Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №501/1711/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

09 червня 2026 року Єдиний унікальний № 501/1711/26 Провадження № 2/501/1785/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/1711/26 провадження № 2/501/1785/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою позивача: ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 підстава та предмет позову: про припинення стягнення аліментів на дитину і стягнення аліментів на утримання дитини,

участь у справі приймали: представник позивача адвокат Лиферчук Т.С.

відповідач - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин правовідносин.

13 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Чорноморського міського суду Одеської області із позовною заявою про припинення стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини , та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне. Позивач з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 вересня 2014 року по 01 серпня 2025 рік. Від шлюбу мають троє малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 01 серпня 2025 року по цивільній справі №521/2594/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей були частково задоволені вимоги позивача: розірвано шлюбі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій формі в сумі в розмірі 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з дня подання позову до суду з 18 лютого 2025 року та до досягнення дітьми повноліття.

На час розгляду справи в суді першої інстанції діти проживали разом із відповідачем.

З 16 серпня 2025 року син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з позивачем ,перебуває на його повному утриманні, створивши всі гідні умови для навчання, фізичного та духовного розвитку дитини, опікується його здоров`ям і самостійно забезпечую матеріально. Не дивлячись на те, що позивач повністю утримує та матеріально забезпечує сина , також сплачує призначені за рішенням суду аліменти у розмірі 3000.00 грн. щомісячно на користь відповідача. Сторони не можуть досягти порозумінь з приводу стягнення з позивача аліментів на утримання сина, який проживає разом з батьком , а перераховані кошти відповідач витрачає кошти на свій розсуд. Вирішити це питання в досудовому порядку відмовляється.

Оскільки змінились обставин, то є всі підстави для припинення стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 16 серпня 2025 року мешкає з батьком , з матір`ю не живе і нею не утримується, з метою захисту прав своїх і дитини позивач звернувся до суду та просить припинити стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_1 та стягнути аліменти на його утримання з ОСОБА_7 у розмірі 3000.00 грн. на у тримання сина.

Представник позивача, адвокат Ліферчук Т.С., що діє на підставі ордеру №1679300 виданого 20 травня 2026 року в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача, надала в судовому засіданні пояснення і просила суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, хоча не заперечувала, факт того, що син ОСОБА_4 , проживає разом з батьком з 16 серпня 2025 року і знаходиться на повному його утримані. Зазначила ,що вона отримує на нього аліменти від позивача, які витрачає на інших дітей. Сама є фізичною особою підприємцем і її чистий дохід складає 10 000 -15 000 гривень щомісячно, має у власності квартиру та автомобіль. Її дохід не дозволяє сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 3000, 00 гривень щомісячно. Зазначила ,що позивач працює на декількох роботах має заробіток від 50 000.00 грн. та вище , проте надати доказів немає можливості, просить врахувати її заробіток та винести справедливе рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року відкрито провадження у вищевказаної справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу запропоновано в строк до 21 травня 2026 року подати письмовий відзив проти позову. Правом на подання відзиву відповідач не скористалась.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ст. ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Суд вислухав представника позивача та відповідача, вивчивши надані суду докази у їх сукупності приймає наступне рішення.

Фактичні обставини встановлені судом.

З 03 вересня 2014 року по 01 серпня 2025 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно свідоцтва (серія НОМЕР_1 виданого відділом ДРАЦС у м. Одеса Одеської області від 22 вересня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтв ( серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 виданих Київським районним відділом у мю Одеса ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 17 травня 2019 року) ІНФОРМАЦІЯ_4 народились ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Батьками вищевказаних дітей в вищевказаних свідоцтвах , відповідно зазначені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (58-60)

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 01 серпня 2025 року по цивільній справі №521/2594/25 шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , розірваний.

На користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання трьох дітей у твердій грошовій формі в сумі в розмірі 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з дня подання позову до суду з 18 лютого 2025 року та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7-17 ).

Відповідно до банківських квитанцій ОСОБА_1 своєчасно переводить на рахунок відповідача аліменти за утримання , дітей (а.с.62-81)

Акт про встановлення місця проживання складеного директором ОСМД «Суріково» від 30 березня 2025 року та від 18 вересня 2025 року засвідчує ,факт того ,що ОСОБА_1 , а також його дитина ОСОБА_8 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з 16 серпня 2025 року (а.с. 18 ).

Згідно до Акту обстеження умов проживання від 12 січня 2026 року складеного Хаджибейським територіальним відділом служби у справах дітей Одеської міської ради батьком створено всі належні умови для проживання, виховання та розвитку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина проживає разом з батьком (а.с. 19).

З довідки № 01-18/384 від 22 грудня 2025 року вбачається ,що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є учнем 1-Б класу Одеської початкової школи №54 Одеської міської ради за очною формою навчання . Дитина зарахована до навчального закладу за заявою батька (а.с. 20).

Батьком ОСОБА_1 укладено Декларацію №001-066М-ХЕ10 про вибір лікаря, який надає первину медичну допомогу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за місцем проживання батька (а.с. 21).

Відповідно до Акту оцінки потреби сім`ї /особи складний Одеською міською радою від 06 січня 2026 року, батьком дитині створено належні умови проживання, з 16 серпня 2025 року , дитина ОСОБА_4 , проживає постійно з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини цьому не суперечить , дитина проживає з батьком та забезпечена усім необхідним (а.с. 24-56 ).

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 21 травня 2026 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 ( а .с. 109-113).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо припинення стягнення аліментів з позивача.

За приписами ч.2 другої ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено ,що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку .

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, ст. 179 Сімейного кодексу України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Частина 1 ст. 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 273 Сімейного кодексу України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні вищевикладених норм законодавства може бути підставою для зміни розміру аліментів в бік їх зменшення.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

З урахуванням предмета спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, зміна розміру аліментів ) однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц (провадження №61-3738св22).

Верховний Суд у постановах від 28 червня 2023 року у справі №186/126/21 та від 30 серпня 2023 року у справі №495/5950/21 зазначав, що позовні вимоги про припинення стягнення аліментів підлягають задоволенню з часу звернення позивача до суду, оскільки на цей час дитина проживала з ним та він ніс витрати на її утримання.

Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 Сімейного кодексу України, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267 - 271 Сімейного кодексу України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти.

У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів, що узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-5611св22)).

У зв`язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Судом встановлено ,що ОСОБА_4 , не проживає з матір`ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача батька дитини, як зазначив позивач, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Місце проживання дитини з батьком визначено і рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 21 травня 2026 року, що не потребує доказування.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, Суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 13 квітня 2026 року.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини третьої ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 Сімейного кодексу України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (висновок в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18).

Факт проживання сина сторін разом із батьком відповідачка визнала та не заперечувала проти припинення стягнення аліментів на утримання сина з позивача, проте враховуючи її матеріальне становища зазначила ,що не може сплачувати на його утримання , оскільки на її утриманні ще дві дитини, позивач працює має дохід , тому прохала в частині стягнення з неї аліментів відмовити. Також посинила, що вона має у власності рухоме та нерухоме майно, фізичною особою підприємцем, шиє дитячий одяг. Має в місяць чистий дохід від 10 000 - 15 000 тисяч гривень.

Відповідно до частин першої, шостої ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Враховуючи те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як батька, так і матері, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, навчанні, мінімальний прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», який становить 3 512, 00 гривень, Суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 3000,00 гривень на дитину щомісячно.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності надівши їм належну правову оцінку Суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими ,що підлягають задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати.

З ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційне до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Окрім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, Суд з урахуванням задоволення позову відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 331 .20 грн. а також на користь держави.

Керуючись ст.ст.2-13,76-81,141,258,263-265,266, 273 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 179 -181 Сімейного кодексу України, Суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів на дитину і стягнення аліментів - задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає АДРЕСА_3 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій формі в сумі в розмірі 3000,00 грн. на дитину щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, за рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 01 серпня 2025 року у справі 501/2594/25, починаючи з 13 квітня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 проживає АДРЕСА_3

на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 проживає АДРЕСА_2 аліменти на утримання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій формі в сумі в розмірі 3000,00 грн. на дитину щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з 13 квітня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 проживає АДРЕСА_3

на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 проживає АДРЕСА_2 судові ви трати в сумі 1331.20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 проживає АДРЕСА_3

на користь держави судовий збір в сумі 1331.20 грн.

Повний текст рішення виготовлено 09 червня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5

паспорт НОМЕР_6 виданий від 10.11.2022 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_7 виданий Приморським РВ у м. Одесі, ГУДС в Одеській області , зареєстрована: АДРЕСА_5 .

Головуючий