Суд: Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №339/223/23
Суддя: Головенко О. С.
Справа № 339/223/23
156
3/339/2/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
09 червня 2026 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.,
з участю захисника Воробця Р.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №180810 від 12 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 12 червня 2023 року о 00 год 01 хв на автодорозі 091501 між с.Тисів та с.Поляниця в порушення п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом Skoda Oktavia AS д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова слів), від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер Драгер 6810, а також такого огляду в медичному закладі відмовився.
За клопотанням ОСОБА_1 постановою судді від 12 липня 2023 року зупинено провадження по справі, оскільки він є військовослужбовцем ЗСУ та проходить службу у зв`язку з військовою агресією росії проти України.
З метою перевірки чи продовжує особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, проходити військову службу та чи може брати участь у судових засіданнях суд неодноразово вживав заходів щодо з`ясування факту проходження ОСОБА_1 військової служби шляхом направлення відповідних запитів.
З повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що згідно АІТС «Оберіг» на даний час інформація про активне місце працевлаштування ОСОБА_1 відсутня, а також зазначено, що отримання його доходів призупинено.
Постановою судді від 16 квітня 2026 року відновлено розгляд справи.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Захисник заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ч.6 ст. 38 КУпАП.
Клопотання обгрунтовує тим, що на момент поступлення справи до суду та її розгляду ОСОБА_1 перебував на військовій службі в зоні бойових дій та не міг брати участь у судових засіданнях. З часу складання протоколу пройшло більше року, тобто на даний час минув строк накладення адміністративного стягнення.
Суддя, дослідивши клопотання, заслухавши думку захисника, дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема в рішеннях у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.
Наведене робить можливим застосування за аналогією норм закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питань, які напряму не врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно із п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", судам роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України.
Статтею 49 КК України визначені строки давності у зв`язку із закінченням яких особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Відповідно до положень ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду наголошує, що нез`явлення обвинуваченого до суду на виклик через захист держави від збройної агресії Російської Федерації не може свідчити про умисне вчинення дій, спрямованих на ухилення від суду, що виключає закінчення строків давності й зупиняє строки, визначені ч. 1 ст. 49 КК України (постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 16.05.2023 у справі № 554/10716/19).
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що якщо закінчились певні строки давності згідно ст. 49 КК України, то звільнення від відповідальності є не правом, а обов`язком суду.
Таким чином, положеннями КК України, КУпАП та усталеною судовою практикою чітко визначено, що в разі закінчення строків притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, особу належить звільнити від такої, і це не право, а обов`язок суду.
Як слідує з адмінматеріалів, ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення ним 12 червня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому на момент поступлення справи до суду та призначення до судового розгляду ОСОБА_1 вже ніс військову службу, на яку призваний по мобілізації.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
На момент розгляду даної справи в суді закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення, відтак провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю, про що захисник звернувся з клопотанням до суду.
При цьому п. 7 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративних правопорушень, наявності чи відсутності вини особи у їх вчиненні у разі закриття провадження про адміністративне правопорушення через закінчення строків давності.
Дана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013, де в п. 137 вказано, що строки давності слугують кільком важливим цілям: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Розглянути дану справу у встановлені законом строки (один рік з дня вчинення правопорушень) у суду не було можливості, у зв`язку з тим, що адмінматеріал поступив на розгляд суду 15 червня 2023 року, однак ОСОБА_1 перебував на реабілітації в медичному закладі у зв`язку з контузією та пораненням, після закінчення якої продовжив нести військову службу, брав безпесередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зв`язку з чим 12 липня 2023 року провадження у справі зупинено і відновлено 16 квітня 2026 року.
Зі змісту п. 7 ст. 247 КУпАП слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент судового розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що в даному випадку датою вмінених у провину правопорушення є 12 червня 2023 року на час розгляду справи після відновлення провадження минуло більше одного року, а зупинення провадження було зумовлене перебуванням ОСОБА_1 на військовій службі, неможливістю безпосередньо брати участь у розгляді справи та захищатися від висунутого обвинувачення у зв`язку з виконанням свого конституційного обов`язку, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, ст. 38, ч. 1 ст. 130, п. 7 ст. 247 КУпАП, керуючись ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua