Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №766/22250/24 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 766/22250/24

Номер провадження: 22-ц/819/967/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Середюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2026 року (під головуванням судді Рядчої Т.І..) у справі за позовом адвоката Реви Світлани Леонідівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності на невиплачену частину пенсії

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року адвокат Рева С.Л.., яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання права власності на невиплачену частину пенсії, в якому просила:

-визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , 1950 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на грошові кошти недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2024 року по 01 травня 2024 року в сумі 47611,68 грн;

-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , суму недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , 1950 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а період з 01 січня 2024 року по 01 травня 2024 року в розмірі 47611,68 грн. (сорок сім тисяч шістсот одинадцять гривень 68 копійок).

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_3 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, відповідача у справі, як одержувач пенсії.

Спадкоємцями першої черги є донька – ОСОБА_1 , (позивачка) та його дружина – ОСОБА_2 (третя особа у справі).

Першою херсонською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 337/2024 за заявою доньки – ОСОБА_1 .

18 грудня 2024 року Першою херсонською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на частину спадщини, зокрема, грошових коштів, які перебувають на рахунках, що належать спадкодавцю.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що відповідач ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років за Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що розмір недоотриманої пенсії за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 року склав 47611,68 грн.

Посилаючись на норми статей 1216, 1218, 1219, 1227 ЦК України, адвокат вказала, що оскільки за життя ОСОБА_3 недоотримав пенсію у розмірі 44 691,08 грн., яка увійшла до складу спадщини, а позивач є його спадкоємцем та у встановлено законом порядку прийняла спадщину, позивач, як спадкоємець набула право на отримання невиплаченої пенсії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2026 року позов задоволено частково. Суд ухвалив:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на грошові кошти (пенсію) у сумі 46151,38 грн, які не одержані за життя її батьком ОСОБА_3 , 1950 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , 1950 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.01.2024 року по 01.05.2024 року в сумі 46151,38 грн.;

-в іншій частині позову відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вважаючи оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи осіб, які подали апеляційні скарги

В обґрунтування доводів апеляційної скарги уповноважена особа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, послалася на те, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2). Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів Позивача.

Апелянтом вказано, що ОСОБА_3 ( померлий батько позивачки) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262.

Виплата пенсії припинена з 01.05.2024 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2

У зв`язку з тим, що за період з 01.01.2024 року по 01.05.2024 року виплата пенсії ОСОБА_3 не відбувалась утворилась заборгованість грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 47 611, 68 грн.

Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам апелянта, що існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.

Посилаючись на статтю 1227 ЦК України, статті 46, 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», апелянтом вказано, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет надано членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися з виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі- Закон №2262) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Таким чином, позивач своїм правом щодо звернення до органів Пенсійного фонду України, відповідно до ст.61 Закону №2262 та Порядку №3-1 не скористалася. Заява про виплату недоотриманої пенсії до відповідача не надходила. Тому враховуючи положення ст. 61 Закону №2262, вищенаведені кошти не можуть бути включені до складу спадщини та відповідно виплачені в порядку спадкування.

Крім того, апелянт звернув увагу, що у контексті спірних правовідносин, які виникли у даній справі, особливість пенсійних відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та ПФУ, полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а відтак після смерті цієї особи зобов`язання ПФУ, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.

(2)Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Рева С.Л., яка діє від імені ОСОБА_1 , вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, відповідача у справі, як одержувач пенсії.

Згідно довідки відповідача ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років за Законом України від 09.04.1992 року No 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та недоотримана пенсія за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 року склала 46151,38 грн.

Як встановлено судом 1-ї інстанції, як вбачається з виписки з банку, остання виплата відбулася в грудні 2023 року в сумі 11172,77 грн. За період з 01.01.2024 по 01.05.2024 виплати пенсії не відбулося. Позивачка зазначає, що недоотриманою залишається сума 47611,68 грн. (11902,92 х 4 міс).

Позивачка не була зареєстрована разом зі спадкодавцем, тому подала заяву про прийняття спадщини. Дружина спадкодавця зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою, але проживає на тимчасово окупованій території, тому подати заяву не мала можливості.

Посилаючись на постанови Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі No 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі No 420/8604/21, від 14 лютого 2022 року у справі No 243/13575/19 (провадження No 61-11268сво20), вказала, що положення частин другої, третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Адвокатом вказано, що аргументи апелянта про те, що сума пенсії, на яку позивачка має право на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не входить до складу спадщини, є неспроможними, оскільки у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом No 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими (постанова Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі No 420/8604/21).

Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки апеляційна скарга не містить інших доводів, крім не входження недоотриманої пенсії померлого до складу спадкового майна, враховуючи межі апеляційного перегляду визначені статтею 367 ЦПК України, судова колегія переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги , виходив з того, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_3 , яка недоотримала пенсію у зв`язку зі смертю, отже ОСОБА_1 успадкувала належні її батьку грошові кошти (пенсію) відповідно до положень статті 1227 ЦК України. Разом з тим, судом першої інстанції виснувано, що позивачкою невірно зазначені суми пенсії за січень-лютий 2025 року, тому позовні вимоги підлягають частково в сумі 46151,38 грн.

Судом першої інстанції встановлено:

Батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.17)

Спадкоємцями першої черги до майна померлого є його донька ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2 .

18.12.2024 року Першою Херсонською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1 . (а.с.21)

Довідкою Першої Херсонської державної нотаріальної контори від 18.12.2024 року № 1190-02-14 надано інформацію про склад спадкового майна та спадкоємців. (а.с.23)

На запит державного нотаріуса 09.07.2024 року Головне управління ПФУ в Херсонській області надало роз`яснення щодо недоотриманих сум пенсії ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися неодержаними у зв`язку зі смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті мають право на одержання цих сум і в тому разі, коли вона не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. (а.с.24)

Як вбачається з виписки з банку, остання виплата відбулася в грудні 2023 року в сумі 11172,77 грн. (а.с.25)

За період з 01.01.2024 по 01.05.2024 виплати пенсії не відбулося.

Судом першої інстанції вказано, що позивачка не була зареєстрована разом зі спадкодавцем, тому подала заяву про прийняття спадщини. Дружина спадкодавця зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою, але проживає на тимчасово окупованій території, тому подати заяву не мала можливості.

Представником відповідача до матеріалів справи додана довідка про отримання ОСОБА_3 пенсії за період з 01.02.2022 року по 31.12.2023 року в сумі 238031,44 грн. (а.с.93)

Також доданий розрахунок на доплату (виплату, утримання ) пенсії за пенсійною справою №ТХ 17783 за дорученням №Д ТХ 17783/66 пенсіонер: ОСОБА_3 за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 року в сумі 46 151,38 грн. ( січень-лютий 2024 року – 11172,77 грн., березень-квітень 2024 року – 11902,92 грн. ) (а.с.94)

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджуються зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення", де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, які визначають спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що "тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати".

Листом від 09.07.2024 на адресу державного нотаріуса, відповідач фактично визнав, що недоотриману у зв`язку зі смерті пенсію, орган пенсійного забезпечення позивачці не виплатив та вона не включається до складу спадщину.

Разом з тим, враховуючи вищенаведені норми ЦК України, відповідні правові висновки суду касаційної інстанції, наявність у позивачки спадкових прав, як спадкоємиці першої черги за законом, що відповідачем не заперечується, прийняття нею спадщини у строк встановлений законом, наявні підстави для висновку, що позивачка успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України в тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, а отже має право на їх отримання.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно частково задовольнив позовні вимоги у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця за законом, на отримання належного їй спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою останнім за життя.

Отже, доводи апеляційної скарги про неналежність недоотриманої пенсії до складу спадщини є безпідставними.

Відтак, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.

Керуючись ст. ст.367,375, 382 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік