Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №946/4293/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4293/26 Провадження № 3/946/1100/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в скалді головуючого судді Присакар О.Я., при секретарі – Воронової В.Є., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно проколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 376327, 03 червня 2026 року о 13 год. 30 хв. на відстані близько 800 м від прикордонного знаку 1372, 150 м від лінії державного кордону України, ділянка відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в напрямку м. Ізмаїл (Україна) – Плаур (Румунія), прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який повторно протягом року мав намір та здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску та без документів на право перетину державного кордону, чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Крім цього, згідно проколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 376335, 03 червня 2026 року о 22 год. 30 хв. на відстані близько 500 м від прикордонного знаку 1373, 200 м від лінії державного кордону України, ділянка відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» спільно з ІПС ВМО та ПОРВ було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який повторно протягом року мав намір та здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску та без документів на право перетину державного кордону, а саме самовільно потрапив на судно «Kiymet ANA» прапор Ліберія закордонного прямування, яке знаходиться на території 2 ВПК «Ізмаїльського МТП», чим порушив вимоги ст. 9 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто скоїв адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 204 – 1 КУпАП – перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті,

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце судового розгляду на 08 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. був повідомлений при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, проте від підпису відмовився.

Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого часу, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки.

Таким чином, ОСОБА_1 знав про складений відносно нього протокол, що та не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина правопорушника підтверджена також матеріалами справи, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення ПдРУ № 376327 від 03 червня 2026 року та серії ПдРУ № 376335 від 03 червня 2026 року;

- рапортами працівників прикордонної служби від 03 червня 2026 року;

- схемою виявленням спроби незаконного перетину державного кордону від 03 червня 2026 року;

- постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2025 року (справа №946/7852/25, провадження №3/946/2328/25);

- постановою Ренійського районного суду Одеської області від 13 травня 2026 року (справа №510/494/26, провадження №3/510/644/26).

Судом розглянуті два протоколи про адміністративне правопорушення, та накладено стягнення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, а саме якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, обставини вчинення суд застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 204-1, 283 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП – НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 204-1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 гривень.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП – НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 665,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: О.Я.Присакар