Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №508/410/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/410/26

Номер провадження 2/508/325/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.,

за участю: секретаря с/з – Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем 18.08.2021 року було укладено договір № 1951683, відповідно до вимог якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн. на строк до 29 днів, а відповідач зобов`язався погасити кредит та відсотки за кредитом. Проте відповідач договір не виконав та кредитні кошти разом з відсотками не повернув.

01.12.2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір факторингу № 1-01/12/2023, згідно якого до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за вказаним договором відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 14324,00 грн., з яких 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 10324,00 грн.заборгованість за відсотками.

Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача вказаний борг та судові витрати, які складаються з сплаченого при зверненні до суду судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 05.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. (а.с.41)

03.06.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою «вручено особисто». (а.с.50)

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем 18.08.2021 року було укладено кредитний договір № 1951683, відповідно до вимог якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн. на строк до 29 днів, з відсотковою ставкою 1,90 % в день від суми кредиту. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки. (а.с.9-14)

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, - в тому числі - електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор G5407, для підписання зазначеного кредитного договору.

На підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів. (а.с.27 зворот)

01.12.2023 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір № 1-01/12/2023 відступлення права вимоги, згідно якого до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Вказане підтверджується копією договору відступлення прав вимоги та витягом з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023 року. (а.с.16-19)

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1951683 ОСОБА_1 , останньому нараховано заборгованість у розмірі 14 324,00 грн. , з яких: прострочене тіло 4000,00 грн. та 10 324,00 грн. прострочені відсотки.

Проте позивачем не надано суду детального поденного розрахунку вказаної заборгованості.

Щодо законності нарахування позивачем відсотків відповідачу за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного 18.08.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 кредитного договору № 1951683, відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 29 днів, дата повернення кредиту 15.09.2021 року, із відсотковою ставкою 1,9 % на добу. Відповідно до довідки ТОВ «Платежі Онлайн» від 07.04.2026 року, судом встановлено, що відповідачу перераховані кошти за кредитним договором у розмірі 4000,00 грн. на його картковий рахунок.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту суд вважає обгрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюютьсядоговором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Пунктом 1.2. Кредитного договору № 1951683 від 18.08.2021 року визначено, що загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 4000,00 гривень.

Пунктом 1.3. Кредитного договору № 1951683 від 18.08.2021 року передбачено, що строк, на який надається, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 18.08.2021 року по 15.09.2021 року включно. Окрім того, п. 9.4.1. вказаного Договору передбачено умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом та строку дії договору, які передбачають право позичальника ініціювати таку пролонгацію шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів пролонгації кредитного договору, відсотки за договором можуть бути нараховані лише протягом строку договору - 29 днів.

Відповідно до п. 1.4. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми Кредиту в день.

Враховуючи зазначене, розрахунок має бути здійснений у наступному розмірі:

4000,00 грн. х 1.9% х 29 днів = 2 204,00 грн. відсотків за користування зазначеним кредитом.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за кредитним договором за період з 18.08.2021 року по 15.09.2021 року у розмірі 2204,00 грн., що передбачене умовами договору.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн»» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1951683 від 18.08.2021 року, станом на 15.09.2021 року в загальному розмірі 6204,00 грн., яка складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі – 4000,00 грн та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі – 2204,00 грн.

На підставі дослідженого суд знаходить за необхідне позовні вимоги задовольнити частково в межах доведеності позовних вимог.

Крім того, позивач ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 09.07.2025 року уклав договір № 09/07/2025 про надання правової допомоги з адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цією справою, позивач надав також Додаткову угоду № 1 від 20.01.2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Пархомчука С.В.; довіреність адвоката Пархомчука С.В. від 09.07.2025 року; платіжну інструкція № 2820 від 02.06.2026 року на суму 13000,00 грн; Акт про отримання правової допомоги , відповідно до якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнтові ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до відповідача про стягнення заборгованості. Вартість послуг становить за підсумком 13000,00 грн. (а.с.20-22, 56-57)

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог складають 5629,00 грн. (43,3 % від 13000,00 грн.), тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ витрат на правничу допомогу у вказаному розмірі.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (43,3 %) у сумі 1152,81 грн. (43,3 % від 2662,40 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄРДПОУ 44002941) заборгованість за кредитним Договором № 1951683 від 18.08.2021 року у розмірі 6204,00 грн. (шість тисяч двісті чотири гривні 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄРДПОУ 44002941) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1152,81 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят дві гривні 81 коп.) та 5629,00 грн. (п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять гривень 00 коп.) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄРДПОУ 44002941.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ