Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №751/3229/26
Суддя: Деркач О. Г.
Справа № 751/3229/26
Провадження №3/751/911/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Деркача О.Г.
при секретарі Курач В.С.,
за участю: прокурора – Лазоренка Є.Ю.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої на посаді головного спеціаліста аналізу та контролю за використанням роботодавцями коштів Фонду Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , будучи до 18 квітня 2023 року головним спеціалістом відділу аналізу та контролю за використанням роботодавцями коштів Фонду Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, тобто у відповідності до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону, після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2023 рік (після звільнення), за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 08.12.2025, хоча зобов`язана була подати не пізніше 31 березня 2024 року.
Своїми діями, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за наслідками чого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 143/2026.
Також, ОСОБА_1 , будучи до 18 квітня 2023 року головним спеціалістом відділу аналізу та контролю за використанням роботодавцями коштів Фонду Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, тобто у відповідності до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 по 18.04.2023, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 07.12.2025, хоча зобов`язана була подати не пізніше 31 березня 2024 року.
Своїми діями, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за наслідками чого було складено протокол про адміністративне правопорушення № 142/2026.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне об`єднати адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, в одне провадження.
У судовому засіданні особа стосовно якої складено протоколи, ОСОБА_1 свою вину визнала. Просила суворо не карати.
Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та застосувати стосовно неї штраф у розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Диспозиція ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу №52-к від 29.03.2019, переведена з 01 квітня 2019 року на посаду головного спеціаліста аналізу та контролю за використанням роботодавцями коштів Фонду Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області.
Відповідно до наказу №103-к від 14.04.2023 ОСОБА_1 18.04.2023 звільнено з посади.
Відповідно до підпункту «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 року ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 20.09.2023 №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким передбачено відновлення декларування.
Пунктом 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
За результатами перевірки декларацій ОСОБА_1 встановлено, що декларацію за минулий (2023) рік (після звільнення), суб`єкт декларування подала із запізненням, а саме 08.12.2025 о 22 год. 56 хв., хоча зобов`язана була подати декларації до 31.01.2024, декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 по 18.04.2023, суб`єкт декларування подала із запізненням, а саме 07.12.2025 о 18 год. 59 хв.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а ст. 245 цього Кодексу передбачає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов`язковим елементом об`єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне подання декларації. Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне її подання та мету такого поступку.
Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що беручи до уваги загальнодоступність вищезгаданого антикорупційного законодавства та наявні в матеріалах справи письмові відомості в їх сукупності, ОСОБА_1 мала змогу і повинна бути обізнана, як про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями в установлені законодавством строки, однак подала такі декларації тільки 07.12.2025 та 08.12.2025 відповідно, так і про вимоги Закону України «Про запобігання корупції» щодо подання декларації, шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб – сайті НАЗК з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Доказів на підтвердження поважності несвоєчасного подання вказаних декларацій за відповідні періоди, ОСОБА_1 суду не надано.
Вищевикладене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За таких обставин, оцінюючи всі отримані докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначними є такі адміністративні правопорушення, які не мають ознак суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких є необхідною умовою визнання правопорушення малозначним, а також застережень щодо неможливості застосування цієї норми до окремих складів адміністративних правопорушень.
У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, вину визнала, перебуває у декретній відпустці. Крім того, судом враховується те, що протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язані з корупцією складені 20 березня 2026 року, однак ще до зазначеної дати, а саме 07 грудня 2025 та 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації при звільненні за період з 01.01.2023 по 18.04.2023 та щорічну декларацію за 2023 рік, що свідчить про добровільність її дій щодо усунення вчиненого нею правопорушення. Вказані обставини суд визнає такими, що пом`якшують її відповідальність.
Такі обставини суттєво знижують суспільну шкоду вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки, а також цим правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам.
З урахуванням викладеного, зважаючи на вид та розмір передбаченого стягнення, мету адміністративного стягнення та співрозмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності та пропорційності призначення стягнення, суд дійшов до висновку, про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що здійснить більший вплив на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, ніж інші стягнення передбачені санкцією статті.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 22, 23, 33, 36, ч.1 ст.172-6, 245, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Адміністративні справи № 751/3229/26, № 751/3223/26 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі номер №751/3229/26, провадження № 3/751/911/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення та прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя: О.Г. Деркач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua