Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №444/1119/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1119/26

Провадження № 3/444/747/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., під час розгляду матеріалів адміністративної справи, які надійшли від Відділу поліції №2 Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №608960 від 7 березня 2026 року, який складений інспектором ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Ковальовським В.В. відносно ОСОБА_1 відповідно до якого йому ставиться до вини те, що він 7 березня 2026 року о 18.45 год. по вул. Л. Українки, 148, в м. Жовкві Львівського р-ну Львівської області, керуючи автомобілем марки «Фіат Панда» д.н.з НОМЕР_1 , в порушення п. 12.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, не вибрав безпечної швидкості руху внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольцваген Тоурег» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок чого спричинено пошкодження транспортних засобів.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Однак до суду прибув його захисник адвокат Вольський Андрій Богданович, який висловив заперечення на протокол. Заперечуючи захисник вказує, що з даним протоколом він та ОСОБА_1 не погоджуються. ОСОБА_1 не визнає своєї вини в частині того, що його дії є протиправними та перебувають у причинно-наслідковому зв?язку з настанням дорожньо-транспортної події.

Одночасно звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 в той час рухався автомобілем із дозволеною швидкістю - до 50 км/год. Орієнтовно на відстані 15 метрів перед його автомобілем на проїжджу частину дороги із правого узбіччя (по його напрямку руху) заднім ходом виїхав автомобіль марки «Фольцваген Тоурег» д.н.з. НОМЕР_2 . Виявивши небезпеку для руху, ОСОБА_1 , зразу ж застосував екстренне гальмування. Оскільки в момент виникнення небезпеки відстань між автомобілями була вкрай малою, екстренне гальмування позитивного результату дало і його автомобіль ОСОБА_1 передньою частиною зіткнувся із задньою частиною автомобіля марки «Фольцваген Тоурег» д.н.з. НОМЕР_2 . Місце зіткнення автомобілів відбулось на проїжджій частині дороги на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

На підставі такого захисник просив суд закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката, свідка, дослідивши докази кожен окремо та в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із схеми до протоколу огляду місця події вбачається, що місце зіткнення автомобілів мало місце на проїжджій частині дороги на правій смузі руху в напрямку м. Жовкви, про що свідчить осип елементів авто та слід юзу від шин автомобіля марки «Фіат Панда».

Із фототаблиці до схеми протоколу огляду місця події вбачається, що зіткнення автомобілів відбулось передньою частиною автомобіля марки «Фіат Панда» із задньою частиною автомобіля марки «Фольцваген Тоурег».

Із пояснень водія автомобіля марки «Фольцваген Тоурег» вбачається, що він виїжджав із узбіччя на проїжджу частину дороги і, що в той час коли його автомобіль вирівнявся на смузі, відбувся наїзд в задню частину його автомобіля.

Із пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 безпосередньо перед ДТП рухався із швидкістю 40-50 км/год. Орієнтовно на відстані 10-15 метрів перед автомобілем під керуванням ОСОБА_1 із правого узбіччя на проїжджу частину дороги заднім ходом виїхав автомобіль марки «Фольцваген Тоурег» д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_1 застосував екстренне гальмування. Незважаючи на це, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 передньою частиною зіткнувся із задньою частиною автомобіля марки «Фольцваген Тоурег». Місце зіткнення автомобілів відбулось на проїжджій частині дороги на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

У суду відсутні підстави не вірити поясненням свідка ОСОБА_2 оскільки вони узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 та не спростовані жодними іншими доказами, зокрема і тими, що знаходяться в матеріалах справи. Такі пояснення є послідовними і хронологічними.

Також суд бере до уваги, що у матеріалах справи відсутня інформація про технічний стан автомобілів у момент події, не надано правової оцінки діям водія автомобіля марки «Фольцваген Тоурег» в частині недотримання ним безпеки дорожнього руху при виїзді на проїжджу частину дороги та перебування його дій в причинно-наслідковому зв?язку з пошкодженням транспортних засобів, тощо.

Аналізом викладеного можливо дійти до висновку до висновку, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, безпосередньо перед ДТП Правил дорожнього руху не порушував, при виникненні небезпеки діяв у відповідності до вимог цих Правил, шо саме водій автомобіля марки «Фольцваген Тоурег» д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи на проїжджу частину дороги, не переконався в безпеці маневру та створив небезпеку для руху водія ОСОБА_1 , а не навпаки, що небезпека для руху водію ОСОБА_1 виникла на такій відстані, яка фізично унеможливила його вжитими заходами уникнути ДТП, тощо.

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок збирання доказів щодо вчинення правопорушення покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В своєму рішенні "Маліга проти Франції" від 23 вересня 1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

ЄСПЛ підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Також, в рішенні від 21 липня 2010 року у справі "Коробов проти України", ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".

Статею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, суд приходить до висновку, що справа про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв?язку з настанням ДТП та пошкодженням транспортних засобів. Відповідно винність особи не може грунтуватись на припущеннях, а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 4 ч 2. Закону України "Про судовий збір", судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Мікула В. Є.