Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №954/2853/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Херсон

Номер справи: 954/2853/25

Номер провадження: 22-ц/819/845/26

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Майданіка В.В.

секретар Середюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні апеляційну скаргу адвоката Полупанової Ольги Олександрівни, яка діє від імені ОСОБА_1 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 27 лютого 2026 року (під головуванням судді Каневського В.О.), у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2025 року ОСОБА_2 , від імені якої діє Кобильник Д.О., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, в якому просила:

- стягувати щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 30000,00 грн щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що сторони перебували у шлюбі, який є розірваний.

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розірвання шлюбу спільна дитина залишилася проживати разом із позивачем.

Відповідач після припинення фактичних сімейних стосунків у 2021 році і до теперішнього часу не приймав будь-якої участі, в тому числі і фінансової, в житті спільної дитини. ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні позивачки.

Позивач зазначила, що відповідач вже тривалий час працює в Сполучених Штатах Америки, в Північній Кароліні, у сільськогосподарській галузі в фірмі під назвою "Мортенсон Фармз Партнерз", за імміграційною програмою Н-2А. Також з відкритих джерел в мережі Інтернет нею встановлено, що мінімальний середньомісячний заробіток працівника сільськогосподарської галузі (за програмою Н-2А) складає не менше, ніж 2900 доларів США.

Інших утриманців та дітей відповідач не має, стан його здоров`я дозволяє працювати, заробляти та не вимагає додаткових витрат на відновлення здоров`я чи лікування, хронічні захворювання, інвалідність тощо у відповідача відсутні.

З огляду на викладене позивач вважає, що 1/4 від доходу (заробітку) відповідача (727 долари США та 20 центів) є достатньою для часткового утримання спільної дитини ОСОБА_3 . Станом на час подання цього позову офіційний курс НБУ становить 41,47 грн. за 1 долар США. Тобто, враховуючи наведене, можна дійти висновку, що відповідач фізично може сплачувати щомісячно позивачці аліменти у розмірі 30000 грн. на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 .

Крім того позивач вказала, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дитиною з інвалідністю та потребує постійного догляду і лікування. Дитина потребує як повної допомоги у задоволенні основних життєвих потреб, що перевищує підтримку, необхідну особі даного віку, так і постійної щоденної участі опікуна дитини (матір) в процесі її лікування, реабілітації та освіти.

Також в позовній заяві вказано, що дитина відвідує корекційно-терапевтичні заняття, лікаря невролога (в місяць 4 рази = 480 злотих, це близько 5435 грн.).

Крім цього, дитина відвідує спеціальний дошкільний заклад "Логосенс", який необхідно оплачувати - щомісячно це 960 злотих (600 злотих абонплата та 18 злотих щодня на харчування) = близько 10 870 грн. Стан здоров`я дитини потребує індивідуалізованого навчального шляху та відвідування різних лікарів для консультацій, реабілітації та лікування, а також забезпечення ортопедичним обладнанням, допоміжними та технічними засобами, що полегшують життєдіяльність (відповідно до рекомендації лікарів-фахівців), що потребує значних фінансових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 27 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Суд ухвалив:

-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи із 06.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття;

-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок), а іншу частину судового збору, що становить 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) віднести за рахунок держави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Полупанова Ольга Олександрівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , посилаючись на ухвалення судом першої інстанції незаконного та необґрунтованого рішення, просила змінити рішення суду в частині суми аліментів, яка підлягає стягненню та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 8000 грн., щомісячно, починаючи з 06.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Полупанова Ольга Олександрівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , вказала, що з 27.01.2018 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, родина мешкала в м.Нова Каховка. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну родина виїхала до Польщі, а в подальшому до США,(де працював відповідач), там вони проживали до грудня 2022 року.

В грудні 2022 року відповідач вивіз родину до м. Краків, вийняв квартиру, організував евакуацію автомобіля з окупованої території, яку разом з довіреністю та 20 000 доларами США залишив дружині. Згодом позивач відмовилася повертатися до США.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат вказала, що позивачем не доведена потреба дитини в аліментах в розмірі 30 000 грн. Позивач не надала доказів того, що витрати на дитину, які припадають на батька становлять 30 000 грн., а з урахуванням її обов`язку утримувати дитину – 60 000 грн. Так позивачем не надані чеки, квитанції, виписки по банківським рахункам щодо оплати товарів і послуг, а також договори з суб`єктами підприємницької діяльності про надання послуг, інші письмові пояснення.

До позову додано копії чеків за червень-серпень 2025 року, які не перекладені на українську мову, тому неможливо встановити, на що були витрачені кошти. Навіть якщо скласти суми, зазначені в чеках, то загальна сума складає 1800 польських злотих за 3 місяці, тобто по 600 польських злотих на місяць, що складає 7095,03 грн. Наданий позивачем договір з Приватним дошкільним закладом «ЛогоСенс» від 30.06.2023 р. зі строком дії до 31.07.2024р. не може бути використаний в якості доказу відвідування закладу станом на день подачі позову у 2025 року. Крім того, не надано доказів постійного відвідування закладу та понесених витрат, з урахуванням дати подачі позову – 06.10.20255 р.

Адвокат Полупанова Ольга Олександрівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала, що позивачем не доведена матеріальна спроможність відповідача сплачувати аліменти в розмірі 30 000 грн, та судом першої інстанції не прийнята до уваги довідка з США про звільнення ОСОБА_1 з роботи з 15.12.2025 року, а також про відсутність у відповідача доходів в Україні.

Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , однак квартира перебуває на тимчасово окупованій території України, інших об`єктів нерухомого майна в нього немає.

В обґрунтування своїх заперечень адвокатом вказано, що виходячи з мінімального прожиткового мінімуму в Польщу у 2025 року аліменти в розмірі 8000 грн. забезпечать потреби дитини.

Також, апелянтом зауважено про можливість в Польщі отримання щомісячної допомоги на кожну дитину до 18 років та оформлення субсидії на часткове покриття витрат на садок/догляд за дитиною.

(2) Позиція інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кобильник Д.О., який діє від імені ОСОБА_2 , вказав, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Доводи апелянта щодо сімейних стосунків є вигаданими та не підтверджуються жодними доказами.

Також зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, надано належну правову оцінку наданим сторонами до суду доказам, зокрема: судом встановлено та апелянтом не спростовано, що дитина має певні вади здоров`я та стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів є достатнім та задовільним.

Крім того, в обґрунтування своїх заперечень адвокатом вказано, що розірвання трудових відносин з роботодавцем відповідачем вчинено через 2 місяці після отримання копії позову та додатків до нього, ці обставини не спростовують неможливість продовження роботи останнього у США, відповідачем не надано до суду доказів закінчення робочої візи в США, також не надано довідки про доходи аби підтвердити матеріальну неспроможність сплачувати аліменти дитині у більшій сумі, аніж 8 тис. грн.

Водночас, відповідно до наданих адвокатом Юська С.А. доказів вбачається копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон із робочою візою Канади, строк дії якої мав закінчитися 24.02.2026. Вказане не заважало відповідачу надалі офіційно працювати в США та не перешкоджало останньому продовжити строк дії Канадської робочої візи. Авіаквитки до інших країн достеменно не підтверджують припинення роботи відповідача в Канаді чи США. Разом з цим, апелянтом не надано доказів своєї неспроможності сплачувати аліменти у більшій сумі, аніж 8 тис. грн., наявності інших утриманців чи дітей.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокатом вказано, що є неприйнятними доводи стосовно того, що квартира яка перебуває в особистій власності відповідача не може вважатися його активом, адже: доказів перебування такого майна на непідконтрольній Україні території не надано, а в разі такого перебування – не надано доказів неможливості подання заяви на виплату компенсації від держави за майно, яке перебуває на непідконтрольній території , адже таке майно прирівнюється до знищеного.

Необізнаність апелянта стосовно місцезнаходження свого автомобілю не впливає на виплати дитині аліментів.

Також адвокатом зауважено, що не заслуговують на увагу суду аргументи апелянта стосовно мінімального прожиткового мінімуму в Польщі, тому що дитина сторін має певні вади здоров`я, є особою з інвалідністю з дитинства, потребує постійного стороннього догляду та постійного наглядів спеціалістів, потребує індивідуалізованого навчального шляху та відвідування різних лікарів для консультацій, реабілітації та лікування, а також забезпечення ортопедичним обладнанням, допоміжними та технічними засобами, що полегшують життєдіяльність (відповідно до рекомендації лікарів-фахівців), що потребує значних фінансових витрат, окрім базових потреб (одяг, їжа, ліки, іграшки, житло тощо), а тому не є доцільним посилання на прожитковий мінімум.

Крім того, у відзиві вказано, що обов`язковою умовою для отримання такої державної допомоги в Польщі є працевлаштування батьків дитини. Проте, враховуючи фізичний стан ОСОБА_5 , його інвалідність, позивачка як його опікун (що визнано офіційними документами) зобов`язана постійно знаходитися поруч та піклуватися за своїм сином, що фізично виключає можливість її офіційного працевлаштування в Польщі.

Також адвокат заявив клопотання про зменшення до 0 грн. витрат на правничу допомогу апелянта, так як його представником не надано до суду детального опису робіт (що в ходить в ті заявлені до стягнення 7 тис. грн.), та у зв`язку з тим, що скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню, стягнення витрат апелянта також не підлягають задоволенню.

2. Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається:

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №466.

Міською комісією з питань засвідчення інвалідності у Кракові винесено рішення SZ-12-1.8421.2.47.2024 про наявність інвалідності в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , термін дії рішення від 16.01.2024 до 30.04.2026.(а..с.6).

У зазначеному рішенні вказано, що на думку членів суддівської колегії дитина потребує як повної допомоги у задоволенні основних життєвих потреб, що перевищує підтримку, необхідну особі даного віку, так і постійної щоденної участі опікуна дитини в процесі її лікування, реабілітації та освіта.

У вищенаведеному рішенні визначено показання до:

-необхідності забезпечення ортопедичним обладнанням, допоміжними та технічними засобами, що полегшують життєдіяльність даної людини- потребує відповідно до рекомендацій лікарів-фахівців;

- використання системи суспільного супроводу в самостійному існування, під яким розуміється користування соціальними, доглядовими, терапевтичними та реабілітаційним послугам, що надаються мережею закладів соціального захисту населення, громадськими організаціями та іншими установами – потребує;

- потреби в постійному або тривалому догляді чи допомозі іншої особи у зв`язку з істотно обмеженою можливістю самостійного існування – потребує;

-необхідності постійної повсякденної участі опікуна дитини в процесі її лікування, реабілітації та на навчання – потребує.

З медичного свідоцтва від 08.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має діагноз – дитячий аутизм та дитини потребує підтримки у ранньому віці. (а.с.9).

В матеріалах справи наявна довідка про стан здоров`я, в якій визначено, що ОСОБА_6 має діагноз – дитячий аутизм та супутні захворювання – серцеві шуми та інші аускультативні явища в області серця. Також визначено, що подальший прогноз залежить від вжитих заходів, спрямованих на ранню підтримку розвитку.(а.с.11).

В медичній довідці про стан здоров`я дитини або учня, видані лікарем-спеціалістом або лікарем первинної медичної допомоги на підставі медичної документації про спеціалізоване лікування визначено, що дитина потребує раннього сприяння розвитку дитини, спеціального навчання. Рекомендована терапія, медико-реабілітаційна підтримка, необхідне спеціалізоване обладнання, інші заходи: індивідуальна та групова психотерапія, логопедична терапія, терапія, необхідна підтримка асистента вчителя.

Також до матеріалів справи додана довідка щодо навчання у Приватному дошкільному закладі «ЛогоСенс» у період з 01.09.2024 року по 26.08.2025 року.(а.с.32)

До матеріалів справи надано копії чеків на польській мові без перекладу на українську мову. (а.с.36-37)

Станом на 24.12.2025 року відповідно до отриманих відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відсутні дані про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.10.2025 року. (а.с.63)

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на досліджені обставини, враховуючи інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, враховуючи проживання закордоном та захворювання дитини, яке потребує постійного лікування, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів в користь позивачки, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , у твердому грошовому розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з частиною другою статті 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 27 цієї Конвенції визначає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст.180 СК, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України).

Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до статті 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах ратифікованого Постановою ВР N 3941-XII ( 3941-12 ) від 04.02.94 документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

Враховуючи викладене колегія суддів приймає до уваги докази в перекладі з польської на українську мову надані позивачем на підтвердження стану здоров`я дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як встановлено судом неповнолітній син – ОСОБА_6 має захворювання - Дитячий аутизм.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що дитина сторін проживає разом з матір`ю, яка здійснює постійній необхідний догляд за дитиною, у зв`язку з його обмеженою можливістю самостійного існування, а відповідач є батьком дитини та на нього покладено обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, ОСОБА_1 є особою працездатного віку, немає на утриманні інших дітей, непрацездатних осіб, тривалий час працював в США, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 15 000 грн..

Зазначений розмір аліментів відповідає принципам розумності, справедливості, загальним засадам сімейних відносин та цивільного судочинства і необхідності захисту інтересів дитини.

Посилання апелянта на можливість отримання на дитину державної допомоги в Польщі та субсидії на частково покриття витрат на садок не звільняють батька від сплати аліментів на утримання дитини.

Доводи апелянта про не підтвердження необхідності витрат на дитину в сумі 60 000 грн. ( з урахуванням незмінної позиції апелянта, яка викладена у відзиві на позовну заяву), як такої яка має складатися по 30 000 грн. від кожного з батьків не є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи, які свідчать про необхідність матері догляду за дитиною з встановленим діагнозом та медичними рекомендаціями, а також участь матері дитини в її утриманні. Суд першої інстанції обґрунтовано при визначені розміру аліментів, врахував вимоги статті 182 СК України, у тому рахунку стан здоров`я дитини, працездатність платника аліментів , відсутність на його утриманні інших осіб.

Разом з тим, апеляційний суд вважає доцільним зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наведене у сукупності свідчить про розумність та справедливість, відповідність нормам матеріального права, висновку суду про визначення розміру аліментів в сумі 15000 грн.

Крім того, розмір аліментів, визначений судом, не вважається незмінним, а отже відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Щодо суті апеляційної скарги на рішення суду

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.

Керуючись ст. ст.367,375, 382 ЦПК України

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу адвоката Полупанової Ольги Олександрівни, яка діє від імені ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 27 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду складено 08 червня 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік