Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №212/7585/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/7585/26

2-о/212/170/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

за участю секретаря – Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

за участі заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі помер ОСОБА_3 , який заявнику приходився чоловіком, оскільки із ним ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 3 грудня 1968 року та із ним з 1968 року до дня смерті ОСОБА_3 вона постійно мешкала разом в АДРЕСА_1 , а потім в кв. АДРЕСА_2 , де вели спільне господарство. Додавала, що на день смерті чоловікові виповнилося 78 років, який був пенсіонером, отримуючи пенсію за пільговим робочим стажем в сумі біля 20000 грн. щомісяця. ОСОБА_1 також є пенсіонером, отримуючи мінімальну пенсію в розмірі 5000 грн. щомісяця. Таким чином фактично пенсія померлого чоловіка була єдиним і основним джерелом забезпечення їх родини, оскільки пенсія ОСОБА_1 була значно менше пенсії ОСОБА_3 . В теперішній час вона, залишившись одна, працювати за віком не може, а отримувана нею пенсії в сумі 5000 грн. для проживання не вистачає. Таким чином вона звернулась до ПФУ із заявою про призначення пенсії через втрату годувальника, але рішенням відділу перерахунків пенсії № 2 ГУ ПФУ в Вінницькій області від 13.04.2026 року їй було відмовлено у перерахунку пенсії через те, що вона не може підтвердити родинні стосунки із померлим чоловіком, оскільки не має оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_3 . Натомість, звернувшись до Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі, їй 8 травня 2026 року було повідомлено про відмову в видачі повторного свідоцтва про реєстрацію шлюбу, який був посвідчений Житовською сільською радою Щокінського району Тульської області Російської Федерації, оскільки шлюб між заявником та ОСОБА_3 був укладений на території російської федерації, оскільки дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у сімейних і кримінальних справах від 1993 року, ратифікованої Верховною Радою України 10 листопада 1994 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь на підставі Закону України № 2783-ІХ від 01.12.2022 року було зупинено з 27.12.2022 року. Отже, ОСОБА_1 змушена звернутись до суду зі своєю заявою про встановлення факту перебування в шлюбі з померлим ОСОБА_3 . Таким чином просила суд встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем села Мартиноша Мартиношенського району Кіровоградської області, із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Донецьк Донецької області, який був зареєстрований 3 грудня 1968 року Житовською сільською радою Щокінського району Тульської області, актовий запис № 33, а також просила суд встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , перебула в шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому 3 грудня 1968 року, по день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловік та дружина.

Заперечуючи проти задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог, представник зацікавленої особи вказував, що існують підстави для закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі того, що існує публічно-правовий спір внаслідок того, що заявниця просить встановити факт, який в подальшому породжує право заявника на призначення пенсії. Вважав, що даною заявою ОСОБА_1 намагається оскаржити рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Таким чином просив суд відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Заявник, ОСОБА_1 , та її представник, ОСОБА_2 , підтримуючи заявлені вимоги, надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені у поданій ОСОБА_1 заяві.

Представники зацікавленої особи, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду, до суду не з`явились, надавши заяву з проханням вирішити справу за їх відсутності.

Суд зауважує, що на підставі положень ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК, у даному випадку немає.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За ч. 5 ст. 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Так згідно із п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; реєстрації шлюбу.

З п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: 1) згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За ст. 3 СК сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до змісту ч. 1, 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. При цьому непрацездатними членами сім`ї вважаються, крім іншого, чоловік (дружина), якщо вони досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч. 2 цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 , 1950 р. н., (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ), уродженка міста Донецька Донецької області, уклала шлюб із ОСОБА_3 , 1947 р. н., уродженцем с. Мартиноша Мартиношенського району Кіровоградської області, 3 грудня 1968 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_2 ), виданим 3 грудня 1968 року Житовською сільською радою Щокінського району Тульської області, РФ, актовий запис № 33 від 3 грудня 1968 року,що також підтверджується паспортними даними ОСОБА_1 , паспортом громадянина України (серія НОМЕР_3 ), де вказано, що ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 3 грудня 1968 року в Житовській сільській раді Тульської області.

Згідно зі свідоцтва про смерть, виданого 28 березня 2026 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 448 від 28 березня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кривий Ріг у віці 78 років.

Суд встановив, що відділом перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 06.04.2026 року щодо переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, внаслідок чого 13 квітня 2026 року заявнику було відмовлено у задоволенні поданої заяви через не підтвердження нею родинних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини.

Крім того відповідно до відповіді від 8 травня 2026 року Покровського відділу ДРАЦС у місті Кривого Рогу Криворізького району Дніпропетровської області на звернення ОСОБА_1 вбачається, що видати повторно свідоцтво про шлюб ОСОБА_1 із ОСОБА_3 немає можливості через його реєстрацію на території РФ, враховуючи, що за Законом України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року» була зупинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та передбачений вихід з неї, що унеможливлює витребування на даний час органами державної реєстрації актів цивільного стану України за правовою допомогою з російської федерації документів про реєстрацію актів цивільного стану.

Судом також було встановлено, що на підставі довідки від 11.05.2026 року № 13 КОМДІС «Нова Ком» вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мешкали разом по АДРЕСА_3 .

Також на підставі інформації від 21 травня 2026 року з Єдиного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована з 25 березня 2024 року по АДРЕСА_3 .

При цьому з відомостей, наданих суду 1 травня 2026 року ГУ Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_1 з листопада 2025 року по квітень 2026 року включно відповідно становив 29365,42 грн., тобто десь по 4894,24 грн. на місяць.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказували суду, що є сусідками по будинку із ОСОБА_1 , з якою вони добре товаришують понад 20 років. При цьому свідки стверджували, що добре знають про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно мешкали як чоловік та дружина увесь цей час, бо разом жили в одній квартирі, спочатку в кв. АДРЕСА_4 , а потім в кв. АДРЕСА_5 , де ростили дітей, а потім онуків, мали одне прізвище, вели спільне господарство, були усюди разом, називали себе дружиною та чоловіком. Крім того свідки були присутні на золотому одруженні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яке святкували у 2018 році. Однак згодом чоловік ОСОБА_1 захворів, за яким заявник доглядала до дня смерті ОСОБА_3 у березні 2026 року.

Таким чином на підставі зібраних та досліджених по справі доказів у їх сукупності суд дійшов переконання, що за відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб (серія НОМЕР_2 ), виданого 3 грудня 1968 року Житовською сільською радою Щокінського району Тульської області, актовий запис № 33 від 3 грудня 1968 року, у судовому засіданні було повною мірою підтверджено факт реєстрації такого шлюбу 3 грудня 1968 року, укладеного між ОСОБА_1 , 1950 р. н., (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 , 1947 р. н.

При цьому в суді було підтверджено, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали разом на момент смерті чоловіка заявниці, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг.

Таким чином в судовому засіданні було встановлено факт того, що ОСОБА_1 перебула в шлюбі із ОСОБА_3 з 3 грудня 1968 року по день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловік та дружина, за однією адресою, внаслідок чого заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

Натомість, суд відхиляє посилання представника зацікавленої особи щодо необхідності залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 чи закрити провадження по даній справі, оскільки у судовому засіданні не було доведено наявність між сторонами існування публічно-правового чи будь-якого іншого спору про право, враховуючи, що предметом вирішення даної заяви є встановлення фактів в порядку окремого провадження в порядку ЦПК, що чітко визначені ч. 1 ст. 315 ЦПК, а саме: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; реєстрації шлюбу.

Крім того суд вказує, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Отже, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 січня 2024 року по справі № 560/17953/21.

На підставі викладеного вмотивування суд відхиляє доводи представника зацікавленої особи щодо необхідності відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлені особи: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, – задовольнити.

Встановити юридичний факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , який був зареєстрований 3 грудня 1968 року Житовською сільською радою Щокінського району Тульської області, актовий запис № 33.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала в зареєстрованому 3 грудня 1968 року шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловік та дружина, по день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 9 червня 2026 року.

Суддя: Д. О. Козлов