Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №511/568/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №511/568/26

Суддя: Коновалова В. А.

Номер провадження: 22-ц/813/6273/26

Справа № 511/568/26

Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Роздільнянський відділ ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року,

за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: Роздільнянський відділ ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк`визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування зазначивши, що 21.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. видано виконавчий напис № 24337 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №OD30AE00000415 від 06.07.2025 року.

Позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 21.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрованим в реєстрі за № 24337 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» не виплаченої в строк заборгованості за кредитним договором № OD30AE00000415 від 06.07.2007 року у розмірі 54015,47 дол. США, що за курсом НБУ ввід 02.10.2017 року складає 1 435 191,04 грн.

Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 30 березня 2026 року матеріали цивільної справи № 511/568/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Роздільнянський відділ ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передав за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Суд першої інстанції виходив з того, що виконавчі провадження відкриті на підставі оскаржуваного виконавчого напису завершені, що підтверджується листом від 01.05.2025 року № 2122/11736 та відкритими відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями, тому суд не вбачає правових підстав для застосування альтернативної підсудності (за вибором позивача).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року у справі № 511/568/26 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач має право на альтернативну підсудність, яка не може бути обмежена судом. Позови про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню можуть бути пред`явлені як за місцем знаходження відповідача (юридичної особи), так і за місцем його виконання, перебування чи проживання позивача. Помилковими твердження суду, що завершеність виконавчих проваджень виключають можливість звернення до суду за місцем відкриття виконавчих проваджень. Позивач, у відповідності до положень статті 28 ЦПК України та ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» має право вибору звернення до Роздільнянського районного суду Одеської області (за місцем відкриття виконавчих проваджень), чи за місцем фактичного проживання або перебування, визначивши перший варіант.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження в справі та АТ КБ «ПриватБанк`роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. Роздільнянському відділу ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) роз`яснювалося право подання до апеляційного суду пояснень на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Пояснень від третьої особи до Одеського апеляційного суду не надходило.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала у відповідності до вимог ч. 7 ст. 272 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Приміч Денис Володимирович копію ухвали про відкриття апеляційного провадження отримав 20.04.2026 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

АТ КБ «ПриватБанк» копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримало 20.04.2026 року та 13.04.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Роздільнянський відділ ДВС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримав 20.04.2026 року та 13.04.2026 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

20.05.2026 року від АТ КБ «ПриватБанк», надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Як зазначалось судом, АТ КБ «ПриватБанк» копію ухвали про відкриття апеляційного провадження тримало 20.04.2026 року о 23:26:00 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Отже строк на подання відзиву на апеляційну скаргу спливав 01.05.2026 року. В ухвалі роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали та апеляційної скарги, який за формою і змістом має відповідати ст. 360 ЦПК України, із одночасним наданням доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Письмові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, подані АТ КБ «ПриватБанк» 20.05.2026 року, тобто з пропуском строку визначеного в ухвалі суду про відкриття апеляційного провадження від 17.04.2026 року.

Із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву АТ КБ «ПриватБанк» не зверталося, письмові пояснення не містять клопотання про поновлення строку.

За таким обставин письмові пояснення, які за змістом є відзивом на апеляційну скаргу, підлягають залишенню без розгляду, оскільки подані з пропуском строку з дати отримання АТ КБ «ПриватБанк» ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.05.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Передаючи матеріали справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчі провадження відкриті на підставі оскаржуваного виконавчого напису завершені, що підтверджується листом від 01.05.2025 року № 2122/11736 та відкритими відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями, тому суд не вбачає правових підстав для застосування альтернативної підсудності (за вибором позивача).

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Тлумачення статей 27,28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).

Звертаючись до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 21 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» не сплаченої в строк заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування зазначивши, що відповідно до Єдиного реєстру боржників в провадженні у Роздільнянського МВДВС ГТУЮ в Одеські області, правонаступником якого є Роздільнянський ВДВС Південного МУ МЮ (м.Одеса), перебувають виконавчі провадження № 56217240, № 57478060 та № 59994911, боржником яких значиться ОСОБА_3 , тому позов може бути пред`явлено за правилами альтернативною підсудності за місцем його виконання.

ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується доданим до позовної заяви свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Київським районним у м.Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 07.03.2018 року.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування, роботи боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (крім коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей боржника - резидента України).

Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

З листа Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 2122/11736 від 01.05.2025 року про хід виконання виконавчих проваджень вбачається, що 18.04.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56217240, яке завершено 22.06.2018 року на підставі п.5 ч.1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та передано до архіву. 23.10.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 57478060, яке завершено 19.12.2018 року на підставі п.5 ч.1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та передано до архіву. 09.09.2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 59994911, яке завершено 28.09.2020 року на підставі п.2 ч.1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» та передано до архіву.

З постанови головного державного виконавця Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Герасимчук І.Є. від 22.06.2018 року у ВП 56217240 про повернення виконавчого документа стягувачу, постанови головного державного виконавця Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Герасимчук І.Є. від 19.12.2018 року у ВП 57478060 про повернення виконавчого документа стягувачу, постанови головного державного виконавця Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Цепак О.Я. від 28.09.2020 року у ВП 59994911 про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що на виконанні у Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебували виконавчі провадження з виконання виконавчого напису № 24337 від 21.12.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Місцезнаходження Роздільнянського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Одеська область, м. Роздільна вул. Європейська, 75-а, що територіально відноситься до Роздільнянського районного суду Одеської області.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що позов у цій справі подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, що відповідає частині другій статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 12 статті 28 ЦПК України, яка передбачає альтернативну підсудність справ, відповідно до правил якої саме позивачу належить право вибору суду, тому справа підсудна Роздільнянському районному суду Одеської області.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим, наявні підстави для скасування ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua