Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №204/3977/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/3977/25

Провадження № 2-о/204/23/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю присяжних Головко С.Ю., Бондарчук Н.І.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

за участю представника заявника адвоката Вишневської Я.І.,

за участю адвоката Соколової Г.Ю.,

за участю представника заінтересованої особи Захаренко А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року заявник звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи - Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, якою просив:

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатною;

- встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном.

Заяву обґрунтував тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його бабусею та матір`ю його покійного батька. Бабуся зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але, оскільки, за місцем реєстрації заявника та проживання умови для проживання кращі, а бабуся потребує постійного догляду та сторонньої допомоги, заявник забрав її до себе за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно, у 2018-2020 роках стан здоров`я його бабусі став погіршуватись, як на тлі фізичному, у результаті перенесених хвороб, так і емоційно та психологічно. Близько 10 років тому, у бабусі було констатовано гіпертонічну хворобу, з ураженням очей, судин та суглобів. До 2020 року допомогу та догляд за бабусею здійснював він з батьком, але після його смерті у 2020 році, стан здоров`я бабусі почав погіршуватись, та вона вже не могла самостійно про себе піклуватись, могла нашкодити собі, тому у 2021 році, заявник забрав її до себе. На даний час, стан бабусі став критичним, крім констатованої ще пару років тому судинної деменції, та фактичних вікових змін, рік тому почали проявлятись явні психіатричні порушення, які виражались не лише у відсутності орієнтації у просторі, а і галюцинаторний синдром з нападами тривожності чи депресій. Заявник зазначав, що бабуся є особою похилого віку, на сьогоднішній день їй 88 років. Останні декілька років стан її здоров`я значно погіршився; у такому літньому віці та через низку захворювань, бабуся перестала справлятись з елементарними побутовими завданнями, доглядом за собою, не має можливості дбати про себе та своє здоров`я, не може чітко орієнтуватись у просторі, об`єктивно сприймати навколишні явища. Заявник посилався на те, що бабуся потребує постійного стороннього догляду, а він за станом здоров`я може надавати цей догляд і бути її опікуном, у зв`язку з чим, звернувся до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Згідно ухвали суду від 16 жовтня 2025 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Провадження у справі зупинене до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року провадження у справі поновлено у зв`язку із надходженням висновку експерта №116-Ц від 20.03.2026 року. Призначено продовження розгляду справи.

Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в заяві.

Представник заявника – адвокат Вишневська Я.І. наполягала на задоволенні заяви в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Соколова Г.Ю. в судовому засіданні заяву підтримала.

Представник заінтересованої особи – Захаренко А.В. не заперечувала проти задоволення заяви, зазначивши, що орган опіки та піклування надав суду подання про доцільність призначення заявника опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання останньою недієздатною.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився в судове засідання, раніше була подана заява про здійснення розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши думку учасників процесу, які з`явились, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Встановлено, що згідно архівної довідки від 04.12.2024 року №Ш-3205/0/217-24, ОСОБА_3 народилась у 1936 році, батьками зазначені: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 , про що наявний актовий запис від 17.01.1936 року №2 (а.с.6,7).

Згідно свідоцтва про одруження, ОСОБА_6 , 1929 р.н. та ОСОБА_7 , 1936 р.н. зареєстрували шлюб 26.11.1955 року, прізвища після одруження чоловіка та дружини « ОСОБА_8 » (а.с.13).

З копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого зазначено: ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 (а.с.11 зворот).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.8,11). Отже, заявник є онуком ОСОБА_2 , 1936 року народження.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько заявника, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

З витягу з реєстру територіальної громади, довідки про реєстрацію місця проживання №197/о від 23.12.2020 та відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1288228 від 14.04.2025 вбачається місце реєстрації заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5, 12, 23).

З копії паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що остання значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.4).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала на лікуванні в КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, та згідно консультативного висновку спеціаліста від 21.11.2024 року встановлений діагноз: травма стегна (а.с.15).

Згідно консультативного висновку спеціаліста від 15.01.2025, від 26.03.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: судинна деменція (а.с.16).

Посилаючись на зазначені обставини та долучені до заяви докази, заявник просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатною та призначити його опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

Згідно Висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи №116-ц від 20 березня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. За своїм психічним станом у теперішній час іспитована не може усвідомлювати (розуміти) значення своїх дій та (або) керувати ними (а.с. 107-108).

Відповідно до подання, підписаного головою опікунської ради Богданом Галенко, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання судом останньої недієздатною (а.с. 122, 123).

За частиною першою статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (абзац третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року №2-рп/2016).

Згідно Висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи №116-ц від 20 березня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 виявляє хронічний стійкий психічний розлад у формі судинної деменції. За своїм психічним станом у теперішній час іспитована не може усвідомлювати (розуміти) значення своїх дій та (або) керувати ними (а.с. 107-108).

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 41 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

З урахуванням викладеного, вимогу про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , недієздатною, суд вважає обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24), від 30 квітня 2025 року у справі № 710/1549/23 (провадження № 61-1733св25).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

В постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20 викладена правова позиція, згідно якої при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Такі положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Згідно пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Розпорядженням Центральної адміністрації Дніпровської міської ради № 128-р від 25 травня 2026 року затверджено подання щодо доцільності призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 (а.с.122).

Відповідно до подання, підписаного головою опікунської ради Богданом Галенко, орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання судом останньої недієздатною (а.с. 122, 123).

Даючи оцінку змісту подання органу опіки та піклування, суд зазначає, що воно не містить належного обґрунтування, оскільки ґрунтується виключно на заяві ОСОБА_1 без належного дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що орган опіки не перевірив можливість призначення опікунами інших близьких родичів, зокрема ОСОБА_10 .

Орган опіки та піклування не з`ясував, чи виявляла бажання ОСОБА_10 стати опікуном, обмежившись її заявою, згідно якої вона не заперечувала щодо призначення опікуном саме її сина ОСОБА_1 над бабусею, а отже, відсутні докази, які б підтверджували неможливість здійснення нею догляду за ОСОБА_2 , 1936 р.н.

Крім того, орган опіки не дослідив характер відносин між ОСОБА_2 , 1936 року народження та онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У поданні відсутня інформація щодо спільного побуту вказаних осіб, проведення відпочинку, прихильності ОСОБА_2 , 1936 року народження саме до заявника.

Також, суд звертає увагу на те, що заявник є військовозобов`язаним, а в умовах воєнного стану орган опіки мав би належним чином з`ясувати питання доцільності призначення саме його опікуном, враховуючи закріплений у Конституції України обов`язок захисту Вітчизни. Проте відповідного аналізу цього питання орган опіки не здійснив.

В судовому засіданні заявник зазначив, що він не є заброньованою особою, вважаючи, що призначення його опікуном, дасть йому можливість бути заброньованим.

Водночас, станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

У постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17, від 26 червня 2024 року у справі №742/887/23 (провадження №61-3316св24), від 24 грудня 2024 року у справі №716/662/24 (провадження №61-13107св24) суд зазначав, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

У постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св24) Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.

Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку.

Отже, встановивши, що саме подання органу опіки та піклування, підписане головою опікунської ради Богданом Галенко, який дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання судом останньої недієздатною, не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення заявника опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши належним чином наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, суд встановив, що заявником не доведено належними та допустимими доказами дійсності його намірів та необхідності забезпечення саме ним особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для призначення заявника опікуном недієздатної та вважає необхідним тимчасово покласти на орган опіки та піклування обов`язки зі здійснення опіки над недієздатною ОСОБА_2 (зокрема щодо захисту її прав та інтересів), зі встановленням дворічного строку дії такого рішення, що визначено ч. 6 ст.300 ЦПК України.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 39, 40, 58, 60, 63 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 299, 300 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Відділ опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , недієздатною.

В задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - відмовити.

До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 покласти обов`язки по здійсненню над нею опіки на орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради.

Визначити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною два роки з дня набрання ним законної сили.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.7 ст.300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, вимоги до якого визначені ч.8 вказаної статті, має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення визначеного судом строку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09.06.2026 року.

Суддя Н.В. Токар

Присяжний Н.І. Бондарчук

Присяжний С.Ю. Головко