Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №308/3821/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3821/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000682 від 14.11.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 08.02.2022 вироком Ужгородського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 22.08.2024 згідно з ухвалою Автозаводського райсуду м. Кременчука від 14.08.2024 умовно-достроково на строк 1 рік 22 дні,

у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України

В С Т А Н О В И В:

11.11.2025 року приблизно о 12 години 30 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі несанкціонованого втручання в роботу електронної платіжної системи, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням електронного платіжного засобу, не санкціоновано, тобто самочинно, зловживаючи довірою потерпілого, під приводом здійснення телефонного дзвінку, отримавши доступ до належного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільного телефон марки «POCO M5» та за допомогою електронного платіжного засобу «Ощад 24/7» АТ «Ощадбанк», який є електронним платіжним засобом та системою призначеною для дистанційного керування банківськими рахунками та є автоматизованою системою, без законних на те підстав, шляхом відновлення пароля для входу здійснив вхід до мобільного застосунку інтернет-банкінгу «Ощад 24/7», з метою подальшого керування рахунками потерпілого ОСОБА_6 та заволодіння його коштами.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

В подальшому, 11.11.2025 о 15 годині 30 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою особистого протиправного збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_6 , без відома останнього, при цьому попередньо 11.11.2025 року приблизно о 12 години 30 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) під приводом здійснення телефонного дзвінку та отримавши доступ до належного ОСОБА_6 мобільного телефон марки «POCO M5» несанкціоновано здійснив вхід у мобільний застосунок інтернет-банкінгу «Ощад 24/7» та без законних на те підстав, шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, розпоряджаючись коштами потерпілого, здійснив ряд транзакцій, а саме:

- 11.11.2025 о 15 год. 34 хв. здійснив поповнення через мережу інтернет облікового запису на ігровій платформі «BETKING.COM.UA» (ТОВ «СЛОТ Ю.ЕЙ.»), який перебуває у нього в користуванні та створений ОСОБА_4 на ім`я його бабусі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на суму 350 гривень; - так само - 11.11.2025 о 15 год. 36 хв. на суму 400 гривень; - так само - 11.11.2025 о 15 год. 39 хв. на суму 600 гривень; - так само - 11.11.2025 о 16 год. 03 хв. на суму 2 000 гривень; - 11.11.2025 о 16 год. 44 хв. здійснив розрахунок у магазині за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Пацканьово на суму 160 гривень.

Своїми діями ОСОБА_4 умисно повторно, зловживаючи довірою потерпілого, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_6 на суму 3510 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму, після чого повернув останньому зазначений мобільний телефон.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України, а саме несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 , за сукупністю злочинів обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною ч. 4 ст. 190 та частиною 1 ст. 361 Кримінального кодексу України.

08.06.2026 року прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025071170000682 від 14.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, з одного боку та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, діючи добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок, уклали угоду про визнання винуватості на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно вказаної угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, cторони погоджуються з формулюванням фактичних обставин вказаних кримінальних правопорушень, їх правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України та формулюванням обвинувачення.

Сторони дійшли згоди, про те, що враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема: під час досудового розслідування підозрюваний активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань, а також щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення; відшкодування завданих збитків потерпілому; добровільно перерахував на ЗСУ кошти в сумі 10000 грн для підтримки обороноздатності держави; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду провадження та заощадженні бюджетних коштів на витрати, пов`язані з кримінальним провадженням даної категорії, а також враховано особу обвинуваченого, який беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України; відсутні обтяжуючі обставини.

З урахуванням положень ст.ст. 50, 51, 52, 53, 65, 66, 69, 75, 77 Кримінального кодексу України, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді 3 років позбавлення волі; - за ч. 1 ст. 361 КК України – у виді 1 року обмеження волі; - на підставі ст. 70 КК України – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 3 роки позбавлення волі.

Сторонами узгоджено застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробовуванням та покладення обов`язків, передбачених п.п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно угоди, підписуючи її, сторони розуміли, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з вимогами ст. ст. 394 та 424 КПК України, обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Захисник у судовому засідання просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, повідомлявся в порядку передбаченому законодавством, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Прокурор просив врахувати наявну заяву від потерпілого про згоду на укладення угоди між обвинуваченим та прокурором.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Дослідивши угоди про визнання винуватості та переконавшись, що укладені угоди є добровільним волевиявленням обвинувачених, тобто не є наслідком застосування до них насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинувачених чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченим право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинені якого їх обвинувачують, встановивши правильне розуміння обвинуваченими, змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши їх відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши обвинуваченим обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, враховуючи згоду потерпілих про укладення угоди про визнання винуватості прокурору, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які, відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши учасників судового засідання, обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_4 , прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

При цьому, суд констатує факт, що як стороною захисту так потерпілими під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не заявлялися клопотання щодо виклику свідків сторони захисту або обвинувачення, витребування речей та документів, приєднання речей та документів в якості доказів.

Таким чином, обвинувачений та потерпілий були вільними у реалізації процесуальних прав сторони.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане органом досудового за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та за ч. 1 ст. 361 КК України, а саме несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та за ч. 1 ст. 361 КК України, а саме несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує пом`якшуючі провину обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обвинуваченим ОСОБА_4 , цивільний позов потерпілим на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не подавався, шкода потерпілому була відшкодована, ОСОБА_4 добровільно перерахував на ЗСУ кошти в сумі 10000 грн для підтримки обороноздатності держави.

Обставини, що обтяжують їх покарання, досудовим розслідуванням не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)).

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, який відповідно до ст.12 КК відносяться до категорії тяжких, а за ч.1 ст. 361 КК України, який відповідно до ст.12 КК відносяться до категорії нетяжких; враховує пом`якшуючі обставини, якими визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, розмір матеріальних збитків, завданих потерпілій особі, та те що згідно обвинувального акту матеріальну шкоду було відшкодовано, наслідки вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, потерпіла сторона не заявляла претензій матеріального характеру, як і не заявляла цивільний позов. Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, є особою, молодою за віком, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, добровільно перерахував на ЗСУ кошти в сумі 10000 грн для підтримки обороноздатності держави.

При обранні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області щодо обвинуваченого, при цьому суд вважає, що в розумінні ст. 314, 314-1КПК досудова доповідь представника персоналу органу пробації складається з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує засудженого, а також прийняття судового рішення про розмір покарання та має виключно рекомендаційний характер, яку суд може врахувати виходячи із своїх дискреційних повноважень.

Так, згідно розділу 4 Досудової доповіді щодо ОСОБА_4 , згідно якої обвинувачений має високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, та високий рівень ймовірної небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі неможливе. Водночас, згідно розділу 2 досудової доповіді, за підсумками всіх розділів динамічних факторів оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення є високою.

Зі складеної, уповноваженим органом з питань пробації досудової доповіді, відносно обвинуваченого, вбачається, що останній раніше притягався до кримінальної та адміністративної відповідальності, працює офіційно, позитивно характеризується по місцю роботи проживає разом з дружиною, яка характеризує такого позитивно. Зі слів обвинуваченого алкогольні напої та наркотичні речовини не вживає. У вчиненому кримінальному правопорушенні вину визнає, у вчиненому розкаюється, має негативне відношення до правопорушень, готовий нести покарання, планує збудувати будинок, розширити власну сім`ю, працювати на роботі.

При цьому, суд не враховує висновки досудової доповіді, складеної фахівцем Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області, оскільки дані висновки не відповідають встановленій в ході складення доповіді соціально-психологічній характеристиці обвинуваченого.

Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення злочину, належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді у виді позбавлення волі на певний строк. Разом з тим, його перевиховання та виправлення залишається можливим без ізоляції від суспільства. Суд врахував обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого. Обставини, що обтяжують його покарання, досудовим розслідуванням не встановлено. Суд вбачає за належне визначити йому узгоджену міру покарання в угоді, а саме за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України - у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 361 КК України – у виді 1 року обмеження волі; на підставі ст. 70 КК України – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 3 роки позбавлення волі.

Та в порядку ч.3 ст. 75 КК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому термін іспитового строку один рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

З урахування вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Відповідно до ст.374 КПК України під час складання вироку суд зобов`язаний вирішити питання щодо повернення застави.

Частиною 11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування обирався у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, яку було внесено та у вказаний день звільнено з-під варти. Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе після вступу вироку в законну силу, заставу у розмірі 262400 грн. повернути заставодавцю, а запобіжний захід у виді застави слід скасувати.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч.9 ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368-371, 373-376, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 08.06.2026 року укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025071170000682 від 14.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 361 КК України, з одного боку та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України – призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 361 КК України – призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді обмеження волі строком 1 рік.

Згідно положень ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 3 (три ) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді застави - скасувати.

Заставу, внесену на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.03.2026 за ОСОБА_4 , в сумі 266240 грн 00 коп, повернути заставодавцю ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили.

Речові докази: оптичний диск Ахеnt CD-R із інформацією з АТ “Ощадбанк», накопичувач з написом Widbrand із інформацією від ТОВ «СТОТС Ю.ЕЙ.» залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1