Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №345/732/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/732/26

Провадження № 2/345/2353/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Миговича О.М.

секретаря - Бабійчук Л.В.

представника позивачки – Козара М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в місті Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Козар Михайло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що сторони по справі зареєстрували шлюб 06.04.2007 у виконкомі Сівко-Войнилівської сільської ради, актовий запис № 3. Від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось, з січня 2022 сторони припинили подружні стосунки внаслідок зникнення кохання та взаєморозуміння між ними. З того часу кожен з них живе своїм життям, наміру відновлювати сімейне життя у позивачки не має. Як наслідок, просить шлюб розірвати та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи неявку відповідача та неподання відзиву у визначений термін, судом 30.03.2026 ухвалено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги задоволені.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.05.2026 заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

03.06.2026 представником відповідача, адвокатом Онофришиним В.О. подано клопотання про надання строку на примирення та зупинення провадження у справі, яке мотивовано наступним. Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу. Вважає, що шлюб та сім`ю можна зберегти, оскільки реальних та вагомих причин для розірвання шлюбу не має. Шлюб було зареєстровано 06 квітня 2007 року. В даному шлюбі у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином позивачка та відповідач проживають у зареєстрованому шлюбі 19 років, народили та виховали двох дітей. Донька ОСОБА_4 на даний час неповнолітня. Подружжя стало проживати окремо тільки через те, що після повномасштабного вторгнення позивачка, рятуючись від війни, в березні 2022 року разом із неповнолітніми дітьми виїхала за межі України. Відповідач на даний час також перебуває за межами України і має реальну змогу спілкуватись з позивачкою та вживає заходів для відновлення подружніх стосунків, збереження сім`ї та шлюбу. За таких обставин представник відповідача просить надати його клієнту та позивачці строк для примирення подружжя тривалістю у 6 місяців, а розгляд клопотання здійснювати у їх відсутності.

Позивачкою до початку розгляду справи по суті подано письмові заперечення на клопотання про надання строку на примирення та зупинення провадження у справі. Позивачка зазначає, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним, усвідомленим та добровільним. Можливість примирення відсутні, надання строку для примирення не сприятиме збереженню сім`ї, а лише призведе до безпідставного затягування розгляду справи. Позивачка зазначає, що з боку відповідача були випадки залякування та шантажу в її сторону та доньки. Окрім того позивачка звертає увагу на аморальну поведінку відповідача та в категоричній формі заперечує надання будь якого терміну на примирення. Просила позовні вимоги задоволити та розірвати шлюб.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, однак її представник у судовому засіданні, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. А також категорично заперечує щодо надання сторонам терміну на примирення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, із наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони зареєстрували шлюб 06.04.2007 у виконкомі Сівко-Войнилівської сільської ради, актовий запис № 3 (а.с.7).

Від спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.8).

Вирішуючи вимоги представника відповідача про надання подружжю терміну на примирення, суд виходить з наступного.

За статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Відповідно до частини 7 статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року надано роз`яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене частиною 1 статті 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Таким чином, з вищезазначеного випливає, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Позивачка ОСОБА_1 проти надання сторонам терміну на примирення категорично заперечує, наводить прикладиаморальної поведінки відповідача.

Оскільки позивач не бажає миритися з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу, відповідачем в клопотанні не зазначено конкретних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача наміру на примирення, суд вважає, що примирення є неможливим.

Надання подружжю терміну на примирення всупереч бажанню позивача суперечитиме закону та моральним засадам суспільства, оскільки примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених фактичних взаємин подружжя, відсутні підстави для надання терміну для примирення, оскільки такі дії не зможуть привести до збереження сім`ї, а матимуть виключно формальний характер.

Тому суд не вбачає підстав для надання подружжю терміну на примирення.

Причиною розлучення є те, що сторони з січня 2022 сторони припинили подружні стосунки внаслідок зникнення кохання та взаєморозуміння між ними. З того часу кожен з них живе своїм життям, наміру відновлювати сімейне життя у позивачки не має, шлюб носить тільки формальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 Сімейного кодексу України).

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України).

Сторони не змогли зберегти сім`ю, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а тому суд вважає встановленим, що перебування в зареєстрованому шлюбі з відповідачем суперечить інтересам позивача.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім`ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 06.04.2007 у виконкомі Сівко-Войнилівської сільської ради, актовий запис № 3 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1331,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: