Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №193/598/26 — Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №193/598/26

Суддя: Кащук Д. А.

ЄУН 193/598/26

Провадження 2/193/489/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2026 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащука Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

20.04.2026 до Софіївського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , згідно вимог якого просила стягнути з останнього аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 03.09.2010 між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом №40.

Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що одруження з відповідачем виявилось невдалим, за час спільного проживання між ними не були створені нормальні сімейні стосунки, мають різні характери та погляди на життя. Фактично шлюбні відносини між ними припинились з 15 листопада 2025 року. Позивачка змушена була переїхати до м.Кривого Рогу до сина від першого шлюбу. Зазначає, що усі обов`язки щодо утримання та виховання доньки вона несе самостійно, працює оператором АЗС ФОП « ОСОБА_4 » в селищі Софіївка, отримує заробітну плату, якої не вистачає для свого та доньки утримання. У відповідача крім доньки ОСОБА_5 інших неповнолітніх дітей немає. Стягнення по виконавчим документам не проводяться. Відповідач офіційно працює як ФОП, надає населенню послуги із фото та відео зйомок, має у володінні земельні ділянки, які знаходяться в оренді та в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання доньки. Стверджує, що за увесь час відповідач надавав доньці лише кишенькові кошти, які перераховує на її банківську картку.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву згідно якого він заперечує проти позову, оскільки вимоги позивача викладені у цьому позові є необґрунтованими. Вважає, що вимога позивача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, яка навчається в 9 класі, саме на її користь, не доведена позивачем жодними належними та допустимими доказами на підтвердження фактичного самостійного її матеріального утримання доньки. На думку відповідача, позивач не навела ніяких доказів того, що відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу. Вважає, що вимога про сплату аліментів у розмірі частини від усіх видів доходу не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач бере активну участь в утриманні доньки.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з`явився, надав суду заяву про можливість розгляду справи без його участі, позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позов.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї письмові документи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 03.09.2010 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом №40, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 03.09.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.3).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.09.2010, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 4).

Неповнолітня ОСОБА_3 навчається у 9-Б класі Софіївського ліцею Софіївської селищної ради Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою №343 від 06.04.2026 (а.с.5).

Згідно акту ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» від 03.06.2026, позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з 15.11.2025 року по теперішній час.

На даний час подружжя фактично припинило шлюбні відносини, проживають окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю у м.Кривий Ріг у той час коли навчання у ліцеї проходить онлайн, а коли навчання у ліцеї проходить очно донька проживає у батька – у селищі Софіївка, доказів у спростування зазначеного відповідачем не надано.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Враховуючи правову природу аліментів, їх цільовий характер, а також передбачені законом підстави їх стягнення на корить того з батьків, з ким проживає дитина, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на користь позивача, з яким, за встановленими обставинами справи, проживає дитина.

З урахуванням обставин справи, а також того, що відповідач ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів про неможливість стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання дитини, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, суд у даній справі бере до уваги викладені обставини та зважає на положення ст.27 Конвенції про права дитини, відповідно до якої батько (-ки) або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а тому, вважає за можливе, зобов`язати відповідача виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Датою подачі позову є 20.04.2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини на підставі норм статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279, 280-284, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 08.06.2026.

Суддя Д.А.Кащук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua