Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №583/2820/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2820/26

1-кп/583/326/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, що надійшов від прокурора Охтирської окружної прокуратури, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026205480000112 від 23.05.2026 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Охтирка Сумської області, не працюючої, з середньою освітою, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

31.03.2020 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

29.09.2023 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ст. 69, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік ;

31.10.2023 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ст. 126-1 КК України до покарання у вигляді арешт строком на 3 місяці (на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком цього ж суду)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 , 22.05.2026 близько 20 години 00 хвилин перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинила словесний конфлікт зі своєю матір`ю ОСОБА_5 .

У цей час, з метою припинення конфлікту, ОСОБА_5 вийшла з приміщення квартири АДРЕСА_2 на сходовий майданчик, але ОСОБА_6 вийшла за нею, де, продовжуючи сварку, почала хапати потерпілу за праву руку та, діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, пальцями лівої руки завдала подряпини в ділянці правої лопатки ОСОБА_7 .

В подальшому, продовжуючи конфлікт, ОСОБА_6 завела потерпілу до кімнати квартири АДРЕСА_2 та повалила на диван, після чого, сіла зверху та, стримуючи її рухи, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання у вигляді тілесних ушкоджень, правою рукою схопила ОСОБА_5 в ділянці правого передпліччя та притиснула. Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_6 накрила потерпілу ковдрою та пальцями рук почала здавлювати в області обличчя.

У результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 229 від 27.05.2026 року при експертизі гр. ОСОБА_5 , згідно наданої документації, виявлені такі тілесні ушкодження: забійне садно пахвової ділянки справа та в ділянці правої лопатки. Забійне садно в ділянці переносиці та підборіддя зліва. Забійне садно правого передпліччя. Дані тілесні ушкодження по тривалості розладу здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів (відповідно до пунктів 2.3.2.б, 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95 p.).

ОСОБА_4 , наносячи тілесні ушкодження ОСОБА_5 , усвідомлювала протиправність своїх дій, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України за обставин викладених у обвинувальному акті визнала повністю та пояснила, що дійсно 22.05.2026 близько 20 години 00 хвилин за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у неї на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт зі своєю матір`ю ОСОБА_5 . У цей час, з метою припинення конфлікту, ОСОБА_5 вийшла з приміщення квартири АДРЕСА_2 на сходовий майданчик, але ОСОБА_6 вийшла за нею, де, почала хапати потерпілу за праву руку та пальцями завдала подряпини в ділянці правої лопатки ОСОБА_7 . В подальшому, вона завела потерпілу до кімнати квартири та повалила на диван, після чого, сіла зверху та правою рукою схопила ОСОБА_5 в ділянці правого передпліччя та притиснула. Потім вона накрила потерпілу ковдрою та пальцями рук почала здавлювати в області обличчя.Наразі повністю усвідомила протиправність своєї поведінки та просить пробачення у потерпілої.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд вирішив відповідно до положення ч. 3 ст. 349 КПК України обмежитися допитом обвинуваченої, не досліджуючи докази відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, вина обвинуваченої ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка вину визнала, на обліку наркологічному диспансері та психдиспансері не перебуває, враховує її вік, сімейний стан. Також суд враховує, що обвинувачена раніше притягалась до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного кримінального правопорушення.

До пом`якшуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_6 обставин суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винна особа перебуває у сімейних відносинах.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, доходить висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень буде покарання у межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми, про що просить прокурор.

Суд дійшов висновку, що до обвинуваченої, як до особи, яка вчинила домашнє насильство відносно своєї матері необхідно застосувати обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників.

Обвинуваченій ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України та призначити їй покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.

Відповідно до п. 5 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, потерпілою, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1