Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №523/22029/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 523/22029/25

Провадження № 2/522/4094/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з позивача заборгованість у розмірі 55629,89 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15.09.2024 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» укладений кредитний договір №3000029092 згідно з умовами якого заборгованість становить 36004,74 грн., а саме: непрострочене тіло кредиту у розмірі 21074,32 грн., прострочене тіло кредиту у розмірі 10003,57 грн., прострочені відсотки по договору у розмірі 4926,85 грн. Також, 12.08.2024 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №0001/980/2432920/24, згідно з умовами якого заборгованість становить 19625,15 грн., а саме: непрострочене тіло кредиту у розмірі 18898,99 грн., прострочене тіло кредиту у розмірі 610,43 грн., прострочені відсотки по договору у розмірі 6,23 грн. Акціонерне товариство «ОТП Банк» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму. Відповідач не виконав умов кредитного договору, термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не повернута. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 55629,89 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До Приморського районного суду м. Одеси 10.12.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2026 року відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 24.02.2026.

У судове засідання 24.02.2026 учасники справи не з`явились. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 28.04.2026.

У судове засідання 28.04.2026 учасники справи не з`явились. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 15.09.2024 між ОСОБА_1 (позичальник) та Акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк) укладений кредитний договір № 30000292092, згідно з умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався його повернути.

Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту – 34000,00 грн., строк кредитування – 20 місяців, дата повернення кредиту 15.05.2026, процента ставка за користування кредитом 34,99% річних.

З копії кредитного договору вбачається, що він підписаний удосконаленим електронним підписом відповідача.

До матеріалів справи додані Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, Паспорт споживчого кредиту від 15.09.2024, що містить відомості про основні умови кредитування, порядок повернення кредиту, орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, підписаних відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження виконання взятих за кредитним договором зобов`язань позивач надав суду копію меморіального ордеру № 18101623 від 15.09.2024 про видачу ОСОБА_2 кредиту по кредитному договору № 3000029092 у розмірі 34000,00 гривень.

В матеріалах справи наявні досудові вимоги щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 0001/980/2432920/24 від 12.08.2024 рокуу розмірі 19625,15 гривень тащодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 3000029092 від 15.09.2024 у розмірі 36004,74 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3000029092 станом на 25.04.2025 заборговність відповідача становить 36004,74 гривень. Згідно розрахунку заборгованості за договором № 0001/980/2432920/24 від 12.08.2024 станом на 23.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 19625,15 гривень. Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача становить 55629,89 гривень.

У матеріалах справі відсутні докази сплати заборгованості відповідачем за кредитним договором, виконання досудових вимог. Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Досліджені під час розгляду справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи додана копія платіжної інструкції про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. Факт зарахування сплаченої суми грошових коштів до спеціального фонду державного бюджету України встановлений судом та підтверджений відповідною випискою.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4-5, 133, 141, 244, 247, 258, 259, 263-265, 275, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) заборгованість за кредитними договорами № 3000029092 від 15.09.2024 та №0001/980/2432920/24 від 12.08.2024 у розмірі 55629,89 гривень (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 89 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 05.05.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА