Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №450/79/26
Суддя: Мусієвський В. Є.
Справа № 450/79/26 Провадження № 3/450/71/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 06.01.2026 року від ВнП № 1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває на розгляді справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 19.05.2026 року о 09 год. 30 хв. задоволено усне клопотання захисника Гриневич О.М. про виклик та допит в якості свідка поліцейського Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 .
Листом Пустомитівського районного суду Львівської області вих.№ 450/79/26/5974/2026 від 19.05.2026 року повідомлено Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головне управління Національної поліції у Львівській області про необхідність забезпечення 09.06.2026 року о 09 год. 00 хв. явки поліцейського Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 в приміщення Пустомитівського районного суду Львівської області за адресою Львівська обл., м. Пустомити, вул. М. Грушевського, буд. 35. Повідомлено, що у випадку неявки в судове засідання до відповідних осіб будуть застосовані судом заходи процесуального примусу, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Вказаний лист отримано Відділенням поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 20.05.2026 року.
В судове засідання 09.06.2026 року о 09 год. 00 хв. поліцейський Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції Миськів М.-О.О., який викликався в якості свідка, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про неможливість прибуття до суду не подав.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших Законів України.
В силу вимог ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
При цьому, чинним КУпАП не передбачено відповідальності за неявку свідка на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, обов`язок явки якого прямо передбачено ст. 272 КУпАП.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27.11.2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16.06.2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13.01.2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28.09.2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи викладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відтак, в даному випадку виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, а саме положення ч.1 ст.139 КПК України, відповідно до якого, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з"явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
В силу вимог ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
У відповідності до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов"язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Статтею 147 КПК України передбачено, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду. Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання. Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.
З огляду на викладене вище, слід накласти штраф у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3328 грн., на поліцейського Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції Миськів М.-О.О. за неявку без поважних причин на виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, і не повідомлення про причини свого неприбуття.
Керуючись ст.ст. 2, 272, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 139, 144, 146, 147 КПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Накласти на поліцейського Відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_2 грошове стягнення у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3328,00 гривень.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Мусієвський В.Є.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua