Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №650/3057/24 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Колабораційна діяльність

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №650/3057/24

Суддя: Сікора О. О.

Справа № 650/3057/24

провадження № 1-кп/650/307/26

ВИРОК

іменем України

08 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

із секретарем – ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22024230000000257 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Аркадіївка Яготинського району Київської області, проживаючої на час вчинення злочину та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , такої, яка не є депутатом будь-якої ради або сільським, селищним, міським головою, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України,

встановив:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі – рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі – Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації (далі- зсрф) за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

24.02.2022 року військовослужбовці зсрф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.

З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.

З 24.02.2022 року по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022, станом на 10.12.2022 у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) у розділі «VIII Херсонська область» у п. 1 зазначено Бериславський район: Борозенська сільська територіальна громада.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», початок тимчасової окупації Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області датується 03.03.2022, а завершення - 09.11.2022.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) – це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".

Згідно ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.

У березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України, матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували м. Херсон та частину Херсонської області і продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва рф, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади – військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі – окупаційна ВЦА Херсонської області).

Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області шляхом приєднання частини території України до рф, умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) так званий керівник окупаційного органу влади – військово-цивільної адміністрації Херсонської області як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області.

На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року (конкретну, дату, місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили особи, матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження, а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами сформовано склад та організовано роботу так званої незаконної «дільничної виборчої комісії № 820» (далі– ДВК № 820) на території села Борозенське Бериславського району Херсонської області, яке перебувало на той час під тимчасовою окупацією зс рф.

У свою чергу, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, прийняла пропозицію інших осіб, матеріали відносно яких виділені у окреме провадження, та добровільно, без примусу, з ідеологічних міркувань та корисливих мотивів з метою отримання грошової винагороди, увійшла до складу незаконно створеної ДВК №820 обійнявши посаду так званого «члена дільничної виборчої комісії» зазначеної комісії, місцем розташування якої визначено приміщення, розташоване за адресою: Херсонська область, Бериславський район, село Борозенське, провулок Мічуріна, 27, у якому діяла вищевказана комісія, а також була створена виборча дільниця для проведення голосування.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з головою ДВК № 820 особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», добровільно прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму та у вказаний період часу, з переносною урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями і списками громадян, здійснила подвірний обхід жителів с. Борозенське Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо виходу Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації.

Під час проведення незаконного референдуму ОСОБА_5 активно пропонувала мешканцям с. Борозенське Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області проголосувати шляхом проставлення відповідних відміток у бюлетені, видавала такі бюлетені для голосування, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму та у подальшому передавала їх до ДВК № 820 для проведення підрахунку результатів голосування та їх передачі у територіальну виборчу комісію (м. Берислав).

У подальшому, 27 вересня 2022 року так звана «Виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадянин, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

Наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування, стали визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій території України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до її складу.

На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченої зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму строком на 15 років, з конфіскацією всього належного їй майна. Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Захисник у судових дебатах зазначив, що під час судового розгляду не встановлено дійсних причин, з яких ОСОБА_5 взяла участь в організації та проведенні так званого референдуму на тимчасово окупованій території. Захисник вважає, що обставини, за яких обвинувачена погодилася на участь у проведенні зазначених заходів, повною мірою не з`ясовані, а тому неможливо достеменно встановити мотиви її поведінки та умови, у яких вона діяла в період окупації. З огляду на це захисник просив суд при призначенні покарання врахувати наведені обставини та призначити ОСОБА_5 покарання, більш м`яке, ніж просив прокурор, або виправдати.

Обвинувачена на судове засідання не з`явилася, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2024 року у справі № 490/4936/24 проведено у спеціальному порядку, а судовий розгляд справи здійснений у спеціальному судовому провадженні, за її відсутності, відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 10 грудня 2024 року, у зв`язку з чим суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом в ході здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченої та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченій, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченої до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачена вважається належним чином ознайомленою з їх змістом.

Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачена до суду не з`являлася та не була до нього доставлена, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачена мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченої, яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд оцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченої, а обставини причетності останньої до інкримінованого їй кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника.

Вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации», де виявлено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації: «Про ухвалення указу президента російської федерації від 19 жовтня 2022 року № 756 «Про введення військового стану на територіях Донецької народної республіки, Луганської народної республіки, Запорізької та Херсонської областей». Назва публікації: «Постановление «Об утверждении Указа Президента Российской Федерации от 19 октября 2022 года № 756 «О введении военного положения на территориях Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областей». Дата публікації: 19 жовтня 2022 року. Підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_6 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.

Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Президент России», де виявлено публікацію президента російської федерації: «Федеральний Закон від 04.10.2022 № 375-ФЗ «Про ратифікацію Договору між російською федерацією та Херсонською областю про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкту». Назва публікації: «Федеральный закон от 04.10.2022 г. № 375-ФЗ «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта». Дата публікації: 04 жовтня 2022 року. Підписант: президент російської федерації ОСОБА_7 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.

Протокол огляду від 03 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации», де виявлено публікацію Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації щодо ухвалення федерального конституційного закону «Про прийняття в російську федерацію Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта – Херсонської області». Назва публікації: «Постановление «О Федеральном конституционном законе «О принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Херсонской области». Дата публікації: 04 жовтня 2022 року. Підписант: Голова Ради Федерації Федеральних зборів російської федерації ОСОБА_6 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.

Протокол огляду від 05 грудня 2022 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», а також застосунку «ZenMate VPN» - для входу на російські інтернет-ресурси, було здійснено огляд російського офіційного Інтернет-ресурсу «Официальный интернет-портал правовой информации» за посиланням (Інтернет - адресою): «http://publication.pravo.gov.ru», де за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 », у загальному доступі розміщено публікацію Договору між російською Федерацією та Херсонською областю про прийняття до російської федерації Херсонської області та утворення в складі російської федерації нового суб`єкта від 30 вересня 2022 року. Назва публікації: «Договор между Российской Федерацией и Херсонской областью о принятии в Российскую Федерацию Херсонской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 4 октября 2022 года № 375-ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 № 19696/дп)». Дата публікації: 03.10.2022. Підписанти: За російську федерацію ОСОБА_8 2. За Херсонську область ОСОБА_9 . До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.

Протокол огляду від 11 лютого 2023 року, відповідно до якого слідчим з використанням браузера «Google-Chrome», було здійснено огляд загальнодоступної сторінки Всесвітньої мережі Інтернет, а саме офіційного Інтернет-ресурсу Верховної Ради України за посиланням (Інтернет-адресою): «https://www.rada.gov.ua/», де за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у загальному доступі розміщено статтю щодо ухвалення ВРУ Заяви про невизнання псевдореферендумів і заклику світу так само не визнавати їх. Назва статті: « ОСОБА_12 : Верховна Рада України ухвалила Заяву щодо невизнання псевдореферендумів і закликала світ так само не визнавати їх». Дата публікації: 21 вересня 2022 року. Автор: Прес-служба Апарату Верховної Ради України. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.

Протокол огляду від 17 лютого 2023 року, відповідно до якого з використанням Інтернет-мессенджера «Telegram» проведено огляд публікації на офіційній сторінці представника окупаційної влади рф в Херсонській області, голови «Військово-цивільної адміністрації» ОСОБА_13 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 . За посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено публікацію ОСОБА_13 із заявою про проведення референдуму щодо входження Херсонської області до складу рф. Публікація містить текст заяви та відеозапис його промови. Назва статті: «Заявление главы Администрации Херсонской области ОСОБА_11 о проведении референдума по вхождению Херсонской области в состав Российской Федерации». Дата публікації: 20 вересня 2022 року. У заяві Сальдо зазначено, що керівництво адміністрації прийняло рішення про проведення референдуму з 23 по 27 вересня 2022 року. Окремо акцентовано на закликах до мешканців Херсонської області взяти участь у референдумі, а також запроваджено адміністративну і кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил проведення референдуму. У заяві підкреслено, що рішення спрямоване на забезпечення безпеки мешканців регіону, реалізацію «права на самовизначення» та інтеграцію Херсонської області до складу рф як суб`єкта. До протоколу огляду додані: роздруківка вказаної публікації та мультимедійний оптичний носій інформації формату диск DVD-R, із збереженими на ньому в електронному вигляді файлами, серед яких вищевказана публікація.

Відповідно до протоколу огляду від 27 вересня 2022 року здійснено огляд відкритого ресурсу мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 . Під час огляду встановлено, що за вказаним посиланням розміщено публікацію в месенджері Telegram на каналі «Таврия. Новости Херсонской области». Зазначена публікація містить зображення з текстом російською мовою під заголовком: «Обращение Председателя Совета министров - Правительства Херсонской области ОСОБА_14 к жителям Херсонской области». Зі змісту вказаного тексту вбачається, що у зверненні йдеться про початок проведення референдуму на території Херсонської області щодо входження Херсонської області до складу російської федерації, а також містяться заклики до мешканців Херсонської області взяти участь у зазначеному референдумі. У тексті звернення, зокрема, зазначено дату початку референдуму - 23 вересня, а також наведено твердження щодо необхідності його проведення та значення такого волевиявлення для майбутнього Херсонської області. Також у публікації зазначено кількість переглядів, дату та час її розміщення - 23 вересня 2022 року.

Відповідно до протоколу огляду від 22 квітня 2024 року здійснено огляд загальнодоступної веб-сторінки офіційного інтернет-ресурсу, що використовується так званою «Военно-гражданская администрация Херсонской области». Під час огляду встановлено, що на вказаному інтернет-ресурсі розміщено публікацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 На зазначеній веб-сторінці розміщено документ з назвою «Военно-гражданская администрация Херсонской области. Указ № 245-р от 22.07.2022 г. «Об избирательной комиссии Херсонской области»». Зі змісту зазначеного документа вбачається, що ним передбачено створення «Избирательной комиссии Херсонской области», визначено її склад у кількості семи осіб, строк повноважень, а також порядок формування. Також у документі зазначено, що «Избирательная комиссия Херсонской области» має статус юридичної особи та входить до структури органів влади так званої «Военно-гражданской администрации Херсонской области». Крім того, зі змісту документа вбачається, що на зазначену комісію покладено повноваження щодо організації та проведення виборів і референдумів на території Херсонської області.

Відповідно до протоколу огляду від 22 квітня 2024 року здійснено огляд загальнодоступної веб-сторінки офіційного інтернет-ресурсу «Официальный сайт Администрации Херсонской области» за посиланням: https://khogov.ru/. Під час огляду встановлено, що на вказаному інтернет-ресурсі за посиланням https://khogov.ru/documents/ukaz-glavy-voenno-grazhdanskoj-administraczii-hersonskoj-oblasti-ot-20-09-2022-%e2%84%9688-u-o-naznachenii-referenduma-hersonskoj-oblasti-o-vyhode-hersonskoj-oblasti-iz-sostava-ukrainy-i-o-vhozh/ у загальному доступі розміщено документ з назвою «Военно-гражданская администрация Херсонской области. Указ № 88-у от 20.09.2022 г. «О назначении референдума Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины и о вхождении Херсонской области в состав Российской Федерации»». Зі змісту зазначеного документа вбачається, що ним призначено проведення референдуму на території Херсонської області з питання виходу Херсонської області зі складу України та входження Херсонської області до складу російської федерації. Також зі змісту документа вбачається, що зазначеним указом затверджено «Положение о референдуме Херсонской области о выходе Херсонской области из состава Украины и о вхождении Херсонской области в состав Российской Федерации», яким визначено порядок організації та проведення зазначеного референдуму.

Відповідно до протоколу огляду від 19 грудня 2022 року здійснено огляд загальнодоступної веб-сторінки за URL-адресою: https://lenta.ru/news/2022/09/21/kherson_buleten/. Під час огляду встановлено, що на зазначеній веб-сторінці розміщено публікацію з заголовком: «В Херсоне утвердили текст бюллетеней для референдума о присоединении к России». Зі змісту вказаної публікації вбачається інформація щодо затвердження тексту бюлетенів для проведення референдуму на території Херсонської області з питання приєднання регіону до російської федерації. У публікації зазначено, що «Центральная избирательная комиссия (ЦИК) Херсонской области» затвердила форму та текст бюлетенів для референдуму про вихід Херсонської області зі складу України та входження її до складу рф. Також у публікації наведено прямі цитати посадових осіб, зокрема: «Вопрос бюллетеня будет звучать так, это будет один вопрос, я подчеркиваю: “Вы за выход Херсонской области из состава Украины, образование Херсонской области самостоятельного государства и вхождение его в состав РФ на правах субъекта РФ?”». Крім того, у публікації зазначено, що бюлетені передбачено виготовляти російською та українською мовами. Також у матеріалі міститься інформація про заклики до проведення референдуму щодо входження Херсонської області до складу російської федерації та пояснення мотивів його проведення.

Відповідно до протоколу огляду від 16 грудня 2022 року здійснено огляд веб-сайту «Газета.Ru» за URL-адресою: https://www.gazeta.ru/politics/news/2022/09/26/18651307.shtml. Під час огляду встановлено, що на зазначеній веб-сторінці розміщено публікацію з заголовком «Глава ЦИК Херсонской области назвала референдум по вхождению в РФ состоявшимся». У публікації зазначено, що так звана голова ЦВК Херсонської області ОСОБА_15 заявила про визнання референдуму щодо входження регіону до складу рф таким, що відбувся, оскільки явка, за її твердженням, перевищила необхідний поріг у 50 відсотків виборців. Також у матеріалі наведено відомості про голосування на виборчих дільницях за межами Херсонської області, кількість осіб, які взяли участь у голосуванні, та твердження про можливість визнання референдуму таким, що відбувся, з урахуванням голосування на закордонних дільницях.

Відповідно до протоколу огляду від 16 грудня 2022 року здійснено огляд веб-сайту «ТАСС» за URL-адресою: https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/15884953, на якому розміщено відеозапис виступу ОСОБА_15 щодо проведення псевдореферендуму на території Херсонської області. Під час огляду встановлено, що на зазначеній веб-сторінці розміщено публікацію з заголовком «В ЦИК Херсонской области сообщили, что референдум прошел без происшествий». У відеозаписі зафіксовано осіб, зовні схожих на ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , а також виступ ОСОБА_15 , позначеної як «Глава ЦИК Херсонского региона ОСОБА_17 ». У своєму виступі ОСОБА_15 повідомила про проведення референдуму на всій території регіону, у тому числі на прифронтових територіях, заявила про відсутність виявлених порушень, участь міжнародних спостерігачів, обробку частини протоколів та оголосила попередні результати голосування, згідно з якими «за» нібито проголосували 87,42 відсотка, «проти» - 1,34 відсотка.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 22 травня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_18 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка під час окупації села Борозенське організувала незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до рф.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 09 квітня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_19 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка була одним з організаторів незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф на території села Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 24 травня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_20 під час проведення вказаної слідчої дії впізнала ОСОБА_5 як особу, яка брала участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Борозенської громади Херсонської області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 01 травня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_21 під час проведення вказаної слідчої дії впізнала ОСОБА_5 як особу, яка брала участь у проведенні незаконного референдуму на території Ніну Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 09 квітня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_22 під час проведення вказаної слідчої дії впізнала ОСОБА_5 як особу, яка брала участь у проведенні незаконного референдуму.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 28 березня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_23 під час проведення вказаної слідчої дії впізнала ОСОБА_5 як особу, яка була однією з організаторів незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф на території села Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 28 березня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_24 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка була однією з організаторів незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф на території села Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 09 квітня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_25 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка була однією з організаторів незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф на території села Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 05 квітня 2024 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії свідок ОСОБА_26 під час проведення вказаної слідчої дії впізнала ОСОБА_5 як особу, яка була однією з організаторів незаконного референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф на території села Борозенське Бериславського району Херсонської області.

Відповідно до протоколу огляду від 20 червня 2024 року здійснено огляд публікації на Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 », розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_9 о 15 годині 02 хвилини за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10 Під час огляду встановлено, що у зазначеній публікації розміщено два зображення із підписом « ОСОБА_27 та донька ОСОБА_28 с. Борозенське». Текст публікації містить твердження про те, що вказані особи вітають та допомагають російським військовим, а також посилання на сторінку у соціальній мережі Facebook.

Відповідно до протоколу огляду від 20 червня 2024 року здійснено огляд документа від імені ОСОБА_5 , вилученого 26 червня 2023 року під час огляду приміщення Державного навчального закладу «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну», що знаходиться за адресою: місто Херсон, Бериславське шосе, 28, та виділеного в оригіналі з матеріалів кримінального провадження № 220223000000265 від 25 липня 2022 року.

Під час огляду встановлено, що документ від імені ОСОБА_5 виконаний рукописним способом кульковою ручкою чорного кольору на одному аркуші паперу білого кольору. Документ містить рукописний текст російською мовою, у якому ОСОБА_5 вказала, що у зв`язку з воєнними діями евакуювалася з постійного місця проживання у селі Борозенське до міста Херсона, має статус ВПО, пенсійні виплати не отримує чотири місяці, є учасником комісії референдуму та не отримала заробітну плату за референдум. Також у документі зазначено про потребу в теплому одязі та медикаментах. У нижній частині документа містяться дата «07 жовтня 2022 року» та підпис.

Постановою прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області від 20 червня 2024 року вказаний документ визнано речовим доказом.

Під час дослідження вказаних доказів жодна із сторін не заявила про недотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показань яких вбачається причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

На судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснила, що на початку збройної агресії рф проти України перебувала у селі Борозенське Бериславського району Херсонської області, яке з березня 2022 року було окуповане російськими військами. У вересні 2022 року в селі проводився незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до російської федерації. Про його проведення стало відомо від місцевих жителів. До складу виборчих комісій увійти їй ніхто не пропонував, інформації про формування таких комісій або передвиборчу агітацію вона не мала.

Референдум у селі проводився шляхом подвірних обходів, а окремих мешканців викликали до дільниці. Під час подвірного обходу до неї прийшли ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та військовослужбовець. Каліних вона добре знає як односельців. Вони пропонували проголосувати за вступ Херсонської області та села Борозенське до складу російської федерації. При собі мали скриньку, бюлетені та журнал. ОСОБА_28 видавала бюлетені і тримала скриньку, а ОСОБА_27 вела журнал. Вона взяла бюлетень, зробила вигляд, що щось у ньому пише, однак фактично нічого не зазначила, після чого перегнула бюлетень і кинула його до скриньки. Військовослужбовець перебував поруч із Каліними, стояв біля них, погроз чи психологічного тиску не висловлював. Каліни спілкувалися з нею вільно, після чого пішли.

На судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснила, що на початку збройної агресії рф проти України перебувала у селі Борозенське Бериславського району Херсонської області, яке було окуповане російськими військами. У селі проводився незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до складу російської федерації. Попередньої агітації щодо його проведення вона не бачила, про формування виборчих комісій їй відомо не було.

Референдум проводився шляхом подвірних обходів. До її домоволодіння прийшли ОСОБА_27 , її донька ОСОБА_28 , ще одна місцева жителька, прізвище якої вона не пам`ятає, а також російський військовослужбовець з автоматом. Каліних вона знає як місцевих жителів. Вони запропонували їй проголосувати, дали бюлетень, після чого вона поставила у ньому прочерк. Будь-яких пояснень щодо голосування їй не надавали. Наявність спеціальної виборчої атрибутики, списків чи скриньки вона точно не пам`ятає, однак бачила, що під час проведення референдуму особи ходили селом з урнами.

ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інша місцева жителька діяли самостійно, ознак примусу до них з боку російського військовослужбовця не було. Результати підбиття підсумків референдуму їй не відомі.

На судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що на початку повномасштабного вторгнення рф перебувала у місті Херсоні, а село Борозенське на той момент ще не було окуповане. Окупація села розпочалася наприкінці травня - на початку червня 2022 року. У вересні 2022 року, наприкінці місяця, у селі Борозенське проводився незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до рф.

Про проведення референдуму їй стало відомо після приїзду військових разом із так званою головою, які повідомили про його проведення. Попередньої агітації не було. ОСОБА_27 приїхала з аркушем, у якому був список осіб, які повинні з`явитися та взяти участь у референдумі. У селі проводилися подвірні обходи, а також було облаштоване місце, куди люди могли самостійно приходити і голосувати.

На виборчій комісії перебували ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , інші особи здійснювали подвірні обходи. Серед осіб, які брали участь у таких обходах, були ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_33 та ОСОБА_34 . ОСОБА_27 їй давно знайома, оскільки працювала у магазині біля школи, а ОСОБА_28 відома в обличчя. При проведенні референдуму використовувалися журнал, бюлетені та скринька. Після завершення голосування ОСОБА_31 та ОСОБА_32 повезли результати до ОСОБА_35 .

Дії учасників референдуму були добровільними, примусу до них з боку російських військових не було. На початку проведення референдуму вони демонстративно показували голосування для відеозйомки та фотографування. Особи, які брали участь в організації та проведенні референдуму, під час окупації співпрацювали з представниками окупаційної влади, а після деокупації виїхали на тимчасово окуповану територію Криму.

На судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що на початку збройної агресії рф проти України перебував у селі Борозенське Бериславського району Херсонської області, яке приблизно з березня 2022 року було окуповане російськими військами. Наприкінці вересня 2022 року в селі проводився незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до рф. Про його проведення він дізнався після того, як ОСОБА_31 запросила його взяти участь у проведенні референдуму.

Референдум проводився у формі голосування на дільниці для тих, хто бажав прийти самостійно, а також шляхом подвірних обходів. До проведення референдуму були залучені приблизно вісім осіб. ОСОБА_31 була головою комісії, ОСОБА_32 - заступником, секретарем була особа на ім`я ОСОБА_36 . Серед учасників також були ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .

ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інші учасники переважно здійснювали подвірні обходи, їздили по селах Садок, П`ятихатки, Кучерське та по центральній частині села Борозенське. Зранку учасникам визначали, куди саме вони мають їхати, після чого вони розходилися за своїми напрямками. ОСОБА_27 та ОСОБА_28 ходили разом з іншими особами, які брали участь у проведенні референдуму.

Учасники референдуму діяли добровільно, почувалися вільно, погроз з боку російських військових щодо них або місцевих жителів він не бачив. Про оплату учасникам референдуму говорили, однак конкретна сума йому не відома. Підсумки референдуму оголошувалися, проте їх зміст він не пам`ятає.

Також, на судовому засіданні були досліджені показання свідка, отримані не шляхом його безпосереднього допиту судом під час судового засідання, а у порядку частини одинадцятої статті 615 КПК України, відповідно до якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

У вказаному порядку досліджено показання свідка ОСОБА_21 , яка була допитана під час досудового розслідування, що підтверджується протоколом допиту свідка від 01 травня 2024 року, а також змістом DVD-R диску, доданого до протоколу допиту, який було відтворено в залі суду.

Таке рішення було судом ухвалене у зв`язку з неможливістю забезпечення прибуття зазначеного свідка до зали суду з об`єктивних причин.

Так, відповідно до результатів допиту свідка ОСОБА_21 , остання пояснила, що на початку збройної агресії рф проти України перебувала у селі Борозенське, яке приблизно із середини весни 2022 року було окуповане російськими військами. У селі Борозенське з 23 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року проводився незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до рф. Про його проведення стало відомо з телебачення та від місцевих жителів.

Про формування комісії заздалегідь вона не знала, однак голова сільської ради ОСОБА_39 поставила її перед фактом участі в комісії. До складу комісії входили ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . Також були водії ОСОБА_44 і особа на ім`я ОСОБА_45 , який був військовим комендантом.

Голосування відбувалося шляхом подвірних обходів: особи, залучені до проведення референдуму, ходили вулицями, а ті мешканці, які виходили, голосували. У таких обходах брали участь дві Редові, дві ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , а також одного разу ОСОБА_48 і ОСОБА_49 . Учасники обходів мали при собі бюлетені та скриньки, після чого приносили їх назад на дільницю. Організацію референдуму здійснювали ОСОБА_39 та Магомед, російські військові привезли обладнання і допомагали облаштувати дільницю.

Щодо ОСОБА_50 та ОСОБА_51 їй не відомо про примус або погрози з боку російських військових. Вони приходили, брали бюлетені та скриньки, ходили по вулицях, а потім повертали їх на дільницю. Погроз на їх адресу вона не чула. Грошову винагороду учасникам референдуму пропонували під час поїздки до ОСОБА_35 , однак фактично нічого не виплатили. На цей час ОСОБА_50 та ОСОБА_51 в селі Борозенське немає, після початку обстрілів вони виїхали з населеного пункту.

Будь-яких зауважень, заперечень чи клопотань з приводу порядку відтворення відеозапису допиту вказаного свідка та його змісту від прокурора та захисника не надійшло.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченій злочин було вчинено і остання є винною у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.

Наявність в діях обвинуваченої прямого умислу на вчинення інкримінованого злочину, а саме на участь в проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, за попередньою змовою групою осіб, встановлені судом на підставі сукупності досліджених судом доказів, зокрема, тих, що підтверджують обставини, які свідчать про очевидне розуміння обвинуваченою факту окупації вказаної території, яка мала відкритий характер, факту незаконності створення та роботи так званої ДВК № 820, яка діяла на відповідній території, необхідності вчинення особою активних дій спрямованих на проведення незаконного референдуму, покладення на неї у зв`язку з цим відповідних обов`язків та наділення повноваженнями, що не охоплювалися діючим в Україні законодавством, не прихованою співпрацею із представниками окупаційної влади від російської федерації, яка офіційно визнана країною-агресором не лише на території України, а й більшістю країн світу та міжнародними організаціями.

Крім того, обвинувачена на момент окупації села Борозенське Бериславського району Херсонської області, та перед вчиненням злочину була місцевою мешканкою, тобто вона була обізнана щодо законної влади від України, яка діяла на відповідній території, а отже очевидно розуміла незаконність вчинених нею дій, які були спрямовані на створення ознак зовнішньої легітимності для громадян рф проведеного референдуму, що в свою чергу передбачало чітке розуміння нею наслідків, які вони мали зумовити та правових процедур, які при цьому мали бути застосовані до таких осіб. Крім того, з боку офіційних представників України неодноразово через засоби масової інформації громадянам України, які залишились на тимчасово окупованій території, роз`яснювалось про те, що дії спрямовані на проведення незаконного референдуму тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеної поведінки обвинуваченої, відсутності будь-якого примусу щодо неї, а відтак, і цілковитої добровільності її дій.

Крім того, як встановлено із досліджених доказів, обвинувачена не проявляла ознак пригнічення, поганого настрою, виконання покладених на неї обов`язків суто формально. Навпаки, вона активно брала участь у референдумі, вчиняла необхідні дії для його проведення, діяла у змові з іншими членами так званої ДВК № 820.

З показань свідків суд встановив, що проведення так званого референдуму у селі Борозенське мало відкритий та організований характер, а участь ОСОБА_5 у його проведенні не була випадковою, формальною або вимушеною. Свідки ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_21 незалежно один від одного підтвердили, що ОСОБА_5 брала участь у проведенні незаконного референдуму разом з іншими місцевими жителями, у тому числі ОСОБА_52 , здійснювала або була залучена до подвірних обходів, під час яких мешканцям пропонували проголосувати за приєднання Херсонської області до рф.

Показання вказаних свідків узгоджуються між собою в частині способу проведення референдуму: голосування організовувалося через подвірні обходи, а також через облаштоване місце для голосування, особи, залучені до його проведення, використовували бюлетені, скриньки та списки або журнали обліку. ОСОБА_29 прямо вказала, що до неї прийшли ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та військовослужбовець; ОСОБА_28 видавала бюлетені і тримала скриньку, а ОСОБА_27 вела журнал. ОСОБА_30 підтвердила, що до її домоволодіння приходили ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ще одна місцева жителька та російський військовослужбовець з автоматом, після чого їй дали бюлетень для голосування. ОСОБА_20 вказала, що серед осіб, які здійснювали подвірні обходи, були ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , а під час проведення референдуму використовувалися журнал, бюлетені та скринька. ОСОБА_18 пояснив, що ОСОБА_27 та ОСОБА_28 разом з іншими учасниками здійснювали подвірні обходи по селах та центральній частині села Борозенське. ОСОБА_21 підтвердила, що ОСОБА_27 та ОСОБА_28 брали бюлетені і скриньки, ходили по вулицях, а потім повертали їх на дільницю.

Суд враховує, що жоден із допитаних свідків не повідомив про застосування до ОСОБА_5 фізичного чи психологічного примусу, погроз або іншого незаконного впливу, який би змушував її брати участь у проведенні референдуму. Навпаки, ОСОБА_29 пояснила, що ОСОБА_46 спілкувалися вільно, а військовослужбовець лише перебував поруч і погроз не висловлював. ОСОБА_30 зазначила, що ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інша місцева жителька діяли самостійно, ознак примусу з боку російського військовослужбовця не було. ОСОБА_20 вказала, що дії учасників референдуму були добровільними, примусу до них з боку російських військових не було. ОСОБА_18 підтвердив, що учасники референдуму діяли добровільно, почувалися вільно, погроз з боку російських військових щодо них або місцевих жителів він не бачив. ОСОБА_21 також не повідомила про будь-які погрози чи примус щодо ОСОБА_5 або ОСОБА_51 .

Послідовність і взаємна узгодженість цих показань свідчить, що ОСОБА_5 усвідомлено долучилася до організованої діяльності так званої комісії, виконувала конкретні функції, необхідні для проведення незаконного референдуму, діяла спільно з іншими особами та не перебувала у стані, який би виключав добровільність її поведінки. Сам факт присутності російських військовослужбовців під час проведення подвірних обходів, за відсутності встановлених погроз чи примусу саме щодо обвинуваченої, не спростовує добровільного характеру її дій, оскільки свідки описали активну, узгоджену та невимушену участь ОСОБА_5 у заходах, спрямованих на проведення незаконного референдуму.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку, відповідно до вимог статті 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, які є послідовними, узгодженими між собою та іншими обставинами підтвердженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, у зв`язку з чим їх слід покласти в основу обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що на момент вчинення злочину територія села Борозенське Бериславського району Херсонської області була тимчасово окупованою, на ній було сформовано склад та організовано роботу так званої ДВК № 820, а обвинувачена, будучи громадянкою України та безсумнівно обізнаною про вказані обставини, добровільно вчинила вказані дії, які суд кваліфікує за частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційну діяльність, тобто участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

При цьому, про наявність у діях обвинуваченої такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вбачається з того, що сама так звана ДВК № 820, завдання якої реалізовувала обвинувачена у межах наданих їй повноважень, передбачає участь кількох осіб, які спільно працюють та виконують обов`язки, покладені на них згідно з їх розподілом у межах діяльності комісії. Незазначення в обвинувальному акті про визнання вини інших осіб у вчиненні відповідного злочину відповідає вимогам пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, відповідно до яких закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання суд дійшов таких висновків.

Положеннями частин першої, другої статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Пунктом 3 частини першої статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 12 КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Отже, при визначенні обвинуваченій виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про її особу, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд, відповідно до пункту 11 частини першої статті 67 КК України, визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Зважаючи на те, що обвинувачена, як громадянка України, вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в проведенні незаконного референдуму, що порушило незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України, а також враховуючи вчинення обвинуваченою вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування її у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої, її перевиховання та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення їй основного покарання у виді позбавлення волі на строк ближче до максимального – вісім років, та додаткового покарання, у виді конфіскації всього майна, яке є її власністю, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування статті 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинене кримінальне правопорушення.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим і достатнім, а також відповідатиме його меті.

Призначення обвинуваченій більш м`якого покарання суд вважає необґрунтованим та таким, що не узгоджується з вимогами статей 50 та 65 КК України.

Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, вчиненим на тимчасово окупованій території та з використанням умов воєнного стану. Характер діяння, його спрямованість на забезпечення функціонування незаконно створеного органу влади та фактичне сприяння державі-агресору зумовлюють підвищену суспільну небезпеку вчиненого.

Крім того, обвинувачена ухиляється від правосуддя, до суду не з`являється, участі у розгляді справи не бере, що свідчить про відсутність у неї наміру виконувати покладені законом обов`язки та про необхідність призначення покарання, достатнього для досягнення його мети, зокрема загальної та спеціальної превенції.

Не з`ясування конкретних причин чи мотивів, з яких ОСОБА_5 погодилася на участь у діяльності незаконної виборчої комісії та у проведенні так званого референдуму, саме по собі не може бути підставою для призначення більш м`якого покарання. Об`єктивна сторона інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення передбачає саме добровільну участь у підготовці та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, при цьому мотиви, якими керувалася особа, не є обов`язковою ознакою складу цього злочину та не впливають на його правову кваліфікацію. Отже, сам по собі факт того, що під час судового розгляду не встановлено конкретних спонукань, з яких обвинувачена погодилася на вчинення відповідних дій, не спростовує встановленої судом добровільності її участі у проведенні незаконного референдуму та не може розглядатися як обставина, що пом`якшує покарання або обґрунтовує необхідність його призначення у мінімальному розмірі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2024 року у справі № 490/4936/24 стосовно обвинуваченої, за її відсутності, було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без зазначення строку дії такої ухвали.

Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченій покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останньої на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Судові витрати відсутні. Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2024 року у справі № 490/4936/24 накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Оскільки санкція частини п`ятої статті 111-1 КК України передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, а суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 такого додаткового покарання, підстави для скасування арешту майна відсутні. Накладений арешт підлягає залишенню до виконання вироку в частині конфіскації майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією усього майна, яке є її власністю.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний стосовно ОСОБА_5 , – залишити до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченій ОСОБА_5 обраховувати з моменту її затримання в порядку виконання вироку суду.

Строк відбування покарання у виді позбавлення права займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2024 року у справі № 490/4936/24 на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 432438259220, кадастровий номер: 5922088100:02:001:0013, площа: 3,4238 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Сумська область, Конотопський район, Тернівська сільська рада; земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 360382165209, кадастровий номер: 6520981000:06:027:0431, площа: 0,37 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада; земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 360338065209, кадастровий номер: 6520981000:06:038:0081, площа: 0,5933 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада; земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 360293665209, кадастровий номер: 6520981000:05:017:0007, площа: 7,3395 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада; земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 360243465209, кадастровий номер: 6520981000:05:001:0250, площа: 0,9815 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, Борозенська сільська рада, - залишити без змін.

Речовий доказ, а саме документ від імені ОСОБА_5 , вилучений 26 червня 2023 року під час огляду приміщення Державного навчального закладу «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьої статті 323 і статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ________________ ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua