Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №589/2659/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2659/26

Провадження № 1-кп/589/610/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника

(в режимі відеоконференції) ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №12026200490000316 від 17.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, з середньою спеціальною освітою, солдат, водій автомобільного відділення підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-21.11.2011 Московським районним судом м. Харків за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, на підставі ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки;

-06.02.2012 Московським районним судом м. Харків за ч.2 ст.185, ч. ст. 289, на підставі ст.70, ст.102, ст.70 ч.4 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років;

-17.03.2016 Червонозаводським районним судом м. Харків за ч.2 ст.185, на підставі ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

-11.03.2021 Московським районним судом м. Харків за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

-18.05.2021 Московським районним судом м. Харків за ч.3 ст.185, на підставі ч.4 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 9 місяців;

-03.08.2021 Ленінським районним судом м. Харків за ч.3 ст.185, на підставі ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки 9 місяців, звільнений з місць позбавлення волі 14.10.2024 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.7 ч.2 ст.115, ч.4 ст.296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 22 години 50 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, прийшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: вул. Чернігівська, 19, м. Шостка Сумської області, в якому придбав алкогольний напій та став його розпивати неподалік магазину, після чого, маючи умисел на вчинення хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, став чіплятися до випадкових перехожих, висловлюючи словесні образи та погрози фізичної розправи.

Вказані хуліганські дії ОСОБА_7 були помічені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які в цей час перебували біля вказаного магазину ТОВ «АТБ-маркет», та стали робити йому зауваження. Обурившись зауваженням з боку зазначених осіб, ОСОБА_7 , дістав із кишені ножа та, тримаючи його у правій руці, пішов до вказаних чоловіків, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки та моралі, став висловлювати їм погрози фізичною розправою, здійснювати рухи та хаотичні махи ножем у їх сторону, сприйнявши вказані дії як реальну загрозу для життя і здоров`я, останні почали від нього відходити.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , маючи умисел на вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - складного ножа, якого тримав у правій руці, наздогнав ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , схопив його, притиск до стіни магазину ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: вул. Чернігівська, 19, м. Шостка Сумської області, тримаючи останнього, лівою рукою здійснив три удари ножем, в область лівої руки та лівого плеча ОСОБА_13 .

З метою припинення вказаного правопорушення ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стали відтягувати ОСОБА_7 від ОСОБА_13 , у цей момент останній відбіг від нападника.

У результаті злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_13 отримав тілесне ушкодження у вигляді рани зовнішньої поверхні області лівого плечового суглобу, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 93 від 20.03.2026, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, так як для його загоєння потрібен строк більше 6 днів, але менше 21 дня. Унаслідок ударів ножем одяг ОСОБА_15 зазнав механічних пошкоджень ріжучого характеру, проте будь яких інших тілесних ушкоджень потерпілому не завдано.

Після цього, ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння,знаходячись біля магазину ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: вул. Чернігівська, 19, м. Шостка Сумської області, продовжуючи свої хуліганські дії, нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, прагнучи продемонструвати грубу силу, продовживвисловлювати словесні образи та погрози фізичною розправою, ганяючись за ОСОБА_10 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , здійснюючи рухи та хаотичні махи ножем у їх сторону.

Вказані протиправні дії ОСОБА_7 були сприйняті, як реальна загроза для свого життя та здоров`я, після чого ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 стали втікати від нього у двір будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_7 , переслідуючивищевказаних осіб, на проїжджій частині автодороги між будинками АДРЕСА_3 ,наздогнав ОСОБА_18 , маючи умисел на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, з хуліганських мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, схопив лівою рукою останнього за плече і тримаючи ножа у правій руці, наніс два прямі удари у передню частину тулубу ОСОБА_18 , від чого останній упав на землю, потягнувши за собою ОСОБА_7 .

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 вирвався із рук ОСОБА_18 та підвівшись із землі, тримаючи ножа у правій руці наніс три прямі удари по зовнішній частині правого стегна ОСОБА_18 .

В наслідок умисних ударів ножем, нанесених ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_18 заподіяно:

- сліпі колото-різані рани (2) передньої та правої бокової поверхонь грудної клітки (на висоті 140 і 117 см. відповідно, від підошовної поверхні стоп, щілиноподібної форми, при зведенні країв набувають лінійного вигляду, краї ран рівні, один кінець кожної із ран гострокутної форми, а інший П-подібної форми), з ушкодженням висхідної частини дуги аорти, діафрагми, печінки, що спричинило крововиливи у навколосерцеву сумку і в черевну порожнину, які згідно з висновку судово-медичної експертизи № 104 від 28.04.2026 по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення;

- сліпі колото-різані рани (3) по зовнішній поверхні правого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 104 від 28.04.2026 по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

- поверхневу рану в області правої половини обличчя голови, яка згідно з висновку судово-медичної експертизи № 104 від 28.04.2026 по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- садна (4) лівої скронево-лобної області голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 104 від 28.04.2026 по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень

У результаті отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_4 настала смерть ОСОБА_18 , причиною якої згідно з висновку судово-медичної експертизи № 104 від 28.04.2026 стала: гостра крововтрата в результаті проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки з ушкодженням дуги аорти, діафрагми, печінки, які супроводжувались гострою зовнішньою та внутрішньою кровотечею, що спричинило гостру крововтрату з тампонадою серця, яка по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_18 . Можливість запобігання летального кінця, за умови надання потерпілому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги виключена, про що свідчить характер травм.

Вчинення кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, підтверджується показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 , допитаного в судовому засіданні, який свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в межах висунутого обвинувачення визнав повністю, та показав, що16 березня 2026 року орієнтовно о 22 годині 50 хвилин він перебував біля магазину «АТБ-маркет», що розташований у м. Шостка по вул. Чернігівській, 19, у стані алкогольного сп`яніння. Біля магазину незнайомі чоловіки зробили йому зауваження щодо його поведінки, а саме, що він не правильно викинув пляшку у сміття. Прізвища незнайомих чоловіків йому стали відомі під час досудового розслідування. Це йому не сподобалося, у зв`язку з чим між ними зав`язався словесний конфлікт, який переріс у бійку. У ході конфлікту, до нього застосували перцевий балон, після чого він дістав зі своєї сумки ніж і, утримуючи його в правій руці, почав хаотично розмахувати ним у бік присутніх, погрожуючи їм фізичною розправою.

Продовжуючи свої злочинні дії, складним ножем, у вигляді ковзного руху застосував його до ОСОБА_13 , який вирвався і група осіб перемістилася за будівлю магазину.

Надалі між ним і іншими чоловіками конфлікт продовжувався, в тому числі і з ОСОБА_18 , під час якого він застосовуючи ніж, який тримав у руці, завдав потерпілому ОСОБА_18 два удари в тулуб. Унаслідок чого вони впали на землю, де потерпілий тримав його за одежу, а тому він завдав ще три ножові поранення в область ноги, щоб той відпустив одежу.

ОСОБА_7 залишив потерпілого ОСОБА_18 на місці бійки. Ніж, яким здійснював удари потерпілому, викинув вбік від себе, в яку саме сторону не пам`ятає, та пішов з місця події. Однак, по дорозі він помітив втрату телефона, через що повернувся назад, де вже перебували працівники поліції.

На даний час обвинувачений усвідомлює, що не мав права цього робити і щиро кається у вчиненому, висловив глибокий жаль з приводу вчиненого, запевнив, що не хотів позбавляти життя потерпілого та попросив вибачення у потерпілої.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого, та наявності речових доказів.

Суд приймає до уваги показання ОСОБА_7 про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень та кваліфікує дії обвинуваченого таким чином:

- за ч. 4 ст.296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень;

- за п.7 ч.2 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_7 покарання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Суд приймає до уваги рекомендації Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України належать до тяжких та особливо тяжких злочинів,його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку Верховного Суду України у справі № 199/6365/19 від 15.11.2021 визначено, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Суд враховує, що під час досудового слідства і судового розгляду, обвинувачений з моменту його затримання та до надання йому останнього слова у справі, визнавав свою провину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Під час судового розгляду просив колегію суддів провести розгляд кримінального провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, розуміючи зміст обставин, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також проте, що буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Також, під час судового розгляду обвинувачений неодноразово виказував жаль з приводу вчинених злочинів, просив пробачення у потерпілої, надав покази щодо дійсних обставин вчинених кримінальних правопорушень, визнав заявлений цивільний позов.

У зв`язку із зазначеним суд вважає наявною та враховує при призначенні покарання таку обставину, що його пом`якшує, як щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Призначаючи покарання з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, врахувавши дані про особу винного та характер вчинених дій, колегія суддів особливу увагу звертає на те, що обвинувачений раніше судимий за злочини, які пов`язані із заволодінням чужим майном, поєднані з насильством, яке є небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. 14.10.2024 у зв`язку з відбуттям строку покарання був звільнений з Харківської ВК №43. Маючи незняту та не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, вчинив новий тяжкий та особливо тяжкий злочин, проти громадського порядку та проти життя та здоров`я особи, що заподіяло смерть потерпілого, вказане створює передумови для подальшої злочинної діяльності.

Крім цього, колегія суддів враховує, що обвинувачений беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, поведінку в судовому засіданні, яка була бездоганною, правдиві та послідовні покази обвинуваченого, негативне ставлення до вчиненого, критичну оцінку своїх дій та висловлення жалю потерпілій за наслідки, які настали.

Вказана поведінка обвинуваченого, як вже зазначалося вище колегією суддів, підтверджує його доводи щодо щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, а також бажання після проголошення вироку відшкодувати завдані збитки.

Також, колегія суддів звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_7 , проходить військову службу за мобілізацією, має військове звання солдат, на посаді водія автомобільного відділення підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , однак, згідно з довідки-доповіді даної Військової частини НОМЕР_1 , обвинувачений ОСОБА_7 11.03.2026 самовільно залишив військову частину.

Обвинувачений ОСОБА_7 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого, виданого відділом психіатрії Інституту охорони здоров`я дітей і підлітків, яку було долучено стороною захисту та досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_7 в період з 03.01.2007 по 18.01.2007 перебував на лікуванні з діагнозом «змішаний розлад поведінки та емоцій на резидуально-органічному фоні».

У судовому засіданні досліджено висновок судово-психіатричної експертизи №110 від 01.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 будь-якими психічними захворюваннями не страждає. Як особа, що не є душевнохворою, ОСОБА_7 на теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Колегія суддів аналізуючи вищевказаний висновок, з урахуванням обставин цієї справи, характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, який посягнув на найцінніше - життя людини, спростовує будь-які сумніви щодо можливості неусвідомлення своїх дій обвинуваченим, а навпаки доводить, що ОСОБА_7 повністю усвідомлював небезпеку своїх дій і діяв із прямим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 не виявляється можливим без ізоляції від суспільства, а тому суд не вбачає підстав для застосування до нього ст. 69, 75 КК України та вважає за необхідне призначити йому покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України в межах санкцій п.7 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.296КК України у виді позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 17.03.2026 по день набрання вироком законної сили.

Зважаючи на прийняте судом рішення в частині призначення покарання, суд вважає необхідним залишити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою. На даний час ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КК України, які стали підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, не зменшилися. При цьому підстав для визначення застави одночасно із зазначеним запобіжним заходом суд не вбачає, враховуючи таке.

Європейський суд з прав людини у своєму рішення «Руслан Яковенко проти України» зазначив, що, починаючи з дати постановлення вироку, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити, підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом», тобто у розумінні підпункту «а» пункту 1 ст. 5 Європейської Конвенції - на законних підставах.

При цьому, у вказаному рішенні Європейський суд наголосив, що навіть якщо національне законодавство передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

У такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно з ст. 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання.

Суд враховує, що, перебуваючи на волі, обвинувачений матиме змогу ухилитися від виконання цього вироку.

Отже, перебування під вартою з моменту проголошення вироку є таким, що в повному обсязі відповідає принципам законності, пропорційності та не є свавільним.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_6 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_7 , так як їй злочином було завдано майнової шкоди в сумі 80000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 500 000,00 грн.

Цивільний позивач обґрунтовує позов таким:

- в частині матеріальної шкоди тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 вона втратила сина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим понесла витрати на поховання сина, на підтвердження чого надає товарні чеки від ритуальної служби, касовий ордер за оплату поминального обіду, а також зазначає про додаткові витрати на продукти та напої при проведенні поховання.

- в частині моральної шкоди тим, що у зв`язку з загибеллю сина, позивачка була на лікарняному, бо її робота пов`язана зі шкідливими та небезпечними умовами праці, тому цей випадок посилив фізичний стан позивачки у гірший бік, а саме: погіршився сон, підскочив тиск, відчувалися страшні болі у серці, так як вона постійно перебувала у стресовому шоковому стані, почався психічний розлад, гіпертонічний криз від підвищеного тиску.

ОСОБА_6 цивільний позов підтримала у повному обсязі за викладених підстав, просила задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Між вказаними протиправними діяннями відповідача (вчиненням кримінальних правопорушень) та заподіяною матеріальної шкоди мається причинний зв`язок і вбачається вина відповідача, а тому вимоги про стягнення шкоди є законними.

Таким чином збитки, спричинені кримінальними правопорушеннями, в силу закону повинні відшкодовуватись саме ОСОБА_7 .

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані докази в підтвердження позовних вимог, поясненнями обвинуваченого ОСОБА_7 , який визнав позов в повному обсязі, приходить до висновку, що позов потерпілої ОСОБА_6 необхідно задовільнити в повному обсязі, а саме: матеріальна шкода в сумі 80000 грн 00 коп., моральна шкода в сумі 500000 грн. 00 коп.

Питання щодо арештованого майна у кримінальному провадженні вирішити згідно з ч.4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 66, 67, КК України, ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, п.7 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання:

за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

за п.7 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 17 березня 2026 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишити тримання під вартою.

На підставі ст. 72 КК України ОСОБА_7 у строк відбування покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення у період з 17 березня 2026 року до вступу вироку в законну силу з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 80000,00 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп. та моральну шкоду в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп.

Скасувати арешт майна, а саме:

-мобільного телефону в чорному чохлі марки XIAOMI POCO C 65 з IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з SIM-картками операторів: 1:KYIVSTAR з абонентським номером НОМЕР_4 , 2: Vodafone UA з абонентським номером НОМЕР_5 та складного ножа з клинком чорного кольору довжиною 7 см., на якому зображено голова вовка, рукоятка металева з накладенням полімерного матеріалу сірого кольору, який накладено ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.03.2026 справа № 589/1314/26, провадження № 1-кс/589/210/26.

Речові докази у кримінальному провадженні, які вказані у постановах про визнання речовими доказами від 17.03.2026, а саме: в частині, що стосується речей та документів, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - повернути потерпілій ОСОБА_6 ; в частині оптичного диску з відеозаписами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; в частині складного ножа з клинком чорного кольору довжиною 7 см., на якому зображено голова вовка рукоятка металева з накладенням полімерного матеріалу сірого кольору; змив речовини бурого кольору з ложа трупа; змив речовини бурого кольору з плями на асфальтному покритті, змиви ОСОБА_7 , під час його затримання; вилучені під час проведення огляду трупа ОСОБА_18 одяг, а також зрізи вільних країв нігтевих пластин рук у дактилокартку, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, захиснику, потерпілим, роз`яснюється, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз`яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3