Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №179/1088/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1088/26

провадження № 3/179/241/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею ч.3ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

якій роз`ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 951653 від 28.05.2026 вбачається, що 28.05.2026 о 14:00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушила правил утримання собак, внаслідок чого, собака вийшла на вулицю та вкусила ОСОБА_2 за ногу, чим завдала шкоду її здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч.3. ст154 КупАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що у неї є 4 собаки, її не було вдома. Та собаки зробили у заборі підкоп та вибігли на вулицю. Дійсно ОСОБА_2 зверталася до лікарні з приводу того, що її вкусила собака, однак згідно довідки з лікарні ОСОБА_2 не призначалося лікування, бо не було потреби.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона йшла по вулиці та на неї накинулися усі 4 собаки, які належать ОСОБА_1 . Просила зробити щось з собаками, бо вона їх потравить.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що 28.05.2026 було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 за ст. 154 ч. 3 КУпАП.

У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; наявність матеріальної шкоди.

Ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) .

Ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну і тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Таким чином, диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Разом з тим, ст. 154 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до відповідних нормативно-правових актів, що стосуються правил утримання собак та котів, які затверджуються відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол, повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт правил утримання собак і котів, який вважається порушенням, чи інших нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.

Однак в протоколі немає посилання, які саме правила порушено ОСОБА_1 , та до протоколу не долучено відповідного рішення органу місцевого самоврядування, що стосуються правил утримання собак та котів.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №951653 від 28.05.2026 відсутні посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №951653 від 28.05.2026, вказано, що ОСОБА_1 порушила правила тримання собак, унаслідок чого заподіяно шкоду здоров`ю людини.

Таким чином, викладена суть правопорушення в протоколі не розкриває об`єктивної сторони ст. 154 КУпАП.

Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.

Крім того, в матеріалах справи відсутні фотознімки рани ноги потерпілої станом на 28.05.2026 та не надано доказів стосовно того, що ОСОБА_2 проходила лікування з приводу укусу собаки, висновок судово-медичної експертизи також відсутній у матеріалах справи.

Так, згідно довідки КНП «МЦПМСД» Магдалинівської селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 призначення не отримала, ліки не назначалися, бо не було потреби, рана оброблена.

При цьому, працівником поліції, який склав протокол не зазначено чи відноситься тварина до Переліку небезпечних порід собак (постанова КМ України № 1164 від 10 листопада 2021 року).

Крім того, санкція ст. 154 ч. 3 КУпАП, передбачає конфіскацію тварини. Однак в матеріалах справи відсутні дані про собаку, а також не встановлено кому вона належить, хто є її законним володільцем.

За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 , не дивлячись на її позицію у справі, мають тлумачиться на її користь.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.

Керуючись, ст. 153 ч. 3, ст. 247 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя А.О. Чорна