Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №308/4514/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4514/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Фітаса А.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою адвоката Німець Олени Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Німець О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду із даною позовною заявою, яку мотивує тим, що 30.10.2015 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. У даному шлюбі у них народилися троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим зазначає, що життя позивача з відповідачем завжди було складним, оскільки шлюб вони розривають вже вдруге, стверджує, що відповідач зловживає алкогольними напоями, агресивний, проте відповідач любила позивача, вірила на краще, про можливість зберегти сім`ю. Однак, прояви агресії відповідача почали загострюватися і стали частішими, а відтак, позивач зрозуміла, що відповідач не зміниться, у зв`язку з чим просить суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.04.2026 року позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Однак, від представника позивача – адвоката Німець О.М. до суду надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату та час, оскільки буде зайнята у цей самий час в іншому процесі та за поважних не зможе прибути на судовий розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи,

Представник відповідача адвоката Герич А.Й. у судовому засіданні зазначив , що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, просив розглянути справу у відсутності позивача повідомленого належним чином, позов задоволити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача Герич А.Й., дослідивши матеріали справи та подане клопотання про відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах визначеного цивільним процесуальним законом строку в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Аналіз зазначених норм свідчить, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, і передумовою для такого відкладення є не лише сам факт подання клопотання, а й наявність поважних причин, підтверджених належними та допустимими доказами.

Як вбачається з поданого клопотання адвоката Німець О.М., представник позивача посилається на зайнятість в іншому судовому засіданні, проте, жодних доказів на підтвердження цієї обставини (копії ухвали суду, судової повістки-повідомлення, тощо) до клопотання додано не було.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей принцип повною мірою поширюється на процесуальні клопотання сторін.

Саме лише посилання на поважність причин неявки та зайнятість в іншому процесі, без надання відповідних підтверджуючих документів, є суб`єктивною оцінкою заявника і не може бути визнано судом поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки це призводить до необґрунтованого затягування судового процесу та порушення розумних строків розгляду справи.

Окрім цього , суд враховує і те, що представник позивача – адвокат Німець О.М. була присутня у попередньому судовому засіданні 27.05.2026 року, наполягала на розгляді справи у визначені законом строки та якнайшвидшому розгляді справи і з нею було узгоджено дату та час судового засідання, та така не повідомляла суд про її зайнятість в іншому судовому процесі.

За таких обстави суд вважає, що у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Німець О.М. про відкладення судового засідання слід відмовити та провести судове засідання без участі позивача та її представника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, 30.10.2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області складено відповідний актовий запис № 583, що стверджується долученим до справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від даного шлюбу у сторін народилися троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, відповідач не заперечує проти цього, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Як встановлено у судовому засіданні, подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим. Відповідач не заперечує вказаних обставин.

Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім`я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам позивача та відповідача.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Заяв про надння строку на примирення від сторін до суду не надходило.

Спору щодо поділу спільного майна позивачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача, а тому шлюб між сторонами справи слід розірвати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правової допомоги №021-03/26 від 20.03.2026, опис/акт робіт, виконаних адвокатом відповідно до договору №021-03/26 від 20.03.2026 в якому зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 22 000,00 грн., квитанцію про оплату правничої допомоги №2955192687 від 23.03.2026 на суму 22 000,00 грн.

Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, враховуючи особливості предмета спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача має бути зменшений до 5 000,00 грн., що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст.24,56,105,112,СК України, ст. ст.10,12,13,18,81,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 30 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, про що складено відповідний актовий запис № 583 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), суму сплаченого судового збору 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна грн. двадцять коп.) та судові витрати на професійну правову (правничу) допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`янить тисяч).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул