26

н/п 3/953/850/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620234 від 21.03.2026, 21.03.2026 01:31 м.Харків, вулиця Академіка Павлова, 271, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ м.Харків, вул. Ахієзерів, 18а, відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, відповідно до встановленого порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 26.03.2026 визначено головуючу суддю: Лисиченко С.М.

20.05.2026 електронним шляхом до суду надійшло клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Зуба І.Г. про закриття провадження у справі, відповідно до змісту якого просить закрити провадження відносно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування клопотання вказує, що згідно довідки (форма 5 видається військовослужбовцям) від 27 квітня 2026 року виданої ТВО командира військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 , старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , на посаді оператора безпілотних літальних апаратів, взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів НОМЕР_4 ЗКР військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, старший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів, взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів 1 ЗКР військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 в період з 20.03.2026 по 22.03.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно до матеріалів справи № 953/3738/26 про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 620234 від 21.03.2026 складеного за адресою Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова 271, було зупинено автомобіль «Toyota Land Cruiser» днз НОМЕР_3 . У водія ОСОБА_1 , згідно до вище зазначеного протоколу, інспектором 2 взводу 6 роти 1 батальйону ОСОБА_3 начебто були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей що не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м. Харків, вул. Ахієзерів 18а. Враховуючи факт того, що водій старший сержант ОСОБА_1 знаходився під час виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від проходження огляду відмовився, чим самим на думку робітників поліції порушив вимогу ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зауважує, що військовослужбовці – особлива категорія осіб, професійна діяльність яких передбачає специфічне правове регулювання. Це пов`язане і з виконанням складних, небезпечних та важливих завдань оборони країни, суворою дисципліною, єдиноначальністю, посиленими соціальними гарантіями. Серед різноманіття аспектів правового статусу військовослужбовців наявні і особливості притягнення їх до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень. Разом з цим відповідно до вимог ст.17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності та відповідно до ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Зауважує, що у цьому конкретному випадку, заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена, а доказів того, що водієм була завдана шкода будь-яким іншим учасникам дорожнього руху немає. Отже на підставі вище викладених обставин та враховуючи, що в умовах оголошеного в державі воєнного стану, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який у будь-який час доби, не зважаючи на те де він перебуває, за потреби негайно повинен був приступити до своїх безпосередніх військових обов`язків, вважаю за необхідне дії ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, слід розцінити, як здійснені у стані крайньої необхідності.

Також зазначає, що матеріали справи не містять доказів про повідомлення працівниками Національної поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було зупинено автомобіль, водієм якого виявився військовослужбовець ЗСУ, у якого було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння.

Таким чином, враховуючи численні випадки ігнорування чинним вимог законодавства з боку робітників поліції при складанні вище зазначеного протоколу та що старший сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем, отже протокол про адміністративне правопорушення відносно старшого сержанта ОСОБА_1 складений неуповноваженою на те особою. Вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

05.06.2026 електронним шляхом до суду надійшли додаткові пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Зуба І.Г., зі змісту яких, зокрема, вбачається, що 21.03.2023 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» та виконував бойове розпорядження, як наслідок працівники патрульної поліції не мали жодних повноважень щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно старшого сержанта ОСОБА_1 , а повинні були згідно до норм чинного законодавства встановити особу та усі об`єктивні обставини та вирішити питання щодо виклику уповноваженої на те особи, а саме представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

В судове засідання, призначене на 08.06.2026, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Зуб І.Г. не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст. 9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) як джерело права.

Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях судочинства, оскільки випадки, коли особі, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не було призначено захисника за умови його обов`язкової участі, або розгляд справи здійснювався за його відсутністю ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, та є порушенням «права на справедливий судовий розгляд» (п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 90–91 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства.

Забезпечення права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як основної засади судочинства, закріплено також положенням ст. 268 КУпАП.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 № 18 (далі - Постанова № 14 від 23.12.2005), звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з положеннями ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відноситься до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні не є обов`язковою.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимогст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд установив наступне.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно з п. 2.9. «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп`яніння вимогам закону.

Так, положеннями п. 9.15 розділу ІХ Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України передбачено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця.

Даною Інструкцією для успішного виконання завдань, покладених на підрозділи Служби правопорядку, передбачено необхідність постійної взаємодії Віськової служби правопорядку з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 23 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні зобов`язаний, зокрема взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного виявлення та розкриття кримінальних та виявлення інших правопорушень.

Статтею 5 Закону України «Про національну поліцію» також передбачено, що поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Положеннями ст. 266-1 КУпАП встановлено порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 266-1 КУпаП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З положень ч. 9 ст. 266-1 КУпАП вбачається, що огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620234 від 21.03.2026, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 . Даних щодо місця роботи ОСОБА_1 в протоколі не зазначено.

Згідно з даними наданої захисником – адвокатом Зубом І.Г. довідки від 27.04.2026 №221 за підписом ТВО командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 , старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно з даними довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, старший сержант ОСОБА_1 , оператор безпілотних літальних апаратів взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів 1 ЗКР військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 12.03.2026 по 14.03.2026, з 16.03.2026 по 18.03.2026, з 20.03.2026 по 22.03.2026, з 24.03.2026 по 26.03.2026 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, виконував бойове розпорядження командира у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Харківській області.

При цьому, згідно з положеннями ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту.

Разом з цим, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620234 від 21.03.2026, 21.03.2026 о 01:31 годині у м.Харкові по вулиці Академіка Павлова, 271, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, який порушив Правила дорожнього руху України, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі- Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення), врегульовано порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.п. 4 п. 1розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до ст. 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

До протоколу серії ЕПР1 №620234 від 21.03.2026додається, зокрема, відео з нагрудної камери поліцейського.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відповідно до вимог ст. 251,252 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що 21.03.2026 працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 . Працівниками патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про наявність в нього ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога КНП ХОР ОКНЛ, на що ОСОБА_1 відмовився, оскільки поспішав. Працівниками поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його права, складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, від підпису в якому ОСОБА_1 відмовився.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння прийнята поліцейськими та зафіксована за допомогою технічних засобів, що свідчить про дотримання порядку, передбаченого ст.266 КУпАП.

При цьому, з відтвореного в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що він, як військовослужбовець на час зупинки транспортного засобу виконував бойове розпорядження командира у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Харківській області, а тому не має можливості пройти огляд на стан сп"яніння та виконати вимогу працівника поліції відповідно до п. 2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена та підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620234 від 21.03.2026, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» від 21.03.2026, складеного о 01 год. 40 хв. інспектором взводу 1 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Рижковим Є.;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є водієм в розумінні вимог пункту 1.10 ПДР України, який порушив п. 2.5 ПДР України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковою базою «Інформаційний портал Національної поліції України» отримував посвідчення водія НОМЕР_5 , що підтверджується довідкою за підписом т.в.о. інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції К. Галкіної.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положеннями ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до частини 1,4 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - С.М. Лисиченко