Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №509/1944/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1944/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з ВнП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 184 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 р. об 11:00 год., ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_2 , 2010 р.н., а саме понад 10 днів, без поважної причини не відвідував ЗЗСО "Овідіопольський ліцей ім. Т.Шевченка".

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання та догляду дітей проявляється у вигляді: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов`язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція вказаної вище статті КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до частин 1-2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, і його вина доведена повністю.

Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме те, що ухилення від виконання покладених на ОСОБА_1 батьківських обов`язків було вчинене щодо її сина, особу порушника, передумови вчинення ним правопорушення, беручи до уваги ступінь її вини, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн, оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 33, 184, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Кочко В.К.